Постанова
Іменем України
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 201/6810/19
провадження № 61-6680св22
Верховний Суду складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
Литвиненко І. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Петрова Є. В.,
учасники справи:
позивач - Дніпровська міська рада,
відповідачі: ОСОБА_1, товариство з обмеженою відповідальністю "Добровольбуд", ОСОБА_2, ОСОБА_3, правонаступником якого є ОСОБА_4,
треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Ірина Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_4 на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року у складі колегії суддів: Пищиди М. М., Ткаченко І. Ю., Демченко Е. Л. у справі за позовом Дніпровської міської ради до ОСОБА_1, Товариства з обмеженою відповідальністю "Добровольбуд", ОСОБА_2, ОСОБА_5, треті особи: приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенська Ірина Романівна, Департамент адміністративних послуг та дозвільних процедур Дніпровської міської ради, про визнання недійсним договору дарування, свідоцтва про право власності, скасування запису про державну реєстрацію права власності та визнання спадщини відумерлою,
ВСТАНОВИВ:
ОПИСОВА ЧАСТИНА
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2019 року Дніпровська міська рада звернулася до суду з позовом в якому просила:
- визнати недійсним договір дарування 9/20 частин житлового будинку загальною площею 20,3 кв. м, на АДРЕСА_1 від 08 листопада 2013 року серія та номер № 5591, ВТО № 392154, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Петрушевською І. Р.;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м на
АДРЕСА_1, серія та номер НОМЕР_1, видане 19 травня 2014 року реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області;
- визнати недійсним свідоцтво про право власності на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м на
АДРЕСА_1, серія та номер НОМЕР_2, номер: 28266332 видане 17 жовтня 2014 року державним реєстратором Реєстраційної служби Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Базою Д. А.
Скасувати записи про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м на АДРЕСА_1 :
- за ОСОБА_5 номер запису права власності 3183419 від 14 жовтня
2013 року, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Новіковою А. В.;
- за ОСОБА_2 номер запису права власності 3301836 від 08 листопада 2013 року, внесений приватним нотаріусом ДМНО Петрушенською І. Р.;
- за ТОВ "Добровольбуд" номер запису права власності 5691808 від 23 квітня
2014 року, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Л. І.;
- за ОСОБА_1 номер запису права власності 7376356 від 03 жовтня 2014 року, внесений державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Базою Д. А.
Визнати спадщину відумерлою після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з 9/20 частин будинку на АДРЕСА_1, а саме - напівзруйнованого пожежею житлового будинку літ А-1, напівзруйнованої житлової прибудови літ А1-1, господарських та інженерних споруд та передати її у власність територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпропетровської міської ради.
Позовні вимоги мотивовані тим, що у 1980 році ОСОБА_7 здійснив самочинне будівництво прибудови (літ А1-1), прибудови (літ а1-1), гаражу (літ. К), а також сараїв (літ Е та И). Право власності на вищезазначені об`єкти належним чином не оформив.
Згідно запису акта про смерть № 8894 від 25 листопада 2001 року ОСОБА_7 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після його смерті відкрилася спадщина. Спадкоємцем є син - ОСОБА_6, який був офіційно зареєстрований за спірною адресою, фактично проживав зі спадкодавцем на момент смерті, а тому фактично прийняв спадщину. Однак спадкова справа не відкривалася, а тому він не оформив належним чином право власності на спірне майно. З цього ж рішення апеляційного суду Дніпропетровської області стало відомо що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_6, згідно запису № 2127 від 24 березня 2010 року, після смерті якого відкрилася спадщина на належне йому майно, а саме 9/20 частин зруйнованого домоволодіння АДРЕСА_1 .
Рішенням Жовтневого районного суду м Дніпропетровська від 22 квітня 2013 року у цивільній справі № 201/1817/13 за позовом ОСОБА_5 до Дніпровської міської ради встановлено факт боргового зобов`язання ОСОБА_6 перед ОСОБА_5 на суму 79 930 грн, що станом на 29 січня 2013 року відповідає
10 000 доларів США.
