ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 225/804/22
провадження № 61-5242св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: головуючого - Крата В. І.,
суддів: Дундар І. О., Зайцева А. Ю., Краснощокова Є. В., Русинчука М. М. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області,правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області,
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану представником ОСОБА_2, на постанову Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Тимченко О. О., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Зміст вимог позовної заяви
У лютому 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про зобов`язання нарахування та стягнення заборгованості за страховими виплатами в порядку спадкування.
Позов мотивований тим, що батько позивача ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . ОСОБА_3 був особою, переміщеною з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, і перебував на обліку у Торецькому міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області як отримувач страхових виплат. ОСОБА_1 стверджував, що спадковим майном після ОСОБА_3 є грошові кошти у вигляді страхових виплат, які не були виплачені за його життя Фондом соціального страхування України. 14 січня 2020 року позивач як єдиний спадкоємець батька за законом звернувся до Першої Маріупольської нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_3 . На підставі цієї заяви державний нотаріус Матвєєва Н. В. завела спадкову справу № 65340444 та надіслала запит до Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області щодо наявності недоотриманих його батьком страхових виплат. Відповідно до листа Торецького міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області за час перебування на обліку всі страхові суми сплачені ОСОБА_3 у повному обсязі, будь-якої заборгованості або недоотриманої виплати перед померлим ОСОБА_3 у відділення немає, а страхові виплати йому були припинені у зв`язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік ВПО з 01 листопада 2016 року. У зв`язку з цим позивачу було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно померлого, яка складається, зокрема з невиплаченої суми страхових виплат. ОСОБА_1 вважав припинення страхових виплат батьку ОСОБА_3 неправомірним.
Позивач просив зобов`язати відповідача нарахувати ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2, страхові виплати за період із листопада 2016 року до жовтня 2019 року та стягнути їх на користь позивача суми, оскільки вони входять до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 .
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Дзержинського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено. Зобов`язано Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області здійснити нарахування та виплату спадкоємцю ОСОБА_1 суму страхових виплат за період із 01 листопада 2016 року до 17 жовтня 2019 року, належних спадкодавцю ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, померлому ІНФОРМАЦІЯ_2 . Стягнуто з Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1 984,80 грн.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження спадкодавцем дій Фонду соціального страхування України не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання цих страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Дніпровського апеляційного суду від 22 березня 2023 року апеляційну скаргу Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, задоволено. Рішення Дзержинського міського суду Донецької області від 04 жовтня 2022 року скасовано. У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області, правонаступником якого є Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про зобов`язання нарахування та стягнення заборгованості за страховими виплатами в порядку спадкування відмовлено.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що:
за життя, з 01 вересня 2014 року до 31 жовтня 2016 року, ОСОБА_3 перебував на обліку як особа, переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, і отримував страхові виплати у Торецькому міському відділенні Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України в Донецькій області;
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 помер;
позивач є спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_3 та у передбачений статтею 1270 ЦК України строк 14 січня 2020 року звернувся до Першої Маріупольської нотаріальної контори, де на підставі його заяви про прийняття спадщини після батька ОСОБА_3 державний нотаріус Матвєєва Н. В. завела спадкову справу № 65340444, що підтверджено витягом від 14 січня 2020 року № 58987079 (а. с. 28);
на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 19 жовтня 2016 року № 18 страхові виплати ОСОБА_3 були припинені у зв`язку зі скасуванням дії довідки про взяття на облік ВПО з 01 листопада 2016 року (а. с. 29);
непідтвердження за життя ОСОБА_3 місця його фактичного проживання, ненадання довідки внутрішньопереміщеної особи не є підставою для ненарахування чи невиплати страхових виплат. Проте припинення нарахування Фондом соціального страхування України ОСОБА_3 здійснено з 31 жовтня 2016 року на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 19 жовтня 2016 року № 18, тобто за життя ОСОБА_3 . Проте останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми. Тому вказані суми йому за життя не нараховувались, у зв`язку з чим вони не можуть входити до складу спадщини після смерті ОСОБА_3 з огляду на те, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить;
ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто через три роки від дати прийняття Фондом соціального страхування України рішення про припинення виплати страхового відшкодування. Тобто ОСОБА_1 як спадкоємець не має права на те, що за життя спадкодавця йому не нараховано. Спадкодавець дій відповідача із ненарахування вказаних страхових виплат не оскаржував;
на зазначені обставини суд першої інстанції не звернув увагу та дійшов помилкового висновку про те, що позивач набув право на ненараховані страхові виплати як на спадкове майно;
оскільки право на призначення та виплату щомісячної страхової суми у випадку трудового каліцтва згідно зі статтею 1219ЦК України до складу спадщини не входить, то вимоги спадкоємця ОСОБА_1 про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити заборгованість недоотриманих страхових виплат померлого батька ОСОБА_3 у порядку спадкування за законом є безпідставними.
