ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 907/645/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Малашенкової Т.М. (головуючий), Бенедисюка І.М., Колос І.Б.,
за участю секретаря судового засідання Барвіцької М.Т.,
представників учасників справи:
позивача - товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" (далі - Компанія, позивач, скаржник-1) - Литвин П.В. (адвокат),
відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Закарпатгаз Збут" (далі - Товариство, відповідач, скаржник-2) - Василевська О.В. (адвокатка),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скарги Компанії та Товариства
на рішення Господарського суду Закарпатської області від 24.03.2023 (головуючий - суддя Пригуза П.Д.)
та постанову Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 (головуючий - суддя Зварич О.В., судді Гриців В.М., Малех І.Б.)
у справі №907/645/22
за позовом Компанії
до Товариства
про стягнення грошових коштів.
ІСТОРІЯ СПРАВИ
ВСТУП
Причиною звернення до суду є наявність/відсутність підстав для стягнення боргу, пені, 3 % річних, штрафу та інфляційних втрат.
1. Короткий зміст позовних вимог
1.1. Компанія звернулася до суду з позовною заявою до Товариства про стягнення 1 004 968 130,93 грн., з яких: 695 865 925,57 грн основного боргу; 58 747 521,92 грн пені, 6 655 025,14 грн 3% річних; 31 962 482,65 грн інфляційних втрат; 211 737 175,65 грн штрафу.
1.2. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неналежно виконав зобов`язання, чим порушив вимоги рамкового та індивідуального договорів купівлі-продажу природного газу. У зв`язку з простроченням Товариством виконання зобов`язань з оплати вартості природного газу позивач нарахував і просив стягнути з відповідача 3% річних, інфляційні втрати, пеню та штраф.
2. Короткий зміст рішення суду першої інстанції та постанови суду апеляційної інстанції
2.1. Рішенням Закарпатської області від 24.03.2023 (з врахуванням ухвали про виправлення описки від 21.04.2023), залишеним без змін постановою Західного апеляційного господарського суду від 11.09.2023 у справі №907/645/22, позов задоволено частково; стягнуто 764 483 433,36 грн, у тому числі: основний борг у розмірі 695 865 925,57 грн; пеню - 20 000 000 грн; 3 % річних - 6 655 025,14 грн; інфляційні втрати - 31 962 482,65 грн; штраф - 10 000 000 грн; відмовлено у задоволенні решти позовних вимог; судові витрати покладено на відповідача та стягнуто 868 350 грн судового збору за подання позовної заяви.
3. Короткий зміст вимог касаційних скарг
3.1. Компанія, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з неправильним застосуванням норм матеріального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені у розмірі 38 747 521,92 грн та штрафу - 201 737 175,65 грн та прийняти нове рішення у цій частині, яким позовні вимоги щодо стягнення 38 747 521,92 грн пені та 201 737 175,65 грн штрафу задовольнити.
3.2. Товариство, посилаючись на ухвалення судами першої та апеляційної інстанцій оскаржуваних судових рішень з порушенням норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції в частині задоволених позовних вимог.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
4. Доводи осіб, які подали касаційні скарги
4.1. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Компанія із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), зазначає, що місцевим та апеляційним господарськими судами не були враховані висновки Верховного Суду щодо застосування норми права [статті 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та статті 233 Господарського кодексу України (далі - ГК України)] у подібних правовідносинах, які були викладені за змістом постанов від 04.05.2018 у справі №908/1453/14, від 04.02.2020 у справі №918/116/19.
4.2. На обґрунтування своєї правової позиції у поданій касаційній скарзі Товариство із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України вказує, на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права (стаття 236 ГПК України), що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме - необґрунтованого відхилення судом першої інстанції клопотань Товариства (про залучення третіх осіб, про витребування інформації та документів щодо здійснених коригувань обсягів спожитого газу від Оператора ГРМ, про призначення у справі судової експертизи), метою яких є встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи. Крім того, нехтуючи наявними у справі доказами, які підтверджують доводи відповідача про здійснені Оператором ГРМ коригування обсягів газу закритих періодів, апеляційним судом безпідставно відхилено заявлені відповідачем клопотання [про залучення до участі у розгляді справи третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача, про витребування доказів та про призначення у справі №907/645/22 судової (комплексної) експертизи], внаслідок чого прийнято незаконну та необґрунтовану постанову, якою залишено без змін рішення суду першої інстанції про стягнення на користь позивача заборгованості за фактично не поставлений природний газ та нарахованих на таку заборгованість штрафних санкцій.