Визнано за ОСОБА_5 право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які складаються з 9/20 частин будинку на АДРЕСА_1 - напівзруйнованого пожежею житлового будинку літ. А-1 (інвентаризаційною вартістю 7 118 грн), напівзруйнованої житлової прибудови літ. А1-1 (інвентаризаційною вартістю 3 991 грн), прибудови літ. а1-1 (інвентаризаційною вартістю 2 245 грн), гаража літ. К (інвентаризаційною вартістю 7 342 грн), сараїв
літ. Е (інвентаризаційною вартістю 4 083 грн) та літ. И (інвентаризаційною вартістю 386 грн), вбиральні літ. Ж (інвентаризаційною вартістю 814 грн, а також господарських та інженерних споруд (воріт, вимощення, підпірних стін, огорожі, сходів, хвіртки), на загальну суму 25 979 грн, розташованих на території домоволодіння АДРЕСА_1, котрі були отримані ОСОБА_6 в натурі після смерті його батька - ОСОБА_7 .
На підставі вищезазначеного рішення Жовтневого районного суду
м. Дніпропетровська в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Новіковою А. В. 14 жовтня 2013 року зареєстровано право власності за ОСОБА_5 на вказане нерухоме майно, номер запису про право власності - 3183419.
Рішенням апеляційного суду Дніпропетровської області від 23 грудня 2013 року скасовано рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська.
08 листопада 2013 року ОСОБА_5 та ОСОБА_2 уклали договір дарування, що посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р. та зареєстровано в реєстрі за № 5591, за умовами якого ОСОБА_5 подарував, а ОСОБА_2 отримав у дар спірний об`єкт нерухомого майна.
Право власності за ОСОБА_2 зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 08 листопада 2013 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Петрушенською І. Р. номер запису 3301836.
23 квітня 2014 року державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Іванченко Л. І. зареєстровано за ТОВ "Добровольбуд" право власності на спірне майно та згодом 03 жовтня 2014 року державним реєстратором Дніпропетровського міського управління юстиції Базою Д. А. номер запису 73763456 право власності на дане майно зареєстровано за ОСОБА_1, який і є власником спірного майна на теперішній час.
Спірний договір дарування та наступні свідоцтва про реєстрацію права власності порушують інтереси Дніпропетровської міської ради.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Жовтневий районний суд міста Дніпропетровська рішенням від 22 червня 2020 року під головуванням судді Демидової С. О. у задоволенні позову відмовив.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з їх недоведеності.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишив без задоволення, а рішення Жовтневого районного суду міста Дніпропетровська від 22 червня 2020 року без змін.
Залишаючи апеляційну скаргу Дніпровської міської ради без задоволення, апеляційний суд погодився з висновком суду першої інстанції про те, що
ОСОБА_6 був зареєстрований та проживав у спірному домоволодінні, але після смерті батька до нотаріальної контори не звертався, спадкова справа не відкривалася, своїх спадкових прав на нерухоме майно не оформив, у зв`язку з чим вважав правильним висновок суду першої інстанції про відмову у задоволенні позову Дніпровської міської ради про визнання спадщини після смерті
ОСОБА_6 відумерлою.
Верховний Суд постановою від 15 вересня 2021 року касаційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив частково. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року скасував, справу передав на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постанова суду касаційної інстанції мотивована тим, що ОСОБА_6 в силу вимог статті 549 ЦК УРСР є таким, що прийняв спадщину після смерті ОСОБА_7, оскільки ОСОБА_6 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, то на спірні правовідносини поширюються правила ЦК України 2004 року, у тому числі щодо визнання спадщини відумерлою, що не було враховано апеляційним судом при перегляді рішення суду першої інстанції.
Дніпровський апеляційний суд постановою від 02 березня 2022 року апеляційну скаргу Дніпровської міської ради задовольнив частково. Рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 22 червня 2020 року скасував та ухвалив нове рішення, яким позов Дніпровської міської ради задовольнив частково.
