ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 759/17830/21
провадження № 61-7167св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Луспеника Д. Д.,
суддів: Гулейкова І. Ю., Гулька Б. І., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Державне підприємство "Антонов",
третя особа - незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства "Антонов",
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року, прийняту у складі колегії суддів: Гуля В. В., Матвієнко Ю. О., Мельника Я. С.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державного підприємства "Антонов" (далі - ДП "Антонов"), третя особа - незалежна профспілка авіапрацівників Державного підприємства "Антонов" (далі - НПА ДП "Антонов"), в якому просив суд:
- визнати неправомірним та скасувати наказ директора з управління персоналом ДП "Антонов" від 29 червня 2021 року № 4324/ку "Про звільнення ОСОБА_1";
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов";
- стягнути з ДП "Антонов" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2021 року до моменту ухвалення рішення у даній справі;
- стягнути з ДП "Антонов" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 100 000,00 грн.
Позовна заява ОСОБА_1 мотивована тим, що він з 01 лютого 2006 року до 29 червня 2021 року працював в ДП "Антонов" на різних посадах. У травні 2018 року його було підвищено та переведено на посаду начальника інформаційно-аналітичного бюро фінансово-аналітичного відділу ДП "Антонов". 01 грудня 2020 року його призначено на посаду начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов".
10 червня 2021 року Первинною організацією ПАУ на ДП "Антонов" розглянуто подання щодо звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) (скорочення чисельності та штату працівників) начальника відділу наземного забезпечення ОСОБА_1 . За результатами розгляду цього подання Первинна організація ПАУ на ДП "Антонов" не надала згоду на його звільнення з ініціативи власника або уповноваженого ним органу.
29 червня 2021 року директором з управління персоналом ДП "Антонов" ОСОБА_2 видано наказ № 4324ку про його звільнення з посади начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов" за скороченням чисельності та штату працівників з виплатою середнього місячного заробітку за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.
ОСОБА_1 вважає своє звільнення незаконним, посилаючись на порушення вимог частини другої статті 49-4 КЗпП України, оскільки ДП "Антонов" не було проведено консультацій з профспілкою перед звільненням працівників у зв`язку з реорганізацією підприємства. Також, його було звільнено всупереч запереченням профспілки, яка не надала згоду на звільнення; йому не було належним чином надано можливість скористатися переважним правом на зайняття іншої посади. Крім того, підписання наказу про його звільнення було здійснено неналежною особою, тому він вважає, що звільнення було здійснено з особистих мотивів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року, ухваленим у складі судді Журибеди О. М., позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано неправомірним та скасовано наказ директора з управління персоналом ДП "Антонов" від 29 червня 2021 року № 4324/ку "Про звільнення ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов".
Стягнуто з ДП "Антонов" на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 30 червня 2021 року до 31 жовтня 2022 року в розмірі 2 984 861,40 грн.
Стягнуто з ДП "Антонов" на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 20 000,00 грн.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Допущено негайне виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі на посаді начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов" та виплати йому суму середньомісячної заробітної плати, в межах суми стягнення за один місяць.
У іншій частині позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позов, суд першої інстанції виходив із того, що ДП "Антонов" під час звільнення ОСОБА_1 не зазначило про виконання вимоги статті 49-4 КЗпП України, а також не надало жодних доказів здійснення вказаних у зазначеній статті дій, що по своїй суті є порушенням порядку звільнення працівників при реорганізації підприємства, що в свою чергу само по собі є окремою підставою для визнання неправомірним наказу про звільнення на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України.
Також, ДП "Антонов" під час звільнення ОСОБА_1 належним чином не виконало вимоги статті 49-2 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено, які з переліченого списку посад у кількості 595 одиниць на 23 аркушах відповідають його кваліфікації, що значно ускладнює здійснення вибору. Такі дії роботодавця можна оцінювати як свідоме ускладнення реалізації прав працівника, як вразливу в трудових відносинах сторону.
При цьому, ДП "Антонов" не запропонувало ОСОБА_1 вакантні посади у новоствореному відділі - 255 відділ організації та наземного забезпечення польотів, які виникли у зв`язку з реорганізацією 255 відділу планування та керування польотами та 256 відділу наземного забезпечення, в якому він працював. З матеріалів справи вбачається, що у зв`язку зі створенням нового відділу: 255 відділ організації та наземного забезпечення польотів, до штатного розпису підприємства було уведено 31 штатну одиницю спеціалістів і службовців, з яких чотири посади були посадами начальників бюро.
