ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 127/28914/21
провадження № 61-10100св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Всеукраїнська громадська організація Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Громадська організація "Вінницька обласна організація "Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо України",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року у складі колегії суддів Якименко М. М., Ковальчука О. В., Сала Т. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У жовтні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до "Всеукраїнської громадської організації Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо" України"(далі - ВГО "ФСТ "Динамо" України),третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Громадської організації "Вінницька обласна організація "Фізкультурно-спортивного товариства "Динамо України" (далі - ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України), про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення заробітної плати за час вимушеного прогулу.
Позов обґрунтований тим, що між ним та відповідачем 23 вересня 2016 року укладено контракт терміном до 23 вересня 2021 року, відповідно до якого він призначений на посаду керівника-заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України.
17 серпня 2018 року на підставі наказу ВГО "ФСТ "Динамо" України № 86-п він був звільнений із займаної посади за пунктом 3 частини першої статті 40 КЗпП у зв`язку із систематичним невиконанням трудових обов`язків.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, яке залишено без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, визнано незаконним та скасовано наказ від 17 серпня 2018 року № 86-п "Про звільнення ОСОБА_1" та зобов`язано відповідача поновити його на попередньому місці роботи.
14 березня 2019 року згідно з наказом № 31-п відповідач поновив його на роботі.
З січня 2019 року відповідач штучно та незаконно ввів посаду першого заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України. Його поновлено на посаді заступника голови організації.
02 липня 2019 року Вінницький міський суд Вінницької області ухвалою роз`яснив попереднє рішення, зокрема, що працівник підлягає поновленню на тій самій посаді з відповідними функціональними обов`язками, з якої його було звільнено незалежно від подальших змін у штатному розписі підприємства, установи, організації" (тобто на посаді керівника організації).
12 липня 2019 року відповідач запропонував погодити зміни до контракту від 23 вересня 2016 року, якими повністю змінені його посадові обов`язки як заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України, з чим він не погодився. Вважає, що контракт діє у первісній редакції. З вини відповідача його так і не було допущено до виконання посадових обов`язків, визначених контрактом.
Відповідач не виконує рішення судів, незважаючи на вказане роз`яснення рішення суду, вимогу державного виконавця, а також на застосовані ним санкції щодо нього.
Тому 28 жовтня 2019 року внесено відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 Кримінального кодексу України (далі - КК України).
Внаслідок неправомірних дій відповідача, з 14 березня 2019 року умови контракту від 23 вересня 2016 року не виконувалися, тобто його дія була зупинена протягом 2 років 6 місяців 15 днів.
25 вересня 2021 року він отримав лист, згідно з яким він звільнений зі займаної посади 23 вересня 2021 року відповідно до пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України за закінченням строку дії контракту.
Наказом відповідача від 22 вересня 2021 року № 100-п "Про звільнення з роботи" (далі - наказ № 100-п) він звільнений з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України (у зв`язку із закінченням строку дії контракту).
Наказ № 100-п є незаконним, оскільки в період з 08 липня 2021 року до 02 жовтня 2021 року він перебував на лікарняному після складної операції (ендопротезування лівого плечового суглобу). Листки тимчасової непрацездатності на вимоги відповідача були передані до ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України.
Звільнення під час тимчасової непрацездатності працівника вказує на порушення частини третьої статті 40 КЗпП України.
Просив визнати незаконним та скасувати наказ № 100-п; поновити його на посаді відповідно до умов контракту від 23 вересня 2016 року; визнати протиправними дії керівника ВГО "ФСТ "Динамо" України щодо не допуску його до виконання посадових обов`язків згідно з умовами контракту від 23 вересня 2016 року; зобов`язати керівника ВГО "ФСТ "Динамо" України продовжити дію контракту від 23 вересня 2016 року на термін 2 роки 6 місяців 15 днів; стягнути з ВГО "ФСТ "Динамо" України заробітну плату за час вимушеного прогулу в розмірі посадового окладу керівника-заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України згідно зі штатним розписом на день звільнення за період з 23 вересня 2021 року до дня ухвалення рішення у справі; допустити рішення в частині поновлення його на посаді та стягнення заробітної плати в межах одного місяця до негайного виконання; стягнути на його користь судові витрати.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 19 травня 2022 року позов задоволено.
Визнано незаконним та скасовано наказ 100-п.
Поновлено позивача на посаді керівника - заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України відповідно до умов контракту від 23 вересня 2016 року.
Визнано протиправними дії керівника ВГО "ФСТ "Динамо" України щодо не допуску ОСОБА_1 до виконання посадових обов`язків, визначених контрактом від 23 вересня 2016 року.
Зобов`язано керівника ВГО "ФСТ "Динамо" України продовжити дію контракту від 23 вересня 2016 року з ОСОБА_1 на термін 2 роки 6 місяців 15 днів.
