ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 467/140/22
провадження № 61-6155св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Русинчука М. М. (суддя-доповідач), Дундар І. О.,
Краснощокова Є. В.,
учасники справи:
позивачі: Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт", ОСОБА_1,
відповідач - Акціонерне товариство комерційний банк "ПриватБанк",
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" на рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2022 року у складі судді Кірімової О. М. та постанову Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року у складі колегії суддів: Колосовського С. Ю., Локтіонової О. В.,
Ямкової О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2022 року Приватне підприємство "Приватне сільськогосподарське орендне підприємство "Агросвіт" (далі - ПП "Агросвіт"), ОСОБА_1 звернулись до суду з позовом до Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (далі - АТ КБ "ПриватБанк") про зняття заборони відчуження нерухомого майна, зазначеного у договорі іпотеки, та виключення відповідних відомостей з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек.
На обґрунтування позовних вимог зазначали, що 18 лютого 2008 року між Закритим акціонерним товариством комерційним банком "ПриватБанк" (далі -
ЗАТ КБ "ПриватБанк") і ОСОБА_1 укладено кредитний договір
№ NKUCGA0000000010, за умовами якого позичальник отримав 25 000,00 дол. США під 12 % річних з терміном повернення грошових коштів до 02 лютого
2018 року.
На забезпечення виконання основного зобов`язання за вказаним кредитним договором 18 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк" і ОСОБА_1 укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ПП "Агросвіт" передало
в іпотеку банку житловий будинок з господарськими спорудами за адресою:
АДРЕСА_1 .
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2020 року у справі № 486/1206/15-ц з ОСОБА_1 стягнено на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за кредитним договором в загальній сумі 276 456,84 грн.
02 березня 2021 року державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження №64674748 щодо примусового виконання вказаного рішення суду, а 30 серпня 2021 року ОСОБА_1 виконав рішення суду.
У зв`язку з виконанням рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2020 року у справі № 486/1206/15-ц виконавче провадження було закінчене з припиненням чинності арешту майна боржника.
Позивачі наголошували, що зобов`язання за кредитним договором виконані, проте банк у досудовому порядку відмовився зняти обтяження з житлового будинку.
ПП "Агросвіт", ОСОБА_1 з урахуванням уточненої позовної заяви від
18 травня 2022 року просили:
визнати припиненою іпотеку за іпотечним договором від 18 лютого
2008 року № 226, укладеним між ПП "Агросвіт" і ЗАТ КБ "ПриватБанк" та посвідченим приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу Грицаєнко Л. М.;
зняти заборону відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить ПП "Агросвіт";
виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек запис про обтяження вказаного нерухомого майна, зареєстрований в реєстрі за № 267;
стягнути з АТ КБ "ПриватБанк" на користь ПП "Агросвіт" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2 481,00 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня
2022 року, з урахуванням ухвали Арбузинського районного суду Миколаївської області від 19 вересня 2022 року про виправлення описки,позовні вимоги ПП "Агросвіт", ОСОБА_1 задоволено.
Визнано зобов`язання за договором іпотеки від 18 лютого 2008 року № 266, укладеним між ПП "Агросвіт" і ЗАТ КБ "ПриватБанк", який посвідчений приватним нотаріусом Арбузинського районного нотаріального округу
Грицаєнко Л. М., припиненими.
Знято заборону відчуження нерухомого майна, а саме житлового будинку
з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, що належить ПП "Агросвіт", яка була накладена на підставі договору іпотеки від 18 лютого 2008 року № 266.
Виключено з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна реєстраційний запис № 8023784 про заборону на нерухоме майно, а саме на житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: АДРЕСА_1, власником якого є ПП "Агросвіт".
Виключено з Державного реєстру іпотек реєстраційний запис про іпотеку
№ 8023793 житлового будинку з господарськими спорудами за адресою:
АДРЕСА_1, власником якого є ПП "Агросвіт".
Стягнено з АТ КБ "Приватбанк" на користь ПП "Агросвіт" судові витрати в сумі 9 481,00 грн, з яких: судовий збір в розмірі 2 481,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Суд першої інстанції виходив з того, що іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека припиняється, зокрема,
в разі припинення основного зобов`язання у зв`язку з його повним виконанням. При цьому закон не вимагає від іпотекодавця будь-яких дій, пов`язаних
з припиненням іпотеки, оскільки іпотека за відсутності іншої обґрунтованої заборгованості припиняється за фактом припинення виконання основного зобов`язання.