Крім того, з метою належного виконання вимог статті 42 КЗпП України ДП "Антонов" було зобов`язане провести оцінку кваліфікації і продуктивності праці працівників, які займають посади, що скорочуються, та при переведенні на новостворені посади у новостворений відділ організації та наземного забезпечення польотів врахувати наявності у працівників переваг на залишення на роботі, але цього не здійснено, чим порушено процедуру скорочення найманих працівників.
Щодо повноважень особи, яка підписала наказ про звільнення, суд першої інстанції зазначив, що наказом від 25 травня 2021 року № 4380к прийнято рішення, з метою оперативності вирішення кадрових питань з прийому та звільнення працівників, директору з управління персоналом надано право підписувати накази про звільнення. Однак, як зазначає сам відповідач, що позивач міг бути звільнений з посади лише наказом президента ДП "Антонов". У той же час, наказ від 25 травня 2021 року № 4380к про надання повноважень директору з управління персоналом на видання наказів про звільнення було підписано виконуючим обов`язки генерального директора. Отже, суд критично оцінив повноваження виконуючого обов`язки генерального директора у видачі наказу від 25 травня 2021 року № 4380к, оскільки матеріали справи не містять доказів наявності таких повноважень у виконуючого обов`язки генерального директора.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ДП "Антонов" задоволено.
Рішення Святошинського районного суду міста Києва від 31 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено у справі нове судове рішення.
Відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 .
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення про відмову в задоволенні позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що ДП "Антонов" під час звільнення ОСОБА_1 не було виконано заходи передбачені вимогами статті 49-4 КЗпП України під час реорганізації на підприємстві, і як наслідок, на цій підставі помилково визнав неправомірним наказ про звільнення ОСОБА_1 на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України, оскільки послався на редакцію статті 49-4 КЗпП України, яка набрала чинності лише 27 травня 2022 року, у той час як правовідносини, які є предметом розгляду в цій справі, виникли до цих змін у законодавстві.
Крім того, ураховуючи те, що на підприємстві відбулось скорочення чисельності та штату працівників і таке скорочення не було пов`язане із ліквідацією, реорганізацією підприємства, зміною форми власності, суд першої інстанції безпідставно зробив висновок про порушення ДП "Антонов" положення статті 49-4 КЗпП України.
Також апеляційний суд не погодився з висновком суду першої інстанції про те, що окремою підставою для задоволення позовних вимог слугують дії ДП "Антонов" щодо неналежного виконання вимог статті 49-2 КЗпП України, оскільки ОСОБА_1 не було повідомлено, які з переліченого списку посад відповідають його кваліфікації, що значно ускладнює здійснення вибору, і що такі дії роботодавця оцінюються як свідоме ускладнення реалізації прав працівника.
Апеляційний суд вважав, що суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку, що відповідачем не пропонувались позивачу вакантні посади у новоствореному відділі, оскільки згідно до наявних в матеріалах справи доказів 05 квітня 2021 року наказом ДП "Антонов" № 2880к ОСОБА_1 попереджено про виключення із штатного розпису його посади та одночасно ознайомлено з вакантними посадами в ДП "Антонов" станом на 26 квітня 2021 року в кількості 574 одиниці.
Отже, ДП "Антонов" як роботодавець, з метою дотримання трудових прав ОСОБА_1 при вивільненні та можливого працевлаштування його на підприємстві, виконало вимоги статті 49-2 КЗпП України.
Окрім того, апеляційний суд зазначив, що висновки суду першої інстанції з приводу неналежного виконання норм статті 49-2 КЗпП України ДП "Антонов" щодо неповідомлення ОСОБА_1, які саме з переліченого списку посад відповідають його кваліфікації, що на думку суду, призвело до свідомого ускладнення реалізації прав працівника, ґрунтуються на довільному трактуванні судом норм вказаної статті та загалом трудового законодавства.
По-перше, норми КЗпП України не містять вимоги до роботодавця щодо обов`язково повідомлення (інформування) працівника про ті вакантні посади, які саме відповідають його кваліфікації. По-друге, частина друга статті 49-2 КЗпП України чітко зазначає, що роботодавець зобов`язаний запропонувати працівнику саме іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації. Тобто, законодавець у положенні наведеної статті не вказує на розподіл роботи, яка має бути запропонована працівнику, на будь-які категорії, зокрема, на ті, які працівник може обіймати з огляду на його кваліфікацію.
