ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 910/13756/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" - Легка О.Ю. - адвокат (ордер від 06.11.2023 АІ № 1489684),
відповідача - державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023
(суддя Ломака В.С.) та
постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 (головуючий - суддя Демидова А.М., судді: Ходаківська І.П. і Владимиренко С.В.)
у справі № 910/13756/22
за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атомтеплоенерго" (далі - Товариство, Позивач)
до державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - Підприємство, Відповідач)
про стягнення 1 266 316,66 грн.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Підприємства про: стягнення грошових коштів у загальному розмірі 1 266 316,66 грн., з яких: 1 005 600,00 грн. - основний борг, 233 772,09 грн. - "інфляційні втрати" та 26 944,57 грн. - 3 % річних, нарахованих за несвоєчасну оплату поставленого за видатковою накладною від 11.11.2021 № 13 товару у період з 17.01.2022 по 08.12.2022; зазначення у порядку частини десятої статті 238 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) про нарахування 3 % річних на суму боргу до моменту виконання рішення, з урахуванням приписів законодавства України, що регулюють таке нарахування.
Позов мотивовано неналежним виконанням Відповідачем взятих на себе за укладеним між сторонами договором на постачання товару від 10.09.2021 № 53-123-01-21-07128 зобов`язань з оплати поставленого Позивачем товару, у зв`язку з чим за Відповідачем утворилася заборгованість та виникли підстави для нарахування компенсаційних виплат у наведеному розмірі.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду міста Києва від 12.04.2023, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023: позов задоволено частково; стягнуто з Підприємства на користь Товариства 1 005 600 грн. основного боргу, 25 456,83 грн. - 3 % річних, 233 772,09 грн. "інфляційних втрат" та 18 972,43 грн. витрат зі сплати судового збору; органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 у справі № 910/13756/22, в порядку частини десятої статті 238 ГПК України нараховувати 3 % річних на суму основного боргу в розмірі 1 005 600 грн., починаючи з 09.12.2022 до моменту повної оплати основного боргу за такою формулою: (СОБ*3*КДП)/КДР/100 = сума процентів річних, де СОБ - сума основного боргу, 3 - 3 відсотка річних, КДП - кількість днів прострочення, КДР - кількість днів у році, а також стягнути вказану суму нарахованих процентів з Підприємства на користь Товариства.
Рішення та постанову мотивовано наявністю підстав для задоволення позову та стягнення 3% річних та "інфляційних втрат" за здійсненим судом перерахунком.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Підприємство просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.04.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 12.09.2023 і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК України, скаржник зазначає про відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 526 Цивільного кодексу України у подібних правовідносинах.
Судами попередніх інстанцій при вирішенні спору неправильно застосовано положення постанови Кабінету Міністрів України від 03.03.2022 № 187 "Про забезпечення захисту національних інтересів за майбутніми позовами держави Україна у зв`язку з військовою агресією російської федерації" (далі - Постанова № 187), приписи статті 5 Закону України "Про санкції". При цьому, судами попередніх інстанцій не враховано, що з метою дотримання вимог названого Закону, для захисту економічних інтересів Підприємства та недопущення ведення господарської діяльності з учасниками/контагентами, до яких застосовано обмежувальні заходи (санкції) прийнято рішення здійснювати постійний моніторинг та аналіз контрагентів Відповідача щодо наявності серед них юридичних і фізичних осіб, до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до закону. За результатами попередньої перевірки контрагента - Товариства було прийнято рішення зупинити здійснення видаткових операцій за договорами, укладеними з Товариством, в частині товару, країною-походження якого є російська федерація та Республіка Білорусь.
Доводи іншого учасника справи
У відзиві на касаційну скаргу Товариство заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваних судових рішень, і просить останні залишити без змін, а скаргу - без задоволення.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судами попередніх інстанцій у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
Підприємством (покупець) та Товариством (постачальник) укладено договір на постачання товару від 10.09.2021 № 53-123-01-21-07128 (далі - Договір), за умовами якого:
- постачальник зобов`язався передати покупцю, а останній, у свою чергу, - прийняти і оплатити товар - код CPV 38430000-8 по ДК 021:2015 - Детектори та аналізатори (Гранулометричний аналізатор) у кількості, асортименті і за цінами, зазначеними у специфікації № 1 (додаток №1 до Договору), що є невід`ємною частиною цього Договору. Рік виготовлення товару - не раніше 2020 року;
- загальна вартість товару є твердою та складає разом: 1 088 000 грн. без ПДВ; крім того ПДВ 20 % - 217 600 грн., всього з ПДВ - 1 305 600 грн. (пункт 2.1);
- оплата відбувається протягом 45 робочих днів після постачання товару згідно з специфікацією № 1 (додаток № 1 до Договору) та виконання постачальником умов пунктів 3.2, 6.1 цього Договору (пункт 2.2);
- датою постачання є дата отримання товару на складі вантажоодержувача з відміткою в накладній на відвантаження товару (пункт 3.3);
- з товаром постачальник надає покупцю: видаткову накладну (в трьох примірниках) з відображенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД по-позиційно; електронну податкову накладну, оформлену та зареєстровану в ЄРПН у встановленому чинним законодавством порядку в електронній формі з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про довірчі послуги" у строки, визначені для реєстрації податкової накладної в ЄРПН; документ, що підтверджує якість товару (згідно з ТС.0.0014.0110; пункт 3.2);
- приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до Інструкцій № П-6 "Про порядок приймання продукції по кількості" і № П-7 "Про порядок приймання продукції по якості", та відповідно до вимог Стандарту державного підприємства НАЕК "Енергоатом": "Управління закупівлями продукції. Організація вхідного контролю продукції АЕС" СОУ НАЕК 038:2021 (даний Стандарт є загальнодоступним в електронному вигляді і знаходиться на офіційному сайті ДП НАЕК "Енергоатом" у розділі Стандарти НАЕК "Енергоатом" за адресою: http:www.energoatom.com.ua/ua/about-6/company_standards-82; пункт 6.1)
- Договір останній вступає в силу з моменту підпису обома сторонами та скріплення печаткою з боку покупця і діє до 31.12.2022 включно, а в частині виконання сторонами гарантійних зобов`язань - до повного їх виконання (пункт 13.1).