Стягнено з ВГО "ФСТ "Динамо" України на користь позивача заробітну плату за час вимушеного прогулу з 23 вересня 2021 року до дня ухвалення рішення у справі в розмірі посадового окладу керівника - заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України згідно з штатним розписом на день звільнення.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Допущено до негайного виконання рішення в частині поновлення на роботі.
Суд першої інстанції виходив з того, що фактично ОСОБА_1 був поновлений на посаді заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо". Однак функції керівника, які він виконував до звільнення, були передані іншій особі.
Відповідач запропонував позивачу погодити зміни до контракту від 23 вересня 2016 року, які змінювали посадові обов`язки заступника голови ВГО "ФСТ "Динамо" України, зокрема виключено повноваження щодо поточного управління оперативно-господарською, правовою, кадровою та фінансовою роботою організації, тобто функції, що має виключно керівник. ОСОБА_1 не погодив внесення таких змін. Отже, контракт від 23 вересня 2016 року діє в первісній редакції.
Позивача фактично не було поновлено на посаді відповідно до рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, а саме на посаді керівника ГО "ВОО "ФСТ "Динамо", з якої його попередньо було звільнено.
Суд дійшов висновку, що з 14 березня 2019 року внаслідок неправомірних дій відповідача умови контракту від 23 вересня 2016 року не виконувалися, тобто його дія була фактично зупинена протягом 2 років 6 місяців 15 днів, у зв`язку з чим для поновлення прав позивача необхідно продовжити контракт на вказаний термін.
Позивача звільнено в період його тимчасової непрацездатності, що є порушенням частини третьої статті 40 КЗпП України.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року рішення суду першої інстанції скасовано, у позові відмовлено.
Суд апеляційної інстанції виходив з того, що позивач був звільнений з посади на підставі пункту 2 частини першої статті 36 КЗпП України у зв`язку із закінченням строку дії контракту, тобто внаслідок припинення трудового договору. Контракт не продовжувався, дії щодо його продовження сторони не вчиняли, нового контракту не укладали.
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що між сторонами був укладений трудовий договір на визначений контрактом строк, якій закінчився, звільнення ОСОБА_1 з підстав, передбачених пунктом 2 частини першої статті 36 КЗпП України, відповідає нормам трудового законодавства.
Необґрунтованим є посилання позивача на порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 40 КЗпП України, оскільки заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, однак у справі, що переглядається, звільнення відбулося у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.
Строк дії контракту за його умовами може бути продовжено лише за згодою сторін. Інших підстав для продовження такого строку в контракті немає, як і немає умов, які б зупиняли строк його дії.
У контракті та законодавстві України не визначено правових підстав, які давали б право суду своїм рішенням зобов`язувати сторону договору вчиняти дії всупереч її волі і умов договору, що вказує про безпідставність та необґрунтованість позовних вимог.
Належних та допустимих доказів на підтвердження невиконання рішення суду відповідачем, не допуску позивача до роботи у матеріалах справи немає.
Згідно з матеріалами справи позивач повідомив відповідача, що приступить до роботи з 03 липня 2019 року після закінчення лікування.
У матеріалах справи є докази того, що з часу поновлення позивача на роботі він весь час фактично перебував на лікарняному або у відпустках, а відповідач нараховував та здійснював йому відповідні виплати.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У жовтні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року, просив її скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що 04 вересня 2019 року Конституційний Суд України (далі - КС України) ухвалив рішення № 6-р(ІІ)/2019 у справі № 3-425/2018 (6960/18) за конституційною скаргою ОСОБА_2 щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень частини третьої статті 40 КЗпП України.
У цьому рішенні КС України, зокрема вказав, що частина третя статті 40 КЗпП України є такою, що поширюється на усі трудові правовідносини.
Працівники, які працюють за контрактом, не можуть бути звільнені у період тимчасової непрацездатності, оскільки це зумовить нерівність та дискримінацію цієї категорії працівників.
Суд апеляційної інстанції не врахував правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 17 червня 2020 року у справі № 521/1892/18, провадження № 61-39740св18, від 26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17, провадження № 61-12857св18, від 08 вересня 2021 року у справі № 721/910/19, провадження № 61-4490св21.
Суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що відповідач виконав попереднє рішення суду про поновлення його на роботі. Фактично його не було допущено до виконання попередніх посадових обов`язків, оскільки поновлено на нерівнозначну посаду, що дає підстави стверджувати, що контракт дійсний у первісній редакції.
Аргументи інших учасників справи
Відзив на касаційну скаргуВГО "ФСТ "Динамо" України мотивований тим, що рішення суду про поновлення ОСОБА_1 на роботі повністю виконано.
