ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 917/531/19
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Берднік І.С. - головуючого, Міщенка І.С., Случа О.В.,
секретар судового засідання - Корнієнко О.В.,
за участю представників:
Офісу Генерального прокурора - Семенчука М.А.,
Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області - не з`явився,
Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області -не з`явився,
Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" - Бонтлаба В.В.,
Заводської міської територіальної громади Полтавської області в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 (у складі колегії суддів: Лакіза В.В. (головуючий), Здоровко Л.М., Плахов О.В.)
та рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 (суддя Сірош Д.М.)
у справі № 917/531/19
за позовом Миргородської окружної прокуратури Полтавської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області
до Миргородської районної державної адміністрації Полтавської області, Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське", Заводської міської територіальної громади Полтавської області в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області
про визнання незаконними та скасування розпоряджень, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок та повернення земельних ділянок,
ВСТАНОВИВ:
У квітні 2019 року Перший заступник керівника Лубенської місцевої прокуратури Полтавської області (далі - прокурор) звернувся до суду з позовом в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Полтавській області (далі - ГУ Держгеокадастру) до Лохвицької районної державної адміністрації (далі - Лохвицька РДА), Товариства з обмеженою відповідальністю "Корсунівське" (далі - ТОВ "Корсунівське"), в якому просив суд:
- визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 "Про надання дозволу на розробку технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" за межами населеного пункту на території Бодаквянської сільської ради";
- визнати недійсним та скасувати розпорядження голови Лохвицької РДА від 21.05.2018 № 165 "Про затвердження технічних документацій із землеустрою щодо відведення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) із земель категорії нерозподілених земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське";
- визнати недійсним договір оренди землі, укладений 22.01.2018 між Лохвицькою РДА та ТОВ "Корсунівське" щодо земельних ділянок з кадастровими номерами: 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0892, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0906 та припинити його на майбутнє;
- зобов`язати ТОВ "Корсунівське" повернути ГУ Держгеокадастру земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га, 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га загальною площею 267,3892 га, які розташовані на території Бодаквянської сільської ради Лохвицького району Полтавської області, шляхом підписання акта прийому-передачі земельних ділянок.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що зазначені розпорядження голови Лохвицької РДА прийнято з порушенням вимог земельного законодавства (статей 17, 122 Земельного кодексу України (далі - ЗК), з перевищенням повноважень, наданих законом у галузі земельних відносин, оскільки в оренду ТОВ "Корсунівське" передано земельні ділянки державної власності, які не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), у зв`язку із чим ці розпорядження підлягають визнанню недійсними та скасуванню; укладений між відповідачами відповідно до розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 договір оренди землі підлягає визнанню недійсним, оскільки він суперечить вимогам статей 17, 122, 123, 124, 134 ЗК, а земельні ділянки - поверненню ГУ Держгеокадастру.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 03.09.2020 залучено до участі у справі як співвідповідача Бодаквянську сільську раду Лохвицького району Полтавської області (далі - Бодаквянська сільська рада).
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 29.09.2021 замінено співвідповідача у справі Бодаквянську сільську раду її правонаступником Заводською міською територіальною громадою Полтавської області в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області (далі - Заводська міська рада); замінено співвідповідача у справі Лохвицьку РДА її правонаступником Миргородською районною державною адміністрацією Полтавської області (далі - Миргородська РДА); замінено Лубенську місцеву прокуратуру Полтавської області на Миргородську окружну прокуратуру Полтавської області.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 31.01.2022 відмовлено в задоволенні клопотання прокурора про долучення доказів до матеріалів справи; закрито підготовче провадження в справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у задоволенні позову відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким позов задоволено.
Постановою Верховного Суду від 02.05.2023 постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
При новому розгляді справи судом апеляційної інстанції установлено, що у вересні 2021 року прокурор подав до суду першої інстанції заяву про уточнення позовних вимог, в якій просив, зокрема пункт 5 позовних вимог викласти в редакції, відповідно до якої зобов`язати ТОВ "Корсунівське" повернути Заводській міській раді земельні ділянки з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895 площею 48,3742 га, 5322681100:00:007:0907 площею 12,8720 га, 5322681100:00:007:0894 площею 20,3970 га, 5322681100:00:007:0892 площею 50,3309 га, 5322681100:00:007:0891 площею 16,2450 га, 5322681100:00:007:0886 площею 61,6319 га, 5322681100:00:007:0887 площею 20,4268 га, 5322681100:00:007:0883 площею 26,4407 га, 5322681100:00:007:0893 площею 8,8763 га, 5322681100:00:007:0906 площею 1,7944 га загальною площею 267,3892 га, які розташовані на території Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, шляхом підписання акта прийому-передачі земельних ділянок.
