ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 грудня 2023 року
м. Київ
cправа № 914/2191/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Чумака Ю. Я. - головуючого, Дроботової Т. Б., Багай Н. О.
розглянув у письмовому провадженні касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Гармоніка" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 (головуючий - Запотічняк О. Д., судді Галамай О. З., Манюк П. Т.) і постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 (головуючий - Бойко С. М., судді Бонк Т. Б., Якімець Г. Г.) у справі
за позовом Публічного акціонерного товариства "Банк "Фінанси та Кредит"
до Публічного акціонерного товариства "Галичфарм",
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: 1) Фонду гарантування вкладів фізичних осіб,
2) Національного банку України,
про стягнення заборгованості за кредитними договорами в сумі 1 153 112 678,05 грн.
Короткий зміст і підстави позовних вимог
1. У листопаді 2018 року Публічне акціонерне товариство "Банк "Фінанси та Кредит" (далі - АТ "Банк "Фінанси та Кредит", Банк, кредитор, позивач) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом до Публічного акціонерного товариства "Галичфарм" (далі - ПАТ "Галичфарм", позичальник, відповідач) про стягнення з ПАТ "Галичфарм" 1 153 112 678,05 грн заборгованості за кредитними договорами.
Позовна заява обґрунтовується тим, що між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ПАТ "Галичфарм" укладено кредитні договори від 19.09.2007 № 1195-01-07, від 13.06.2008 № 1252-08, від 21.05.2010 № 1318-10, від 26.05.2010 № 1319-10, від 29.06.2010 № 1320-10, від 15.11.2012 № 1441-12 зі змінами та доповненнями, які позичальник належним чином не виконував, внаслідок чого утворився борг перед Банком на загальну суму 1 153 112 678,05 грн.
2. 27.06.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Гармоніка" (далі - ТОВ "Гармоніка", Товариство, заявник) як третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, в порядку статті 49 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) звернулося до Господарського суду Львівської області з позовом про визнання недійсними пунктів 2.5 договорів про відновлювальну кредитну лінію від 19.09.2007 № 1195-01-07 (далі - кредитний договір № 1195-01-07), від 21.05.2010 № 1318-10 (далі - кредитний договір № 1318-10), від 26.05.2010 № 1319-10 (далі - кредитний договір № 1319-10), укладених між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ПАТ "Галичфарм".
Вказана позовна заява аргументована порушенням принципу свободи договору та посиланням на положення статей 203, 215 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), а також тим, що Банк не може стягувати з позичальника платежі за дії, які кредитор вчиняє на власну користь (ведення кредитної справи, договору, розрахунок і облік заборгованості за кредитним договором), чи за дії, які позичальник вчиняє на користь Банку або дії, які вчиняє Банк або позичальник з метою встановлення зміни, припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до кредитного договору), оскільки оспорюваними пунктами кредитних договорів №№ 1195-01-07, 1318-10, 1319-10 передбачено обов`язок сплати позичальником на користь позивача комісійної винагороди за послуги з надання та управління відновлювальною кредитною лінією.
Короткий зміст судових рішень судів попередніх інстанцій
3. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 05.06.2019 (суддя Запотічняк О. Д.) позовну заяву АТ "Банк "Фінанси та Кредит" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено розгляд справи здійснювати за правилами загального позовного провадження.
4. Ухвалою Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 залучено Національний банк України (далі - НБУ, третя особа-2) як третю особу, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача. Повернуто ТОВ "Гармоніка" позовну заяву третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору про визнання недійсними пунктів 2.5 кредитних договорів №№ 1195-01-07, 1318-10, 1319-10 (пункт 4 резолютивної частини цієї ухвали). Відмовлено в залученні Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Фінтакт" як третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача. Відкладено підготовче засідання на 05.09.2023.
Постановою Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 залишено без змін.
