ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 128/3342/19
провадження № 61-4048св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Лідовця Р. А. (суддя-доповідач), Коломієць Г. В., Луспеника Д. Д.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 травня 2022 року у складі судді Карпінської Ю. Ф. та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року у складі колегії суддів: Стадника І. М.,Сопруна В. В., Матківської М. В.,
ВСТАНОВИВ:
1. Описова частина
Короткий зміст позовної заяви
У грудні 2019 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 про встановлення земельного сервітуту на право проходу та проїзду по земельній ділянці.
Позовна заява мотивована тим, що вона є власником земельної ділянки площею 0,1418 га, кадастровий номер 0520684906:03:001:0062, яка розташована на АДРЕСА_1, до якої прохід та проїзд здійснювався виключно через сусідню земельну ділянку, яка на час звернення до суду з цим позовом належить ОСОБА_2
14 квітня 2003 року між нею та чоловіком відповідача ОСОБА_3, який на той час був землекористувачем суміжної ділянки, укладено договір на встановлення земельного сервітуту, за умовами якого їй надавалось право на прохід та проїзд транспортними засобами через цю земельну ділянку.
Після смерті ОСОБА_3 та реєстрації у 2015 році ОСОБА_2 за собою права власності на суміжну земельну ділянку, відповідач створює їй перешкоди у проході та проїзді через земельну ділянку.
Уточнивши позовні вимоги, ОСОБА_1 просила суд:
- встановити на її користь постійний безоплатний земельний сервітут на право проїзду на транспортному засобі щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0484, площею 0,1716 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2 ;
- визначити істотні умови земельного сервітуту: земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут - земельна ділянка площею 0,1716 га із кадастровим номером 0520684900:03:001:0484, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ;
площа земельного сервітуту - 0,0163 га; строк дії земельного сервітуту - постійно; межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах згідно з додатком № 1 до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 7986/7987/20-21 від 15 березня 2021 року, а саме:
від точки 1 до точки 2 - на відстані 45,12 м;
від точки 2 до точки 3 - на відстані 1,46 м;
від точки 3 до точки 4 - на відстані 15,05 м;
від точки 4 до точки 5 - на відстані 2,76 м;
від точки 5 до точки 6 - на відстані 12,60 м;
від точки 6 до точки 7 - на відстані 1,52 м;
від точки 7 до точки 8 - на відстані 39,02 м;
від точки 8 до точки 9 - на відстані 2,60 м;
від точки 9 до точки 1 - на відстані 3,14 м.
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції
Рішенням Вінницького районного суду Вінницької області від 23 травня 2022 року позов ОСОБА_1 задоволено.
Встанолено на користь ОСОБА_1 постійний безоплатний земельний сервітут щодо земельної ділянки з кадастровим номером 0520684900:03:001:0484, площею 0,1716 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 і належить ОСОБА_2, на право проїзду на транспортному засобі до земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер 0520684906:03:001:0062, що належить ОСОБА_1 .
Визначено істотні умови земельного сервітуту: земельна ділянка, на якій встановлюється земельний сервітут, площею 0,1716 га із кадастровим номером 0520684900:03:001:0484, розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; площа земельного сервітуту - 0,0163 га; строк дії земельного сервітуту - постійно; вид сервітуту - право проїзду на транспортному засобі; межі та конфігурація земельного сервітуту: в межах згідно з додатком № 1 до висновку експерта Вінницького відділення КНДІСЕ за результатами проведення судової земельно-технічної та будівельно-технічної експертизи № 7986/7987/20-21 від 15 березня 2021 року.
Висновок експерта № 7986/7987/20-21 від 15 березня 2021 вважати невід`ємною частиною рішення суду.
Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Суд першої інстанції встановив, що сторони є власниками суміжних земельних ділянок на АДРЕСА_1, належна позивачу земельна ділянка розташована в серединній зоні масиву та оточена земельними ділянками суміжних землекористувачів, зокрема, відповідача, яка перешкоджає ОСОБА_1 використовувати свою власність, у зв`язку із чим дійшов висновку про наявність підстав для захисту прав позивача шляхом встановлення земельного сервітуту відповідно до варіанту № 1 висновку експерта від 15 березня 2021 року № 7986/7987/20-21, який найбільшою мірою захистить її права.
При цьому суд врахував, що через земельну ділянку ОСОБА_2 існує та раніше існував проїзд до земельної ділянки ОСОБА_1, яким остання користувалась, що підтверджено укладеним між позивачем та попереднім землекористувачем ( ОСОБА_3 ) договором земельного сервітуту, показаннями свідків та фотографіями.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної та касаційної інстанцій
Постановою Вінницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 задоволено, рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 травня 2022 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 січня 2023 року касаційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.
Постанову Вінницького апеляційного суду від 05 липня 2022 року скасовано, справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Короткий зміст оскаржуваного судового рішення суду апеляційної інстанції
Постановою Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишено без задоволення, а рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 травня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відповідність заходу втручання у право власності відповідача шляхом встановлення на користь позивача земельного сервітуту критеріям правомірного втручання в право особи на мирне володіння майном, сформованим у сталій практиці Європейського суду з прав людини, та дотримання справедливого балансу між інтересами позивача та відповідача.