5. Позиція учасників справи
5.1. Від позивача відзив на касаційну скаргу Товариства до Суду не надійшов. Втім, Компанія подала Суду письмові пояснення, в яких просила суд касаційну скаргу відповідача залишити без задоволення.
5.2. Товариство у відзиві на касаційну скаргу позивача заперечило проти доводів скаржника-1, зазначаючи про їх необґрунтованість, і просило відмовити у її задоволенні, а оскаржувані судові рішення в частині зменшення розміру належних до сплати пені та штрафу залишити без змін.
6. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДАМИ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
6.1. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції встановлено, що 30.09.2021 Компанією (продавець) і Товариством (покупець) укладено рамковий договір купівлі-продажу природного газу №2рд_БГр-ЗПГЗ (далі - Рамковий договір), який регулює відносини сторін щодо купівлі-продажу, передачі та прийому природного газу за угодою, що далі іменується "Індивідуальний договір".
6.1.1. Згідно з пунктом 1.2 Рамкового договору індивідуальний договір повинен бути укладений, з урахуванням умов Рамкового договору, у письмовій формі та підписаний уповноваженими представниками сторін, і складає невід`ємну частину Рамкового договору.
6.1.2. Відповідно до пункту 1.3 Рамкового договору умовами індивідуального договору визначається договірна ціна, договірна вартість, договірний обсяг, періоди поставки, порядок оплати, пункт поставки та інші умови, визначені згідно з цим договором. У разі якщо інше не передбачено умовами індивідуального договору, то застосовуються положення цього рамкового договору.
6.1.3. Продавець зобов`язується передати у власність покупцю природний газ в обсягах і строки, що погоджені сторонами у відповідному індивідуальному договорі, а покупець зобов`язується прийняти і своєчасно сплатити вартість такого обсягу газу у розмірі, строки та у порядку, що визначені відповідним індивідуальним договором та Рамковим договором (пункт 1.4).
6.1.4. У відповідності до пункту 2.1 Рамкового договору загальна кількість природного газу, що передається продавцем покупцю на виконання Рамкового договору, дорівнює обсягу природного газу, що передається відповідно до індивідуального договору за цим договором, та визначається на підставі комерційних актів.
6.1.5. Згідно з пунктами 3.3, 3.4 Рамкового договору передача та приймання природного газу здійснюється на ВТТ шляхом надання сторонами оператору ГТС торгових сповіщень на відчуження/набуття природного газу в Інформаційній платформі Оператора ГТС, відповідно до вимог Кодексу ГТС. У торгових сповіщеннях, зокрема, зазначається обсяг природного газу, що передається/приймається сторонами відповідно до індивідуального договору та портфоліо балансування для постачання природного газу побутовим споживачам, що передбачено Кодексом ГТС. Право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ. Після переходу права власності на природний газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов`язану із правом власності на природний газ.
6.1.6. У пункті 3.8 Рамкового договору передбачено, що фактичний обсяг переданого продавцем та прийнятого покупцем газу на ВТТ за період поставки згідно з індивідуальним договором дорівнює сумі усіх обсягів, зазначених у торгових сповіщеннях сторін, на підставі яких Оператором ГТС погоджено передачу природного газу протягом такого періоду поставки.
6.1.7. За змістом пункту 3.9 Рамкового договору після закінчення періоду поставки, у якому була здійснена передача газу, але не пізніше 8-го числа місяця, наступного за періодом поставки, якщо інше не передбачено індивідуальним договором, продавець складає, підписує, скріплює своєю печаткою комерційний акт та направляє на підпис покупцю його скановану копію на електронну адресу покупця, вказану у розділі 11 цього договору. Комерційний акт вважається отриманим покупцем в день направлення його продавцем на електронну адресу покупця, також продавець надсилає на підпис покупцю оригінали комерційного акту у двох примірниках, підписані та скріплені печаткою продавця на поштову адресу покупця, вказану у розділі 11 цього договору.
6.1.8. Сторони погодили, що скан-копії підписаних сторонами комерційних актів, що надіслані електронною поштою, на адреси, визначені у розділі 11 договору, мають повну юридичну силу нарівні з оригіналами до моменту фактичного обміну оригіналами, можуть бути подані в якості належних доказів і не можуть заперечуватись стороною, від імені якої вони були відправлені (пункт 3.10.1 Рамковго договору).
