ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 911/862/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.05.2023 (суддя Бацуца В. М.) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 (судді: Євсіков О. О. - головуючий, Владимиренко С. В., Корсак В. А.) у справі
за скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
на дії та постанову державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
у справі № 911/862/22
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 18 750 348,00 грн,
за участю Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
Короткий зміст вимог скарги на дії державного виконавця
1. У березні 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Ю.Комодітіз" (далі - ТОВ "Ю.Комодітіз") звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою на дії державного виконавця, у якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову про зупинення виконавчого провадження від 25.10.2022 № НОМЕР_1, прийняту Обухівським відділом державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).
2. На обґрунтування скарги ТОВ "Ю.Комодітіз" посилається на неправомірність дій державного виконавця Обухівського відділу державної виконавчої служби в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - державний виконавець) щодо винесення постанови про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні від 25.10.2022 № НОМЕР_1 та вважає незаконною постанову від 25.10.2022 про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 як таку, що винесена всупереч положенням Закону України "Про виконавче провадження", наказу Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 "Про затвердження Інструкції з організації примусового виконання рішень", інших нормативно-правових актів, без відповідних правових підстав.
ТОВ "Ю.Комодітіз" вважає, що постанова виконавця про зупинення виконавчого провадження порушує права та охоронювані законом інтереси стягувача, оскільки в результаті таких дій здійснюється втручання у право на мирне володіння майном.
Позивач переконаний, що зупинення виконавчого провадження є свідченням того, що виконавець не вчинив жодних дій, спрямованих на ефективне, своєчасне виконання судового рішення, яке не виконане боржником (Публічним акціонерним товариством "Центренерго"; далі - ПАТ "Центренерго") добровільно.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Київської області від 03.05.2023, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Ю.Комодітіз" на дії та постанову державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1.
4. Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що державним виконавцем правомірно та із дотриманням вимог положень Закону України "Про виконавче провадження" та за наявності відповідних підстав і необхідних повноважень було винесено постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 на підставі пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", а сама постанова державного виконавця від 25.10.2022 про зупинення виконавчих дій є такою, що відповідає вимогам законодавства України, оскільки боржник - ПАТ "Центренерго" є господарським товариством, 78, 288996 % акцій у статутному капіталі якого належить державі Україна в особі Фонду державного майна України, і яке включено до переліку об`єктів великої приватизації державної власності, приватизація якого станом на час розгляду скарги продовжується.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
5. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції та постановою апеляційного суду, ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 03.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023, прийняти нове рішення, яким визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця про зупинення виконавчого провадження від 25.10.2022 № НОМЕР_1.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
6. Скаржник наголошує, що з метою забезпечення єдності судової практики, усунення прогалин, які були допущені Верховним Судом у процесі надання висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах (у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17), а також існуючою колізією між нормами національного права, які передбачені пунктом 12 частини 1 статті 34 Закону України "Про виконавче провадження", та статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, Верховний Суд у рамках касаційного провадження у справі, яка розглядається (№ 911/862/22) повинен відступити від висновку Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, який викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/22858/17.
Узагальнені доводи інших учасників справи
7. ПАТ "Центренерго" у відзиві на касаційну скаргу просить відмовити в її задоволенні з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Розгляд справи Верховним Судом
8. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 06.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Ю.Комодітіз" на ухвалу Господарського суду Київської області від 03.05.2023 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2023 у справі № 911/862/22 та призначено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
9. Розпорядженням від 10.05.2018 №358-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році" Кабінет Міністрів України затвердив перелік об`єктів великої приватизації державної власності, що підлягають приватизації у 2018 році згідно з додатком, в т. ч. ПАТ "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045), 78,289% акцій у статутному капіталі якого належить д ержаві Україна в особі Фонду державного майна України.
10. Розпорядженням від 16.01.2019 №36-р "Про затвердження переліку об`єктів великої приватизації державної власності" Кабінет Міністрів України затвердив перелік об`єктів великої приватизації державної власності, проведення якої продовжено згідно з додатком, серед яких визначено ПАТ "Центренерго" (ідентифікаційний код 22927045), 78,289% акцій у статутному капіталі якого належить державі Україна в особі Фонду державного майна України.
11. Наказом від 23.07.2021 № 1275 "Про прийняття рішення про приватизацію державного пакета акцій ПАТ "Центренерго" Фонду державного майна України визначено прийняти рішення про приватизацію державного пакета акцій розміром 78,289% статутного капіталу ПАТ "Центренерго", що становить 289 205 117 штук акцій; приватизувати державний пакет акцій ПАТ "Центренерго" шляхом продажу на аукціоні з умовами; затвердити план розміщення акцій ПАТ "Центренерго" згідно з додатком тощо.
12. У червні 2022 року ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулося до Господарського суду Київської області з позовною заявою, у якій просило стягнути з ПАТ "Центренерго" 18 750 348,00 грн заборгованості.
13. Рішенням Господарського суду Київської області від 31.08.2022 у справі №911/862/22 присуджено до стягнення з ПАТ "Центренерго" на користь ТОВ "Ю.Комодітіз" 18 750 348,00 грн основної заборгованості та 281 255,22 грн судового збору.
14. 18.10.2022 на виконання зазначеного рішення видано відповідний наказ.
15. Постановою державного виконавця від 20.10.2022 про відкриття виконавчого провадження за відповідною заявою стягувача (ТОВ "Ю.Комодітіз") відкрито виконавче провадження № НОМЕР_1 з примусового виконання наказу № 911/862/22.
16. 20.10.2022 виконавець виніс постанову про стягнення виконавчого збору та про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій.
17. Постановою державного виконавця від 25.10.2022 про зупинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини 1 статті 34, статті 35 Закону України "Про виконавче провадження" зупинено виконавче провадження № НОМЕР_1 до закінчення строку дії обставин, що зумовили зупинення виконавчих дій.
18. Зазначені обставини не заперечуються сторонами та підтверджуються даними Автоматизованої системи виконавчого провадження щодо виконавчого провадження № НОМЕР_1.
19. 30.03.2023 ТОВ "Ю.Комодітіз" звернулося до Господарського суду Київської області зі скаргою б/н від 30.03.2023 на дії державного виконавця, у якій просило визнати неправомірною та скасувати постанову державного виконавця від 25.10.2022 про зупинення виконавчого провадження № НОМЕР_1, з підстав зазначених у пункті 2 цієї постанови.
Позиція Верховного Суду
20. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені у ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального і процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
21. Предметом касаційного перегляду є ухвала суду першої інстанції, залишена без змін постановою суду апеляційної інстанції, якою було відмовлено у задоволенні скарги ТОВ "Ю.Комодітіз" на дії та постанову державного виконавця у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 (у разі включення боржника - державного підприємства до переліку об`єктів малої приватизації, що підлягають приватизації).
22. Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.
23. Відповідно до положень частини 1 статті 326 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
24. Верховний Суд звертає увагу на те, що при виконанні судових рішень слід керуватися інтересами стягувача, оскільки стягувач вправі очікувати від держави вчинення всіх дій, які б наближали його до виконання судового рішення. У цьому сенсі наявність невиконаного судового рішення не вселятиме стягувачеві надію, що Україна як держава робить усе, аби наблизити стягувача до бажаної ним законної мети - виконання судового рішення як стадії реалізації права стягувача на справедливий суд у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (подібний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.02.2019 у справі № 905/3773/14-908/5138/14).
25. Виконання будь-якого судового рішення є невід`ємною стадією процесу правосуддя, а отже, має відповідати вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Європейським судом з прав людини у справі "Горнсбі проти Греції" (рішення від 19.03.1997) зазначено, що виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду. Водночас судовий захист, як і діяльність суду, не можуть вважатися дієвими, якщо судові рішення не виконуються або виконуються неналежним чином і без контролю суду за їх виконанням.
26. У рішенні від 18.05.2004 Європейський суд з прав людини у справі "Продан проти Молдови" також наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантований Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, буде ілюзією, якщо правова система держав, які ратифікували Конвенцію, дозволятиме остаточному, обов`язковому судовому рішенню залишатися невиконаним, завдаючи шкоди одній із сторін.
27. У Рішенні від 15.05.2019 № 2-р(II)/2019 Конституційний Суд України зазначив, що, беручи до уваги положення статей 3, 8, частини 1, 2 статті 55, частини 1, 2 статті 129-1 Конституції України, свої юридичні позиції щодо визначення виконання судового рішення складовою конституційного права на судовий захист, Суд вважає, що держава, створюючи належні національні організаційно-правові механізми реалізації права на виконання судового рішення, повинна не лише впроваджувати ефективні системи виконання судових рішень, а й забезпечувати функціонування цих систем у такий спосіб, щоб доступ до них мала кожна особа, на користь якої ухвалене обов`язкове судове рішення, у разі, якщо це рішення не виконується, у тому числі державним органом. Конституційний Суд України наголосив, що визначений у законі порядок забезпечення державою виконання судового рішення має відповідати принципам верховенства права та справедливості, гарантувати конституційне право на судовий захист; невиконання державою позитивного обов`язку щодо забезпечення функціонування запроваджуваної нею системи виконання судових рішень призводить до обмеження конституційного права на судовий захист та нівелює його сутність.
28. Спеціальним законом, який визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, регламентує порядок та особливості проведення кожної стадії (дії) виконавчого провадження і відповідних дій державних виконавців, є Закон України "Про виконавче провадження".
29. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
30. Згідно з частиною 1 статті 13 Закону України "Про виконавче провадження" під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.