ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 759/6689/20-к
провадження № 51-4739км21
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги захисника ОСОБА_6 в інтересах засудженого ОСОБА_7 та прокурора ОСОБА_8, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, на вирок Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня
2020 року та ухвалу Київського апеляційного суду від 19 червня 2023 року щодо
ОСОБА_7,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_1,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Святошинського районного суду м. Києва від 27 жовтня 2020 року ОСОБА_7 засуджено за ч. 2 ст. 307 КК до покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна.
Згідно з вироком суду ОСОБА_7, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, за невстановлених досудовим розслідуванням обставин вирішив незаконно придбати наркотичні засоби з метою подальшого збуту. Реалізуючи свій злочинний намір, направлений на незаконний збут наркотичних засобів, обіг яких обмежено, ОСОБА_7, у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці за невстановленими обставинами, отримував від невстановленої досудовим розслідуванням особи наркотичні засоби, які в подальшому, шляхом зважування та фасування у поліетиленові пакетики, збував у м. Києві.
30 січня 2020 року приблизно о 14:00 ОСОБА_7, знаходячись за адресою вул. Симиренка, 7-А в м. Києві, був викритий працівниками поліції, яким добровільно видав 19 поліетиленових пакетиків із кристалоподібною речовиною світлого кольору, яка містить у своєму складі наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,158 г та 9,923 г.
Апеляційний суд ухвалою від 29 червня 2021 року змінив вирок, перекваліфікував дії ОСОБА_7 з ч. 2 ст. 307 КК на ч. 2 ст. 309 КК та призначив йому за цим законом покарання у виді позбавлення волі на строк на 1 рік 6 місяців, а в іншій частині вирок суду залишив без зміни.
Верховний Суд постановою від 08 вересня 2022 року скасував ухвалу Київського апеляційного суду від 29 червня 2021 року і призначив новий розглядкримінального провадження щодо ОСОБА_7 у цьому суді.
Київський апеляційний суд ухвалою від 19 червня 2023 року залишив без змін вирок суду першої інстанції.
Вимоги та узагальнені доводи осіб, які подали касаційні скарги
У касаційних скаргах:
- прокурор просить змінити на підставі п. 2 ч. 1 ст. 438 КПК вирок районного суду та ухвалу суду апеляційної інстанції, виключивши з них рішення про призначення ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 307 КК додаткового покарання у виді конфіскації всього належного йому майна на праві власності. Суть доводів сторони обвинувачення зводяться до того, що оскільки у вироку відсутні дані про наявність корисливого мотиву в засудженого під час зберігання наркотичного засобу з метою збуту, тому районний суд необґрунтовано не врахував вимоги ч. 2 ст. 59 КК та безпідставно призначив ОСОБА_7 додаткове покарання у виді конфіскації майна. Додає, що апеляційний суд, керуючись ч. 2 ст. 404 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) повинен був вийти за межі апеляційних скарг та виправити це порушення, змінивши вирок місцевого суду, оскільки цим не погіршується становище обвинуваченого, в зв`язку з чим уважає оскаржувані судові рішення такими, що не відповідають вимогам статей 370, 419 КПК;
- захисник ОСОБА_6, посилаючись на істотні порушення вимог кримінального процесуального закону, що призвели до неправильного застосування норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення, а кримінальне провадження щодо його підзахисного закрити. В обґрунтування своєї позиції зазначає, що під оглядом місця події фактично було проведено обшук володіння обвинуваченого, а також цей огляд проведено без участі захисника та не роз`ясненням ОСОБА_7 його прав, тому, на думку захисника, цей доказ є недопустимим, оскільки під час цієї слідчої дії було порушено право на захист, і як результат цих порушень, які касатор уважає істотними, протокол огляду предметів від 31 січня 2020 року та висновки експертів від 25 березня 2020 року № 11-2/712, від 26 березня 2020 року № 11-2/726, також мають бути визнані недопустимими доказами. Додає, що апеляційний суд безпідставно відмовив стороні захисту в повторному дослідженні доказів, чим порушив вимоги ч. 3 ст. 404 КПК
Позиції учасників судового провадження
На касаційні скарги заперечень від учасників судового провадження не надходило.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_6 підтримав доводи, викладені в касаційній скарзі сторони захисту, просив її задовольнити, прокурорОСОБА_5 підтримала доводи касаційної скарги сторони обвинувачення частково, заперечила проти задоволення скарги захисника.