6.1.9. Після надання торгового сповіщення продавець не несе відповідальність за подальше використання природного газу покупцем (пункт 3.12 Рамкового договору).
6.1.10. Відповідно до пункту 4.1 Рамкового договору загальна вартість цього договору не може перевищувати 2 202 256 000 грн, включаючи ПДВ.
6.1.11. У пунктах 4.2, 4.3 Рамкового договору передбачено, що продаж природного газу здійснюється за договірною ціною, що встановлюється між продавцем та покупцем на умовах індивідуального договору. Договірна вартість розраховується і підлягає сплаті в українських гривнях у безготівковій формі на рахунок продавця. Договірна вартість кожного договірного обсягу газу визначається на умовах індивідуального договору та округлюється до 2-х знаків після коми.
6.1.12. У відповідності до пункту 4.4 Рамкового договору покупець має здійснити оплату за природний газ на умовах, передбачених індивідуальним договором.
6.1.13. Згідно з підпунктом 5.1.1 пункту 5.1 Рамкового договору покупець має право на отримання газу в обсягах, визначених індивідуальним договором, за умови належного виконання своїх зобов`язань, у тому числі здійснення повного розрахунку, надання забезпечення в порядку, передбаченому договором та індивідуальним договором.
6.1.14. Покупець зобов`язаний забезпечувати своєчасну та повну оплату газу, надання забезпечення згідно з умовами договору та індивідуального договору (підпункт 5.2.2 пункту 5.2 Рамкового договору).
6.1.15. За змістом підпункту 5.3.1 пункту 5.3 Рамкового договору продавець має право отримувати від покупця своєчасну оплату за природний газ відповідно до умов договору та індивідуального договору.
6.1.16. У пункті 6.1 Рамкового договору зазначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх договірних зобов`язань сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством України, договором та індивідуальним договором.
6.1.17. Відповідно до пункту 6.3 Рамкового договору за порушення покупцем строків проведення розрахунків за природний газ, визначених договором та/або індивідуальним договором, крім суми заборгованості з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох відсотків річних за весь час прострочення, покупець зобов`язаний сплати на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а у випадку порушення покупцем строків оплати за природний газ більше ніж на 5 робочих днів, покупець зобов`язаний сплатити на користь продавця додатково штраф, розмір якого становить 10% від суми простроченого платежу.
6.1.18. Згідно з пунктом 6.5 Рамкового договору продавець не відповідає за будь-які перебої у транспортуванні або зберіганні газу, які стосуються функціонування, обслуговування та/або розвитку ГТС, а також за будь-яке погіршення якості газу, що сталося з вини Оператора ГТС.
6.1.19. Сторона не несе відповідальності за невиконання зобов`язань за цим договором/індивідуальним договором у частині передачі/приймання газу, що сталося через введення оператором ГТС будь-яких заходів з метою забезпечення безпеки постачання природного газу, у тому числі на міждержавних з`єднаннях, та не з вини самої сторони. Про такі обставини сторона має повідомити іншу сторону протягом 1-го робочого дня, з дня, коли стороні стало відомо про такі обставини (пункт 6.6 Рамкового договору).
6.1.20. У відповідності до пункту 6.8 Рамкового договору нарахування та стягнення штрафних санкцій та збитків є правом, а не обов`язком сторін.
6.1.21. В розділі 7 Рамкового договору сторони передбачили умови настання форс-мажорних обставин.
6.1.22. Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання своїх зобов`язань за договором, якщо таке невиконання є наслідком дії обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин). Під обставинами непереборної сили сторони розуміють обставини, що мають надзвичайний та невідворотний характер, які виникли після укладення договору та виключають або частково унеможливлюють належне виконання договору. Настання таких обставин не залежить від волі та бажання сторін (пункт 7.1 Рамкового договору).
6.1.23. В пункті 7.2 Рамкового договору передбачено, що до обставин непереборної сили сторони відносять, зокрема суспільні явища (війни або військові дії).
6.1.24. Відповідно до пункту 7.3 Рамкового договору сторона, яка опинилась під впливом дії обставин непереборної сили, зобов`язана негайно (без затримки, в максимально коротший термін) як тільки стане відомо про можливість їх настання, настання чи припинення повідомити про це іншу сторону будь-якими припустимими засобами з наступним протягом 3 робочих днів письмовим повідомленням.
