ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
cправа № 918/139/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Случ О. В. - головуючий, Волковицька Н. О., Могил С. К.
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу фізичної особи-підприємця Каспрука Костянтина Сергійовича
на ухвалу Господарського суду Рівненської області від 11.07.2023 (суддя Войтюк В. Р.)
і постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 (головуючий суддя Гудак А. В., судді Олексюк Г. Є., Мельник О. В.)
за заявою фізичної особи-підприємця Каспрука Костянтина Сергійовича
про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021
у справі № 918/139/21
за позовом фізичної особи-підприємця Каспрука Костянтина Сергійовича
до фізичної особи-підприємця Самсонюка Сергія Анатолійовича
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном,
ІСТОРІЯ СПРАВИ
Хронологія спору
1. Фізична особа-підприємець Каспрук Костянтин Сергійович (далі - позивач, ФОП Каспрук К. С.) звернувся до Господарського суду Рівненської області з позовом до Фізичної особи-підприємця Самсонюка Сергія Анатолійовича (далі - відповідач, ФОП Самсонюк С. А.) про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном, а саме: (1) частиною будівлі трансформаторної підстанції ТП-457, літ. Е-1 по АДРЕСА_1, що складає її ідеальну частку у розмірі 19/100 або 8,3 кв.м площі її приміщення, та (2) електрообладнанням у цій підстанції, шляхом зобов`язання відповідача передати позивачеві комплект ключів від вхідних дверей будівлі трансформаторної підстанції та зобов`язання не чинити перешкод у здійсненні технічного контролю, технологічного обслуговування, ремонту та заміни належного Позивачеві електрообладнання на власний розсуд.
2. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 провадження у даній справі було закрито на підставі положень пункту 1 частини першої статті 231 ГПК України (далі - ГПК України).
3. Постановляючи вказану ухвалу місцевий господарський суд виходив з того, що позивачем не було доведено того, що майно, належне відповідачу, а саме - 81/100 частки будівлі трансформаторної підстанції ТП-457 (літ. Т-1) за адресою: АДРЕСА_1 останній використовує у підприємницькій діяльності, а сама по собі наявність статусу підприємця жодним чином не свідчить про те, що така особа виступає як підприємець у всіх правовідносинах. Таким чином суд вирішив, що цей спір підлягає розгляду за правилами судочинства цивільного, а не господарського, що в силу вже згаданого пункту 1 частини другої статті 231 ГПК України є підставою для закриття провадження у справі.
4. За наслідками перегляду ухвали місцевого господарського суду від 06.04.2021 в апеляційному порядку, постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 її було скасовано, а справу № 918/139/21 передано до господарського суду першої інстанції для продовження розгляду.
5. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 позовні вимоги задоволено частково. Усунуто ФОП Каспруку К. С. перешкоди у здійсненні права користування майном шляхом надання ФОП Самсонюком С. А. комплекту ключів від вхідних дверей будівлі трансформаторної підстанції ТП-457 по АДРЕСА_1. В іншій частині позову відмовлено.
6. Разом з тим, в подальшому постановою Верховного Суду від 07.09.2021 постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 25.05.2021 у цій справі було скасовано, а ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 - залишено в силі.
7. Здійснивши касаційне провадження у даній справі Верховний Суд погодився із висновком саме господарського суду першої інстанції про те, що спір у ній не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, протилежні ж аргументи апеляційного господарського суду визнав помилковими.
8. Незважаючи на те, що судом касаційної інстанції була підтверджена підставність здійсненого місцевим судом закриття провадження у цій справі, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 і за результатами її розгляду постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 вказане рішення господарського суду першої інстанції було скасовано, апеляційне провадження закрито.
9. Приймаючи вказану постанову від 27.10.2021 суд апеляційної інстанції виходив з обставин того, що на час вирішення спору у цій справі місцевим судом по суті та прийняття ним відповідного рішення 27.07.2021, підстави для такого розгляду в рамках саме господарського судочинства насправді були відсутні, що знайшло своє підтвердження у постанові Верховного Суду від 07.09.2021, якою ухвалу суду першої інстанції про закриття провадження у даній справі від 06.04.2021 було залишено в силі.