Право відповідача нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилося після пред`явлення до позичальника вимог щодо стягнення
в судовому порядку заборгованості та ухвалення рішення з цього приводу, тому припинилося і кредитне зобов`язання, що зумовлює припинення іпотеки з огляду на її похідний характер, а відповідач залишив за собою лише право пред`явити вимогу до позивача з метою захисту прав та інтересів згідно з частиною другою статті 625 ЦК України, що не обтяжено іпотекою.
Таким чином, у зв`язку із виконанням рішення суду та сплатою боргу в повному обсязі 30 серпня 2021 року, основне зобов`язання припинилось, а отже,
і припиняється його забезпечення іпотекою, тобто зобов`язання за іпотечним договором також припинились.
Посилання банку на наявність у нього права на стягнення з позивачів сум, передбачених статтею 625 ЦК України, як на підставу неповного виконання позивачем зобов`язань за кредитним договором, а тому і відсутність підстав для припинення іпотеки, є необґрунтованими, оскільки компенсація за несвоєчасне виконання грошового зобов`язання не є складовою основного зобов`язання та не обтяжена іпотекою. Більше того, відповідач належним чином не реалізував своє право на стягнення сум, передбачених статтею 625 ЦК України, адже відповідних вимог з обґрунтованим розрахунком до позивача не пред`являв.
Оскільки зобов`язання позивача за іпотечним договором, які є похідними від основного зобов`язання за кредитним договором, є припиненими, наявна заборона відчуження належного ПП "Агросвіт" житлового будинку з господарськими спорудами та відомості, внесені до Державного реєстру обтяжень нерухомого майна щодо цього будинку, обмежують його право власності, тому суд першої інстанції зробив висновок, що таке порушене право позивача підлягає судовому захисту. Таким чином, відповідну заборону необхідно зняти, а записи - виключити.
Суд першої інстанції, враховуючи норми статей 137, 141 ЦПК України, дійшов висновку, що з відповідача на користь ПП "Агросвіт" належить стягнути судовий збір в розмірі 2 481,00 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 7 000,00 грн.
Короткий зміст рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року апеляційну скаргу АТ КБ "ПриватБанк" залишено без задоволення, а рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 06 липня 2022 року - без змін.
Апеляційний суд вказав, що основне зобов`язання за кредитним договором від
18 лютого 2008 року виконане позичальником, тому суд першої інстанції зробив обґрунтований висновок про існування підстав, передбачених статтями 593, 599, ЦК України та статтями 3, 17 Закону України "Про іпотеку", для визнання припиненим забезпечувального зобов`язання - договору іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарськими спорудами.
Посилання в апеляційній скарзі на наявність у позивачів боргу в сумі 2 999,29 дол. США у зв`язку з неповним виконанням рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2020 року у справі № 486/1206/15-ц апеляційний суд вважав необґрунтованим, оскільки чинною є постанова державного виконавця від 30 серпня 2021 року про закінчення виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 486/1206/15-ц у зв`язку із фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду. Згідно зі статтею 1, частиною першою статті 40 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження, яке полягає у сукупності дій по примусовому виконанню судових рішень, які проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону. Виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом. Таким чином, відповідач, який обізнаний з підставами закінченням виконавчого провадження та був стороною виконавчого провадження, не скористався правом на оскарження вказаної постанови державного виконавця. Тому факт повного виконання судового рішення не може піддаватись сумніву лише через незгоду стягувача із сумою боргу.
Аргумент банку про те, що іпотека не підлягає визнанню припиненою, оскільки
у нього є право на нарахування процентів відповідно до статті 625 ЦК, безпідставний, адже реалізація вказаного права, виходячи з умов договору іпотеки, не була обтяжена таким забезпеченням.
Суд апеляційної інстанції також не погодився з доводами апеляційної скарги щодо витрат на професійну правничу допомогу, оскільки це питання вирішено судом першої інстанції відповідно до статті 137 ЦПК України на підставі належних та достатніх доказів, поданих позивачем (договору про надання правничої допомоги від 18 травня 2022 року з додатком 1, акта від 18 травня 2022 року про приймання наданих послуг, з детальним їх описом (юридична консультація - 500,00 грн, підготовка процесуальних документів - 2 500,00 грн, судове представництво - 4 000,00 грн), платіжного доручення від 18 травня
2022 року про перерахування адвокату 7 000,00 грн). Разом з тим у суді першої інстанції банк не заявляв клопотання про зменшення розміру витрат на правову допомогу згідно з частиною п`ятою статті 137 ЦПК.