6.1.25. Достатнім доказом дії обставин непереборної сили є документ, виданий Торгово-промисловою палатою або іншим органом, уповноваженим чинним законодавством України на засвідчення обставин непереборної сили. Надання вказаного доказу іншій стороні повинно бути здійснено в розумні строки, що необхідні для його отримання від уповноваженого органу, але не пізніше 14 днів з дати виникнення таких обставин (пункт 7.4 Рамкового договору).
6.1.26. У відповідності до пункту 7.5 Рамкового договору строк виконання зобов`язань автоматично відкладається відповідно до часу, протягом якого будуть діяти такі обставини.
6.1.27. Згідно з пунктом 9.1 Рамкового договору він набуває чинності з дати підписання його уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (за наявності) та діє в частині здійснення розрахунків між сторонами до їх повного та належного здійснення, а в частині передачі газу покупцю по 30.04.2022 року (включно).
6.2. Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30.09.2021 Компанією (продавець) і Товариством (покупець) укладено індивідуальний договір №БГр-21/22-ЗПГЗ до Рамкового договору (далі - Індивідуальний договір), відповідно до умов якого:
- загальний період поставки з 01.10.2021 по 30.04.2022 (включно) [пункт 1];
- договірний обсяг природного газу за загальний період поставки, що передається на умовах індивідуального договору, складається з суми усіх договірних обсягів за кожний період поставки, які формуються на підставі додаткових угод, укладених відповідно до пункту 7 Індивідуального договору та заявок покупця на обсяг природного газу (пункт 2);
- плановий договірний обсяг природного газу за загальний період поставки складає 296 800,000 тис.куб.м (пункт 3);
- договірна вартість газу за період поставки розраховується як добуток договірного обсягу відповідно до укладеної сторонами додаткової угоди та наданої покупцем заявки та договірної ціни, визначеної в пунктом 10 Індивідуального договору (пункт 8);
- договірна ціна природного газу, який буде придбаний покупцем на умовах Індивідуального договору, за загальний період поставки буде становити 7 420 грн з ПДВ за 1 000 куб.м (пункт 10);
- оплата договірної вартості за відповідний період поставки здійснюється покупцем виключно грошовими коштами на банківський рахунок продавця протягом 45 календарних днів починаючи з дня, наступного за днем закінчення відповідного періоду поставки (пункт 12);
- покупець зобов`язується надати продавцю не пізніше ніж за 2 банківські дні до початку періоду поставки, зокрема, наступний вид забезпечення виконання своїх платіжних зобов`язань за Індивідуальним договором: укласти договір або додаткову угоду до договору банківського рахунку щодо здійснення договірного списання з рахунку покупця, на який надходять кошти від побутових споживачів (підпункт 14.2 пункту 14);
- пункт поставки - віртуальна торгова точка (ВТГ) [пункт 19];
- згідно з підпунктом 1.4 пункту 1 Основних умов договору про договірне списання у 4 чергу списуються грошові кошти за розрахунковими документами покупця, що передбачають виконання його договірних зобов`язань перед Оператором ГТС, які виникають у зв`язку з цим договором (додаток 3 до Індивідуального договору).
6.3. Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що сторонами підписано низку додаткових угод до Індивідуального договору, а саме:
- від 30.09.2021 №10-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 29.10.2021 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "жовтень 2021" складає 26 958,100 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "жовтень 2021" складає 200 029 102 грн з ПДВ;
- від 22.10.2021 №11-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 30.11.2021 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "листопад 2021" складає 40 490,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "листопад 2021" складає 300 435 800 грн з ПДВ;
- від 22.11.2021 №12-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.12.2021 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "грудень 2021" складає 59 170,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "грудень 2021" складає 439 041 400 грн з ПДВ;
- від 21.12.2021 №01-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.01.2022 №1), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "січень 2022" складає 58 970,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "січень 2022" складає 437 557 400 грн з ПДВ;
- від 21.01.2022 №02-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 28.22.2022 31), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "лютий 2022" складає 43 680,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "лютий 2022" складає 324 105 600 грн з ПДВ;
- від 22.02.2022 №03-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 31.03.2022 №2), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "березень 2022" складає 38 730,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "березень 2022" складає 287 376 600 грн з ПДВ;
- від 22.03.2022 №04-БГр-ЗПГЗ (з врахуванням додаткової угоди від 30.04.2022 №2), відповідно до якої: обсяг природного газу, який буде прийнятий покупцем від продавця у періоді поставки "квітень 2022" складає 25 320,000 тис.куб.м; договірна вартість за період поставки "квітень 2022" складає 187 874 400 грн з ПДВ.