Апеляційний суд зазначив, що на момент встановлення сервітуту точне визначення кількості випадків його використання в принципі неможливе, бо залежить від конкретних способів використання земельної ділянки в установлених законом межах, тобто земельна ділянка має використовуватися за цільовим призначенням (ведення особистого селянського господарства) і способом, найменш обтяжливим для власника земельної ділянки, щодо якої він встановлений. Цих встановлених законом меж цілком достатньо для використання земельних ділянок з дотриманням принципів добросусідства.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_2, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, порушення норм процесуального права, просить рішення Вінницького районного суду Вінницької області від 23 травня 2022 року та постанову Вінницького апеляційного суду від 07 березня 2023 року змінити, встановивши земельний сервітут на право проїзду двічі на рік: на оранку городу та збирання врожаю сільськогосподарської продукції.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У березні 2023 року касаційна скарга надійшла до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22 березня 2023 року справу призначено судді-доповідачеві ОСОБА_4, судді, які входять до складу колегії: Олійник А. С., Ступак О. В.
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 04 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у вказаній справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У квітні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02 листопада 2023 року у зв`язку з відставкою судді ОСОБА_4 на підставі службової записки Секретаря Першої судової палати Луспеника Д. Д. справу призначено судді-доповідачеві Лідовцю Р. А., судді, які входять до складу колегії: Коломієць Г. В., Луспеник Д. Д.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга ОСОБА_2 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій не встановили обсяг прав позивача, оскільки в судових рішеннях не визначено, скільки разів на рік позивач має право проїжджати по її земельній ділянці, призначеній для будівництва і обслуговування житлового будинку.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень ОСОБА_2 зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме застосування судом апеляційної інстанції норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 17 січня 2019 року у справі № 607/12777/17, від 22 травня 2019 року у справі № 348/1992/16-ц, від 07 жовтня 2020 року у справі № 442/4470/14-ц, від 06 жовтня 2021 року у справі № 302/830/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, ОСОБА_2 посилається на недослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів, а саме показань свідків (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У квітні 2023 року ОСОБА_2 подала відзив на касаційну скаргу, у якому зазначила про необґрунтованість доводів касаційної скарги та відсутність підстав для скасування оскаржуваних судових рішень.
Зазначає, що на момент встановлення сервітуту визначити точну кількість випадків його використання неможливо.
Фактичні обставини, встановлені судами
ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 0,1418 га, що розташована на АДРЕСА_1, кадастровий номер 0520684906:03:001:0062.
Під час приватизації ОСОБА_1 вказаної земельної ділянки в технічній документації на виготовлення державного акта для доступу до земельної ділянки було передбачено заїзд через земельну ділянку, яка на даний час належить ОСОБА_2
14 квітня 2003 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 було укладено договір, яким встановлено земельний сервітут на прохід та проїзд транспортними засобами через земельну ділянку останнього до дороги загального користування.
Із жовтня 2015 року ОСОБА_2 є власником земельної ділянки площею 0,1716 га на АДРЕСА_1, кадастровий номер 0520684900:03:001:0484.
Земельна ділянка ОСОБА_1 розміщена у серединній зоні масиву та оточена земельними ділянками суміжних користувачів, в тому числі ОСОБА_2 .
У вересні 2019 року ОСОБА_1 письмово зверталась до ОСОБА_2 з пропозицією укласти договір сервітуту, яка залишилась без відповіді.
Згідно із висновком експертизи від 15 березня 2021 року № 7986/7987/20-21 технічно можливий варіант № 1 встановлення безоплатного земельного сервітуту на земельній ділянці за адресою:, АДРЕСА_1, що належить відповідачу, для проходу та проїзду від земельної ділянки АДРЕСА_1, яка належить позивачу, до дороги загального користування ( АДРЕСА_1, наданий у дослідницькій частині висновку та відображений на план-схемі у додатках до висновку.
Інші варіанти забезпечення проїзду від земельної ділянки, яка належить позивачу до дороги загального користування, менш обтяжливі для інших землевласників та землекористувачів, відсутні, оскільки зазначена земельна ділянка розміщена у серединній зоні масиву та оточена земельними ділянками суміжних землекористувачів.
Можливість проходу від земельної ділянки, що належить ОСОБА_1, до дороги загального користування, тобто до АДРЕСА_1, існує.
Існуючий прохід пролягає між межею земельної ділянки (огорожею), що належить відповідачу, та наявними зеленими насадженнями.
Орієнтовна ширина існуючого проходу у його початку становить 2,10 м, у закінченні - 1,52 м, що унеможливлює проїзд транспортних засобів та іншої техніки для обробітку земельної ділянки.
Станом на час проведення дослідження прохід та проїзд через земельну ділянку, що належить відповідачу, до земельної ділянки, яка належить позивачу, відсутні. Найбільш доцільним варіантом встановлення можливого проходу та проїзду до земельної ділянки, що належить позивачу, менш обтяжливим для всіх землекористувачів, є використання земельної ділянки загального користування (проходу) площею 0,0150 га та незначної частини земельної ділянки, що належить відповідачу, площею 0,0125 га (125,0 кв. м), при умові виділу у користування ОСОБА_2 земельної ділянки площею 0,0125 га (125,0 кв. м) із земельної ділянки ОСОБА_1 .
Допитані в судовому засіданні суду першої інстанції свідки ОСОБА_1 та ОСОБА_5 підтвердили, що до земельної ділянки, яка належить позивачеві, у минулому був заїзд, однак на даний час там стоїть огорожа і фактично проїзду немає.
2. Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Відповідно до пунктів 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.