У Х В А Л А
29 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 520/8065/19
Провадження № 14-150цс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Воробйової І. А.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Григор`євої І. В., Гриціва М. І.,
Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А. Шевцової Н. В.,
перевірила наявність підстав для передачі на розгляд Великої Палати Верховного Суду цивільної справи за позовом заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави до ОСОБА_1, третя особа - Державне підприємство "Пансіонат "Борей" Національної академії наук України, про витребування майна
за касаційною скаргою ОСОБА_1, поданою представником - адвокатом Скрицькою Надією Анатоліївною, на рішення Київського районного суду м. Одеси від 07жовтня 2020 року у складі судді Коваленко О. Б. та постанову Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року у складі колегії суддів Князюка О. В., Заїкіна А. П.,
Погорєлової С. О.,
УСТАНОВИЛА:
У квітні 2019 року заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі Національної академії наук України (далі - НАН України) звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1, третя особа - Державне підприємство "Пансіонат "Борей" НАН України (далі - ДП "Пансіонат "Борей" НАН України) про витребування майна.
Позовну заяву мотивовано тим, що прокуратурою встановлено факт незаконного вибуття нерухомого майна, а саме ДП "Пансіонат "Борей" НАН України, загальною площею 659,9 кв. м, розташованого на АДРЕСА_1, з державної власності НАН України, що є підставою для застосування представницьких повноважень в порядку статті 23 Закону України "Про прокуратуру".
Постановою Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1999 року № 226 "Про перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу Національної академії наук" затверджено перелік об`єктів державної власності, що входять до майнового комплексу НАН України, згідно з яким ДП "Пансіонат "Борей" НАН України є об`єктом державної власності.
Державним реєстратором Одеської філії державного підприємства "Державний інститут судових економіко-правових та технічних експертних досліджень" Кравцем О. В. з порушенням вимог закону зареєстровано право власності на громадський будинок, об`єкт житлової нерухомості, загальною площею 658,4 кв. м, що розташований на АДРЕСА_2, за ОСОБА_2 .
Згідно з відповіддю Київської районної адміністрації Одеської міської ради від 16 листопада 2018 № 2263/01-11 об`єкт, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, відсутній (адреси не виявлено).
Відповідно до листа Департаменту державної архітектурно-будівельно інспекції в Одеській області свідоцтво "Про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил" від 14 січня 2010 року № 15001684 ОСОБА_3 не видавалося.
Під час досудового розслідування кримінального провадження № 4201816010000075, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 25 жовтня 2018 року за частиною четвертою
статті 190 Кримінального кодексу України за фактом вчинення шахрайських дій щодо громадського будинку, розташованого на АДРЕСА_2, допитано ОСОБА_4, який повідомив, що підпис у свідоцтві "Про відповідність збудованого об`єкта проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил" від 14 січня 2010 року № 15001684 не його, про видачу свідоцтва йому нічого не відомо.
Також за участі головного спеціаліста інспекційного відділу № 1 Управління Державного архітектурно-будівельного контролю Одеської міської ради Заїченко С. А. проведено огляд місця події, яким встановлено, що двоповерхова будівля з підвалом, загальною площею 659,9 кв. м, відображена в технічному паспорті ДП "Пансіонат "Борей" під літ. "А", та двоповерхова будівля (громадський будинок) під літ. "А" площею 658,4 кв. м, відображена в технічному паспорті на громадський будинок № 115а, виданому ОСОБА_3, є одними і тими ж будівлями. Інших будівель, зазначених у технічному паспорті на громадський будинок АДРЕСА_3, суміжних з відповідною адресою, не встановлено.
Згідно з листом фізичної особи - підприємця ОСОБА_5 від 12 листопада 2018 року № 79-18 технічний паспорт на громадський будинок на АДРЕСА_2 ні ним, ні його підлеглими працівниками чи іншими особами, які з ним співпрацювали, не розроблявся та не посвідчувався, а печатка на технічному паспорті не відповідає оригіналу.
У подальшому ОСОБА_3 продав по 1/2 частині громадського будинку, загальною площею 658, 4 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_2, загальною площею 658, 4 кв. м, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 за договорами купівлі-продажу від 08 листопада 2017 року, які посвідчені приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сімоновою О. Ю. та зареєстровані в реєстрі за № 2935 та № 2933.