Визнав недійсним договір дарування 9/20 частин житлового будинку загальною площею 20,3 кв. м на АДРЕСА_1 від 08 листопада 2013 року серія та номер № 5591, ВТО № 392154, укладений між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 посвідчений приватним нотаріусом Дніпропетровського нотаріального округу Петрушевською І. Р.
Скасував рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Новікової А. В. від 15 жовтня 2013 року, індексний № 6818125, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_5 на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1 (номер запису про право власності - 3183419, дата та час державної реєстрації - 14 жовтня 2013 року 12:00:33).
Скасував рішення державного реєстратора приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Дніпропетровської області Петрушенської І. Р. від 08 листопада 2013 року, індексний № 7764045, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_2 на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, (номер запису про право власності - 3301836, дата та час державної реєстрації - 08 листопада 2013 року 16:29:57).
Скасував рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Іванченко Л. І. від 19 травня 2014 року, індексний № 1312831, про державну реєстрацію права власності за ТОВ "Добровольбуд" на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею
20,3 кв. м за адресою: АДРЕСА_1, (номер запису про право власності - 5691808, дата та час державної реєстрації - 23 квітня 2014 року 15:47:24).
Скасував рішення державного реєстратора Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області Бази Д. А. від 17 жовтня 2014 року, індексний № 16567035, про державну реєстрацію права власності за ОСОБА_1 на 9/20 частин напівзруйнованого будинку загальною площею 20,3 кв. м, за адресою: АДРЕСА_1, (номер запису про право власності - 7376356, дата та час державної реєстрації - 03 жовтня 2014 року 16:24:16).
Визнав спадщину відумерлою після смерті ОСОБА_6, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, що складається з 9/20 частин будинку на АДРЕСА_1, а саме - напівзруйнованого пожежею житлового будинку літ А-1, напівзруйнованої житлової прибудови літ А1-1, господарських та інженерних споруд та передав її у власність територіальній громаді міста Дніпра, в особі Дніпропетровської міської ради.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовив.
Приймаючи постанову про часткове задоволення позову суд апеляційної інстанції виходив з того, що оскільки ОСОБА_6 в силу вимог статті 549 ЦК УРСР є таким, що прийняв після смерті ОСОБА_7 на спірні правовідносини поширюються правила ЦК України 2004 року, у тому числі щодо визнання спадщини відумерлою, що не було враховано судом першої інстанції.
Апеляційний суд вважав, що спадщина, яка відкрилась після смерті ОСОБА_6 є відумерлою, а тому відповідно до правил статті 1277 ЦК України майно має бути передане територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
Врахувавши те, що апеляційним судом встановлені обставини щодо наявності підстав для визнання спадщини відумерлою є підстави для задоволення вимог про визнання недійсним договору дарування, укладеного між ОСОБА_5 та ОСОБА_2 .
Вирішуючи питання щодо вимог позивача по визнання недійсними свідоцтва про право власності та скасування записів про державну реєстрацію права власності в Державному реєстрі речових прав на спірне нерухоме майно апеляційний суд вважав, що позовні вимоги в частині визнання недійсними свідоцтва про право власності на спірне нерухоме майно задоволенню не підлягають.
Врахувавши, що з 16 січня 2020 року, законодавець виключив такий спосіб захисту порушених речових прав як скасування запису про проведену державну реєстрацію права, суд апеляційної інстанції вважав, що наявні підстави для скасування рішень державних реєстраторів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У липні 2022 року ОСОБА_5 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Дніпровського апеляційного суду від 02 березня 2022 року в якій просив оскаржену постанову скасувати, а рішення місцевого суду залишити в силі.
Узагальнені доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Наведені в касаційній скарзі доводи містили підстави, передбачені пунктами 1, 4 частини другої статті 389 ЦПК України для відкриття касаційного провадження.
