ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 924/92/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Булгакової І.В. (головуючої), Колос І.Б. і Малашенкової Т.М.,
за участю секретаря судового засідання Пасічнюк С.В.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" - не з`яв.,
відповідача - фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем`яновича - не з`яв.,
розглянув касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Фаворит-Авто" (далі - Товариство)
на постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023 (головуючий - суддя Павлюк І.Ю., судді: Миханюк М.В. і Крейбух О.Г.)
у справі № 924/92/23
за позовом Товариства
до фізичної особи-підприємця Тарасюка Андрія Дем`яновича (далі - Підприємець)
про визнання недійсними договору та додатку до договору.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Короткий зміст позовних вимог
Товариство звернулося до господарського суду Хмельницької області з позовом до Підприємця про визнання недійсним договору про надання послуг консультування з питань комерційної діяльності та керування від 01.09.2021 № 01/07/21-4 (далі - Договір) та додатку № 1 до даного Договору.
Позов мотивовано укладенням оспорюваного правочину з перевищенням повноважень представника позивача, внаслідок зловмисної домовленості представників та наявністю ознак фіктивного правочину.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
Рішенням господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 (суддя Смаровоз М.В.): позов задоволено; визнано недійсним Договір та додаток № 1 до Договору; стягнуто з Підприємця на користь Товариства 2 684 грн. витрат зі сплати судового збору.
Рішення мотивовано наявністю підстав для задоволення позову.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023: апеляційну скаргу Підприємця задоволено; рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 скасовано; ухвалено нове рішення, яким у позові відмовлено; стягнуто з Товариства на користь Підприємця 4 026 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.
Постанову мотивовано тим, що Договір містить всі істотні умови встановлені законодавством для даного виду правочину, підтверджені факти прийняття до виконання та вчинення дій щодо схвалення сторонами спірного правочину.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі Товариство просить скасувати постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2023, а рішення господарського суду Хмельницької області від 17.05.2023 залишити в силі.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Обґрунтовуючи підставу для відкриття касаційного провадження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), скаржник посилається на те, що оскаржуване судове рішення ухвалене з неправильним застосуванням норм матеріального права, зокрема, статей 11, 92, 203, 207, 215, 241 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також частини першої статті 11 та частини першої статті 46 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" без урахування висновків Верховного Суду щодо застосування вказаних норм, викладених у постановах, які скаржник наводить у касаційній скарзі.
Доводи іншого учасника справи
У відзиві на касаційну скаргу Підприємець заперечує проти доводів скаржника, зазначаючи про їх необґрунтованість та про законність оскаржуваного судового рішення.
Клопотання учасників справи
Від Товариства надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Судом першої інстанції у розгляді справи з`ясовано й зазначено, зокрема, таке.
Підприємцем (виконавцем) та Товариством в особі генерального директора Харуна Л.В., який діє на підставі статуту (замовником), укладено Договір, відповідно до умов якого:
- замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати замовнику послуги вказані в додатках до цього договору в обсязі та на умовах, передбачених даним договором (пункт 1.1);
- виконавець надає замовнику послуги в період з 01.09.2021 по 31.12.2021 включно (пункт 2.1);
- вартість послуг, що надаються замовнику виконавцем становить 100 000 грн. без ПДВ за 1 календарний місяць у якому послуги фактично було надано (пункт 4.1);
- факт наданих послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг. Вказаний акт складається сторонами у строк до 20 числа наступного місяця, у якому послуги фактично було надано (пункт 4.3);
- підставою оплати послуг наданих виконавцем є рахунок, який надається замовнику (пункт 4.4);
- замовник оплачує надані послуги шляхом перерахування коштів на вказаний в реквізитах цього договору рахунок виконавця протягом 90 днів з дня підписання сторонами акта приймання-передачі наданих послуг (пункт 4.5);
- договір набирає юридичної сили з моменту підписання його сторонами і діє до 31.12.2021 включно, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань (пункти 7.1, 7.2.).
Додаток скріплений зі сторони Товариства підписом генерального директора Харуна Л.В. та печаткою Товариства; зі сторони Підприємця - підписом та печаткою Підприємця.
01.09.2021 Підприємцем та Товариством укладено додаток №1 до Договору відповідно до пункту 1 якого сторони погодили види послуг, а саме: консультування з питань комерційної діяльності та керування, зокрема: розробка та регламентація бізнес-процесів замовника; моделювання мережі бізнес-процесів замовника; аналіз, реорганізація та проектування організаційної структури замовника; формування регламентної документації замовника, вартість яких становить 100 000 грн. за 1 календарний місяць.
Додаток №1 скріплений зі сторони Товариства підписом генерального директора Харуна Л.В. та печаткою Товариства; підписом, печаткою Підприємця.