10. За викладеного апеляційний суд вирішив, що рішення Господарського суду Рівненської області від 27.07.2021 має бути скасовано, як таке, що прийнято у справі, яка не підлягала розгляду за правилами господарського судочинства. З цих же підстав суд вважав, що апеляційна скарга відповідача задоволенню не підлягає, а апеляційне провадження за нею підлягає закриттю.
11. Постановою Верховного Суду від 07.06.2022 касаційну скаргу ФОП Каспрука К. С. було залишено без задоволення, а постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 залишено без змін.
12. Верховний Суд у пунктах 19-20 постанови від 07.06.2022 у справі № 918/139/21 акцентував увагу на тому, що скаржник взагалі не враховує того, що питання юрисдикційної приналежності цього спору вже вирішено Верховним Судом у постанові від 07.09.2021 і суть оскаржуваної постанови апеляційного господарського суду зводилася саме до наявності цієї обставини. Окремо касаційний суд відмітив необґрунтованість доводів (та усіх інших обґрунтувань в цій частині) позивача про неправомірність постанови Верховного Суду від 07.09.2021 у даній справі та про право суду апеляційної інстанції на відступ від неї, позаяк судове рішення суду касаційної інстанції не підлягає оскарженню, є остаточним та обов`язковим до виконання. Чинним ГПК України не передбачено права скаржника на ревізію такої постанови, шляхом відступу апеляційного суду від висновку, що у ній викладений.
13. В подальшому, ФОП Каспрук К. С. звернувся до господарського суду апеляційної інстанції із заявою про перегляд постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 за нововиявленими обставинами, в якій просив зазначену постанову скасувати, а рішення Господарського суду Рівненської області від 27.06.2021 залишити в силі.
14. Ухвалою цього ж суду від 15.02.2023 відмовлено у задоволенні заяви ФОП Каспрука К. С. про витребування доказів. Провадження за заявою про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Північно-західного апеляційного господарського суду від 27.10.2021 у справі № 918/139/21 закрито.
15. Вказана ухвала (з посиланням на раніше прийняті у цій справі ухвалу Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 і постанову Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.09.2021, а також обставини відкриття Рівненським міським судом провадження у цивільній справі № 569/10002/22 за позовом Каспрука К. С. до Самоснюка С. А. про усунення перешкод в користуванні власністю) мотивована відсутністю правових підстав для розгляду спору у даній справі в порядку господарського судочинства і необхідністю дотримання принципу правової визначеності.
16. Постановою Верховного Суду від 05.04.2023 касаційну скаргу ФОП Каспрука К. С. залишено без задоволення, а ухвалу Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.02.2023 у справі № 918/139/21 залишено без змін.
17. 24.04.2023 до Господарського суду Рівненської області ФОП Каспруком К. С. подано заяву про перегляд за нововиявленими обставинами ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 про закриття провадження у цій справі, в якій позивач просив скасувати цю ухвалу та продовжити розгляд справи.
18. На підтвердження підстав для перегляду ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 за нововиявленими обставинами, заявником до суду першої інстанції було подано лист Приватного акціонерного товариства "Київстар" (далі - ПрАТ "Київстар") від 26.12.2022 на ім`я представника позивача - адвоката Твердого М. К., в якому зазначено, що між ПрАТ "Київстар" та ФОП Самсонюком С. А. дійсно існують договірні правовідносини щодо користування частиною приміщення ТП-457 за адресою АДРЕСА_1, проте, в силу погодженого сторонами застереження щодо поширення конфіденційної інформації, у ПрАТ "Київстар" відсутні належні правові підстави для надання більш детальної інформації.
19. Звертаючись із цією заявою до Господарського суду Рівненської області позивач виходив з того, що обставина, яка свідчить про господарське використання відповідачем спірної будівлі у своїй господарській діяльності підтверджується інформацією ПрАТ "Київстар", як орендаря спірної будівлі, що така будівля перебуває у його орендному користуванні на підставі укладеного між ним та відповідачем, як суб`єктом підприємницької діяльності, договору оренди, що ПрАТ "Київстар" відмовляється надати такий договір, як доказ його існування, посиланням на комерційну таємницю, а також що апеляційний та касаційний суди у цій справі і Рівненський міський суд у цивільній справі клопотання позивача кожному із них про витребування цього договору оренди залишили без розгляду взагалі, що є їх протиправною бездіяльністю, тобто із того, що наявність нововиявленої обставини позивач об`єктивно не може підтвердити відповідним доказом - договором оренди, долучити якого до цієї заяви позивач не може з поважних причин, а тому вправі заявити клопотання про його витребування судом.
20. Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 11.07.2023, залишеною без змін постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023, відмолено у задоволенні заяви ФОП Каспрука К. С. про перегляд ухвали Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021 за нововиявленими обставинами у справі № 918/139/21 з підстав пропуску позивачем строку на звернення до суду із заявою про перегляд за нововиявленими обставинами та необґрунтованості поданої заяви належними та допустимими доказами.
21. Окрім того судами враховано фактичну відсутність підстав для розгляду даного спору в порядку господарського судочинства, про що було встановлено в ухвалі Господарського суду Рівненської області від 06.04.2021, залишеній в силі постановою Верховного Суду від 07.09.2021 у справі № 918/139/21 та наявністю відкритого провадження у справі № 569/10022/22, що перебуває на розгляді Рівненського міського суду Рівненської області.
Касаційна скарга
22. Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції від 11.07.2023 і постановою апеляційного суду від 30.08.2023, позивач звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати, а дану справу направити до Господарського суду Рівненської області або до Північно-західного апеляційного господарського суду для продовження розгляду.
АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Узагальнені доводи касаційної скарги
23. Скаржник стверджує, що ухвалу суду першої інстанції від 11.07.2023 і постанову апеляційного суду від 30.08.2023 прийнято з порушенням статей 320, 325 ГПК України, оскільки:
- судами не враховано, що позивач звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами і такими визначив факти володіння та користування відповідачем спірним майном у власній підприємницькій діяльності, тобто факти, недоведеність яких слугувала підставою для закриття провадження у даній справі;
- в розумінні частини першої статті 320 ГПК України зазначені обставини як раз і є підставою для перегляду судових рішень, якими закінчено розгляд справи;
- у такому випадку перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами порушенням принципу правової визначеності не являється;
- суди дійшли помилкового висновку про те, що письмова інформація про існування доказу існування нововиявленої обставини є належним, достовірним та достатнім доказом, що сама по собі підтверджує факт існування нововиявленої обставини;
- суди дійшли помилкового висновку про пропуск позивачем 30-денного строку для звернення до суду із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами;
- суди безпідставно відмовили позивачу у витребуванні від ПрАТ "Київстар" та безпосередньо від відповідача договору оренди трансформаторної підстанції, не зобов`язали відповідача надати такий доказ.
Відзив
24. У відзиві на касаційну скаргу відповідач заперечує проти наведених у ній доводів, скаргу вважає безпідставною та необґрунтованою. Пояснює, що позивач звернувся із заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами через 194 дні з моменту отримання відповіді від ПрАТ "Київстар", тобто з пропуском визначеного пунктом 1 частини другої статті 320 ГПК України 30-денного строку.
25. Відповідач наголошує на тому, що звертаючись до суду із заявою про перегляд ухвали Господарського суду Рівненської області від 04.04.2021 у справі № 918/139/21 за нововиявленими обставинами, позивач не заявляв клопотання про поновлення строку на звернення до суду із такою заявою, не обґрунтовував причин пропуску строку, а вчинив дії, що свідчать про введення суду в оману внаслідок надіслання повторного адвокатського запиту до ПрАТ "Київстар" з метою отримання відповіді іншою датою для можливості прийняття судом поданої заяви про перегляд судового рішення у даній справі.
26. У зв`язку з наведеним у задоволенні касаційної скарги просить відмовити, оскаржувані ухвалу суду першої інстанції і постанову апеляційного суду - залишити без змін.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду попередньої інстанції
27. Згідно із частинами першою - другою статті 300 ГПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
28. Перегляд рішень, постанов або ухвал за нововиявленими або виключними обставинами є особливим видом провадження в господарському судочинстві. Підставою такого перегляду є те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї, а також встановлення неконституційності нормативно-правового акта, встановлення порушення міжнародних зобов`язань. Тобто перегляд справи за нововиявленими або виключними обставинами має на меті перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.