При цьому прокурор послався на те, що відповідно до Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення системи управління та дерегуляції у сфері земельних відносин" від 28.04.2021 № 1423-IX внесено зміни до положень ЗК щодо повноважень уповноважених органів на розпорядження земельними ділянками. Земельні ділянки сільськогосподарського призначення, щодо яких наявний спір у цій справі, відповідно до актів приймання-передачі передані із державної власності у комунальну територіальній громаді в особі Заводської міської ради Миргородського району Полтавської області, тому ці земельні ділянки підлягають поверненню зазначеному органу місцевого самоврядування.
Водночас суд апеляційної інстанції зауважив, що заява про уточнення позовних вимог була подана разом із клопотанням про заміну сторін у справі до закінчення стадії проведення підготовчого засідання.
За результатами нового розгляду справи постановою Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасовано, ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись із висновками судів першої та апеляційної інстанцій, у вересні 2023 року Заступник керівника Харківської обласної прокуратури подав касаційну скаргу, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права, порушення норм процесуального права та наявність випадку, передбаченого пунктом 1 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК), просить скасувати постановлені у справі судові рішення та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.09.2023 відкрито касаційне провадження у справі № 917/531/19 за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури з підстави, передбаченої пунктом 1 частини 2 статті 287 ГПК, та призначено касаційну скаргу до розгляду у відкритому судовому засіданні на 15.11.2023.
ТОВ "Корсунівське" у відзиві на касаційну скаргу зазначило про правильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні спору, тому просило залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову Східного апеляційного господарського суду від 07.08.2023 - без змін.
Миргородська РДА через систему "Електронний суд" звернулася до Верховного Суду з клопотанням про розгляд касаційної скарги прокурора за відсутності її представника; просила в задоволенні касаційної скарги відмовити, а судові рішення залишити без змін.
ГУ Держгеокадастру через систему "Електронний суд" звернулося до Верховного Суду з клопотанням про розгляд касаційної скарги прокурора за відсутності його представника; просило касаційну скаргу прокурора задовольнити в повному обсязі, постановлені у справі судові рішення скасувати та ухвалити нове судове рішення про задоволення позову прокурора.
Учасники справи, окрім прокурора та ТОВ "Корсунівське", в судове засідання своїх представників не направили.
Відповідно до частини 1 статті 301 ГПК у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням положень статті 300 цього Кодексу.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК.
За змістом частини 1, пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Ураховуючи положення статті 202 ГПК, наявність відомостей про направлення учасникам справи ухвал з повідомленням про дату, час і місце судового засідання, що підтверджено матеріалами справи, відсутність клопотань про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції відповідно до частини 4 статті 197 ГПК, також те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов`язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов`язком сторони, Верховний Суд дійшов висновку про можливість розгляду касаційної скарги по суті за відсутності зазначених представників.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення прокурора та представника ТОВ "Корсунівське", дослідивши наведені у касаційній скарзі доводи та заперечення проти неї, перевіривши матеріали справи, Верховний Суд виходить із такого.
При вирішенні справи судами попередніх інстанцій установлено, що 15.01.2018 ТОВ "Корсунівське" звернулося з клопотанням до голови Лохвицької РДА про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земель сільськогосподарського призначення категорія (рілля) на земельні ділянки, що розташовані за межами населених пунктів на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради та є нерозподіленими згідно з Державним актом на право колективної власності на землю серії ПЛ № 014 від 27.12.1995, та передати в оренду зазначені земельні ділянки терміном на 14 років з виплатою орендної плати в межах 9 відсотків від нормативної грошової оціни землі, проведеної на території відповідної сільської ради.