Однак, судом першої інстанції шляхом розширеного тлумачення статті 49-2 КЗпП України встановлена надмірна вимога до відповідача про повідомлення позивача, які саме з 574 вакантних посад відповідали фаху та здібностям позивача, що не передбачено статтею 49-2 КЗпП України та навпаки призвело б до звуження можливості вибору.
Також апеляційний суд вважав безпідставними твердження суду першої інстанції про порушення відповідачем процедури скорочення найманих працівників в частині ненадання передбаченого статтею 42 КЗпП України переважного права на залишення на роботі позивача, оскільки право на залишення на роботі не застосовується для працевлаштування у новоутворених структурних підрозділах (при зміні організаційної структури), так як переважне право на залишення на роботі не є тотожним переважному праву на працевлаштування на нову посаду в новостворених підрозділах. Тобто, реалізація переважного права залишення на роботі могла б мати місце лише за умови, коли скорочення стосувалось декількох аналогічних посад і за умови, що в новому штатному розписі передбачалась лише одна посада і на її зайняття претендували дві особи, які підпадали під скорочення штату. Отже, передбачене статтею 42 КЗпП України переважне право позивача на залишення на роботі не могло бути реалізованим ДП "Антонов", оскільки у ОСОБА_1 не було такого права.
Щодо повноважень особи на підписання наказу про звільнення позивача, суд апеляційної інстанції вказав, що в даному випадку суд першої інстанції в порушення норм процесуального права вийшов за межі позовних вимог, поставивши під сумнів повноваження виконуючого обов`язки генерального директора підприємства у видачі наказу від 25 травня 2021 року № 4380к, оскільки в цій справі предметом розгляду є порушення трудових прав позивача при звільненні, а не оскарження порядку та підстав прийняття зазначеного наказу. Окремо в судовому порядку позивач не оскаржував законність його прийняття. При цьому, у відповідності до установчих документів підприємства, найменування посади керівника підприємства була змінена з "президент" на "генеральний директор". Таким чином, діючим найменуванням посади керівника ДП "Антонов" є генеральний директор. Підписання наказу про звільнення позивача директором з управління персоналом ДП "Антонов" є правомірним, оскільки директор з управління персоналом ДП "Антонов" на підставі зазначеного наказу був уповноважений на вчинення таких дій керівником ДП "Антонов" - виконуючим обов`язки генерального директора ОСОБА_4 .
Крім того, апеляційний суд зазначив, що суд першої інстанції здійснив розрахунок середнього заробітку за час вимушеного прогулу позивача з порушенням норм постанови Кабінету міністрів України від 08 лютого 1995 року № 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", а саме абзацу 4 пункту 2 цієї постанови.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У травні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року і залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що судом апеляційної інстанції невірно застосовані вимоги статей 40. 42, 49-2, 49-4 КЗпП України до спірних правовідносин, оскільки ДП "Антонов" під час його звільнення не було виконано вимоги чинного законодавства України щодо його працевлаштування при проведенні скорочення штату працівників, з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.
Також, судом апеляційної інстанції було проігноровано той факт, що ОСОБА_1 мав переважне право залишення на роботі, зокрема те, що він в сім`ї єдиний з самостійним заробітком та на його утриманні знаходиться дружина, яка не працює та десятирічна дитина з інвалідністю.
Крім того, суд апеляційної інстанції прийшов до помилкового висновку, що серед введених 4 посад начальників бюро не було аналогічної посаді ОСОБА_1 .
Підставами касаційного оскарження постанови Київського апеляційного суду від 30 березня 2023 року заявник зазначає неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, зокрема суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 вересня 2018 року у справі № 800/538/17 (провадження № 11-431асі18), у постановах Верховного Суду від 13 грудня 2018 року у справі № 577/256/18 (провадження № 61-45258св18), від 13 лютого 2019 року у справі № 756/6746/16-ц (провадження № 61-17594св18), від 26 лютого 2020 року у справі № 199/2128/15-ц (провадження № 61-29370св18), від 09 квітня 2020 року у справі № 760/21020/15 (провадження № 61-37686св18), від 16 квітня 2020 року у справі №760/25127/18 (провадження №61-19730св19), від 12 серпня 2020 року у справі №753/3889/17 (провадження № 61-34640св18), від 22 вересня 2020 року у справі №161/7196/19 (провадження №61-4375св20), від 27 липня 2021 року у справі № 756/7222/18 (провадження № 61-5634св21), від 04 листопада 2022 року у справі № 488/2652/20 (провадження № 61-6738св22) та у постановах Верховного Суду України від 27 червня 2012 року у справі № 6-65цс12, від 21 травня 2014 року у справі № 6-33цс14, від 01 квітня 2015 року у справі № 6-40цс15, від 25 травня 2016 року у справі № 6-3048цс15, від 09 серпня 2017 року у справі № 6-1264цс17.
Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу
У червні 2023 року ДП "Антонов" подало до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу, в якому просило суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Відзив на касаційну скаргу від незалежної профспілки авіапрацівників ДП "Антонов" не надходив.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 30 жовтня 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
ОСОБА_1 з 16 лютого 2004 року працював у ДП "Антонов".
Наказом ДП "Антонов" від 01 грудня 2020 року ОСОБА_1 переведено на посаду начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов".
21 грудня 2020 року ДП "Антонов" отримано лист ДК "УКРОБОРОНПРОМ" від 21 грудня 2020 року № UOP 6.2-12641, який має для ДП "Антонов" обов`язковий характер, з вказівками про необхідність у термін приведення штатного розпису ДП "Антонов" у відповідність до вимог, викладених у Порядку погодження організаційних структур, штатних розписів (змін до них) підприємств-учасників ДК "УКРОБОРОНПРОМ", затвердженому наказом концерну від 29 січня 2020 року № 24, зокрема в частині, що стосується скорочення рівнів управління, оптимальної норми керованості для керівників та скасування інституту заступників у підрозділах.
22 березня 2021 року ДП "Антонов" прийнято наказ № 2463к про зміни в структурній схемі та в штатному розписі підприємства, згідно з пунктом 3 якого наказано реорганізувати з 01 червня 2021 року відділ планування та керування польотами (В-255) шляхом приєднання до нього відділу наземного забезпечення (В-256), в якому працював ОСОБА_1, та перетворення його у відділ організації та наземного забезпечення польотів (скорочена назва підрозділу - В-255, шифр підрозділу - 255).
30 березня 2021 року наказом ДП "Антонов" № 2681к прийнято рішення про внесення змін до штатного розпису підприємства, відповідно до пункту 2 якого зі штатного розпису підприємства з 01 червня 2021 року виведено спеціалісти і службовці відділу планування та керування польотами та відділу наземного забезпечення, всього на загальну кількість 36 штатних одиниць, та уведено до штатного розпису підприємства 31 штатну одиницю спеціалістів і службовців відділу організації та наземного забезпечення польотів.
26 квітня 2021 року ОСОБА_1 ознайомлено з наказом ДП "Антонов" від 05 квітня 2021 року № 2878к, яким його попереджено про виключення із штатного розпису з 01 червня 2021 року його посади начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення ДП "Антонов" та одночасно ознайомлено з вакантними посадами ДП "Антонов" станом на 05 квітня 2021 року в кількості 595 одиниць на 23 аркушах.
Крім того, з цього наказу вбачається про ознайомлення ОСОБА_1 з вакантними посадами ДП "Антонов" станом на 26 квітня 2021 року в кількості 574 одиниці на 24 аркушах.
Наказом ДП "Антонов" від 25 травня 2021 року № 4380к надано право директору з управління персоналом ОСОБА_2 підписувати накази "Про прийом на роботу", накази "Про звільнення з роботи", накази "Про переведення (переміщення) на іншу роботу", накази "Про внесення змін до наказу про звільнення" у тому числі, що стосуються керівників підрозділів та керівників вищого рівня.
З витягу з протоколу засідання профкому від 10 червня 2021 року № 27 встановлено, що Первинною організацією ПАУ на ДП "Антонов" розглянуто подання щодо звільнення відповідно до пункту 1 статті 40 КЗпП України (скорочення чисельності та штату працівників) начальника відділу наземного забезпечення ОСОБА_1 . За результатами розгляду цього подання Первинна організація ПАУ на ДП "Антонов", проголосувавши: "за" - 6, "проти" - 1, "утрималось" - 15, постановила наступне: "Згоди не дано на звільнення ОСОБА_1 начальника бюро підготовки і супроводження договорів на наземне обслуговування відділу наземного забезпечення згідно п. 1 ст. 40 КЗпП України (скорочення чисельності та штату працівників).