Постанова
Іменем України
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 359/5486/20
провадження № 61-7871св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - Акціонерне товариство "Райффайзен Банк",
позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс",
відповідачі за обома позовами: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
третя особа (за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк") - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна,
треті особи (за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс") - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1, подану його представником - адвокатом Євдокименком Миколою Сергійовичем, на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року у складі судді Журавського В. В. та постанову Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року у складі колегії суддів: Невідомої Т. О., Нежури В. А., Соколової В. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року Акціонерне товариство "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк Аваль") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому просило визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а також скасувати рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В. від 20 грудня 2016 року про державну реєстрацію права власності ОСОБА_2 на житловий будинок АДРЕСА_1 .
Свої вимоги позивач обґрунтовував тим що рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Енерджі Стар" (далі - ТОВ "Енерджі Стар") на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль" заборгованість за кредитним договором у розмірі 1 109 042,93 грн та заборгованість за кредитним договором про овердрафт у розмірі 342 056,57 грн.
Приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванов А. В. відкрив виконавче провадження з примусового виконання вказаного судового рішення, в ході якого стало відомо, що на підставі договору дарування від 20 грудня 2016 року ОСОБА_1 відчужив на користь ОСОБА_2 належний йому на праві власності житловий будинок АДРЕСА_1 .
Вказував, що вказаний договір є фіктивним, оскільки ОСОБА_1 було достеменно відомо про наявність заборгованості за кредитними договорами перед АТ "Райффайзен Банк Аваль" та відритого виконавчого провадження, проте з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань він відчужив зазначене майно на користь свого батька.
Посилаючись на наведене, просив позов задовольнити.
У квітні 2021 року Публічне акціонерне товариство "Родовід Банк" (далі - ПАТ "Родовід Банк"), правонаступникам якого є Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" (далі - ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс") звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 та ОСОБА_2, в якому також просило суд визнати недійсним договір дарування житлового будинку від 20 грудня 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрований у реєстрі за № 2715.
Свої вимоги банк обґрунтовував тим, що рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року з ОСОБА_1 на користь АТ "Родовід Банк" стягнута заборгованість за кредитним договором у розмірі 357 224 доларів США 86 центів та витрати, пов`язані зі сплатою судового збору у розмірі 138 186,59 грн. Під час ознайомлення з матеріалами зведеного виконавчого провадження ПАТ "Родовід Банк" стало відомо про відчуження ОСОБА_1 належного йому майна на користь батька ОСОБА_2 згідно з договором дарування.
Посилаючись на те, що договір дарування житлового будинку укладений під час судового спору щодо стягнення заборгованості з метою ухилення від виконання рішення суду, АТ "Родовід Банк", правонаступникам якого є ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс", просило задовольнити його позовні вимоги.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року позови АТ "Райффайзен Банк Аваль" та правонаступника АТ "Родовід Банк" - ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс" задоволено.
Визнано недійсним договір дарування житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, укладений 20 грудня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, посвідчений приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В., зареєстрований у реєстрі за № 2715.
Скасовано рішення приватного нотаріуса Сумського міського нотаріального округу Марченко І. В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень № 33042364 від 20 грудня 2016 року.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Суд першої інстанції виходив із того, що оспорюваний договір дарування житлового будинку був укладений ОСОБА_1 на користь свого батька ОСОБА_2 з метою ухилення від виконання своїх зобов`язань за кредитними договорами та приховування житлового будинку від звернення стягнення в рахунок погашення заборгованості в порядку примусового виконання рішення суду.
Окрім того, встановивши, що про наявність оспорюваного договору дарування банківські установи дізнались із листа приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А. В., суд першої інстанції дійшов висновку про те, що ПАТ "Райффайзен Банк" та ТОВ "ФК "Ю-Бейс" не пропущено передбачену статтею 257 ЦК України позовну давність при зверненні до суду з позовом (АТ "Райффайзен Банк" - у липні 2020 року та ПАТ "Родовід Банк", правонаступником якого є ТОВ "Фінансова компанія "Ю-Бейс", - у квітні 2021 року) до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про визнання недійсним договору дарування житлового будинку
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Постановою Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року за наслідками розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року залишено без змін.