Відповідно до розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 надано дозвіл на розробку технічних документацій із землеустрою щодо відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" десяти земельних ділянок площею 48,3742 га, 12,8720 га, 20,3970 га, 8,8763 га, 50,3309 га, 16,2450 га, 61,6319 га, 20,4268 га, 26,4407 га, 1,7944 га ріллі для ведення товарного сільськогосподарського виробництва із земель категорії нерозподілених земельних ділянок, які знаходяться в адміністративно-територіальному підпорядкуванні Бодаквянської сільської ради. Надано в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних ділянок у тому числі: 48,3742 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0895, 12,8720 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0907, 20,3970 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0894, 50,3309 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0892, 16,2450 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0891, 61,6319 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0886, 20,4268 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0887, 26,4407 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0883, 8,8763 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0893, 1,7944 га кадастровий номер 5322681100:00:007:0906, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради строком на 14 років. До моменту проведення та затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки зазначених земельних ділянок встановлено орендну плату в розмірі 9 відсотків у рік за 1 га від нормативної грошової оцінки одиниці площі ріллі по області з урахування величини коефіцієнта індексації.
22.01.2018 відповідно до розпорядження голови Лохвицької РДА від 22.01.2018 № 9 між Лохвицькою РДА і ТОВ "Корсунівське" укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого в оренду товариству строком на 14 років передано земельні ділянки загальною площею 267,3892 га, у тому числі 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних часток (паїв), що розташована на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради з кадастровими номерами згідно з переліком, наведеним у розпорядженні від 22.01.2018 № 9.
За цим договором оренди 30.01.2018 зареєстровано право оренди ТОВ "Корсунівське" в реєстрі речових прав на нерухоме майно.
21.05.2018 розпорядженням голови Лохвицької РДА № 165 затверджено технічну документацію із землеустрою щодо відведення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) для користування на умовах оренди ТОВ "Корсунівське" на земельні ділянки сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва загальною площею 267,3892 га ріллі із земель категорії нерозподілених земельних ділянок згідно з переліком, які знаходяться на території адміністративного підпорядкування Бодаквянської сільської ради.
ГУ Держгеокадастру проведено перевірку з питань дотримання вимог земельного законодавства під час надання Лохвицькою РДА земельних ділянок сільськогосподарського призначення загальною площею 267,3892 га, розташованих на території Бодаквянської сільської ради.
За результатами перевірки ГУ Держгеокадастру встановлено порушення вимог земельного законодавства та складено акти перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом - земельною ділянкою, а саме: від 25.10.2018 № 920-ДК/1286/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1287/АП/09/01/-18, № 920-ДК/1288/АП/09/01/-18 та від 02.11.2018 № 985-ДК/1357/АП/09/01/-18.
У зазначених актах наведено інформацію, за змістом якої земельні ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 267,3892 га, на території Бодаквянської сільської ради не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв). Згідно з відомостями з Державного земельного кадастру кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та 30.06.2016 форма власності у реєстрі зареєстрована як державна.
Крім того, встановлено, що згідно з наказом ГУ Держгеокадастру від 23.01.2018 № 32 ці земельні ділянки включено до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах, що підтверджується даними земельного вісника України, в якому зазначено, що станом на 01.02.2019 зазначені земельні ділянки ГУ Держгеокадастру будуть виставлені на аукціон.
Водночас відповідно до Інформації із Державного земельного кадастру про право власності на речові права на земельну ділянку від 20.09.2021 щодо земельних ділянок з кадастровими номерами 5322681100:00:007:0895, 5322681100:00:007:0907, 5322681100:00:007:0894, 5322681100:00:007:0892, 5322681100:00:007:0891, 5322681100:00:007:0886, 5322681100:00:007:0887, 5322681100:00:007:0883, 5322681100:00:007:0893, 5322681100:00:007:0906 форму власності спірних земельних ділянок зазначено як комунальну, а право оренди щодо цих земельних ділянок зареєстровано за ТОВ "Корсунівське".
Прокурор, звертаючись до суду із зазначеним позовом, обґрунтував вимоги тим, зокрема, що передані в оренду ТОВ "Корсунівське" земельні ділянки не належать до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв), мають державну форму власності. Лохвицька РДА перевищила свої повноваження, надані в галузі земельних відносин, та в порушення вимог статей 17, 122 ЗК розпорядилася землями державної форми власності, прийнявши розпорядження від 22.01.2018 № 9 і від 21.05.2018 № 165, у зв`язку з чим останні підлягають визнанню недійсними та скасуванню; договір оренди землі також підлягає визнанню недійсним як такий, що укладений всупереч вимог статей 122, 123, 124, 134 ЗК, а земельні ділянки поверненню ГУ Держгеокадастру. Прокурор зазначав, що підстави та порядок передачі в оренду земельних ділянок державної власності, встановлений статтею 124 ЗК та нормами Закону України "Про оренду землі" порушений, оскільки передача в оренду спірних земельних ділянок державної форми власності має відбуватися шляхом проведення аукціону.
У подальшому прокурор надав до суду письмові пояснення в порядку статті 42 ГПК, в яких зазначив, що спірні земельні ділянки первинно сформовані та зареєстровані як об`єкти державної власності і в комунальну власність не передавалися. На момент відкриття Поземельної книги 30.06.2016 форма власності спірних земельних ділянок значиться як державна, а з 16.10.2018 в Державному земельному кадастрі зазначено, що тип власності цих земельних ділянок невизначений; наявними у справі доказами підтверджено, що спірні земельні ділянки до невитребуваних паїв не відносяться, є колективною формою власності (землі не увійшли до паювання).
Також прокурор зауважував на тому, що оскільки на час його звернення з позовом до суду у комунальну власність земельні ділянки не були передані, тому вважає, що правильно звернувся до суду з позовом в інтересах держави для захисту державних інтересів і саме в особі визначеного органу, а позовні вимоги заявлені саме з метою відновлення порушеного державного інтересу та права щодо розпорядження належного державі активу землі.
Суд першої інстанції у задоволенні позову відмовив і мотивував таке рішення тим, що прокурор не надав суду належних доказів, які б підтверджували факт формування спірних ділянок саме як ділянок державної форми власності. На момент звернення прокурора з цим позовом до суду повноваження щодо надання в користування спірних ділянок були вже передані від районних державних адміністрації до відповідних сільських, селищних, сільських рад. Ураховуючи той факт, що на момент звернення з позовом до суду, згідно з витягами з Державного земельного кадастру та поземельних книг інформація про зареєстроване право власності щодо спірних земельних ділянок відсутня, суд позбавлений можливості встановити правовий статус спірних земельних ділянок та, відповідно, належного розпорядника зазначених земельних ділянок. Крім того, судом першої інстанції зазначено, що прокурором та іншими учасниками справи не було надано доказів на підтвердження належності спірних земельних ділянок до нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) або до земель колективної форми власності. Нерозподілені частки (паї) не є землями державної чи комунальної власності, а лише перебували на момент прийняття оспорюваного розпорядження та укладення договору оренди у розпорядженні відповідних адміністрацій до моменту отримання їх власниками державних актів на право власності на земельну ділянку.
Суд апеляційної інстанції постановою від 05.12.2022 рішення Господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 скасував та ухвалив нове рішення, яким позов задовольнив. При цьому апеляційним судом зазначено, зокрема, що місцевим господарським судом не було спростовано наданих прокурором у справі доказів неможливості перебування спірних земельних ділянок в категорії нерозподілені частки (паї), які наявні у матеріалах справи, а саме: перевірок, проведених ГУ Держгеокадастру; відомостей Державного земельного кадастру, згідно з якими кожній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер та 30.06.2016 форма власності у реєстрі зареєстрована як державна; наказу ГУ Держгеокадастру від 23.01.2018 № 32, згідно з яким спірні земельні ділянки включені до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності, права оренди на які буде продано на земельних торгах. Також апеляційним судом ураховано подану прокурором як доказ технічну документацією по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розташованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради. За таких обставин суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність у матеріалах справи належних і допустимих доказів того, що спірні земельні ділянки сформовані як об`єкти державної власності і до категорій нерозподілених (невитребуваних) земельних часток (паїв) не належать, оскільки паюванню між членами КСП не підлягали.
Верховний Суд постановою від 02.05.2023 скасував постанову Східного апеляційного господарського суду від 05.12.2022 та передав справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з тих мотивів, що постанова суду апеляційної інстанції положенням процесуального закону не відповідає, оскільки, покладаючи в основу висновку про доведеність позовних вимог у цій справі, у тому числі подані прокурором у суді першої інстанції докази, у долученні яких до матеріалів справи цим судом було відмовлено, апеляційний суд, надавши оцінку за правилами статті 86 ГПК таким доказам та доводам учасників справи в сукупності, в процесуальному сенсі вийшов за межі апеляційного розгляду, передбаченого статтею 269 ГПК. У порушення вимог процесуального законодавства, зокрема, статей 80, 86, 269 ГПК, апеляційний господарський суд фактично надав оцінку (врахував) поданим прокурором у суді першої інстанції доказам, які не були предметом розгляду місцевим господарським судом, при цьому: винятковості випадку, що є підставою для прийняття таких доказів, у розумінні зазначених положень, із підтвердженням цього документально, не встановив; оцінки доводам прокурора та відповідним запереченням ТОВ "Корсунівське" щодо прийняття додаткових доказів у суді першої інстанції (т. 6 а.с. 66) не надав; аргументованих мотивів прийняття таких доказів у суді апеляційної інстанції не навів. У наведеному контексті поза увагою суду апеляційної інстанції залишено те, що судом першої інстанції вирішено спір між сторонами та прийнято відповідне рішення з урахуванням позовних вимог, за встановлених судом першої інстанції обставин та на підставі поданих до місцевого господарського суду і прийнятих цим судом доказів. У свою чергу, суду апеляційної інстанції належало, зокрема, перевірити законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням положень статті 269 ГПК. При цьому Верховний Суд звернув увагу на необхідність застосування принципу рівності сторін у процесі у розумінні "справедливого балансу" між сторонами, який вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.
За результатами нового розгляду справи суд апеляційної інстанції скасував рішення суду першої інстанцій та ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив з таких підстав:
- визначений прокурором спосіб захисту інтересу не є належним, оскільки незважаючи на зазначення про необхідність захисту державного права та інтересу і мотивування позовних вимог посиланням на те, що порушується право державної власності, просить фактично з огляду на прохальну частину з урахуванням уточнень захистити комунальну власність та повернути спірні земельні ділянки саме до комунальної власності. З наявних у справі документів неможливо встановити та надати оцінку, яким чином скасування розпоряджень та повернення земельної ділянки на користь сільської ради до комунальної власності може поновити чи відновити порушене, як визначає прокуратура державне право власності та інтересу;
- суд своїм рішенням не встановлює і не змінює правовий режим земельних ділянок, а лише з`ясовує, який правовий режим вона має і від цього залежить визначення права та інтересу що підлягає захисту і дослідження обраного способу для захисту. Натомість прокурор, звертаючись до суду з позовом з інтересах для захисту державної власності, заявляючи позовні вимоги і надаючи додаткові пояснення, наводить суперечливі дані щодо правового режиму спірних земельних ділянок та права, що підлягає захисту. Захищаючи державне право та інтерес, вимагаючи повернення спірних земельних ділянок до комунальної власності, прокурор не наводить посилань та обґрунтувань, яким чином наразі порушується право комунальної власності, а наполягає та мотивує порушенням державного права. При цьому згідно вимог, які пов`язані між собою, вчиняє дії щодо захисту комунального права без наведення обставин порушення такого права та чи підлягає воно захисту;
- обраний позивачем спосіб захисту та його обґрунтування у даній справі є неефективним та неузгодженим, оскільки задоволення позовних вимог, які фактично стосуються права комунальної власності та інтересу, що мотивовані порушенням державного права та інтересу, не може призвести до захисту або відновлення порушеного права державної власності, на якому наполягала прокуратура;
- оскільки прокурор обрав неналежний та неефективний спосіб захисту порушеного права, а обґрунтування захисту права є суперечливим, у позові необхідно відмовити з цих підстав;
- вимоги прокурора, наведені в апеляційній скарзі, щодо визнання поважними причини, які унеможливили подання доказів разом з позовною заявою; прийняття та дослідження при апеляційному розгляді справи доказів, поданих прокурором разом із клопотанням від 17.01.2022: копії проекту роздержавлення і приватизації земель колгоспу ім. Леніна Лохвицького району Полтавської області 1996 року; технічної документації по розробці схеми організації території земельних часток (паїв) в межах розпайованих земель бувшого КСП ім. Леніна та виділених землях резервного фонду на території Бодаквянської сільської ради; графічні матеріали до технічної документації, судом апеляційної інстанції залишено без задоволення, оскільки прокурором не оскаржено ухвалу Господарського суду Полтавської області від 31.01.2022, якою визнано неповажними причини пропуску строку на подання цих доказів і відмовлено у задоволені відповідного клопотання, отже висновок про не прийняття відповідних доказів є чинним і відповідні документи не покладались в основу оскаржуваного рішення.
У поданій касаційній скарзі прокурор зазначив, зокрема, що при вирішенні спору судами попередніх інстанцій неправильно застосовано положення статей 14, 19 Конституції України, статті 13 Закону України "Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)", статті 6 Закону України "Про державний контроль за використанням та охороною земель", статті 216 Цивільного кодексу України (далі - ЦК), статей 116, 124, 134, 135, 137 ЗК, порушено положення статей 3, 13, 80, 269 ГПК та не враховано висновків щодо застосування наведених норм матеріального та процесуального права, викладених у постановах Верховного Суду від 28.07.2020 у справі № 904/2104/19, від 01.10 2019 у справі № 922/2723/17, від 21.12.2021 у справі № 917/258/19, від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, від 09.09.2020 у справі № 917/342/19, від 01.06.2021 у справі № 925/929/19, від 27.08.2020 (у скарзі помилково зазначено 27.09.2020) у справі № 917/1461/17, від 21.06.2023 у справі № 916/3027/21, від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 13.12.2022 у справі № 916/3141/21, у постановах Верховного Суду України від 03.06.2014 у справі № 13/17/5022-675/2012, від 05.10.2016 у справі № 3-604 гс16, від 02.11.2016 у справі № 6-2161цс16 (522/10652/15-ц), від 05.10.2016 у справі № 916/2129/15, від 23.11.2016 у справі № 916/2144/15, від 25.01.2017 у справі № 916/2131/15, від 15.03.2017 у справі № 916/2130/15.
Також у касаційній скарзі наведено доводи, за якими прокурор вважає, що суди попередніх інстанцій у порушення статей 13, 76-79, 177, 269, 316 ГПК безпідставно відхилили обґрунтоване твердження прокурора про винятковість випадку для прийняття доказів поза межами встановленого строку та поважність причин, що зумовило неможливість подання відповідних доказів, про що було зазначено у клопотанні від 17.01.2022 про долучення на стадії підготовчого провадження в суді першої інстанції доказів, яких у нього не було в наявності при поданні позовної заяви. При цьому ці докази підтверджують ті обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги, а саме, що спірні земельні ділянки не підлягали паюванню, оскільки внаслідок роздержавлення передані до державної власності, отже на час пред`явлення позову прокурором розпорядником цих земель було ГУ Держгеокадастру на підставі частини 4 статті 122 ЗК. За доводами прокурора, безпідставна відмова у прийнятті поданих прокурором доказів зумовила порушення судом першої інстанції статі 86 ГПК щодо надання судом оцінки зібраним у справі доказам.
Судом апеляційної інстанції в порушення статті 316 ГПК не було виконано вказівок Верховного Суду, що містяться у постанові від 12.05.2023 у цій справі, стосовно, зокрема перевірки при новому апеляційному розгляді рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги з урахуванням положень статті 269 ГПК.
Судом апеляційної інстанції безпідставно відмовлено в задоволенні позову з огляду на обрання прокурором неналежного та неефективного способу захисту порушеного права держави щодо спірних земельних ділянок та не враховано висновків Верховного Суду стосовно того, що органи Держгеокадастру можуть звертатись до суду, якщо це необхідно для здійсненні їхніх повноважень з нагляду (контролю) за дотриманням земельного законодавства, використанням та охороною земель усіх категорій і форм власності (такі висновки наведено, зокрема у постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 № 925/929/19, що не було враховано судом апеляційної інстанції). При цьому судом не було враховано висновків, наведених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.06.2023 у справі № 633/408/18 про те, що зміни під час провадження у справі в адміністративно-територіальному устрої та перехід права розпорядження певними земельними ділянками від держави до територіальної громади не впливають на можливість задоволення такого позову та виконання рішення суду на користь належного суб`єкта (територіальної громади), стосовно чого прокурором наголошувалося протягом розгляду цієї справи.
Відповідно до частин 1, 2 статті 300 ГПК, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
Верховний Суд, переглянувши судові рішення у межах, передбачених статтею 300 ГПК, виходить із такого.
У частині 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до пункту 2 Рекомендації Rec (2012) 11 Комітету Міністрів Ради Європи державам-учасникам "Про роль публічних обвинувачів поза системою кримінальної юстиції", прийнятій 19.09.2012 на засіданні заступників міністрів, якщо національна правова система надає публічним обвинувачам певні обов`язки та повноваження поза системою кримінальної юстиції, їх місія полягає у тому, щоби представляти загальні або публічні інтереси, захищати права людини й основоположні свободи та забезпечувати верховенство права.