ОСОБА_7 на підставі договору дарування від 23 листопада 2018 року № 1913, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю., подарував нежитлове приміщення № 2 загальною площею 334, 9 кв. м, розташованена
АДРЕСА_2 і, ОСОБА_1
ОСОБА_6 на підставі договору дарування від 23 листопада 2018 року № 1910, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Клименко С. Ю., подарувала нежитлове приміщення № 1, загальною площею 323,5 кв. м, розташоване на
АДРЕСА_2 і, ОСОБА_1 .
Ураховуючи зазначене, заступник керівника Одеської місцевої прокуратури
№ 1 в інтересах держави в особі НАН України просив судвитребувати від ОСОБА_1 до державної власності, а саме НАН України, нерухоме майно - приміщення № 2 загальною площею 334, 9 кв. м, розташоване на АДРЕСА_2, нежитлове приміщення № 1 загальною площею 323,5 кв. м., розташоване на АДРЕСА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року позов заступника керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі НАН України задоволено. Витребувано від ОСОБА_1 до державної власності, а саме: НАН України, нерухоме майно приміщення АДРЕСА_4 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що заступник керівника Одеської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави в особі НАН України надав належні докази порушення його права як власника або законного користувача цього майна - внаслідок набуттяОСОБА_3 та в подальшому ОСОБА_1 . Оскільки спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, то наявні підстави для застосування до спірних правовідносин приписів частини першої статті 388 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Постановою Одеського апеляційного суду від 30 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.Рішення Київського районного суду м. Одеси від 07 жовтня 2020 року залишенобез змін.
Постанову апеляційного суду мотивовано тим, що суд першої інстанції встановивши, що спірне нерухоме майно вибуло з володіння власника поза його волею, дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для застосування до спірних правовідносин положень частини першої статті 388 ЦК України.
У травні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник -адвокат Скрицька Н. А., подала до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Касаційну скаргу мотивовано тим, що при вирішенні спору суди не перевірили та не встановили наявності виключного випадку для подання позову прокурором в інтересах держави, не з`ясували який суб`єкт владних повноважень не здійснює або неналежним чином здійснює відповідні повноваження щодо захисту інтересів держави.
Вважає, що суди не перевірили наявності причин, які перешкоджають НАН України, в інтересах якої подано позов заступником керівника Одеської місцевої прокуратури № 1, звернутися до суду самостійно за захистом інтересів держави.
Суди порушили норми процесуального права, а саме статей 76, 77, 78, 79, 80 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, оскільки суди взяли до уваги недопустимі та не достовірні докази, які досліджено та оцінено неправильно.
Прокурором не доведено, що приміщення загальною площею 658,4 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_2, і приміщення загальною площею 659,9 кв. м, розташоване за адресою
АДРЕСА_2, є одним і тим самим приміщенням.
Суди дослідили обставин набуття оспорюваного майна як відповідачкою, так і її батьками в контексті добросовісності набувача.
У липні 2023 року НАН України подала відзив на касаційну скаргу
ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник - адвокат Скрицька Н. А., у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
У липні 2023 року Київська окружна прокуратура міста Одеси подала відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в інтересах якої діє представник -адвокат Скрицька Н. А., у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 30 червня 2023 року відкрив касаційне провадження у справі № 520/8065/19.
В ухвалі вказано, що підставою касаційного оскарження судових рішень заявниця вказує те, що суди не врахували висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17,
від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, Верховного Суду
від 13 червня 2018 року у справі № 687/379/17-ц, від 30 січня 2019 року у справі № 523/11793/16-ц, від 20 березня 2019 року у справі № 456/4668/15-ц, від 04 вересня 2019 року у справі № 372/1688/17 та у справі № 448/764/17.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 20 вересня 2023 року призначив справу до розгляду.
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду ухвалою від 11 жовтня 2023 року передав справу на розгляд Великої Палати Верховного Суду з посиланням на частину третю статті 403 ЦПК України, зокрема, для відступу від висновку, викладеногов постановах Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 07 червня
2022 року у справі № 909/835/18, від 13 грудня 2022 року у справі