Підприємцем та Товариством в особі генерального директора Харуна Л.В. складено акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021, відповідно до якого виконавець з 01.09.2021 по 30.09.2021р. надав замовнику послуги відповідно до Договору, а замовник прийняв надані послуги. Вартість послуг становить 100 000 грн., що складається з послуг, вказаних у додатку № 1 до Договору. Жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу в цілому послуг замовник до виконавця не має.
Акт скріплений зі сторони Товариства підписом генерального директора Харуна Л.В. та печаткою Товариства.
Як зазначено у виписці за період з 01.01.2018 по 13.12.2022, Товариством перераховано Підприємцю 03.06.2022 - 100 000 грн. оплати за послуги згідно з рахунком, 15.03.2022 - 100 000 грн. оплати за послуги згідно з рахунком, 14.03.2022 - 250 000 грн. оплати за послуги згідно з рахунком, 08.02.2022 - 100 000 грн. оплати за послуги згідно з рахунком.
Відповідно до довідок про особу, що уповноважена підписувати договір про закупівлю у разі перемоги учасника у торгах, виданими генеральним директором Товариства Харуном Л.В., повідомлено про те, що уповноваженою особою на підписання договору про закупівлю у разі перемоги учасника у торгах є генеральний директор Харун Л.В. Повноваження на підписання договору про закупівлю передбачені статутом Товариства та наказом про призначення на посаду. Як зазначено у довідках, вказане обмеження знято рішеннями від 26.07.2021 №26/07/21, від 14.09.2021 № 14/09/21, від 23.11.2021 № 23/11/21, від 24.09.2021 № 24/09/21-4, від 29.11.2021 № 29/11/21-2, від 19.08.2021 № 19/08/21, від 18.10.2021 № 18/10/21-1.
Відповідно до рішення учасника Товариства ОСОБА_1 від 29.11.2021 № 29/11/21-2, яка є власником частки у розмірі 100% статутного капіталу Товариства, що відповідає 100% голосів учасників, вирішено уповноважити генерального директора Товариства Харуна Л.В. на підписання документів тендерної пропозиції по процедурі закупівлі "Відкриті торги", предмет закупівлі: легковий автомобіль (RENAULT DUSTER) (код за ДК 021:2015 34110000-1 Легкові автомобілі), ідентифікатор закупівлі: UA-2021-11-22-005503-а, замовником якої є державне підприємство "Служба місцевих автомобільних доріг у Волинській області", та в разі визначення Товариства переможцем торгів, на підписання договору про закупівлю.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2023 (станом на 01.09.2021) щодо Товариства, зазначено, що кінцевим бенефеціаром, власником є ОСОБА_1, розмір частки якої становить 550 000 грн., керівником юридичної особи є - Харун Л.В. (повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень) - представник.
У матеріалах справи наявні копії рахунків: від 30.09.2021 № 30/09-1ФАХ на суму 10000 грн., від 31.10.2021 № 31/10-1ФАХ на суму 150 000 грн., від 30.11.2021 № 30/11-1ФАХ на суму 15000 грн., від 31.12.2021 № 31/12-1Фах на суму 15000 грн., від 30.09.2021 № 30/09-1ФАХ на суму 100 000 грн., податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця Тарасюка А.Д. за 1-й кв. 2022 року, заява від 21.11.2022, трудової книжки Тарасюка Андрія Дем`яновича ; фінансової звітності малого підприємства; квитанції від 26.07.20212 № 2 тощо.
Товариство звертаючись з позовом до Підприємця про визнання недійсним Договору та додатку № 1 до нього, з посиланням на положення статей 44, 48 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", пункт 7.26.1 статуту Товариства, зазначає на укладення Договору генеральним директором Товариства з перевищенням наданих повноважень, за відсутності рішення учасника товариства, що володіє 100% статутного капіталу, як це передбачено установчими документами. При цьому позивач зазначає, що оспорюваний договір містить посилання щодо компетенції генерального директора Товариства як такого, що діє на підставі статуту, а, отже, відповідач, проявивши розумну обачність, не міг не знати про обмеження повноважень генерального директора Товариства щодо представництва, повною мірою усвідомлював особливості повноважень представника контрагента та підписуючи Договір підтвердив це.
Крім того, позивач також стверджує, що правочин вчинено внаслідок зловмисної домовленості обох сторін правочину, про що свідчить значне завищення вартості наданих послуг, відсутність детальних документів про їх виконання, приховування таких документів від самого Товариства; придбані послуги не є такими, що належать до господарської дальності Товариства, не спричинили реальні зміни майнового стану Товариства.
Також позивач, посилаючись на частину першу, другу статті 234 ЦК України, вважає, що Договір містить ознаки фіктивного правочину, так як не був спрямований на реальне настання обумовлених ним правових наслідків, оскільки відсутні належно оформлені первинні документи, що в повній мірі відображають такі операції, посвідчують мету, об`єктивну необхідність, економічну доцільність отримання відповідних послуг та послуги відповідачем не надавалися.