Мотиви Суду
Згідно зі ст. 433 КПК суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Підставами для скасування або зміни судових рішень судом касаційної інстанції згідно зі ст. 438 КПК є істотне порушення кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. Вирішуючи питання про наявність зазначених підстав, суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 цього Кодексу.
Можливості скасування судових рішень судів першої і апеляційної інстанцій через невідповідність висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження (ст. 411 КПК), чинним кримінальним процесуальним законом не передбачено, тому висловлене прохання захисником про повторне дослідження письмових доказів до компетенції касаційного суду не входить.
Судові рішення свідчать, що суди ретельно перевіряли доводи, в тому числі аналогічні викладеним у касаційній скарзі. Зазначені в них мотиви про визнання цих доводів безпідставними колегія суддів вважає обґрунтованими і такими, що відповідають дослідженим у судовому засіданні доказам.
Із положень ст. 94 КПК слідує, що оцінка доказів є компетенцією суду, який ухвалив вирок і який оцінює кожний доказ із точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - із точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Перевіряючи матеріали кримінального провадження, касаційний суд установив, що висновки про доведеність винуватості ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК (незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів у великих розмірах з метою збуту) та правильність кваліфікації його дій за цією нормою кримінального закону суд першої інстанції зробив на підставі доказів, досліджених та оцінених у сукупності з дотриманням вимог кримінального процесуального законодавства, про що в судовому рішенні наведено докладні мотиви. З позицією місцевого суду погодився і апеляційний суд.
Зокрема, винуватість ОСОБА_7 у вчиненні злочину, за який його засуджено, підтверджено показаннями самого засудженого, який хоча і не визнав вину за ч. 2 ст. 307 КК, однак під час допиту в судовому засіданні не заперечив факт вживання наркотичних засобів та вилучення в нього 19 розфасованих пакетиків з наркотиками, а також даними: протоколу огляду місця події від 30 січня 2020 року з фототаблицею та відеозаписом до нього, протоколу огляду предметів від 31 січня 2020 року (електронних вагів та ложки), вилучених протоколом огляду місця події від 30 січня 2020 року; висновками експертів від 25 березня 2020 року № 11-2/712 та від 26 березня 2020 року № 11-2/726 з ілюстративними таблицями до них.
Доводи сторони захисту про те, що протокол ОМП від 30 січня 2020 року і, як наслідок, висновки експертів від 25 березня 2020 року № 11-2/712 та від 26 березня 2020 року № 11-2/726 повинні бути визнані недопустимими доказами, оскільки, як уважає захисник, фактично проведено обшук володіння його підзахисного без ухвали слідчого судді, колегія суддів оцінює критично, з огляду на таке.
Так, відповідно до протоколу огляду місця події від 30 січня 2020 року між тумбочками в загальному коридорі, біля квартири АДРЕСА_2, ОСОБА_7 було добровільно видано 19 поліетиленових пакетів з пазовими замками з кристалоподібною речовиною світлого кольору; грошові кошти в сумі 595 гривень; електронні ваги та ложку фіолетового кольору, які в подальшому було вилучено.
За статтею 237 КПК з метою виявлення та фіксації відомостей щодо обставин вчинення кримінального правопорушення слідчий, прокурор проводять огляд місцевості, приміщення, речей, документів та комп`ютерних даних.
В свою чергу, огляд місця події - це слідча дія, яка має на меті безпосереднє сприйняття, дослідження обстановки на місці події, виявлення, фіксацію та вилучення різних речових доказів, з`ясування характеру події, що відбулася, встановлення особи злочинця та мотивів скоєння злочину.
Огляд місця події є однією з перших та невідкладних слідчо-оперативних дій, а також джерелом отримання доказів. За змістом статей 214, 223, 237 КПК огляд є слідчою дією, спрямованою на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні, яка проводиться в межах досудового розслідування кримінального провадження. У невідкладних випадках огляд місця події може бути проведений до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, що здійснюється негайно після огляду. Підставою для проведення огляду місця події слугує інформація про вчинення кримінального правопорушення, зафіксована у певній процесуальній формі.