6.4. Судом першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, встановлено, що на виконання умов Індивідуального договору позивач в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року передав відповідачу природний газ на загальну суму 2 176 420 302 грн, що підтверджується такими комерційними актами приймання-передачі природного газу:
- від 31.10.2021 №1_10-БГр-ЗПГЗ;
- від 30.11.2021 №1_11-БГр-ЗПГЗ;
- від 31.12.2021 №1_12-БГр-ЗПГЗ;
- від 31.01.2022 №1_01-БГр-ЗПГЗ;
- від 28.02.2022 №1_02-БГр-ЗПГЗ;
- від 31.03.2022 №1_03-БГр-ЗПГЗ;
- від 30.04.2022 №1_04-БГр-ЗПГЗ.
6.4.1. Вказані комерційні акти приймання-передачі природного газу підписані представниками сторін без зауважень, підписи яких скріплені печатками сторін договору.
6.5. Судами попередніх інстанцій встановлено, що в порушення договірних зобов`язань з оплати природного газу, відповідач в період з 30.09.2021 по 30.06.2022 сплатив на користь позивача 1 480 554 376,43 грн, що підтверджується, зокрема, довідкою АТ "Державний ощадний банк України" від 11.07.2022 №16/2-09/1375 і розрахунком неустойки, 3% річних та інфляційних нарахувань за Індивідуальним договором, відповідно до якого основний борг відповідача перед позивачем складає 695 865 925,57 грн.
6.6. У листі від 25.02.2022 №88701-Сл-2456-0222 відповідач повідомив позивачу та АТ "Ощадбанк" про призупинення договірного списання та відстрочення оплати.
6.7. У зв`язку з простроченням відповідачем виконання зобов`язань з оплати природного газу позивач на підставі пункту 6.3 Рамкового договору нарахував пеню в сумі 58 747 521,92 грн, штраф в сумі 211 737 175,65 грн і на підставі статті 625 ЦК України - 6 655 025,14 грн 3% річних і 31 962 482,65 грн інфляційних втрат.
6.8. Залишаючи в силі рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції, виходив, зокрема, з такого:
- за доводами відповідача, обов`язок щодо оплати позивачу неотриманих обсягів природного газу, які помилково визначені (завищені) у актах приймання-передачі природного газу до Індивідуального договору є несправедливим щодо нього, оскільки побутові споживачі фактично отримали менший об`єм газу, тому оплачувати різницю між відкоригованим АТ "Закарпатгаз" і тим, що був виставлений у період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, він не зобов`язаний;
- колегія суддів вважає помилковими доводи відповідача про оспорюваність обсягів споживання, які визначені в комерційних актах приймання-передачі природного газу до Рамкового договору та Індивідуального договору в період з жовтня 2021 року по квітень 2022 року, оскільки при підписанні актів ним не було заявлено жодних претензій щодо кількості переданого природного газу;
- відповідно до пунктів 3.3, 3.4 Рамкового договору право власності на природний газ переходить від продавця до покупця у ВТТ (віртуальній торговій точці) та після переходу права власності покупець несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ;
- перевіривши здійснений позивачем розрахунок 3% річних та інфляційних, суд першої інстанції встановив, що такі є обґрунтованими та арифметично правильними та правомірно задовольнив ці позовні вимоги, стягнувши з відповідача на користь позивача 3% річних в сумі 6 655 025,14 грн та 31 962 482,65 грн інфляційних втрат;
- суд першої інстанції перевірив наданий позивачем розрахунок штрафних санкцій та визнав дані вимоги такими, що підлягають задоволенню;
- при цьому, місцевий господарський суд скористався повноваженнями, наданими статтею 233 ГК України та статті 551 ЦК України, і зменшив розмір пені та штрафу, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача за неналежне виконання умов договору, стягнувши відповідно 20 000 000 грн пені та штраф в сумі 10 000 000 грн;
- відповідно до усталеної судової практики Верховного Суду зменшення розміру неустойки є правом суду та залежить виключно від встановлених судом конкретних обставин справи за наслідками правової оцінки спірних правовідносин та поданих сторонами доказів, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Так, за відсутності в законі як переліку виняткових обставин, так і врегульованого розміру (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи, враховуючи загальні засади цивільного законодавства, передбачені статтею 3 ЦК України (справедливість, добросовісність, розумність) та з дотриманням правил статей 86, 210 ГПК України на власний розсуд та за внутрішнім переконанням вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе таке зменшення та конкретний розмір зменшення неустойки;