Аргументи учасників справи
У квітні 2023 року АТ КБ "ПриватБанк" подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову апеляційного суду, ухвалити нове судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Касаційна скарга мотивована тим, що:
рішенням Арбузинського районного суду Миколаївської області від 13 липня 2020 року у справі № 486/1206/15-ц з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" стягнено заборгованість за кредитним договором від 18 лютого 2008 року в сумі 13 102,22 дол. США, що за курсом Національного банку України станом на 09 червня 2015 року становить 276 456,84 грн. Постановою державного виконавця від 30 серпня 2021 року закінчено виконавче провадження з виконання виконавчого листа № 486/1206/15-ц у зв`язку
з фактичним виконанням у повному обсязі рішення суду про стягнення
з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованості в розмірі 276 456,84 грн. Припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення суду. Проте судове рішення про стягнення заборгованості виконане не одразу, а лише 30 серпня 2021 року, тобто через рік після набрання судовим рішенням законної сили. За час виконання судового рішення курс валют Національного банку України з 09 червня 2015 року до дати погашення заборгованості (25 серпня 2021 року) змінився
з 21,10 грн за 1 дол. США до 26,67 грн за 1 дол. США та еквівалент заборгованості у національній валюті був меншим на дату погашення на 2 999,29 дол. США. Вказане призвело до неповного виконання рішення суду у справі № 486/1206/15. Із виписки за рахунком № НОМЕР_1 (рахунок щодо зарахування коштів для погашення кредитної заборгованості) видно, що ОСОБА_1 сплатив за період з 19 березня 2021 року до 25 серпня 2021 року 10 102,93 дол. США, тоді як рішенням суду вирішено стягнути заборгованість станом на 09 червня 2015 року
в розмірі 13 102,22 дол. США. Таким чином, ОСОБА_1 не доплатив
2 999,29 дол. США;
наявність судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, яке не виконано боржником належним чином, не припиняє правовідносин сторін кредитного договору та зобов`язання в цілому, не позбавляє кредитора права на стягнення інших передбачених договором платежів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитору. Банк має право на нарахування процентів та інших платежів, передбачених у договорі, та / або сум, визначених статтею 625 ЦК України, за період невиконання (несвоєчасного виконання) рішення суду, а тому не можна вважати, що зобовʼязання виконано в повному обсязі у звʼязку з виконанням, проведеним належним чином;
обраний позивачами спосіб захисту, а саме визнання припиненим іпотечного договору, не передбачений чинним цивільним законодавством, є неналежним та неефективним, на що суди попередніх інстанцій уваги не звернули.
Рух справи
Ухвалою Верховного Суду від 09 травня 2023 року відкрито касаційне провадження та витребувано справу із суду першої інстанції. Цією ж ухвалою зупинено дію рішення Арбузинського районного суду Миколаївської області від
06 липня 2022 року, залишеного без змін постановою Миколаївського апеляційного суду від 29 березня 2023 року, до закінчення їх перегляду
в касаційному порядку.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції
в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі
№ 761/12665/14-ц, від 16 січня 2019 року у справі № 373/2054/16-ц, від 04 червня 2019 року у справі № 916/190/18, від 27 листопада 2018 року у справі
№ 905/2260/17, від 16 травня 2018 року у справі № 645/147/14-ц, від 06 березня 2019 року у справі № 286/1693/17, від 16 травня 2018 року у справі
№ 686/21962/15-ц, від 04 липня 2018 року у справі № 310/11534/13-ц, від
08 листопада 2019 року у справі № 127/15672/16-ц, від 07 лютого 2018 року
у справі № 910/11249/17 та постановах Верховного Суду України від 27 вересня 2017 року у справі № 6-2096цс16, від 06 липня 2016 року у справі № 6-1946цс15.
Фактичні обставини справи
Суди встановили, що 18 лютого 2008 року між ЗАТ КБ "ПриватБанк"
і ОСОБА_1 укладено кредитний договір № NKUCGA0000000010, за умовами якого позичальник отримав 25 000,00 дол. США під 12 % річних
з терміном повернення коштів до 02 лютого 2018 року.
Цього ж дня на забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між ПП "Агросвіт" і ЗАТ КБ "ПриватБанк" укладено договір іпотеки, предметом якого є житловий будинок з господарськими спорудами за адресою: