ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 911/1707/18 (911/2858/21)
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Картере В.І. - головуючий, Огороднік К.М., Пєсков В.Г.,
за участю секретаря судового засідання Заріцької Т.В.,
представників учасників справи:
ФОП Волкодава Д.Е.: Боднар М.М.,
позивача: не з`явився,
відповідача-1: не з`явився,
відповідача-2: Ляхов І.О.,
відповідача-3: не з`явився,
третьої особи-1: не з`явився,
третьої особи-2: не з`явився,
третьої особи-3: не з`явився,
третьої особи-4: не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Фізичної особи-підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 (колегія суддів у складі: Пантелієнко В.О. - головуючий, Доманська М.Л., Сотніков С.В.)
та рішення Господарського суду Київської області від 15.02.2022 (суддя Наріжний С.Ю.)
у справі № 911/1707/18 (911/2858/21)
за заявою ліквідатора Фермерського господарства "Кухарук" арбітражного керуючого Загороднього О.М.
до 1) ОСОБА_1 ; 2) ОСОБА_2 ; 3) ОСОБА_3
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: 1) приватного нотаріуса Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківської Л.М.; 2) державного нотаріуса Ружинської ДНК Житомирської області Ставничого О.В.; 3) Ружинської селищної ради; 4) Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Л.Д.
про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди
у межах справи № 911/1707/18
за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур"
до Фермерського господарства "Кухарук"
про банкрутство,
ВСТАНОВИВ:
Стислий зміст позовних вимог
1. Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.09.2018 відкрито провадження у справі про банкрутство Фермерського господарства "Кухарук" (далі - Боржник) за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Шакур".
2. Постановою Господарського суду Київської області від 15.01.2019 визнано Боржника банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.
3. 28.09.2021 ліквідатор Боржника, а також кредитори ТОВ "Шакур" і Фізична особа підприємець Волкодав Д.В. подали спільну заяву до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (далі - Заява) про:
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №400, виданого 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської ДНК Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_1 у спадщину 1/3 частки спадкового майна, а саме право оренди земельної ділянки площею 38,0569 га для ведення фермерського господарства із кадастровим №1825255100:08:000:0022 (далі - Земельна ділянка), належного померлому спадкодавцю ОСОБА_4 на підставі договору оренди землі б/н від 16.04.2006, що зареєстрований у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 №21 (далі - Договір оренди, Спадкове майно);
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №401, виданого 15.04.2020 державним нотаріусом Ружинської ДНК Житомирської області Ставничим О.В., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/3 частки Спадкового майна;
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №361, виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_2 у спадщину 2/9 частки Спадкового майна;
- визнання недійсним свідоцтва про право на спадщину за законом №362, виданого 22.07.2020 приватним нотаріусом Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківською Л.М., щодо отримання ОСОБА_3 у спадщину 1/9 частки Спадкового майна;
- скасування запису про державну реєстрацію іншого речового права №42394739, що проведений на підставі рішення Державного реєстратора Відділу державної реєстрації Ружинської РДА Житомирської області Польової Лариси Дмитрівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 58630714 від 09.06.2021 09:17:07, яким проведено за ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 державну реєстрацію іншого речового права, а саме права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, РНОНМ 2362199918252;
- зобов`язання ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 повернути до ліквідаційної маси Боржника майнові права, а саме право оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, укладеного з ОСОБА_4 ;
- визнання за Боржником з дня його створення 27.04.2006 права оренди Земельної ділянки строком на 45 років на підставі Договору оренди зі змінами та доповненнями б/н від 29.12.2007, укладеного ОСОБА_4 та Ружинською РДА, яка перебувала у державній власності та перейшла у комунальну власність Ружинської селищної ради.
4. Заява прийнята господарським судом до розгляду виключно як заява ліквідатора боржника в порядку статті 61 Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) без надання ТОВ "Шакур" та ФОП Волкодаву Д.Е. процесуального статусу заявників цього провадження.
5. Заява мотивована тим, що, отримавши свідоцтва про право на спадщину, відповідачі порушили права Боржника як дійсного орендаря Земельної ділянки, переданої засновнику Боржника ОСОБА_4 саме для ведення фермерського господарства.
Фактичні обставини справи, встановлені судами першої та апеляційної інстанцій
6. 16.04.2006 між Ружинською районною державною адміністрацією (орендодавець) та ОСОБА_4 (орендар) укладено Договір оренди, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування строком на 45 років земельні ділянки для ведення фермерського господарства, які знаходяться на землях запасу Ружинської селищної ради Ружинського району Житомирської області, загальною площею 44,2400 га, у тому числі рілля 43,9157 га та під болотом 0,3243 га.
7. Відповідно до пунктів 15, 16 Договору оренди земельні ділянки передаються в оренду з метою вирощування сільськогосподарської продукції, цільове призначення земельних ділянок - для ведення фермерського господарства.
8. Передача земельних ділянок орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації цього договору за актом її приймання-передачі (п. 20 Договору оренди).
9. До прав орендаря належить, зокрема, право здавати земельні ділянки в суборенду (п. 30 Договору оренди).
10. Згідно з пунктом 43 Договору оренди він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
11. Договір зареєстрований у Ружинському районному відділі Житомирської регіональної філії центру ДЗК, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 20.04.2006 за №21.
12. За актом прийому-передачі земельних ділянок від квітня 2006 року Ружинська РДА на підставі розпорядження голови Ружинської РДА від 12.04.2006 №156 передала в оренду терміном на 45 років земельні ділянки загальною площею 44,2400 га (у тому числі рілля 43,9157 га та під болотом 0,3243 га) із земель запасу Ружинської селищної ради Ружинського району орендарю ОСОБА_4 з метою ведення фермерського господарства.
13. 29.12.2007 укладено зміни та доповнення до Договору оренди, зокрема, внесено зміни до пункту 2 Договору оренди щодо площі земельної ділянки, яка передається в оренду 38,0569 га, в тому числі ріллі 37,7326 га та під болотом 0,3243 га.
14. Згідно зі свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи Фермерське господарство "Кухарук" (Боржник) зареєстровано 27.04.2006.
15. Відповідно до пунктів 4.1, 5.1 статуту Боржника в редакції 2012 року, затвердженого протоколом загальних зборів засновників №1 від 17.12.2012, засновниками фермерського господарства були: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_1, ОСОБА_2 . Головою фермерського господарства призначений ОСОБА_5 .
16. Статут Боржника у зазначеній редакції не містить відомостей про те, що Боржник є користувачем Земельної ділянки.
17. Пункт 8.1 статуту Боржника в редакції 2018 року (копія якого надана до матеріалів справи) містить відомості про те, що фермерське господарство має на праві оренди земельну ділянку кадастровий номер 1825255100:08:000:0022 в кількості 38,057 га (Земельна ділянка), а єдиним засновником Боржника є ОСОБА_4 .
18. Водночас ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Згідно з протоколами Боржника №3 від 30.03.2017 і №4 від 18.10.2017, відповідно, ОСОБА_2 і ОСОБА_1 вийшли зі складу засновників фермерського господарства. У зв`язку з наведеним залишився один засновник Боржника - ОСОБА_5, що також підтверджується статутом Боржника в редакції станом на 2018 рік. А ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 помер.
19. За Боржником не було зареєстровано право оренди Земельної ділянки. Докази на підтвердження факту користування Боржником Земельною ділянкою, зокрема шляхом укладення договору суборенди, відсутні.
20. За інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речові права станом на 12.07.2019 право оренди Земельної ділянки було зареєстроване за ОСОБА_4 .
21. 15.04.2020 державний нотаріус Ружинської ДНК Житомирської області Ставничий О.В. видав свідоцтва про право на спадщину за законом №400, №401, відповідно до яких ОСОБА_1 та ОСОБА_3 отримали кожний у спадщину по 1/3 частці Спадкового майна - права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди.
22. 22.07.2020 приватний нотаріус Ружинського нотаріального округу Житомирської області Ходаківська Л.М. видала свідоцтва про право на спадщину за законом №361, №362 відповідно до яких ОСОБА_2 та ОСОБА_3 отримали у спадщину, відповідно, 2/9 і 1/9 частки Спадкового майна - права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди.
23. Отже, ОСОБА_1 отримала у спадщину 1/3 частку спадкового майна за свідоцтвом №400; ОСОБА_3 отримав у спадщину 1/3 частку спадкового майна за свідоцтвом №401 та 1/9 частку спадкового майна за свідоцтвом №362, а всього разом 4/9 частки спадкового майна; ОСОБА_2 отримала у спадщину 2/9 частки спадкового майна за свідоцтвом №361.
24. 07.06.2021 Державний реєстратор Ружинської селищної ради Польова Л.Д. здійснила реєстрацію за ОСОБА_1, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно права оренди Земельної ділянки на підставі Договору оренди, що підтверджується відповідною інформаційною довідкою з реєстру.
Стислий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
25. Рішенням Господарського суду Київської області від 15.02.2022 у задоволенні Заяви відмовлено повністю.
26. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 28.08.2023 залишено без задоволення апеляційну скаргу Фізичної особи - підприємця Волкодав Ірини Віталіївни (правонаступник ТОВ "Шакур") та Фізичної особи - підприємця Волкодава Дмитра Едуардовича, а рішення суду першої інстанції - без змін.
27. Судові рішення мотивовані тим, що ліквідатор Боржника не довів наявність у Боржника права оренди Земельної ділянки в розумінні статей 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а також з урахуванням висновків, наведених у пункті 6.17 постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №927/79/19, а отже, права Боржника внаслідок оформлення спірних свідоцтв про право на спадщину не порушені.
Стислий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення доводів скаржника
28. Фізична особа - підприємець Волкодав Дмитро Едуардович (далі - Скаржник) подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постанову суду апеляційної інстанції, передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
29. Касаційна скарга мотивована наявністю підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 3, 4 частини 2 статті 287 Господарського процесуального кодексу України.
30. Скаржник вважає, що оскаржувані судові рішення є незаконними та необґрунтованими, оскільки суди першої та апеляційної інстанцій не врахували висновки Верховного Суду щодо застосування статей 1216, 1218, 1296, 1301 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 8, 12 Закону України "Про фермерське господарство", викладені у постановах від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц, від 23.06.2020 справа №922/989/18, від 30.06.2020 у справі №927/79/19, від 20.03.2019 у справі №615/2197/15-ц, від 14.11.2018 у справі №2-1316/2227/11, від 11.12.2019 у справі №414/811/17, від 31.10.2018 у справі №677/1865/16-ц.
31. Скаржник наголошує, що з моменту державної реєстрації Боржника він став користувачем Земельної ділянки, наданої ОСОБА_4 як його засновнику для ведення фермерського господарства згідно з вимогами Закону України "Про фермерське господарства" з урахуванням правових позицій Верховного Суду щодо їх застосування, тому право оренди Земельної ділянки не могло бути успадковане після смерті зазначеної особи та неправомірно включено до спірних свідоцтв про право на спадщину.
32. Скаржник посилається на відсутність висновку Верховного Суду щодо застосування положень статті 19 Закону України "Про фермерське господарство" у взаємозв`язку з статтями 125, 126 Земельного кодексу України, статтями 4, 19, 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакціях, які діяли під час укладання Договору оренди (16.04.2006) та реєстрації Боржника (27.04.2006).
33. Скаржник заперечує проти застосування до спірних правовідносин положень статей 125, 126 Земельного кодексу України та Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяження" в редакціях, чинних на час розгляду справи, оскільки оформлення права оренди Земельної ділянки було здійснено Боржником відповідно до вимог законодавства, яке діяло на момент укладення Договору оренди і створення Боржника та не припинилося внаслідок зміни законодавства.
34. Також Скаржник зазначає, що суди попередніх інстанцій не повністю з`ясували обставини, що мають значення для справи, не дослідили зібрані у справі докази, не дали правильної оцінки доказам, що містяться у матеріалах справи, неповно зібрали докази, у зв`язку з чим порушили норми права, що унеможливило встановити фактичні обставини, які мають значення для правильного вирішення справи. Зокрема, Скаржник стверджує про наявність у матеріалах справи доказів, що підтверджують набуття Боржником права оренди Земельної ділянки.
Узагальнений виклад позицій інших учасників справи
35. ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просить скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
36. ОСОБА_2 вважає, що суди першої та апеляційної інстанцій при вирішенні цього спору правильно застосували норми матеріального та процесуального права з урахуванням правових позицій, викладених у постановах Верховного Суду №761/45721/16-ц, від 07.07.2020 у справі №910/10647/18, від 08.10.2019 у справі №916/2084/17, від 26.05.2022 у справі №1-23-32/135-08-4825, від 06.10.2022 у справі №925/593/21, підстав для відступлення від яких Скаржник не наводить. Водночас ОСОБА_2 вважає нерелевантними викладені в касаційній скарзі посилання на правові висновки Верховного Суду.
37. Зокрема, посилаючись на положення частини 2 статті 12 Закону України "Про фермерське господарство" ОСОБА_2. погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що на момент смерті ОСОБА_4 Боржник не був користувачем Земельної ділянки, адже вона не вносилась до його статутного капіталу та не передавалася йому за договором суборенди, відповідне право за Боржником не було зареєстровано.
38. Також ОСОБА_2 погоджується з відхиленням судами копії статуту Боржника в редакції 2018 року, оскільки самовільне внесення інформації до статуту без достатніх правових підстав виникнення права на Земельну ділянку не породжує виникнення такого права, а власник Земельної ділянки не передавав права оренди Земельної ділянки Боржнику. ОСОБА_2 наголошує, що право користування земельною ділянкою на підставі договору оренди входить до складу спадщини і не припиняється зі смертю особи, якій належало таке право.
39. ОСОБА_2 стверджує, що наявність у Боржника права оренди Земельної ділянки в розумінні статей 125, 126 Земельного кодексу України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" не доведено під час розгляду цієї справи, а оформлення відповідачами спірних свідоцтв про право на спадщину здійснено відповідно до частини 1 статті 7 Закону України "Про оренду землі", статей 1216, 1218, 1296 Цивільного кодексу України.
40. Інші учасники справи у встановлений судом термін відзиви на касаційні скарги не надали.
Позиція Верховного Суду
41. Керуючись вимогами статей 14, 300 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права в межах доводів і вимог касаційної скарги.
42. Предметом касаційного оскарження в цій справі є судові рішення, ухвалені за наслідком розгляду Заяви ліквідатора Боржника про визнання недійсними свідоцтв про право на спадщину, скасування запису про державну реєстрацію речового права, зобов`язання повернути в ліквідаційну масу майнові права та визнання права оренди.
43. Одним із принципів банкрутства є концентрація в межах цієї процедури різних спорів за участю боржника. Так, згідно з положеннями частин 1, 2 статті 7 КУзПБ господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості тощо.
44. За вимогами статті 61 КУзПБ ліквідатор з дня свого призначення здійснює відповідні повноваження, зокрема, формує ліквідаційну масу, вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб.
45. Згідно з положеннями статті 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об`єктом вважаються, зокрема, майнові права та обов`язки.
46. Відповідно до частини 9 статті 93 Закону України "Про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом" (в редакції, чинній на момент визнання Боржника банкрутом, далі - Закон про банкрутство) та частини 9 статті 95 КУзПБ, які визначають особливості банкрутства фермерського господарства, у разі визнання його господарським судом банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури до складу ліквідаційної маси фермерського господарства включається, зокрема, право оренди земельної ділянки та інші майнові права, які належать фермерському господарству і мають грошову оцінку.
47. Водночас майно, що належить голові та членам фермерського господарства на праві приватної власності, а також інше майно, щодо якого доведено, що воно набуто на доходи, які не є у спільній власності членів фермерського господарства, не включається до складу ліквідаційної маси (частина 11 статті 93 Закону про банкрутство та частина 11 статті 95 КУзПБ).
48. Після смерті фізичної особи-орендаря, якщо інше не передбачено договором оренди, право на оренду земельної ділянки переходить до спадкоємців, а в разі їх відмови чи відсутності таких спадкоємців - до осіб, які використовували цю земельну ділянку разом з орендарем і виявили бажання стати орендарями в разі, якщо це не суперечить вимогам Земельного кодексу України та Закону України "Про оренду землі" (частина 1 статті 7 зазначеного Закону).
49. Водночас успадкування фермерського господарства (цілісного майнового комплексу або його частини) здійснюється відповідно до закону (частина 1 статті 23 Закону України "Про фермерське господарство" в редакції, чинній на момент смерті ОСОБА_4 ).
50. У випадку смерті засновника (члена) селянського (фермерського) господарства його спадкоємці мають право на спадкування цього господарства (прав засновника, члена). За наявності у фермерського господарства статутного (складеного) капіталу з розподілом часток між його засновником, членами спадкоємці засновника (члена) фермерського господарства спадкують відповідні права засновника (члена), якому належала відповідна частка у статутному (складеному) капіталі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі №179/1043/16-ц). При цьому згідно з положеннями частина 1 статті 22 Закону України "Про фермерське господарство" до складу цілісного майнового комплексу фермерського господарства, права в якому можуть бути успадковані, входить не лише майно та майнові права, а й майнові та інші зобов`язання.
51. З огляду на викладене, предмет і підстави цього спору для правильного його вирішення необхідно встановити обставини щодо наявності чи відсутності у Боржника права оренди Земельної ділянки на момент смерті ОСОБА_4 .
52. Оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності. Орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, Законом України "Про оренду землі" та іншими законами і договором оренди землі (стаття 1, частина 1 статті 6 Закону України "Про оренду землі" в редакції, чинній на момент укладення Договору оренди).
53. За вимогами частини 2 статті 125, частини 2 статті 126 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на час укладення Договору оренди та створення Боржника) право на оренду земельної ділянки оформляється договором, який реєструється відповідно до закону, воно виникає після укладення договору оренди та його державної реєстрації. Статтею 18 Закону України "Про оренду землі" також передбачено, що договір оренди землі набирає чинності після його державної реєстрації.