ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 629/1950/20
провадження № 51-3595км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також у режимі відеоконференції:
захисника ОСОБА_6,
засудженого ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу захисника ОСОБА_6 на вирок Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2023 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020220380000301, за обвинуваченням
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лозова, Харківської області, зареєстрованого там же у АДРЕСА_1, та фактично проживаючого у АДРЕСА_2,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 15 червня 2021 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років.
Звільнено від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з випробуванням з іспитовим строком тривалістю 3 роки, якщо він протягом цього строку не вчинить нового кримінального правопорушення та виконає ряд обов`язків, передбачених ст. 76 КК України.
Прийнято рішення щодо цивільного позову й долі речових доказів.
ОСОБА_7 засуджено за те, що він 08 березня 2020 року, близько 22:00, перебуваючи поблизу під`їзду будинку АДРЕСА_3, на ґрунті особистих неприязних відносин, в ході словесного конфлікту, діючи умисно, завдав невстановленим досудовим слідством тупим предметом одного удару в ділянку голови ОСОБА_8, від якого той упав на асфальтоване покриття, після чого ногою заподіяв потерпілому ще один удар по голові.
Унаслідок зазначених дій ОСОБА_8 спричинено тяжкі тілесні ушкодження у вигляді відкритої проникаючої черепно-мозкової травми у вигляді втиснутого багатоуламкового перелому тім`яної та потиличної кісток зліва із забоєм головного мозку середнього ступеня тяжкості і забитої рани в лівій тім`яно-потиличній ділянці, на правій вушній раковині та в правій завушній ділянці.
Вироком Полтавського апеляційного суду від 17 травня 2023 року вирок місцевого суду скасовано в частині призначеного покарання, ухвалено в цій частині новий вирок, яким призначено ОСОБА_7 покарання за ч. 1 ст. 121 КК України у виді позбавлення волі на строк 5 років, виключено з мотивувальної частини вказівку про визнання обставиною, що пом`якшує покарання, щирого каяття та визначено рахувати початок строку відбування покарання з моменту затримання. В іншій частині вирок залишено без змін.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотне порушення норм кримінального процесуального закону та неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність просить скасувати вирок апеляційного суду і призначити новий судовий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Свої вимоги мотивує тим, що суд апеляційної інстанції не дотримався положень статей 20, 54 КПК України, оскільки не розглянув клопотання ОСОБА_7 про заміну захисника ОСОБА_9, який здійснював захист за призначенням, чим порушив право засудженого на захист.
Крім цього, стверджує, що під час апеляційного розгляду був відсутній належний відеозв`язок і через це ОСОБА_7 повною мірою не міг реалізувати свої процесуальні права.
Такі порушення, на думку захисника, призвели до неповного встановлення даних про особу винного та усіх обставин кримінального правопорушення, зокрема ймовірного перебування обвинуваченого у стані необхідної оборони.
Крім цього, захисник ОСОБА_6 звертає увагу на те, що апеляційний суд безпідставно виключив із обставин, що пом`якшують покарання, щире каяття обвинуваченого та дійшов необґрунтованого висновку про неможливість звільнення останнього від відбування покарання з випробуванням.
Позиції учасників судового провадження
На касаційну скаргу захисника прокурор подав письмові заперечення, в яких вказує на безпідставність доводів сторони захисту.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 та засуджений ОСОБА_7 підтримали доводи, наведені в касаційній скарзі, та просили її задовольнити на викладених підставах.
Прокурор ОСОБА_5 просила залишити оскаржуване судове рішення без зміни як законне, а касаційну скаргу захисника - без задоволення як необґрунтовану.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
За приписами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Пунктом 3 ч. 3 ст. 42 КПК України передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право, зокрема, на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження, а також на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.
Реалізація права на відмову від захисника та відповідна процедура визначена ст. 54 КПК України, частинами 1 та 3 якої зокрема передбачено, що підозрюваний, обвинувачений має право відмовитися від захисника або замінити його, проте відмова від захисника не приймається у випадку, якщо його участь є обов`язковою. У такому випадку, якщо підозрюваний, обвинувачений відмовляється від захисника і не залучає іншого захисника, захисник повинен бути залучений у порядку, передбаченому ст. 49 цього Кодексу, для здійснення захисту за призначенням.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 Закону України "Про безоплатну правову допомогу" безоплатна вторинна правова допомога це вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу до правосуддя.
Під час реалізації цієї державної гарантії особа позбавлена можливості вільно обирати собі захисника, оскільки на підставі ст. 49 КК України захисник такій особі призначається за постановою слідчого/прокурора або ухвалою судді чи суду. Так само особа, що отримує безоплатну вторинну правову допомогу, не може на власний розсуд вимагати від суду заміни захисника з особистих мотивів.
Згідно з п. 9 ч. 1 ст. 17 Закону України "Про безоплатну правову допомогу", заміна призначеного адвоката проводиться Центром шляхом прийняття відповідного рішення, яке видається у формі наказу. Виключні підстави та порядок заміни адвокатів, що надають безоплатну вторинну правову допомогу, визначені ст. 24 цього Закону.
Таким чином, КПК України не передбачено можливості проводити судом заміну чи відсторонення адвоката, призначеного Центром для надання безоплатної вторинної правової допомоги за винятком питання відводу захисника в порядку ст. 78 КПК України.
Право особи на заміну захисника, передбачене ст. 54 КПК, є похідним від права вільного вибору захисника своїх прав, яке особа реалізує самостійно, укладаючи договір з обраним нею захисником. Це право не поширюється на зміст права на безоплатну вторинну правову допомогу, де особа не обирає собі захисника, а отримує захист, гарантований державою та за державні кошти.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, не погодившись із вироком місцевого суду щодо ОСОБА_7, до апеляційного суду звернулися прокурор та потерпілий, які зазначали про невиправдану м`якість призначеного обвинуваченому покарання.
До початку апеляційного перегляду ОСОБА_7 звернувся до колегії суддів з клопотанням про відмову від захисника ОСОБА_9, який здійснював його захист за призначенням. Свої вимоги обвинувачений обґрунтував тим, що в нього та захисника є розбіжності у правовій позиції щодо захисту.
Вирішуючи зазначене клопотання, колегія суддів апеляційного суду з`ясувала в ОСОБА_7 причини такої відмови та чи бажає він залучити свого захисника на заміну адвокату з регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги.
З технічного запису судового засідання апеляційного суду вбачається, що ОСОБА_7 не зміг пояснити суду, у чому полягали розбіжності щодо захисту між ним та захисником ОСОБА_9 під час розгляду апеляційних скарг прокурора та потерпілого, і наполягав на призначенні іншого адвоката за рахунок держави.
У свою чергу захисник ОСОБА_9 зазначив, що не має жодних розбіжностей зі своїм клієнтом, та не погодився із проханням обвинуваченого.
Заслухавши думку інших учасників кримінального провадження, які вказували на відсутність підстав для заміни ОСОБА_7 одного захисника із регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги на іншого безоплатного, та з урахуванням того, що сторона захисту не подавала апеляційної скарги на рішення місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду відмовила обвинуваченому в задоволенні відповідного клопотання.
Таке рішення апеляційного суду є виправданим та узгоджується із вищенаведеними нормами законів.
Слід зазначити, що за час розгляду кримінального провадження Лозівським міськрайонним судом Харківської області захисник ОСОБА_9 , діючи в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7, знайомився із матеріалами справи, брав участь у судових засіданнях, здійснював активну участь у дослідженні письмових доказів та допиті свідків, заявляв клопотання про призначення судово-психологічної експертизи через незгоду з кваліфікацією інкримінованих ОСОБА_7 дій і виступав у судових дебатах, висловлюючи позицію захисту щодо пред`явленого обвинувачення.
При цьому захисник ОСОБА_9 відповідно до вимог Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" не займав у справі позицію всупереч волі клієнта, а висловлена ним позиція узгоджувалася з позицією самого обвинуваченого, який підтримував свого захисника у всіх питаннях, щодо яких суд приймав рішення після заслуховування думки учасників судового провадження.
У свою чергу обвинувачений ОСОБА_7 жодного разу за час здійснення кримінального провадження місцевим судом не поставив під сумнів ефективність наданої йому правової допомоги безоплатним адвокатом, як про це вказує захисник ОСОБА_6 у касаційній скарзі, і вищезазначена процесуальна поведінка згадуваного адвоката не давала судам підстав робити висновок про неефективність здійснюваного ним захисту обвинуваченого.