ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 495/1441/18
провадження № 61-13217св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
позивач - перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури,
відповідачі: Затоківська селищна рада, ОСОБА_1, Виконавчий комітет Білгород-Дністровської міської ради,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року у складі колегії суддів Драгомерецького М. М., Дришлюка А. І., Громіка Р. Д.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2018 року перший заступник керівника Білгород-Дністровської місцевої прокуратури звернувся до суду з позовом до Затоківської селищної ради, ОСОБА_1, Виконавчого комітету Білгород-Дністровської міської ради, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_2, про визнання незаконним рішення, недійсним свідоцтва про право власності, визнання незаконним та скасування рішення державного реєстратора.
Позов обґрунтований тим, що ОСОБА_1 набула право власності на земельну ділянку 5/1-43 для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення площею 0,0455 га, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, за адресою: АДРЕСА_1 (далі - земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395) з недотриманням вимог законодавства, а саме статей 79-1, 118 Земельного кодексу України (далі - ЗК України).
Вказану земельну ділянку було передано без розроблення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.
Відведення земельної ділянки у власність для індивідуального дачного будівництва відбулося без дотримання Генерального плану смт Затока та за відсутності детального плану території.
Державний реєстратор прийняв незаконне рішення про проведення державної реєстрації права власності, оскільки заявлене право не підлягало державній реєстрації.
Просив визнати незаконним рішення Затоківської селищної ради від 05 червня 2015 року № 2920 "Про передачу гр. ОСОБА_1 у власність земельної ділянки площею 0,0455 га (кадастровий номер 5110300000:02:003:0395) для індивідуального дачного будівництва за адресою: АДРЕСА_2" (далі - рішення № 2920); визнати недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 38646176, видане ОСОБА_1 05 червня 2015 року Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області (далі - реєстраційна служба) щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395;визнати незаконним та скасувати рішення державного реєстратора реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області від 05 червня 2015 року, індексний номер 21859900, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395); стягнути з відповідачів на користь прокуратури Одеської області судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2021 року позов задоволено.
Визнано незаконним рішення № 2920. Визнано недійсним свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 38646176, видане ОСОБА_1 05 червня 2015 року реєстраційною службою Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395.Визнано незаконним та скасовано рішення державного реєстратора реєстраційної служби від 05 червня 2015 року, індексний номер 21859900, на підставі якого за ОСОБА_1 проведено державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Задовольнивши позов, суд першої інстанції виходив з того, що цільове призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні фізичних осіб-підприємців (далі - ФОП) ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було визначено - для будівництва об`єктів рекреаційного призначення. Рішенням № 2920 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, для індивідуального дачного будівництва.
Суд першої інстанціїзазначив, що після поділу вказаної вище земельної ділянки Затоківська селищна рада повинна була розпорядитись новоствореними земельними ділянками відповідно до цього ж цільового призначення, та могла передати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва.
Згідно з листом Затоківської селищної ради від 17 січня 2018 року № 27/01-27 рада детальний план території щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, не розробляла та не затверджувала, що вказує про відведення спірної земельної ділянки у власність з порушенням частини третьої статті 24 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", відповідно до якої у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється.
Земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, не є земельною ділянкою сільськогосподарського призначення та не належить до агропромислового комплексу, тому Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру у такому випадку не наділена (далі - Держгеокадастр) повноваженнями розпорядника з усіма повноваженнями власника на захист права власності, а надані законом функції державного нагляду (контролю) в агропромисловому комплексі в частині дотримання земельного законодавства не наділяють Держгекадастр правом звернення до суду з позовними вимогами, заявленими у цій справі.
Прокурор самостійно виступає позивачемз підстав відсутності суб`єкта контролю за законністю прийняття органом місцевого самоврядування відповідних рішень.
Затоківська селищна рада не може мати процесуальний статус позивача у цій справі, оскільки не є суб`єктом контролю за законністю прийняття їїрішень.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, подану адвокатом Костирем А. О., задоволено. Рішення Білгород-Дністровського міськрайонного суду Одеської області від 04 лютого 2021року скасовано, ухвалено нове рішення про відмову в позові.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється з дотриманням відповідної процедури та за проєктами землеустрою.Закон не визначає такої процедури для зміни виду використання земельної ділянки без зміни її категорії. Зміна виду використання земельної ділянки в межах однієї категорії земель не є зміною її цільового призначення, а, отже, не потребує проходження процедур, які відповідно до земельного законодавства застосовуються під час зміни цільового призначення (розробки проєкту землеустрою щодо відведення земельних ділянок, його затвердження тощо).