Суд першої інстанції, задовольняючи позов і визнаючи недійсним Договір, виходив з такого.
Згідно з пунктами 7.24, 7.25 статуту Товариства, затвердженого рішенням учасника від 07.05.2019 №07/05/19 (діяв на момент вчинення оспорюваного правочину), у Товаристві створюється виконавчий орган - дирекція на чолі з генеральним директором, який здійснює управління поточною діяльністю Товариства; до компетенції директора належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю Товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів. Пунктом 7.26.1 статуту передбачено, що, зокрема, генеральний директор не має права без попередньої письмової згоди загальних зборів учасників Товариства укладати правочини - угоди (договори), сума внеску (витрат) Товариства при виконанні яких або загальна сума (ціна) договору перевищує 50 000 грн.
У Товаристві, що має одного учасника, рішення з питань, що належать до компетенції загальних зборів учасників, приймаються таким учасником Товариства одноособово та оформлюються письмовим рішенням такого учасника (пункт 7.23 статуту).
Відповідно до пунктів 1.4, 8.1 статуту учасником Товариства є фізична особа - резидент ОСОБА_1, частка ОСОБА_1 у статутному капіталі Товариства становить 100% статутного капіталу Товариства.
Доказів існування рішення єдиного учасника позивача - ОСОБА_1 про надання попередньої згоди на вчинення генеральним директором позивача правочину щодо укладення Договорів, вартість послуг за якими становить 100 000 грн., матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції, незважаючи на те, що у Витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 16.02.2023 (станом на 01.09.2021) щодо Товариства зазначено, що керівником юридичної особи є Харун Л.В., який має повноваження: вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори тощо (без обмежень), за наявності у положеннях статуту позивача, на який міститься посилання в Договорі, обмежень щодо повноважень його генерального директора, зазначив, що Підприємець при укладенні Договору за всіма обставинами не міг не знати про такі обмеження.
Крім того, на момент укладення Договору та після вчинення дій з його виконання, відсутні будь-які погодження (схвалення) Договору Товариством (відповідним органом, єдиним учасником) на вчинення правочину, як це передбачено положеннями статуту Товариства та статтею 46 Закону України "Про товариства з обмеженою відповідальністю та додатковою відповідальністю".
Суд першої інстанції дійшов висновку, що генеральний директор позивача Харун Л.В., вчиняючи оспорювані правочини на підставі статуту, за відсутності попередньої письмової згоди єдиного учасника Товариства, перевищив свої повноваження, а Підприємець, будучи обізнаним про наявність обмежень повноважень, вчиняючи правочин, діяв, не проявивши розумну обачність. Спірні правочини у подальшому не отримали наступного схвалення Товариством, вказане є підставою для визнання оспорюваних правочинів недійсними згідно зі статтею 215 ЦК України з огляду на недодержанням вимог статті 203 ЦК України.
Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції, зазначив таке.
Питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми відносинами між юридичною особою та її органом, тому сам лише факт учинення виконавчим органом товариства протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.
Як свідчать наявний у матеріалах справи витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 01.08.2021 (станом на час укладення Договору), який є належним та допустимим доказом щодо підтвердження повноважень представника юридичної особи, містили протилежні статуту відомості. Із таким витягом Підприємець, укладаючи Договір, також мав можливість ознайомитися, щоб упевнитись у наявності повноважень у генерального директора на укладення Договору, оскільки відомості внесені до реєстру вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Суд апеляційної інстанції, беручи до уваги наявні у матеріалах справи зібрані докази в сукупності (а не обмежуючись лише пунктами статуту), дійшов висновку, що навіть у випадку перевищення повноважень генеральним директором при укладені Договору про надання послуг, Товариством не доведено безспірними доказами саме про обізнаність Підприємця про наявність обмежень повноважень генерального директора Товариства на укладення оспорюваного правочину.
Відповідно до виписки банку за період з 01.01.2018 по 13.12.2022, Товариством було перераховано Підприємцю оплати за послуги згідно з рахунками. Також, з дослідження виписки банку вбачається, що в останній зазначено рахунок клієнта - Товариство саме як юридичної особи, а не Харуна Л.В. як фізичної особи, яка здійснювала такі оплати.
Крім того, матеріали справи містять докази прийняття виконаних робіт Товариством, а саме акт приймання-передачі наданих послуг від 30.09.2021, відповідно до якого виконавець з 01.09.2021 до 30.09.2021 надав замовнику послуги відповідно до Договору, а замовник прийняв надані послуги без будь-яких заперечень щодо якості наданих послуг.
Зазначене на переконання суду апеляційної інстанції свідчить про вчинення дій, які свідчать про схвалення такого правочину.
