ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
01 грудня 2023 року
м. Київ
справа № 953/16713/21
провадження № 61-2545св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Сердюка В. В. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Національна академія аграрних наук України,
треті особи: Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії наук України,
особа, яка подавала апеляційну скаргу,- ОСОБА_2,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2, в інтересах якого діє Карпенко Віктор Константинович , на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Абрамова П. С., Одринської Т. В., Панченка О. О.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У серпні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Національної академії аграрних наук України (далі - НААН України), треті особи: Інститут сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України, Державне підприємство "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії наук України (далі - ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України), в якому просив:
- визнати незаконним та скасувати наказ НААН України від 06 серпня 2021 року № 305-к "Про переведення ОСОБА_1" з посади виконуючого обов`язки директора ДП "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України на посаду заступника директора ДП ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України;
- поновити його на посаді виконуючого обов`язки директора ДП "Дослідне господарство "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, в тому числі, але не виключно, шляхом поновлення/внесення змін до відомостей до ЄДР юридичних осіб, ФОП та громадських формувань (в т. ч. шляхом внесення судового рішення (що потребує зміни атрибутів), та/або реєстраційної дії пов`язаної з внесенням змін) щодо особи керівника, що здійснюється на підставі рішення суду.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначав, що на підставі наказу НААН України від 14 листопада 2017 року № 294-к "Про призначення ОСОБА_1" його було призначено виконуючим обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України до призначення керівника у встановленому законом порядку.
Наказом НААН України від 06 серпня 2021 року № 305-к "Про переведення ОСОБА_1" його переведено з посади виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України на посаду заступника директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України з 09 серпня 2021 року.
Підставою для переведення стала його заява від 04 серпня 2021 року, яку, як він зазначав, написано внаслідок психологічного тиску на нього, та яка відкликана ним же 05 серпня 2021 року.
Наказом НААН України від 06 серпня 2021 року № 306-к ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України з 10 серпня 2021 року, з подальшим внесенням змін до відомостей щодо керівника підприємства до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Позивач вважає, що його переведення на іншу посаду відбулося без його згоди, тобто з порушенням чинного трудового законодавства, а саме статті 31 КЗпП України. Згоду на переведення на іншу посаду він не надавав, а ту що надав - своєчасно відкликав.
Вказував, що поновлення порушеного права має відбутися шляхом вчинення реєстраційної дії щодо внесення змін до відомостей про "ДП "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, пов`язаних зі зміною керівника ДП "ДГ "Іванівка", що відповідає ефективному способу юридичного захисту.
Короткий зміст ухвали та рішення суду першої інстанції
У вересні 2021 року представник ОСОБА_1 - адвокатесса Косінова Д. С. подала заяву про забезпечення позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року заяву представника ОСОБА_1 - адвокатесси Косінової Д. С. про забезпечення позову задоволено частково.
Забезпечено позовні вимоги шляхом заборони державним реєстраторам, державним та/або приватним нотаріусам, а також особам, уповноваженим на виконання функцій державних реєстраторів, які мають відповідні повноваження щодо внесення відомостей та/або змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, проводити реєстраційні дії пов`язані з внесенням змін щодо особи керівника ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу Національної академії аграрних наук України до вирішення справи по суті.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що позивач у судовому порядку просив скасувати наказ, яким його переведено з посади виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України на посаду заступника директора цього підприємства та поновити його на посаді виконуючого обов`язки директора товариства.
За наданою суду роздруківкою із сайту НААН України було оголошено конкурс на посаду директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України", а конкурсний відбір призначено на 23 вересня 2021 року.
Тобто відповідачем після проведення конкурсу будуть вчиняться дії щодо внесення відповідних реєстраційних дій, пов`язаних з унесенням змін щодо особи керівника ДП ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України.
Заборона вчинення реєстраційних дій є одним із визначених законом способів забезпечення позову, який передбачений, зокрема, Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
При цьому суд першої інстанції звернув увагу, що така заборона носить тимчасовий характер, не скасовує оскаржувані рішення відповідача, а спрямована на збереження існуючого становища до розгляду спору по суті та прийняття судового рішення у справі і забезпечення його виконання.
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Визнано незаконним та скасовано наказ НААН України від 06 серпня 2021 року № 305-к "Про переведення ОСОБА_1".
Поновлено ОСОБА_1 напосаді виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України.
Вирішено питання про розподіл судових витрат. Рішення в частині поновлення на роботі допущено до негайного виконання. В іншій частині позову - відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що оскільки призначення директора державного підприємства за конкурсом згідно із Порядком від 03 вересня 2008 року № 777"Про проведення конкурсного відбору керівників суб`єктів господарювання державного сектору економіки" на момент видання оспорюваного наказу 06 серпня 2021 року не відбулось, у зв`язку з цим строк трудового договору з позивачем не можна вважати таким, що закінчився, та його переведення без згоди за таких підстав є незаконним, оскільки відбулося з порушенням вимог статті 32 КЗпП України, так як заява про переведення від 04 серпня 2021 року була відкликана позивачем 05 серпня 2021 року.
Короткий зміст ухвали суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції про забезпечення позову та рішенням, ухваленим по суті заявлених позовних вимог, ОСОБА_2, як особа, яка не брала участі у справі, звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу і рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні заяви про забезпечення позову та в задоволенні позовних вимог.