На виконання умов Договору 11.11.2021 Позивач на підставі видаткової накладної № 13, яку сторони підписали без будь-яких заперечень чи зауважень, поставив Відповідачу погоджений товар, загальна вартість якого склала 1 305 600 грн. (разом з ПДВ), що відповідає загальній ціні Договору.
Претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору Відповідач Позивачу не пред`являв.
Однак, у порушення положень Договору Відповідач отриманий товар оплатив лише частково, перерахувавши Товариству на підставі платіжного доручення від 13.09.2022 № УВТК/2203 300 000 грн, внаслідок чого в нього утворилася заборгованість у розмірі 1 005 600 грн.
За наявними в матеріалах справи документами вхідний контроль поставленого Товариством за видатковою накладною від 11.11.2021 № 13 товару пройдено 24.11.2021, що жодним учасником справи не ставиться під сумнів, 29.11.2021 проведено реєстрацію податкової накладної.
З урахуванням викладеного, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що обов`язок зі сплати повної вартості товару, поставленого за видатковою накладною від 11.11.2021 № 13 на суму 1 305 600 грн з ПДВ, виник у Відповідача після реєстрації постачальником (Позивачем) податкової накладної включно до 03.02.2022, а першим днем прострочення є 04.02.2022.
З матеріалів справи вбачається та сторонами у справі не спростовується, що в специфікації № 1 та видатковій накладній від 11.11.2021 № 13 виробником товару, що поставлявся Відповідачу, зазначено ТОВ Науково-виробниче підприємство "Техноприбор", москва, рф.
Суди попередніх інстанцій, задовольняючи частково позов, виходили з такого:
- факт постачання товару за Договором сторонами не заперечується та підтверджується наявними у матеріалах справи доказами;
- матеріали справи не містять доказів виконання Відповідачем своїх зобов`язань за Договором з оплати поставленого Позивачем товару на суму 1 005 600 грн, що не заперечується самим Відповідачем;
- судами попередніх інстанцій здійснено перерахунок заявлених Позивачем до стягнення сум 3 % річних та "інфляційних втрат", нарахованих на суму боргу відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України за порушення Відповідачем грошового зобов`язання, та встановлено, що правильним до стягнення з Відповідача є 25 456,83 грн. - 3 % річних та 233 772,09 грн. "інфляційних втрат";
- Договір укладено 10.09.2021, тобто до початку введення правового режиму воєнного стану в Україні та до набрання чинності Постановою № 1178, а тому положення цієї постанови та пункти 5, 10 частини першої статті 4 Закону України "Про санкції" не підлягають застосуванню до спірних правовідносин;
- пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 09.04.2022 № 426 "Про застосування заборони ввезення товарів з російської федерації", яка набрала чинності 11.04.2022, встановлено заборону ввезення на митну територію України в митному режимі імпорту товарів з російської федерації. Як вбачається з матеріалів справи, спірний товар був ввезений в Україну до 24.02.2022, оскільки його поставлено Відповідачу за видатковою накладною ще в листопаді 2021 року.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до положень ГПК України:
- судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (частини перша, друга, п`ята статті 236);
- при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин (частина перша статті 237);
- у мотивувальній частині рішення зазначається мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику (пункт 5 частини четвертої статті 238).
Отже, відхиляючи будь-які доводи сторін чи спростовуючи подані стороною докази, господарський суд повинен у мотивувальній частині рішення навести правове обґрунтування і ті доведені фактичні обставини, з огляду на які ці доводи або докази не взято до уваги судом. Викладення у рішенні лише доводів та доказів сторони, на користь якої приймається рішення, є порушенням вимог процесуального закону щодо рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Як свідчать матеріали справи, Підприємство заперечуючи проти позову про стягнення заборгованості за Договором послідовно в судах попередніх інстанцій послалося на те, що з метою дотримання вимог Закону України "Про санкції", для захисту економічних інтересів державного підприємства та недопущення ведення господарської діяльності з учасниками/контрагентами, до яких застосовано обмежувальні заходи (санкції), згідно з наказом Підприємства від 09.09.2022 № 01-608-н прийнято рішення щодо здійснення моніторингу та аналізу контрагентів компанії (юридичних/фізичних осіб), до яких застосовано спеціальні економічні та інші обмежувальні заходи (санкції) відповідно до закону.