- отже, питання щодо зменшення розміру штрафних санкцій суд вирішує відповідно до статей 86, 210 ГПК України за наслідками аналізу, оцінки та дослідження конкретних обставин справи з огляду на фактично-доказову базу; на встановлені судом фактичні обставини, що формують зміст правовідносин; умови конкретних правовідносин; наявність/відсутність наданих сторонами доказів, тобто у сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність/відсутність підстав для вчинення зазначеної дії;
- у даній справі суд першої інстанції встановив, що заявлена позивачем до стягнення з відповідача сума штрафних санкцій є надмірною. При цьому, позивач реалізував право на стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, які у значній мірі компенсують позивачу негативні наслідки, пов`язані з порушенням відповідачем умов спірного договору;
- позивач не довів, що внаслідок порушення відповідачем строків виконання зобов`язання йому завдано збитків або, що розмір завданих збитків перевищує розмір заявлених до стягнення штрафних санкцій;
- окрім того, суд врахував той факт, що відповідач частково погасив свою заборгованість перед позивачем та сплатив 1 480 554 376,43 грн, а позивач певний час (строк) не звертався до суду за захистом свого порушеного права;
- з огляду на викладене, можна дійти висновку про те, що застосування судом першої інстанції у даній справі норм права (зокрема, статті 233 ГК України та частини третьої статті 551 ЦК України) є правомірним.
7. Межі та порядок розгляду справи судом касаційної інстанції
7.1. Ухвалою Верховного Суду від 20.09.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Товариства у справі №907/945/22 на підставі пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України.
7.2. Ухвалою Верховного Суду від 06.10.2023, зокрема, відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою Компанії у справі №907/945/22 на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України.
7.3. Розпорядженням заступника керівника Апарату - керівника секретаріату Касаційного господарського суду від 09.10.2023 у зв`язку з відпусткою судді Булгакової І.В. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №907/645/22, відповідно до якого визначено склад колегії суддів: Малашенкова Т.М. (головуючий), Бенедисюк І.М., Колос І.Б.
7.4. Від Компанії 13.10.2023 до Суду надійшли письмові пояснення.
7.5. Суд протокольною ухвалою від 09.11.2023 долучив вказані письмові пояснення з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.6. Від Компанії 16.11.2023 до Суду через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення.
7.7. Від Товариства 16.11.2023 до Суду через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.
7.8. Від Компанії 27.11.2023 до Суду через підсистему "Електронний суд" надійшли додаткові пояснення у справі.
7.9. Суд протокольною ухвалою від 28.11.2023 долучив вказані вище письмові пояснення з огляду на статтю 42 ГПК України до матеріалів справи, та оцінюватиме їх у межах статті 300 ГПК України.
7.10. Відповідно до частини першої статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
7.11. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 300 ГПК України).
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
8. Джерела права та акти їх застосування. Оцінка аргументів учасників справи і висновків попередніх судових інстанцій
8.1. Предметом касаційного розгляду у даній справі є оскарження рішення суду першої інстанції та постанови апеляційної інстанції в частині задоволених позовних вимогах (касаційна скарга Товариства, подана із посиланням на пункт 4 частини другої статті 287 ГПК України та пункт 3 частини третьої статті 310 ГПК України) та в частині відмовлених у позовних вимогах (касаційна скарга Компанії, подана із посиланням на пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України).
8.2. Суд, забезпечуючи реалізацію основних засад господарського судочинства закріплених у частини третій статті 2 ГПК України, зокрема, ураховуючи принцип рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін, та дотримуючись принципу верховенства права, на підставі встановлених фактичних обставин здійснює перевірку застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.3. Верховний Суд звертає увагу на те, що касаційне провадження у справах залежить виключно від доводів та вимог касаційної скарги, які наведені скаржником і стали підставою для відкриття касаційного провадження.
8.4. Касаційне провадження у справі відкрито на підставі пункту 1 частини другої статті 287 ГПК України (касаційна скарга позивача) та пункту 4 частини другої статті 287 ГПК України (касаційна скарга відповідача), за змістом яких підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у таких випадках:
- якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК України);