ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 750/14365/21
провадження № 61-3277св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2022 року, ухвалене у складі судді Требух Н. В., та постанову Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Онищенко О. І., Євстафіїва О. К., Скрипки А. А.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У грудні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення факту проживання однією сім`єю та поділ спільного сумісного майна.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що вона з вересня 2000 року по 21 листопада 2013 року проживала з ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилася дочка ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 . Під час спільного проживання вони вели спільне господарство, мали спільний бюджет та побут, разом працювали, спільно харчувалися, купували спільно речі для себе та дітей, виховували спільних дітей, піклувалися один про одного, мали взаємні права та обов`язки.
02 жовтня 2008 року вони придбали квартиру АДРЕСА_1, за яку сплатили спільні грошові кошти у розмірі 62 392,22 грн, також відповідач отримав у кредит на купівлю квартири у розмірі 70 600,00 дол. США. Вона надавала письмову згоду на придбання вказаної квартири.
22 листопада 2013 року сторони зареєстрували шлюб, а ІНФОРМАЦІЯ_3 у них народилася третя дитина - ОСОБА_5 .
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2021 року шлюб між ними розірвано.
Вказувала на те, що наявні підстави для відступу від рівності часток сторін при вирішенні спору про поділ спільного сумісного майна, а саме проживання двох неповнолітніх дітей з нею, їхнє перебування на її утриманні, ухилення відповідача від участі в утриманні дітей, який не дбав та не дбає про матеріальне забезпечення своїх дітей.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просила встановити факт проживання її та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по 21 листопада 2013 року; визнати за нею у порядку поділу спільного майна право власності на 3/4 частини квартири АДРЕСА_1 ; визнати за ОСОБА_2 у порядку поділу спільного майна право власності на 1/4 частини вказаної квартири.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 20 вересня 2022 року, залишеним без змін постановою Чернігівського апеляційного суду від 17 січня 2023 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Встановлено факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 01 січня 2004 року по ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Визнано квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
Визнано за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
Визнано за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частки квартири АДРЕСА_1 .
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив із того, що позивачкою доведено факт спільного проживання з відповідачем як жінки та чоловіка без реєстрації шлюбу у період з 01 січня 2004 року по 21 листопада 2013 року.
Суд першої інстанції, з висновком якого погодився апеляційний суд, виходив із рівності часток кожного з подружжя і вважав за необхідне визнати спірну квартиру спільною сумісною власністю сторін та визнати за кожною із сторін право власності по 1/2 частини вказаної квартири.
Також суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивач не довела наявність обставин, що мають істотне значення, для відступу від рівності часток у майні подружжя.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У березні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просив скасувати вказані судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд.
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що він перебував у шлюбі, який укладений поза межами України з іншою жінкою (громадянкою іншої країни) у період, коли було придбано у кредит спірну квартиру, а саме у період з 09 лютого 2008 року по 29 листопада 2018 року він перебував у шлюбі з громадянкою рф ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 (копія свідоцтва про шлюб та його розірвання в додатках до касаційної скарги).
У зв`язку з введенням в Україні воєнного стану з 24 лютого 2022 року він не міг раніше надати суду копію свідоцтва про шлюб та копію свідоцтва про розірвання шлюбу, які знаходяться у додатках.
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду.
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У травні 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л. І. подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судові рішення без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник позивача зазначав, що відповідач не повідомляв суду першої інстанції та апеляційному суду про факт перебування його в іншому зареєстрованому шлюбі та існування свідоцтва про реєстрацію шлюбу і свідоцтва про розірвання шлюбу з іншою особою та не подавав вказані свідоцтва до судів попередніх інстанції.
Представник позивача вказує, що суд касаційної інстанції, в силу вимог частини першої статті 400 ЦПК України, не може встановлювати обставини, що не були встановлені судами, та приймати до уваги докази, які надані до суду касаційної інстанції.
Також представник ОСОБА_1 - адвокат Балійчук Л. І. у травні 2023 року подала клопотання про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, в якому просила стягнути з відповідача на користь позивача витрати, пов`язані з правовою допомогою Адвокатського об`єднання "Дефендо Капітал", у розмірі 16 000,00 грн.
У липні 2023 року ОСОБА_2 подав до Верховного Суду відповідь на відзив на касаційну скаргу та клопотання про зменшення витрат на правничу допомогу.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного цивільного суду Воробйової І. А. від 22 березня 2023 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
У строк, визначений судом, заявник усунув недоліки касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів: Воробйової І. А. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., від 10 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Розпорядженням заступника керівника апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 31 травня 2023 року у зв`язку з обранням судді Воробйової І. А. до Великої Палати Верховного Суду, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31 травня 2023 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гулька Б. І., Луспеника Д. Д.
Ухвалою Верховного Суду від 20 жовтня 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дітей: ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_8 .
22 листопада 2013 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано шлюб, який розірваний рішенням Деснянського районного суду м. Чернігова від 06 грудня 2021 року у справі № 750/10138/21.
01 жовтня 2008 року між ТОВ "Український промисловий банк" та ОСОБА_2 укладено кредитний договір № 209-010/ФКВ-08, за умовами якого банк надає позичальнику кредитні кошти у розмірі 70 600 дол. США строком на 240 місяців (20 років), мета кредитування - придбання житлової нерухомості.
Згідно з пунктом 3.1. вказаного договору виконання позичальником зобов`язань за цим договором забезпечується іпотекою двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2, та фінансовою порукою ОСОБА_7 .
Відповідно до договору купівлі-продажу квартири від 02 жовтня 2008 року ВАТ "Чернігівбуд" (продавець) передає у власність покупцю, а ОСОБА_2 (покупець) приймає придатну для використання за призначенням квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 08 жовтня 2008 року.
ОСОБА_1 надала нотаріально посвідчену згоду ОСОБА_2, з яким вони проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою, на придбання нерухомого майна - квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 . При цьому заявляла, що такий правочин відповідає інтересам їхньої сім`ї, та погоджувалася з тим, щоб умови договору купівлі-продажу квартири (у тому числі і сума договору) визначалися ОСОБА_2 самостійно.
21 жовтня 2008 року між Чернігівським регіональним управлінням Державної спеціалізованої установи "Державний фонд сприяння молодіжному житловому будівництву" та сім`єю в особі ОСОБА_2 укладено договір № 25-240 про надання часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків, за умовами якого Фонд від імені Держави відшкодовує частину відсотків за кредитом, що надається згідно з кредитним договором від 01 жовтня 2008 року № 209-010/ФКВ-08 на будівництво (реконструкцію) або придбання житла за адресою: АДРЕСА_2 . Розрахунок кредиту здійснено на склад сім`ї позичальника: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 .
Кредитний договір № 209-010/ФКВ-08, укладений 01 жовтня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ "Український промисловий банк", за яким право вимоги з 01 липня 2010 року відступлене АТ "Дельта Банк", припинив свою дію з 10 червня 2016 року у зв`язку з повним виконанням позичальником зобов`язань за вказаним кредитним договором перед кредитором.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.