Апеляційний суд погодився з рішенням суду першої інстанції як таким, що увалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, вважав його законним і обґрунтованим і зазначив, що оспорюваний договір дарування є фраудаторним, тобто вчинений на шкоду кредиторів.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
24 травня 2023 року представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення, справу направити на новий апеляційний розгляд.
Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі № 306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року в справі № 359/1654/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також, вказує на необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц та постановах Верховного Суду: від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року в справі № 910/8357/18, від 20 травня 2020 року в справі №922/1903/18, від 03 березня 2020 року в справі № 904/7905/16, в справі № 916/3600/15, від 26 травня 2020 року в справі № 922/3796/16, від 17 вересня 2020 року в справі № 904/4262/17, від 22 квітня 2021 року в справі №908/794/19, від 16 грудня 2021 року в справі № 672/1242/18, від 19 травня 2020 року в справі № 711/6610/20 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України).
Також заявник посилається на порушення судами норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини першої та пункти 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішення заяви.
Суди не врахували, що загальна сума заарештованого виконавцем належного ОСОБА_1 майна за ринковими цінами перевищує суму стягнення за рішеннями суду. Доказів неможливості звернути стягнення на вже арештоване майно позивачі не надали.
Окрім того, апеляційний суд належним чином не повідомив ОСОБА_2 про дату, час та місце розгляду справи на 26 квітня 2023 року. Повернення судової повістки про виклик до суду з відміткою "за закінченням терміну зберігання" не є доказом належного інформування учасника справи про час та місце розгляду.
Інші доводи учасників справи
АТ "Райффайзен Банк" подало відзив, у якому просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржені судові рішення - без змін як такі, що ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Євдокименко М. С. подав пояснення до касаційної скарги, в яких просить врахувати, що правам та законним інтересам АТ "Райффайзен Банку" жодної шкоди, в результаті укладення оспорюваної ним угоди, нанесено не було, оскільки ОСОБА_1 ніколи не мав ніякого відношення до вищезазначеної фінансової структури. Апеляційний суд Донецької області своїм рішенням від 05 квітня 2017 року стягнув солідарно з ОСОБА_1 та ТОВ "Енерджі Стар" заборгованість на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль", місцезнаходження якого по вул. Січових Стрільців, 4-Д у м. Дніпро, яке, відповідно до реєстраційних документів, є самостійною юридичною особою. Селидівський міський суд Донецької області 20 січня 2020 року, видав виконавчий лист № 242/4382/15-ц щодо стягнення заборгованості на користь АТ "Райффайзен Банк Аваль", місцезнаходження якого у м. Дніпро.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2023 року відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Бориспільського міськрайонного суду Київської області цивільну справу № 359/5486/20 за позовом Акціонерного товариства "Райффайзен Банк" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, третя особа - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку та за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Ю-Бейс" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, треті особи - приватний нотаріус Сумського міського нотаріального округу Марченко Інна Володимирівна, приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович, про визнання недійсним договору дарування житлового будинку.
Зупинено виконання рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року в частині розподілу судових витрат, а саме стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь АТ "Райффайзен Банк" витрат на оплату судового збору в розмірі по 1 051,00 грн кожен, стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ТОВ "ФК "Ю-Бейс" витрати на оплату судового збору в розмірі по 1 135,00 грн кожен, а в іншій частині - зупинено дію рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 10 листопада 2022 року та постанови Київського апеляційного суду від 26 квітня 2023 року до закінчення касаційного провадження.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що заочним рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 12 листопада 2015 року у справі № 242/4382/15-ц стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТОВ "Енерджі Стар" та ТОВ "Джерело 2006" заборгованість за кредитними договорами у розмірі 8 508 181,17 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТОВ "Енерджі Стар" кредитну заборгованість у розмірі 343 134,33 грн.