Ухвалою Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року закрито апеляційне провадження за апеляційними скаргами адвоката Карпенка В. К. в інтересах ОСОБА_2, як особи, яка не брала участі у справі, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 21 вересня 2021 року про забезпечення позову та рішення Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_2 не довів, що оскаржуваними рішеннями суду першої інстанції вирішено питання про його права та обов`язки, як фізичної особи.
Сам факт того, що на момент подання ОСОБА_1 позову ОСОБА_2 займав посаду виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України, з якої ОСОБА_1 був переведений, та визнання судом першої інстанції незаконним такого переведення, а також поновлення ОСОБА_1 на посаді, не свідчить про те, що оскаржуваним рішенням суду вирішено питання про права, інтереси чи обов`язки ОСОБА_2, оскільки він на момент ухвалення рішення вже не займав посаду виконуючого обов`язки директора державного підприємства, а вже був призначений на посаду директора вказаного підприємства.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційних скарг та узагальнення їх доводів
24 лютого 2023 року ОСОБА_2, в інтересах якого діє Карпенко В. К., через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему, подав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Полтавського апеляційного суду від 01 грудня 2022 року у вказаній справі, у якій, посилаючись на неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувану ухвалу і направити справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, зокрема зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постанові Верховного Суду від 24 грудня 2019 року у справі № 758/1861/18.
Зазначає, що закриваючи провадження в справі, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про те, що оскаржуваними рішеннями суду першої інстанції права ОСОБА_2, як фізичної особи, не порушені. 28 вересня 2021 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР) було внесено запис про призначення ОСОБА_2 директором ДП "ДГ" Іванівка" Інституту сільського господарства Північного сходу НААН України. Проте вже 04 жовтня 2021 року, на підставі рішення Київського районного суду міста Харкова від 30 вересня 2021 року, ухваленого в цій справі, приватний нотаріус Прилуцького нотаріального округу Чернігівської області Шрайбер В. В. вніс до ЄДР відомості, якими змінив запис у графі керівник юридичної особи ДП "ДГ "Іванівка", замість директора ОСОБА_2 вказав директора ОСОБА_1 .
Тобто позивач ОСОБА_1 знав про перебування ОСОБА_2 на посаді керівника ДП "ДГ "Іванівка", але свідомо вводив суд в оману, не повідомляючи про наявність такої особи.
Крім того, матеріали справи не містять доказів щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову, а самі лише посилання на неможливість виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для зупинення дії запису в ЄДР. При цьому судом не враховано, що застосування заходів забезпечення позову в обраний позивачем спосіб фактично є втручанням у господарську діяльність юридичної особи, що є неприпустимим.
Інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання до Верховного Суду відзиву на касаційну скаргу
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 25 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У липні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Судами встановлено, що наказом НААН від 14 листопада 2017 року № 294-к ОСОБА_1 з 15 листопада 2017 року призначено виконуючим обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України до призначення керівника у встановленому законом порядку.
04 серпня 2021 року позивач звернувся до відповідача із заявою про його переведення на іншу посаду, а 05 серпня 2021 року подав заяву про залишення раніше поданої ним заяви від 04 серпня 2021 без розгляду, та просив вважати її неподаною, вказав, що заява ним написана під внаслідок психологічного тиску, наміру її подавати він не мав.
Заява про залишення попередньої заяви без розгляду отримана відповідачем 05 серпня 2021року.
Наказом НААН України від 06 серпня 2021 року № 305-к ОСОБА_1 переведено на посаду заступника директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України з 09 серпня 2021 року. Підставою для його переведення стала заява від 04 серпня 2021 року.
Наказом НААН України від 06 серпня 2021 року № 306-к ОСОБА_2 призначено на посаду виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України з 10 серпня 2021 року.
28 серпня 2021 року на сайті відповідача оприлюднено оголошення про конкурс на заміщення вакантної посади директора ДП "ДГ "Іванівка".
23 вересня 2021 року відбулося засідання конкурсної комісії на посаду директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України. За результатами конкурсу на заміщення посади директора переможцем конкурсу визнано ОСОБА_2 .
Рішенням Київського районного суду м. Харкова від 30 вересня 2021 року визнано незаконним та скасовано наказ НААН України від 06 серпня 2021 року № 305-к "Про переведення ОСОБА_1" з посади виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України на посаду заступника директора вказаного підприємства. Поновлено ОСОБА_1 напосаді виконуючого обов`язки директора ДП "ДГ "Іванівка" Інституту сільського господарства Північного Сходу НААН України.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Відповідно до пунктів 2, 3 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку: ухвали суду першої інстанції, вказані у пунктах 3, 6, 7, 15, 16, 22, 23, 27, 28, 30, 32 частини першої статті 353 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку; ухвали суду апеляційної інстанції про відмову у відкритті або закриття апеляційного провадження, про повернення апеляційної скарги, про зупинення провадження, щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, щодо зустрічного забезпечення, про відмову ухвалити додаткове рішення, про роз`яснення рішення чи відмову у роз`ясненні рішення, про внесення або відмову у внесенні виправлень у рішення, про повернення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову у відкритті провадження за нововиявленими або виключними обставинами, про відмову в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, про заміну сторони у справі, про накладення штрафу в порядку процесуального примусу, окремі ухвали.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою відкриття касаційного провадження, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.