ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 594/1253/22
провадження № 51-5850 км 23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
засудженого ОСОБА_6 (в режимі відеоконференції),
захисника ОСОБА_7 (в режимі відеоконференції),
представника потерплої ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах засудженого ОСОБА_6 на вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2023 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від 12 липня 2023 року у кримінальному провадженні, дані про яке внесені до ЄРДР за № 12022210000000054 за обвинуваченням
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця с. Вільхівці Борщівського району Тернопільської області, жителя АДРЕСА_1,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Короткий зміст прийнятих судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2023 року ОСОБА_6 засуджено за ч. 3 ст. 286-1 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 8 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 10 років.
Цивільний позов прокурора задоволено. Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави, в особі Тернопільської обласної ради, кошти витрачені на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_9 в КНП "Тернопільська обласна клінічна лікарня" у розмірі 38 808 грн.
Цивільний позов потерпілих ОСОБА_10 та ОСОБА_9 задоволено частково.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_10 417 200 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, та 46 000 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_9 80 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди, та 40 500 грн витрат на правову допомогу.
Ухвалено стягнути з ПрАТ "НАСК "Оранта" на користь ОСОБА_9 117 000 грн як шкоду, пов`язану із стійкою втратою працездатності, та 140 130,41 грн як витрати, пов`язані з лікуванням.
В іншій частині відмовлено у задоволенні цивільних вимог.
Вказаним вироком також вирішено питання щодо запобіжного заходу, судових витрат та долі речових доказів.
Відповідно до вироку ОСОБА_11 визнано винуватим та засуджено за те, що він 06 квітня 2022 року о 19:16, керуючи автомобілем "Volkswagen Caravelle", д.н.з. НОМЕР_1, рухаючись зі швидкістю 86 км/год по вул. Івана Франка у смт Мельниця-Подільська Чортківського району Тернопільської області у напрямку м. Борщева Чортківського району Тернопільської області, перебуваючи у стані алкогольного сп`яніння, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, та відповідно не реагував на її зміну, не обрав безпечної швидкості руху для можливості безпечного керування транспортним засобом, у результаті чого виїхав на зустрічну смугу руху та частково на ліве узбіччя, чим створив перешкоду та небезпеку для руху автомобілю "ВАЗ-21013", д.н.з. НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_9, який рухався у зустрічному напрямку.
У момент виявлення автомобіля "Volkswagen Caravelle", д.н.з. НОМЕР_1, водій ОСОБА_9, з метою уникнення зіткнення, змінив напрямок свого руху та виїхав на зустрічну смугу руху. Однак, при зближенні транспортних засобів, ОСОБА_6, маючи об`єктивну можливість бачити траєкторію руху зустрічного автомобіля "ВАЗ-21013", д.н.з. НОМЕР_2, його розташування відносно елементів проїжджої частини, та маючи можливість зупинити транспортний засіб шляхом екстреного гальмування, продовжив рух та різко змінив напрямок руху керованого ним автомобіля праворуч, чим позбавив водія автомобіля "ВАЗ-21013", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_9 технічної можливості уникнути зіткнення.
Своїми діями, які не відповідали вимогам пунктів, 1.5, 1.10, 2.3б, д, 2.9а, 10.1, 11.1, 11.3, 11.14, 12.1, 12.3, 12.4 Правил дорожнього руху, водій ОСОБА_6, після повернення на свою смугу руху, допустив зіткнення з автомобілем "ВАЗ-21013", д.н.з. НОМЕР_2 .
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля "ВАЗ-21013", д.н.з. НОМЕР_2, ОСОБА_9 отримав тяжкі тілесні ушкодження, а пасажир вказаного автомобіля ОСОБА_12 отримав тяжкі тілесні ушкодження, від яких помер на місці події.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 12 липня 2023 року апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_6 залишено без задоволення, а вирок Борщівського районного суду Тернопільської області від 27 квітня 2023 року - без змін.
Вимоги, викладені в касаційній скарзі, та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7 просить змінити вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду, та призначити засудженому ОСОБА_6 покарання за ч. 3 ст. 286-1 КК із застосуванням положень ст. 69-1 КК у виді позбавлення волі на строк 5 років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 5 років.
Обґрунтовуючи свої вимоги, вказує, що суд апеляційної інстанції не взяв до уваги пом`якшуючі покарання обставини, такі як щире каяття, добровільне часткове відшкодування заподіяної шкоди, відсутність обтяжуючих покарання обставин, та належним чином не врахував особу засудженого, який раніше не судимий, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, має незадовільний стан здоров`я, за місцем проживання, а також за місцем відбування покарання характеризується позитивно.
Крім того, вказує, що на даний час засуджений ОСОБА_6 повністю відшкодував заподіяну злочином шкоду обом потерпілим, а тому з огляду на положення ст. 69-1 КК строк призначеного йому покарання не може перевищувати двох третин максимального строку покарання, визначеного санкцією ч. 3 ст. 286-1 КК.
У письмових запереченнях представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8, потерпілий ОСОБА_9 та його представник адвокат ОСОБА_13 заперечували щодо задоволення касаційної скарги захисника, вказуючи про її необґрунтованість, просили залишити її без задоволення, а вирок місцевого суду й ухвалу апеляційного суду без зміни.
Від інших учасників судового провадження заперечень на касаційну скаргу захисника не надходило.
Позиції учасників судового провадження
У судовому засіданні засуджений ОСОБА_6 та його захисник ОСОБА_7 підтримали касаційну скаргу, просили її задовольнити, вирок місцевого суду та ухвалу апеляційного суду змінити з підстав, викладених у скарзі.
Прокурор ОСОБА_5 та представник потерпілої ОСОБА_10 - адвокат ОСОБА_8 заперечували щодо задоволення касаційної скарги захисника, просили оскаржувані судові рішення залишити без зміни.
Інші учасники були належним чином повідомлені про дату, час і місце касаційного розгляду, у судове засідання не з`явилися, клопотань про відкладення касаційного розгляду до Суду не подавали.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, думку учасників касаційного розгляду, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків.
Відповідно до ст. 433 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286-1 КК, й правильність кваліфікації його дій у касаційній скарзі захисником не оспорюються, а тому в касаційному порядку не перевіряються.
У касаційній скарзі захисник вказує про невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого через суворість, вважає, що апеляційний суд не врахував особу засудженого, пом`якшуючі покарання обставини, відсутність обставин, які б обтяжували покарання. Крім того, зазначає, що, постановляючи оскаржувані судові рішення, не враховано положень ст. 69-1 КК.
З такими доводами касаційної скарги захисника колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.
Так, відповідно до статей 50, 65 КК особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Суд, призначаючи покарання, зобов`язаний врахувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. При цьому покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами та не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність.
Виходячи з принципів співмірності й індивідуалізації, таке покарання за своїм видом та розміром має бути адекватним (відповідним) характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного. При виборі заходу примусу мають значення й повинні братися до уваги обставини, які його пом`якшують та обтяжують.
Призначаючи покарання у кримінальному провадженні, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності суд вправі призначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме виправленню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Як убачається з вироку суду першої інстанції, обґрунтовуючи висновок щодо виду і розміру покарання засудженому, місцевий суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_6 злочину, його наслідки, особу засудженого, а також його ставлення до своєї протиправної поведінки.
Зокрема, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_6 вчинив тяжкий злочин з необережності, раніше не судимий, свою вину визнав, характеризується позитивно, на обліку в лікарів нарколога та психіатра не перебуває. Також місцевим судом враховано позицію потерпілих, які наполягали на призначені ОСОБА_6 найсуворішого покарання, передбаченого санкцією статті інкримінованого йому злочину.