Наказом від 14 березня 2019 року № 31-п позивача поновлено на посаді, яку він обіймав на момент звільнення.
ОСОБА_1 до роботи не приступив, подав заяву про надання відпустки без збереження заробітної плати. У подальшому також не працював, перебував на лікарняному та у відпустках.
ОСОБА_1 отримував відповідну оплату листків непрацездатності та відпускні.
Позивачу було забезпечено доступ до роботи та можливість виконання посадових обов`язків. Строк трудового договору з позивачем закінчився та не був продовжений за згодою сторін.
Посилання позивача на порушення роботодавцем вимог частини третьої статті 40 КЗпП Україниє безпідставним, оскільки заборона звільнення працівника в період його тимчасової непрацездатності не допускається лише з ініціативи власника або уповноваженого ним органу, а звільнення позивача відбулося у зв`язку із закінченням строку дії трудового договору.
Необґрунтованими є посилання заявника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду, на які він посилається у касаційній скарзі, оскільки обставини у цих справах суттєво відрізняються від спірних правовідносин.
У відзиві на касаційну скаргу ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України зазначає, що оскаржувана постанова є законною, обґрунтованою, ухвалена з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Просило касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року - без змін.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2022 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження постанови Вінницького апеляційного суду від 06 вересня 2022 року, відкрито касаційне провадження та витребувано матеріали справи.
У листопаді 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 14 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії з п`яти суддів.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Верховний Суд переглядає судові рішення лише в межах доводів касаційної скарги.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, відзивів на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
23 вересня 2016 року між сторонами укладено контракт, відповідно до якого ОСОБА_1 призначений на посаду заступника голови ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України на термін з 23 вересня 2016 року по 23 вересня 2021 року.
Відповідно до пункту 1.1 контракту ОСОБА_1 зобов`язувався безпосередньо і через апарат управління організації здійснювати поточне управління (керівництво) територіальною організацією, забезпечувати її діяльність, здійснювати поточне управління оперативно-господарською, правовою, кадровою та фінансовою роботою організації, забезпечувати виконання її статутних цілей і фінансової дисципліни, ефективного використання майна та інших об`єктів власності організації, товариства, а також інших об`єктів власності, переданих організації в користування (управління), виконання вимог чинного законодавства України, статуту товариства, організації та рішень роботодавця, а товариство зобов`язується створити належні умови для організації ефективної та плідної діяльності керівника.
Наказом "ФСТ "Динамо" України від 17 серпня 2018 року № 86-п ОСОБА_1 звільнено з посади заступника ГО "ВОО "ФСТ "Динамо" України на підставі пункту 3 частини першої статті 40 КЗпП України за систематичне невиконання обов`язків.
Рішенням Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року, залишеним без змін постановою Вінницького апеляційного суду від 30 травня 2019 року, визнано незаконним та скасовано наказ від 17 серпня 2018 року № 86-п "Про звільнення ОСОБА_1" та зобов`язано відповідача поновити ОСОБА_1 на попередньому місці роботи.
14 березня 2019 року наказом № 31-п ОСОБА_1 поновлено на роботі на посаді, яку він обіймав на момент звільнення.
02 липня 2019 року ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області роз`яснено рішення суду першої інстанції від 13 березня 2019 року, зокрема, що працівник підлягає поновленню на тій самій посаді з відповідними функціональними обов`язками, з якої його було звільнено.
Листом від 12 липня 2019 року № 01-269/1 відповідач запропонував ОСОБА_1 погодити зміни до контракту від 23 вересня 2016 року, на які він не погодився.
Відповідно до постанови старшого державного виконавця Печерського районного відділу державної виконавчої служби м. Київ Головного територіального управління юстиції у м. Києві від 29 жовтня 2019 року відкрито виконавче провадження про примусове виконання рішення Вінницького міського суду Вінницької області від 13 березня 2019 року у цивільній справі № 127/23078/18 (ВП № НОМЕР_1).
Державна виконавча служба на боржника "ФСТ "Динамо" України" двічі наклала штраф: 05 листопада 2019 року в розмірі 5 100,00 грн; 11 листопада 2019 року - в розмірі 10 200,00 грн, 07 листопада 2019 року - арешт на грошові кошти відповідача у зв`язку з невиконанням судового рішення.
26 березня 2020 року виконавче провадження закрито на підставі пункту 11 частини першої статті 39, статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" та направлено подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання судового рішення.
Відповідно до витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань 28 жовтня 2019 року внесені відомості № 12019020010002342 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною першою статті 382 КК України - за фактом невиконання рішення суду про поновлення на посаді ОСОБА_1 .
За наслідками розгляду досудового розслідування кримінальне провадження 17 січня 2022 року закрито у зв`язку з відсутністю складу кримінального правопорушення.