ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 914/4018/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Бакуліна С.В. головуючий (доповідач), Вронська Г.О., Кондратова І.Д.,
за участю секретаря судового засідання - Федорченка В.М.,
позивача - ОСОБА_1,
відповідача - не з`явились,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_2
про ухвалення додаткового рішення
у справі №914/4018/21
за позовом ОСОБА_3
до ОСОБА_2,
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача:
1. ОСОБА_4,
2. ОСОБА_5,
3. ОСОБА_6,
4. ОСОБА_7,
5. Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-монтажне підприємство побуту",
про визнання недійсною заяви про вихід з товариства, визнання відсутнім права на отримання вартості частини майна товариства,
ВСТАНОВИВ:
1. ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просив скасувати рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 у справі №914/4018/21 в частині відмови визнати відсутнім право у ОСОБА_2 на отримання вартості частини майна ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство побуту", яка пропорційна зареєстрованій за нею частці статутного капіталу ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство побуту" у розмірі 23,27%; скасувати постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 у справі №914/4018/21 - повністю; скасувати додаткові рішення суду апеляційної інстанції та суду першої інстанції про розподіл судових витрат, зокрема додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2023 у справі №914/4018/21 та постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023, якою залишене без змін додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2023; справу направити до суду першої інстанції на новий розгляд в частині перегляду вимоги про визнання відсутнім права у ОСОБА_2 на отримання вартості частини майна ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство побуту", яка пропорційна зареєстрованій за нею частці статутного капіталу ТОВ "Будівельно-монтажне підприємство побуту" у розмірі 23,27%.
2. ОСОБА_2, у строк, установлений Верховним Судом в ухвалі від 21.08.2023 про відкриття касаційного провадження, подала відзив на касаційну скаргу, в якому, зокрема, зазначила попередній (орієнтовний) розрахунок витрат на правову допомогу, який на час подання відзиву склав 13 500 грн.
3.Верховний Суд у складі колегії суддів: Бакуліна С.В - головуючий, Вронська Г.О., Кондратова І.Д. постановою від 01.11.2023 касаційну скаргу ОСОБА_3 залишив без задоволення. Постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 про залишення без змін рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 в частині відмови визнати відсутнім право на отримання вартості частини майна, рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 в частині відмови визнати відсутнім право на отримання вартості частини майна, постанову Західного апеляційного господарського суду від 10.07.2023 про залишення без змін додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2023, додаткове рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2023, додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції під час оскарження рішення Господарського суду Львівської області від 27.02.2023 та додаткову постанову Західного апеляційного господарського суду від 13.09.2023 про стягнення судових витрат за надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції під час оскарження додаткового рішення Господарського суду Львівської області від 19.04.2023 у справі №914/4018/21, залишив без змін.
4. ОСОБА_2 звернулася 06.11.2023 до Верховного Суду із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі №914/4018/21, в якій просить стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судові витрати за надання правничої допомоги в суді касаційної інстанції в розмірі 16 500 грн.
5.Позивач подав клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги, у якому зазначає, що справедливим та розумним розміром компенсації ОСОБА_2 витрат на правову допомогу, понесених у Верховному Суді, буде 2 300 грн та просить, відповідно, зменшити такі витрати.
6.Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, Верховний Суд виходить з такого.
7.Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
8.Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване у статті 131-2 Конституції України, статті 16 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), відповідних нормах Закону "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
9.Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК).
10.Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.
11.Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (надання послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК).
12.Згідно із статтею 123 ГПК судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.
13.Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
14.Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 ГПК).
15.Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 126 цього Кодексу).
16.Витрати, які підлягають сплаті за послуги адвоката, визначаються у встановленому Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" порядку.
17.За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
18.Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність").
19.Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".
20.На підтвердження вимоги про стягнення витрат на оплату послуг адвоката відповідачкою надано договір №199/2 надання правової допомоги від 10.02.2022, укладений між ОСОБА_2 (замовник) та Адвокатським об`єднанням "Адвокатська компанія А.З. Партнери" (виконавець), за умовами якого виконавець зобов`язується надати замовнику правову допомогу, а замовник зобов`язується сплатити виконавцю винагороду за надану правову допомогу (пункт 2.1 договору)
Відповідно до пункту 2.2 договору надання правової допомоги включає в себе надання таких послуг:
- надання замовнику правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності,
- складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру,
- захист прав, свобод і законних інтересів замовника, як підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, засудженого, виправданого у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішується питання про їх застосування у кримінальному провадженні, особи, стосовно якої розглядається питання про видачу іноземній державі (екстрадицію), а також особи, яка притягається до адміністративної відповідальності під час розгляду справи про адміністративне правопорушення,