Постанова
Іменем України
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 372/4065/20
провадження № 61-11706св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Зайцева А. Ю. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Тітова М. Ю.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
третя особа - приватний нотаріус Головкін Ян Вікторович,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, третя особа - приватний нотаріус Головкін Ян Вікторович, про визнання недійсними договорів дарування, стягнення безпідставно набутих грошових коштів, моральної шкоди та судових витрат
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року у складі судді Фролової Л. Д. та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у складі колегії суддів: Шандри М. М., Крайник Н. П., Левика Я. А.,
ВСТАНОВИВ:
1.Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати недійсними договори дарування: 3/4 часток квартири в частині дарування ОСОБА_2 1/4 частки квартири АДРЕСА_1 ; 3/4 часток земельної ділянки (кадастровий номер 3223155400:04:014:0065) в частині дарування ОСОБА_2 1/4 частки цієї земельної ділянки; закладу торгівлі (приміщення квартири АДРЕСА_2 ) та магазину (приміщення квартири АДРЕСА_3 ) на АДРЕСА_2 ; стягнути з ОСОБА_2 на його користь безпідставно набуті грошові кошти в сумі 3 000 000,00 грн та на відшкодування завданої моральної шкоди 500 000,00 грн.
На обґрунтування позову ОСОБА_1 зазначав, що він і ОСОБА_3 перебували у шлюбі, у якому він придбав спірну нерухомість. На початку 2018 року, перебуваючи під впливом тяжких обставин, якими стали кримінальні переслідування щодо нього, з метою недопущення незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, він за договорами дарування спірне майно передав у власність матері дружини, ОСОБА_2 . Оспорювані договори були укладені на вкрай не вигідних для нього та його сім`ї умовах, унаслідок чого істотно погіршився майновий стан сім`ї. Наступного дня після укладення останнього з договорів дарування ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом про розірвання шлюбу, свої дії пояснила формальністю, пов`язаною суто з метою збереження майна.
Позивач уважає, що дії відповідачів свідчать про наявність умислу та свідоме зловживання довірою з метою заволодіння спірним майном і прибутком від його експлуатації, оспорювані договори вчинені ним під впливом тяжкої обставини і на край невигідних умовах.
Починаючи з листопада 2019 року ОСОБА_2 привласнювала всі доходи від оренди спірних приміщень, що вкрай негативно відобразилося на матеріальному забезпеченні сім`ї позивача. Враховуючи розмір орендної плати, який становить щомісяця 50 000,00 грн за кожне приміщення, кількість приміщень та період такого привласнення (з 07 травня 2018 року до 27 листопада 2020 року), ОСОБА_2 набула без належної правової підстави всупереч волі дарувальника 3 000 000,00 грн, які позивач просить стягнути на його користь.
Також унаслідок таких дій ОСОБА_2 йому завдано моральної шкоди.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Галицький районний суд м. Львова рішенням від 20 січня 2022 року в задоволенні позову відмовив.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що ОСОБА_1 добровільно надав згоду своїй дружині ОСОБА_3 на укладення договорів дарування нерухомого майна під час перебування їх у шлюбі, а обставини, якими він обґрунтовує позов, не дають підстав вважати, що укладення договорів відбулося під впливом тяжкої обставини та на вкрай не вигідних для нього умовах. Ураховуючи, що між сторонами існували договірні правовідносини, що стало в подальшому підставою для отримання ОСОБА_2 грошових коштів за договорами оренди нерухомого майна, яке перебувало у її власності на законних умовах, позовні вимоги щодо стягнення грошових коштів як безпідставно набутих не ґрунтуються на нормах цивільного законодавства. Оскільки позивач не надав доказів на підтвердження протиправних дій відповідачів, не довів спричинення йому моральної шкоди, його вимоги про відшкодування моральної шкоди також задоволенню не підлягають.
Короткий зміст рішення апеляційного суду
Львівський апеляційний суд постановою від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишив без задоволення, а рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована законністю і обґрунтованістю рішення суду першої інстанції. Позивач є адвокатом, повністю розуміє всі правові механізми захисту в кримінальному провадженні, а також за відсутності будь-якої вини зі свого боку розуміє наслідки та порядок закриття такого кримінального провадження, навіть якщо йому була вручена підозра.
Короткий зміст вимог касаційної скарги, відзиву на неї, їх узагальнені аргументи
У касаційній скарзі, поданій до Верховного Суду 04 серпня 2023 року, ОСОБА_1 просить скасувати рішення Галицького районного суду м. Львова від 20 січня 2022 року та постанову Львівського апеляційного суду від 27 червня 2023 року й ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
Як на підставу касаційного оскарження судових рішень заявник посилається на те, що суд апеляційної інстанції застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16 та постановах Верховного Суду від 15 червня 2020 року у справі № 430/1281/14, від 13 квітня 2022 року у справі № 757/62043/18, від 10 лютого 2021 року у справі № 754/5841/17, від 15 вересня 2021 року у справі № 606/1636/18, від 07 грудня 2018 року у справі № 910/7547/17.
На обґрунтування заявлених вимог заявник зазначає, що оскаржувані судові рішення є незаконними, такими, що прийняті з грубими порушеннями норм матеріального та процесуального права з огляду на неправильне тлумачення закону, а також про невідповідність висновків, викладених в цих рішеннях, актуальним правовим позиціям та судовій практиці Верховного Суду в аналогічних справах.