Заявник вказує, що апеляційний суд застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду: від 10 жовтня 2019 року у справі № 295/4514/16-ц; від 19 травня 2022 року у справі № 520/2850/18; від 12 грудня 2018 року у справі
№ 442/7505/14-ц; від 16 вересня 2020 року у справі № 344/5437/17; від 09 жовтня 2019 року у справі № 750/11178/17; від 17 жовтня 2019 року у справі № 671/1656/17; від 21 жовтня 2019 року у справі № 671/1153/18-ц; від 11 листопада 2019 року у справі № 671/24/19; від 04 грудня 2019 року у справі № 671/1558/18; від 14 квітня 2022 року у справі № 333/537/13; від 16 червня 2022 року у справі № 349/408/18;
від 08 грудня 2021 року у справі № 423/2673/12; від 04 серпня 2020 року у справі
№ 237/5365/16-ц; від 07 липня 2021 року у справі № 646/5250/18; від 05 вересня
2019 року у справі № 638/2304/17.
Заявник також вказує на те, що суд апеляційної інстанції порушив норми процесуального права, що виявилось у тому, що суд не повідомив його про дату, час і місце розгляду справи. Не надав відповідачу можливості надати відзив, пояснення, поставити питання іншим учасникам справи. Справу розглянуто без його участі.
Зазначає також, що судом апеляційної інстанції було допущено порушення інших норм процесуального права, які виявились у тому, що після смерті відповідача ОСОБА_2 не постановив ухвалу про залучення до участі у розгляді прави його правонаступників.
Аргументом касаційної скарги також є те, що апеляційний суд вирішив питання про частку у праві спільної часткової власності без залучення до розгляду справи
ОСОБА_8, яка набула 11/20 частин за договором купівлі-продажу від 10 жовтня 2003 року, проте цей позов без участі усіх співвласників вирішити не можливо.
Заявник зазначає, що висновки суду апеляційної інстанції про наявність підстав для задоволення позову помилкові, адже син померлого - ОСОБА_6 повинен був звернутися протягом шести місяців із заявою про прийняття спадщини та отримати відповідне свідоцтво, проте таких дій він не вчинив, а тому не набув права власності на нерухоме майно.
Узагальнені доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу
У поданому у вересні 2022 року до Верховного Суду відзиві на касаційну скаргу представник Дніпровської міської ради - Романчук М. М. у задоволенні касаційної скарги просив відмовити, посилаючись не необґрунтованість її аргументів.
Представник позивача зазначає, що аргументи касаційної скарги про незалучення до участі у справі ОСОБА_8 є необґрунтованими, оскільки в рамках розгляду цієї справи вирішувалось питання про визнання спадщини відумерлою після смерті ОСОБА_6 . ОСОБА_8 є власником інших 11/20 частин нерухомого майна, проте не є спадкоємцем ОСОБА_6 .
ОСОБА_6 є таким, що прийняв спадщину після смерті свого батька -
ОСОБА_7, оскільки фактично проживав із спадкодавцем та прийняв спадщину.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 22 серпня 2022 року відкрив касаційне провадження у цій справі та витребував з Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська справу
№ 201/6810/19.
02 вересня 2022 року справа № 201/6810/19 надійшла до Верховного Суду.
Верховний Суд ухвалою від 27 жовтня 2022 року клопотання представника Дніпровської міської ради задовольнив. Касаційне провадження зупинив до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_5 . Витребував із Першої дніпровської державної нотаріальної контори інформацію про те, чи заводилася спадкова справа щодо спадкового майна померлого ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ).
Верховний Суд ухвалою від 06 вересня 2023 року поновив касаційне провадження у справі. Витребував у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Германенко Н. І. належним чином засвідчену копію спадкової справи № 5/2022 щодо спадкового майна ОСОБА_5 . Касаційне провадження зупинив до вирішення питання про залучення до участі у справі правонаступників ОСОБА_5
Верховний Суд ухвалою від 19 жовтня 2023 року поновив касаційне провадження у справі. Залучив до участі в справі ОСОБА_4, як правонаступника
ОСОБА_5, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Фактичні обставини справи, встановлені судами