Аргументи учасників
У квітні 2023 року до Верховного Суду від ОСОБА_1 надійшла касаційна скарга, у якій його представник, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга представника ОСОБА_1 мотивована тим, що у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі
№ 243/3505/16-ц (провадження № 14-271цс18) вказано, що підтверджуючи майнові права фізичних осіб незалежно від перебування їх на обліку як внутрішньо переміщених осіб чи від набуття ними спеціального статусу, закон не передбачає жодних обмежень інших прав таких осіб, які вони можуть реалізувати на території України. Тому припинення страхових виплат за життя спадкодавця з підстав, не передбачених законом, та неоскарження дій Фонду спадкодавцем не зумовлює припинення вже призначених страхових виплат і не позбавляє його спадкоємців можливості спадкувати право на отримання страхових виплат. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і в розумінні положень статті 1227 ЦК України ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю. Такі ж самі висновки викладені у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19 (провадження № 61-11268сво20), у постановах Верховного Суду від 01 червня 2022 року у справі № 428/3156/20 (провадження № 61-1302св21), від 08 червня 2022 року у справі № 428/8648/20 (провадження № 61-12340св21), від 15 червня 2022 року у справі № 428/9208/20 (провадження № 61-12302св21) та від 14 вересня 2022 року у справі № 243/11095/20 (провадження № 61-11342св21). Проте суд апеляційної інстанції не врахував, що відповідач самовільно припинив виплати батькові позивача, не маючи на це правових підстав. ОСОБА_1 за життя звернувся із заявою до відділення Фонду на контрольованій урядом території України, тим самим скористався своїм правом на отримання призначених страхових виплат. Після листопада 2016 року батько позивача в силу похилого віку, стану здоров`я не мав змоги приїхати з тимчасово окупованої території (місто Єнакієве, Донецької області), де проживав до своєї смерті. А позивач, який постійно проживав у місті Маріуполь не мав змоги надати допомогу батькові. При цьому, жоден закон не містить таку підставу для припинення соціальних виплат як відсутність в особи реєстрації внутрішньо переміщеної особи.
Оскільки батькові позивача страхові виплати були призначені пожиттєво, він мав право на нарахування та виплату страхових виплат незалежно від звернення до робочих груп Фонду про продовження виплат і за життя право на отримання страхових виплат не втратив, тому позивач як спадкоємець відповідно до положень статті 1227 ЦК України має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом. Право на такі виплати у спадкодавця зберігається і відповідно до статті 1227 ЦК України, ці виплати вважаються такими, що належали до виплати спадкодавцю, а тому спадкоємець ОСОБА_1 має право на отримання страхових виплат у порядку спадкування за законом.
У травні 2023 року до Верховного Суду від представника Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надійшов відзив, мотивований тим, що суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у задоволенні позову у зв`язку з відсутністю у спадкодавця права на виплати, які є предметом цього позову. Непідтвердження за життя ОСОБА_3 місця його фактичного проживання, ненадання довідки внутрішньопереміщеної особи не є підставою для ненарахування чи невиплати страхових виплат. Проте припинення нарахування Фондом страхових виплат ОСОБА_3 здійснено з 31 жовтня 2016 року на підставі протоколу засідання комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат ВПО від 19 жовтня 2016 року № 18, тобто за життя ОСОБА_3 . Але останній у встановленому законом порядку не оскаржив дії відповідача, тобто за життя не виявив інтересу та волі на те, щоб відновити нарахування щомісячної грошової суми. Вказані суми йому за життя не нараховувались, а тому вони не можуть входити до складу спадщини після його смерті у зв`язку з тим, що відповідно до вимог цивільного законодавства до складу спадкового майна входить лише призначена сума страхового відшкодування, а право на її призначення та виплату згідно зі статтею 1219 ЦК України до складу спадщини не входить.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 24 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи із суду першої інстанції.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження у складі колегії із п`яти суддів.
Межі та підстави касаційного перегляду
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
В ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження (частина восьма статті 394 ЦПК України).
Доводи касаційної скарги містять підставу касаційного оскарження, передбачену пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України, що неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Зазначено, що апеляційний суд в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 243/3505/16-ц, від 14 лютого 2022 року у справі № 243/13575/19, від 01 червня 2022 року у справі № 428/3156/20, від 08 червня 2022 року у справі № 428/8648/20, від 15 червня 2022 року у справі № 428/9208/20, від 14 вересня 2022 року у справі № 243/11095/20.