Підставою для звернення позивача до суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів стали подальші протиправні та недобросовісні дії відповідачів, спрямовані на унеможливлення проживання та перебування у власному житловому будинку і створення постійних перешкод у володінні та користуванні належним йому майном, регулярне провокування конфліктів, наклепи, крадіжки речей та документів з його робочого кабінету, де зберігаються адвокатські досьє його клієнтів та інші документи, які становлять адвокатську таємницю, перешкоджання у здійсненні професійної діяльності.Наявність і обґрунтованість посилання позивача на таку тяжку життєву обставину, як незаконне кримінальне переслідування внаслідок виконання ним професійних обов`язків як захисника особи в кримінальному провадженні, мала би бути очевидною для суду.Протиправність дій осіб, які провадили слідство, усвідомлення факту того, що на його утриманні є дружина, яка не працює, та двоє неповнолітніх дітей, стали визначальними факторами для прийняття рішення щодо формального переоформлення речових прав на нерухоме майно.
Крім цього, після закриття підготовчого засідання у цій справі позивачу стало відомо, що заклад торгівлі і магазин, що знаходяться у м. Львові, відповідач внесла до уставного капіталу юридичної особи ТзОВ "Компанія "Автостиль" (ЄДРПОУ 35010012) з подальшим прийняттям державним реєстратором Жирівської сільської ради Пустомитівського району Львівської області Павлишиним Н.-П. А. рішення про реєстрацію речового права за товариством. Проте суд першої інстанції всупереч ЦПК України відмовив йому у задоволенні клопотання щодо повернення до стадії підготовчого провадження з метою реалізації процесуальних прав щодо остаточного визначення способу судового захисту, уточнення позовних вимог та подання відповідних доказів.
18 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив ОСОБА_3 на касаційну скаргу, який мотивований законністю і обґрунтованістю ухвалених у справі рішень. Посилання на необхідність сприяння позивачу в реалізації його права на обрання ефективного, на думку позивача, способу захисту порушених прав та звернення з клопотанням про повернення розгляду справи на стадію підготовчого засідання є очевидним зловживанням позивачем його правами та порушенням статті 2 ЦПК України щодо справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів інших учасників судового процесу.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 30 серпня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
25 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Згідно із заявою від 07 травня 2018 року ОСОБА_1 надав згоду дружині ОСОБА_3 на дарування закладу торгівлі (приміщення квартири АДРЕСА_2 ) та магазину (приміщення квартири АДРЕСА_3 ) на АДРЕСА_2 на користь ОСОБА_2, і 1/2 частки житлового будинку з господарськими будівлями, що розташовані на АДРЕСА_4, на користь ОСОБА_4 та укладення договорів дарування цього нерухомого майна на умовах та на її власний розсуд.
Відповідно до договору дарування від 07 травня 2018 року (з додатками) ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 магазин (приміщення квартири АДРЕСА_3 ) на АДРЕСА_2 . У пункті 6 договору зазначено, що чоловік дарувальника, ОСОБА_1 надає згоду своїй дружині, ОСОБА_3 на дарування нею нежитлових приміщень, що відчужується за цим договором.
Згідно з договором дарування від 07 травня 2018 року (з додатками) ОСОБА_3 подарувала ОСОБА_2 заклад торгівлі (приміщення квартири АДРЕСА_5 . У пункті 6 договору зазначено, що чоловік дарувальника, ОСОБА_1, надає згоду своїй дружині, ОСОБА_3, на дарування нею нежитлових приміщень, що відчужуються за цим договором.
Згідно із заявою від 16 листопада 2019 року ОСОБА_1 надав згоду своїй дружині ОСОБА_3 на дарування 3/4 частки квартири АДРЕСА_1, 3/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3223155400:04:014:0065, за цією ж адресою на умовах та на її власний розсуд.
Відповідно до договору дарування від 16 листопада 2019 року (з додатками) ОСОБА_3, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_1, подарувала ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_5 3/4 квартири АДРЕСА_1 . У пункті 11 договору зазначено, що чоловік дарувальника, ОСОБА_1, надає згоду своїй дружині ОСОБА_3 на дарування нею цієї квартири.
Відповідно до договору дарування від 16 листопада 2019 року (з додатками) ОСОБА_3, від імені якої за довіреністю діє ОСОБА_1, подарувала ОСОБА_2, ОСОБА_5 ОСОБА_5 3/4 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3223155400:04:014:0065, яка розташована за адресою: квартира АДРЕСА_1 .
У пункті 9.3 цих договорів зазначено, що чоловік дарувальника, ОСОБА_1, надає згоду своїй дружині ОСОБА_3 на дарування зазначеного у договорах спірного майна.
У договорах дарування також зазначено, що дарувальник стверджує, що дарування здійснюється ним без будь-яких погроз, примусу чи насильства. Укладення договорів не є збігом тяжких обставин для сторін та відповідає їх інтересам, волевиявленню, є вільним та усвідомленим і відповідає їх внутрішній волі та реальній домовленості сторін. Крім того, зазначено, що договори не приховують інших правочинів і відповідають дійсним намірам створити для себе юридичні наслідки, передбачені договорами.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 30 вересня 2020 року 1/4 частини житлового будинку за адресою: АДРЕСА_6 належить на підставі права власності ОСОБА_2 .
Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20 березня 2014 року заклад торгівлі на АДРЕСА_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_3 .
Крім того, 1/4 земельної ділянки на АДРЕСА_7 належить на підставі права власності ОСОБА_2 . Заклади торгівлі на АДРЕСА_8 ) належать на підставі договору дарування ОСОБА_2 .