5. Зазначені ухвала та постанова мотивовані посиланням, зокрема, на положення статей 49, 50, 180 ГПК України, застосовуючи які місцевий та апеляційний господарські суди дійшли висновку про наявність передбачених процесуальним законом підстав для повернення позовної заяви Товариству з огляду на те, що: 1) на відміну від зустрічного позову, який повинен бути лише взаємопов`язаним з первісним, позовна заява третьої особи відповідно до частини 1 статті 49 ГПК України обов`язково має містити самостійні вимоги саме щодо вже виниклого між сторонами предмета спору, під яким (предметом спору) слід розуміти матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт між позивачем і відповідачем. Вимога, спрямована на те, що знаходиться поза цим предметом, чи спрямована до третіх осіб, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні наведеної вище статті (аналогічний висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2019 у справі № 916/3245/17, від 12.06.2019 у справі № 916/542/18 та в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, від 11.11.2020 у справі № 912/2751/16); 2) вимога третьої особи із самостійними вимогами, яка не нівелює задоволення первісних та/або зустрічних вимог, чи спрямована до осіб, жодна з яких не має статусу відповідача в справі, не може бути розглянута судом як вимога третьої особи в розумінні статті 49 ГПК України, а має подаватися як самостійний позов; 3) заявлений позов не містить самостійних вимог саме щодо предмета спору в справі, не взаємопов`язаний з первісним позовом, вимоги за цим позовом і за первісним позовом ґрунтуються на різних правових підставах, оскільки предметом первісного позову є стягнення заборгованості за сімома кредитними договорами, а позовна заява Товариства не містить жодного обґрунтування того, що його позов взаємопов`язаний з позовом Банку до позичальника та спільний їх розгляд є доцільним.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
6. Не погоджуючись з ухвалою місцевого господарського суду (в частині повернення Товариству позовної заяви третьої особи із самостійними вимогами щодо предмета спору) та постановою суду апеляційної інстанції, ТОВ "Гармоніка" звернулося з касаційною скаргою, в якій просить зазначені судові рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким позовну заяву Товариства як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, передати на розгляд Господарського суду Львівської області.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
7. На обґрунтування своєї правової позиції скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, а саме положень статей 203, 215 ЦК України та статей 49, 180 ГПК України, наголошуючи на тому, що:
1) предметом спору в цій справі є стягнення заборгованості за кредитними договорами №№ 1195-01-07, 1318-10, 1319-10, пункти 2.5 яких будуть досліджуватися судом на предмет справедливості, добросовісності та розумності визначення обов`язку сплати позичальником на користь позивача комісійної винагороди за послуги з надання та управління відновлювальною кредитною лінією, яка (винагорода), на думку скаржника, значно перевищує розмір відсотків за кредитом, що є самостійною підставою для визнання оспорюваних пунктів недійсними, та, як наслідок, встановлення таких обставин значно вплине на розмір заборгованості ПАТ "Галичфарм" перед АТ "Банк "Фінанси та Кредит";
2) суди не врахували викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 927/92/21(927/351/21) висновку про те, що наявність у банку можливості стягувати з боржника надмірні кошти винагороди за користування кредитом перетворюється на джерело невиправданих додаткових прибутків та призводить до фактичної неплатоспроможності боржника й порушує баланс прав та інтересів сторін договору;
3) як первісні позовні вимоги, так і вимоги Товариства як третьої особи ґрунтуються на одних і тих самих кредитних договорах, а так як ТОВ "Гармоніка" є заставодавцем за трьома кредитними договорами (№№ 1195-01-07, 1318-10, 1319-10) на підставі договору застави акцій від 27.02.2015 № 3700А/0215 з узгодженою в договорі сумою (412 051 136 грн), то вказані позовні вимоги виникають з одних і тих самих відносин, задоволення позову Товариства виключатиме задоволення первісного позову частково, тому такі позови є взаємопов`язаними та їх спільний розгляд є доцільним;
4) при ухваленні рішення судом будуть досліджуватися обставини дотримання порядку укладення та погодження оспорюваних кредитних договорів учасниками та заставодавцями.
Узагальнений виклад позиції інших учасників справи
8. НБУ у відзиві на касаційну скаргу просить залишити її без задоволення з мотивів, викладених в оскаржуваних судових рішеннях.
Позивач, відповідач і Фонд гарантування вкладів фізичних осіб не скористалися правом на подання відзиву на касаційну скаргу.
Розгляд справи Верховним Судом
9. Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.11.2023 відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ТОВ "Гармоніка" на ухвалу Господарського суду Львівської області від 01.08.2023 і постанову Західного апеляційного господарського суду від 04.10.2023 у справі № 914/2191/18 та постановлено здійснити розгляд цієї справи в порядку письмового провадження.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
10. Спір між АТ "Банк "Фінанси та Кредит" і ПАТ "Галичфарм" виник у зв`язку з невиконанням позичальником взятих на себе зобов`язань за сімома кредитними договорами, а саме:
1) за кредитним договором № 1195-01-07: 68 815 284 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 56 669 521,84 грн заборгованості по відсотках, 16 582 579,22 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 18 527 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
2) за кредитним договором від 13.06.2008 № 1252-08: 108 450 000 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 106 086 803,80 грн заборгованості по відсотках, 26 739 092,06 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 32 640 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
3) за кредитним договором № 1318-10: 61 272 576,91 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 46 959 230,21 грн заборгованості по відсотках, 15 368 957,02 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 20 330 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
4) за кредитним договором № 1319-10: 77 600 000 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 26 964 213,98 грн заборгованості по відсотках, 17 973 076,80 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 21 250 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
5) за кредитним договором від 29.06.2010 № 1320-10: 76 600 000 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 22 523 425,75 грн заборгованості по відсотках, 17 465 384,31 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 19 825 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії,
6) за кредитним договором від 29.06.2010 № 1321-10: 62 284 870 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 54 813 143,20 грн заборгованості по відсотках, 15 527 206,71 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 19 714 500 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії;
7) за кредитним договором від 15.11.2012 № 1440-12: 77 668 918,09 грн заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту), 26 500 235,63 грн заборгованості по відсотках, 17 731 688,56 грн пені за прострочення заборгованості по основному боргу (за тілом кредиту) та відсотках, 20 230 000 грн простроченої заборгованості по щомісячній комісії.
Позиція Верховного Суду
11. Здійснивши розгляд касаційної скарги в письмовому провадженні, дослідивши наведені в ній доводи, подані заперечення, перевіривши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення з таких підстав.
12. Відповідно до частин 1, 2, 3, 5 статті 49 ГПК України треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, можуть вступити у справу до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, подавши позов до однієї або декількох сторін. Про прийняття позовної заяви та вступ третьої особи у справу суд постановляє ухвалу. Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, користуються усіма правами і несуть усі обов`язки позивача. До позовів третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору у справі, в якій відкрито провадження, застосовуються положення статті 180 цього Кодексу.
Необхідною умовою набуття статусу третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, є дотримання таких критеріїв: 1) матеріально-правовий (наявність єдиного предмету спору); 2) суб`єктний (позовні вимоги можуть бути пред`явлені як одній стороні, так і декільком сторонам); 3) часовий (вступ у справу відбувається до закінчення підготовчого провадження або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження). Дотримання цих критеріїв необхідно оцінювати та з`ясовувати під час прийняття рішення щодо вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги (схожий висновок викладено в постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.09.2019 у справі № 910/12463/18, від 27.09.2019 у справі № 904/323/19, від 11.11.2020 у справі № 912/2751/16, в ході розгляду яких виникли подібні процесуальні правовідносини).
13. Предметом апеляційного перегляду в цій справі є ухвала суду першої інстанції про повернення позовної заяви третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору, поданої в порядку статті 49 ГПК України, в зв`язку з чим колегія суддів не бере до уваги передчасні посилання скаржника на обґрунтування своїх заперечень на норми матеріального права (статті 203, 215 ЦК України), ймовірність порушення яких Банком може досліджуватися та встановлюватися господарським судом виключно в ході вирішення по суті спору про стягнення з ПАТ "Галичфарм" 1 153 112 678,05 грн заборгованості за сімома кредитними договорами (від 19.09.2007 № 1195-01-07, від 13.06.2008 № 1252-08, від 21.05.2010 № 1318-10, від 26.05.2010 № 1319-10, від 29.06.2010 № 1320-10, від 15.11.2012 № 1441-12), але аж ніяк не на стадії вирішення питання про вступ у справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, та прийняття/неприйняття до розгляду її позовної заяви.
З цих же мотивів касаційна інстанція відхиляє передчасні доводи скаржника про неврахування судами попередніх інстанцій викладеного в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.08.2022 у справі № 927/92/21(927/351/21) висновку про те, що наявність у банку можливості стягувати з боржника надмірні кошти винагороди за користування кредитом перетворюється на джерело невиправданих додаткових прибутків та призводить до фактичної неплатоспроможності боржника й порушує баланс прав та інтересів сторін договору, оскільки як правильно зазначає НБУ у відзиві на касаційну скаргу, в спірних процесуальних правовідносинах судами мають враховуватися висновки Верховного Суду щодо застосування положень статей 49, 80 ГПК України, якими безпосередньо регулюються питання вступу в справу третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, а не висновки Верховного Суду, сформульовані за наслідками розгляду спору по суті заявлених позовних вимог у справі № 927/92/21(927/351/21), правовідносини в якій не є подібними зі спірними правовідносинами в цій справі.