Оскільки рішенням № 2920 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, для індивідуального дачного будівництва на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, немає підстав вважати, що порушено норми земельного законодавства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У грудні 2022 року до Верховного Суду надійшла касаційна скарга заступника керівника Одеської обласної прокуратури на постанову Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року, просив її скасувати, справу направити на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції не застосував правових висновків, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, провадження № 14-256цс18, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц, провадження № 14-364цс19, від 29 вересня 2020 року у справі № 688/2908/16-ц, провадження № 14-28цс20, від 20 липня 2022 року у справі № 910/5201/19, провадження № 12-37гс21, постановах Верховного Суду від 10 листопада 2021 року у справі № 495/10983/17, провадження № 61-19358св20, від 08 грудня 2021 року у справі № 495/1494/18, провадження № 61-5155св21.
Цільове призначення земельної ділянки, яка перебувала у користуванні ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4, було визначене - для будівництва об`єктів рекреаційного призначення.Рішенням № 2920 ОСОБА_1 передано у власність земельну ділянку для індивідуального дачного будівництва. Після поділу земельної ділянки Затоківська селищна рада не мала права передавати земельну ділянку у власність для індивідуального дачного будівництва.
Передана у власність ОСОБА_1 земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, є новою земельною ділянкою, сформованою шляхом поділу, що потребувало виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Відповідно до Генерального платну смт Затока земельна ділянка, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, відноситься до земель рекреаційного призначення об`єктів стаціонарної рекреації.
Суд апеляційної інстанції не вирішив питання про витребування, дослідження й оцінку Генерального плану смт Затока.
Прокурор не є власником спірної земельної ділянки, тому звернувся як самостійний позивач та обрав належний спосіб захисту.
Аргументи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 26 січня 2023 року поновлено заступнику керівника Одеської обласної прокуратури строк на касаційне оскарження постанови Одеського апеляційного суду від 04 жовтня 2022 року. Відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У березні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення задоволення з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
18 вересня 2007 року між Затоківською селищною радою як орендодавцем та ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 як орендарями укладено договір оренди земельної ділянки загальною площею 4,8 га для експлуатації та обслуговування бази відпочинку " ІНФОРМАЦІЯ_1" у АДРЕСА_3, кадастрові номери земельної ділянки 5110300000:02:003:0189; 5110300000:02:003:0190, терміном на 25 років.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 29 квітня 2014 року у справі № 916/803/14 позов заступника Білгород-Дністровського міжрайонного прокурора Одеської області в інтересах держави в особі Затоківської селищної ради задоволено. Розірвано договір оренди від 18 вересня 2007 рок, укладений у між Затоківською селищною радою з однієї сторони та ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 в іншої сторони, зареєстрований у Білгород-Дністровському міському відділі Одеської регіональної філії Державного підприємства "Центр ДЗК" у Книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі від 19 вересня 2007 року № 04.07.506.00090. Зобов`язано ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_5 повернути до комунальної власності смт Затока земельну ділянку площею 4,8 га, вартістю 11 974 080,00 грн, що розташована за адресою: Лиманський район, смт Затока, м. Білгород-Дністровський, Одеська область,кадастрові номери земельної ділянки 5110300000:02:003:0189; 5110300000:02:003:0190.
15 квітня 2015 року на підставі технічної документації із землеустрою щодо поділу та об`єднання земельних ділянок проведено державну реєстрацію земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395 (цільове призначення: "для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення" змінено на: "для індивідуального дачного будівництва", категорія земель - землі рекреаційного призначення), із земель, наданих раніше у користування ФОП ОСОБА_3 та ОСОБА_4
05 червня 2015 року Затоківською селищною радою на LХІV-а сесії VІ скликання винесено рішення № 2920.
На підставі вказаного рішення державний реєстратором реєстраційної служби Білгород-Дністровського міськрайонного управління юстиції в Одеській області за результатами розгляду документів, поданих ОСОБА_1 для оформлення права власності, видав свідоцтво про право власності на нерухоме майно, індексний номер 38646176 щодо земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, яке зареєстроване відповідно до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05 червня 2015 року № 21859900.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного Реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна станом на 28 грудня 2017 року власником земельної ділянки, кадастровий номер 5110300000:02:003:0395, є
ОСОБА_2 Селищна рада не розробляла та не затверджувала детальний план території щодо спірної земельної ділянки.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із частинами першою, другою статті 18 ЗК України до земель України належать усі землі в межах її території, в тому числі острови та землі, зайняті водними об`єктами, які за основним цільовим призначенням поділяються на категорії. Категорії земель України мають особливий правовий режим.
Стаття 1 Закону України "Про землеустрій"містить визначення поняття "цільове призначення земельної ділянки", згідно з яким це є використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.
Цільове призначення земельних ділянок, які надані громадянам, юридичним особам у власність чи постійне користування, зазначається в державних актах на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою.
Відповідно до статті 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісогосподарського призначення; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення. Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Згідно з частинами першою, другою статті 20 ЗК України (далі - в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин)віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення. Зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
Відповідно до абзаців першого, другого частини п`ятої статті 20 ЗК України види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.