21 березня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ГТУЮ у Донецькій області Шмаков Р. С. відкрив виконавче провадження № 50557000 з примусового виконання виконавчого листа № 242/4382/15-ц, виданого 25 грудня 2015 року Селидівським міським судом Донецької області, та виніс постанову, якою наклав арешт на все майно, належне ОСОБА_1 у межах суми звернення стягнення 8 917 700,37 грн.
Ухвалою Селидівського міського суду Донецької області від 29 вересня 2016 року було скасовано заочне рішення Селидівського міського суду Донецької області від 12 листопада 2015 року та призначено справу № 242/4382/15-ц до розгляду в загальному порядку.
25 жовтня 2016 року головний державний виконавець ВПВР ГТУЮ у Донецькій області Шмаков Р. С. закінчив виконавче провадження у зв`язку зі скасуванням заочного рішення, на підставі якого був виданий виконавчий документ.
20 грудня 2016 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір дарування житлового будинку, за умовами якого ОСОБА_1 передав безоплатно у власність ОСОБА_2 житловий будинок АДРЕСА_1 .
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2016 року у задоволенні позовних вимог АТ "Райффайзен Банк Аваль" в частині стягнення заборгованості за кредитними договорами з ОСОБА_1 було відмовлено.
Рішенням Апеляційного суду Донецької області від 05 квітня 2017 року, яке залишено без змін постановою Верховного Суду від 04 грудня 2019 року, скасовано рішення Селидівського міського суду Донецької області від 27 грудня 2016 року та ухвалено нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТОВ "Енерджі Стар" заборгованість за кредитним договором від 03 червня 2013 року та додатковими угодами до нього у розмірі 8 348 663,16 грн, а також стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" солідарно з ТОВ "Енерджі Стар" заборгованість за кредитним договором від 14 травня 2014 року та додатковими угодами до нього у розмірі 342 056,57 грн.
Рішенням Селидівського міського суду Донецької області від 15 листопада 2017 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Родовід Банк" заборгованість за кредитним договором від 05 липня 2005 року у розмірі 357 224,86 доларів США.
05 березня 2021 року приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Іванови А. В. відкрив виконавче провадження № 64750816 з примусового виконання виконавчого листа № 242/4703/16-ц, виданого 04 грудня 2017 року про примусове стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором у розмірі 357 224,86 доларів США.
На підставі постанови приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Іванова А. В. від 09 березня 2021 року виконавче провадження № 64750816 приєднано до зведеного виконавчого провадження № 61126752.
16 грудня 2021 року ПАТ "Родовід Банк" уклав з ТОВ "ФК "Ю-Бейс" договір № 1 про відступлення прав вимоги, за яким передав ТОВ "ФК "Ю-Бейс" право вимоги до ОСОБА_1 .
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів попередніх інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду України від 19 жовтня 2016 року в справі № 306/2952/14-ц, від 09 вересня 2017 року в справі № 359/1654/15-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України); необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року в справі № 369/11268/16-ц та постановах Верховного Суду: від 24 липня 2019 року в справі № 405/1820/17, від 28 листопада 2019 року в справі № 910/8357/18, від 20 травня 2020 року в справі №922/1903/18, від 03 березня 2020 року в справі № 904/7905/16, в справі № 916/3600/15, від 26 травня 2020 року в справі № 922/3796/16, від 17 вересня 2020 року в справі № 904/4262/17, від 22 квітня 2021 року в справі №908/794/19, від 16 грудня 2021 року в справі № 672/1242/18, від 19 травня 2020 року в справі № 711/6610/20 (пункт 2 частини другої статті 389 ЦПК України); порушення судами норм процесуального права, а саме справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належним чином не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, суд не дослідив зібрані у справі докази (пункт 4 частини другої статті 389, пункт 1 частини першої та пункти 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).