Зі змісту пунктів 7.18, 7.26.1, 7.29 статуту позивача не вбачається, що для підписання генеральним директором актів приймання-передачі чи для переказу коштів на рахунок інших контрагентів потрібно рішення загальних зборів учасників Товариства, що також свідчить про схвалення правочину зі сторони Товариства.
Основними видами господарської діяльності Підприємця є: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування (основний), 45.31 Оптова торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 45.32 Роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів, 66.22 Діяльність страхових агентів і брокерів, 68.10 Купівля та продаж власного нерухомого майна, 68.20 Надання в оренду й експлуатацію власного чи орендованого нерухомого майна, 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у.
Основними видами господарської діяльності Товариства згідно зі статутом є, зокрема: торгівля автомобілями та легковими автотранспортними засобами; технічне обслуговування та ремонт автотранспортних засобів; оптова та роздрібна торгівля деталями та приладдям для автотранспортних засобів; розробка, реалізація і впровадження програм і програмно-технічних комплексів; впровадження комп`ютерних технологій та програмного забезпечення; проведення науково-дослідних, експериментальних та впроваджувальних робіт у галузі комп`ютерних систем, інформаційних технологій та комунікацій; розробка, адаптація, супроводження та експлуатація програмних та апаратних засобів обчислювальної техніки, засобів автоматизації, управління та зв`язку; програмне забезпечення; сервісне обслуговування засобів та систем обчислювальної, електронної та оргтехніки; розробка, впровадження та експлуатація комп`ютерних мереж, розподільних баз та банків даних, та надання доступу до них на комерційній основі; взаємодія зі світовими комп`ютерними мережами на комерційних та некомерційних засадах, тощо.
Таким чином, правові наслідки, настання яких передбачалося в результаті укладення та виконання Договору, відповідають видам господарської діяльності учасників правочину.
Відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - Підприємця, за якою включено до складу звітного (податкового) періоду за 1 квартал 2022 року (зареєстрований в ГУ ДПС у Хмельницькій області 06.05.2022) загальна сума доходу за звітний податковий період - 1 527 626,03 грн., визначено види підприємницької діяльності, зокрема, консультування з питань комерційної діяльності та керування.
Факт прийняття послуг та оплата позивачем відповідачу наданих послуг за Договором, свідчить про подальше схвалення правочину саме юридичною особою (з огляду на зазначення у виписці банку та рахунках - саме юридичної особи та її коду, а не фізичної особи - Харуна Л.В. ), що виключає можливість визнання правочину, укладеного генеральним директором з перевищенням повноважень, недійсним.
Товариством не доведено належними та допустимими доказами як обставин недобросовісності поведінки відповідача при укладенні Договору, так і обставин відсутності реального наміру сторін на укладення і виконання Договору.
Обґрунтовуючи фіктивність Договору позивач посилався на: ненадання послуг, визначених договором; директор вчинив дії щодо формального підписання пакету документів та безпідставно перерахував на рахунки відповідача грошові кошти; відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції; відсутність первинних документів, що підтверджують фактичне отримання послуг з комп`ютерного програмування.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про підтвердження фактичного виконання Договору щодо обумовлених у додатку №1 послуг, щодо яких оформлено акт приймання-передачі наданих послуг та за які позивачем проведено оплату згідно з виписок банку.
Позивачем не доведено настання для Товариства внаслідок укладення оспорюваного правочину будь-яких несприятливих наслідків. Натомість фінансова звітність Товариства свідчить про збільшення свого фінансового результату в порівнянні з аналогічним періодом попереднього року.
Крім того, позивачем не доведено належними та допустимими доказами, що вартість наданих послуг, зазначених в оспорюваному договорі, значно перевищує ринкову за аналогічні послуги.
Суд апеляційної інстанції дійшов висновку про відсутність підстав вважати, що Договір був вчинений без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином, та про не підтвердження жодних ознак фіктивності оспорюваного договору.
Наявні в матеріалах справи докази свідчать про реальне здійснення господарських операцій між сторонами, їх волевиявлення щодо настання наслідків за укладеним Договором та схвалення спірного правочину саме зі сторони позивача (Товариства), що в свою чергу виключає обставини фіктивності правочину і зловмисної домовленості сторін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Джерела права. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
Причиною виникнення спору зі справи стало питання щодо наявності чи відсутності підстав для визнання недійсним Договору та додатку № 1 до Договору
Касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, наведених скаржником і які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
При цьому самим скаржником у касаційній скарзі з огляду на принцип диспозитивності визначається підстава, вимоги та межі касаційного оскарження, а тому тягар доказування наявності підстав для касаційного оскарження, передбачених, зокрема, пунктом 1 частини другої статті 287 ГПК України (що визначено самим скаржником), покладається на скаржника.
Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства, закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Скаржник, посилаючись на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України, зазначає, що судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного судового рішення не враховано висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.