ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 733/1302/21
провадження № 61-12080св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротуна В. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Ічнянська гімназія імені Васильченка Ічнянської міської ради,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року у складі судді Вовченко А. В. та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 червня 2023 року у складі колегії суддів: Скрипки А. А., Євстафіїва О. К., Шарапової О. Л.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про визнання незаконним та скасування наказу, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що працює на посаді вчителя фізики в Ічнянській гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради.
05 листопада 2021 року відповідач видав наказ № 165 про відсторонення її від роботи з 08 листопада 2021 року до усунення причин, що його зумовили, без збереження заробітної плати.
Підставою відсторонення стала відсутність документів, що підтверджують щеплення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, не підтвердження працівником абсолютних протипоказань до проведення профілактичних щеплень.
Вважає зазначений наказ протизаконним та таким, що грубо порушує її права, у відповідача відсутні докази того, що вона ухиляється від обов`язкового медичного огляду або щеплення проти інфекцій, перелік яких встановлюється центральним органом виконавчої влади. Ні трудовим договором, ні посадовою Інструкцією не передбачено обов`язку працівника надавати документи на підтвердження медичних маніпуляцій, у тому числі, щеплення.
Вказувала, що відповідач відсторонив її від роботи за власною ініціативою, оскільки обов`язок такого відсторонення, без подання відповідної посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби про відсторонення від роботи, був відсутній у розумінні статті 46 КЗпП України, статті 12 Закону України "Про захист населення від інфекційних хвороб", пункту 5 частини першої статті 7 Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення".
Вважала, що відповідач перебрав на себе повноваження відповідного державного органу та самостійно здійснив нагляд над дотриманням санітарно-епідемічного благополуччя населення, видавши протиправний наказ від 05 листопада 2021 року.
Посилаючись на те, що оскаржуваний наказ порушує гарантоване статтею 43 Конституції України право на працю та заробітну плату, позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:
- визнати незаконним та скасувати наказ директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради від 05 листопада 2021 року № 165 про відсторонення її від роботи;
- зобов`язати Ічнянську гімназію імені Васильченка Ічнянської міської ради виплатити їй невиплачену (середньомісячну) заробітну плату за час вимушеного прогулу з 05 листопада 2021 року до дня ухвалення судового рішення.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Суд першої інстанції виходив із того, що ОСОБА_1, яка є працівником закладу освіти та контактує з дітьми, підлягає обов`язковій вакцинації проти COVID-19, проте, будучи повідомленою про це, до встановленої роботодавцем дати не надала останньому документ, який підтверджує вакцинацію проти вказаного гострого респіраторного захворювання або довідку медичного закладу про медичні протипоказання до проведення цього профілактичного щеплення, тому дії відповідача про відсторонення від роботи позивачки без збереження заробітної плати є виправданими і правомірними.
Суд не вбачав порушення права позивачки на працю, визначене статтею 43 Конституції України, оскільки за нею зберігається робоче місце, трудовий договір не припинений, а вжиті щодо неї обмеження є правомірними та відповідають пріоритету забезпечення безпеки життя, здоров`я учасників освітнього процесу.
Короткий зміст постанови апеляційної інстанції
Рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року змінено, викладено мотиви та підстави відмови у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 в редакції даної постанови апеляційного суду.
Апеляційний суд фактично погодився з висновком суду першої інстанції про те, що відсторонення позивачки від роботи було здійснено відповідачем у відповідності до норм чинного законодавства, тому підстави для визнання незаконним і скасування оспорюваного наказу відсутні, проте змінив мотиви відмови, зазначивши, що в контексті охорони здоров`я, відсторонення ОСОБА_1 від роботи у відповідний хронологічний період було пропорційним меті охорони здоров`я населення та самої ОСОБА_1 .
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подала до Верховного Суду касаційну скаргу, і якій, посилаючись на неправильне застосування судами обох інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржені судові рішення та ухвалити нове рішення про задоволення позову..
Підставами касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга аргументована тим, що суди неповно дослідили обставини справи, не надали їм належної правової оцінки та дійшли помилкових висновків при вирішенні справи.
Відповідач не надав доказів неможливості працювати у дистанційному режимі за допомогою мережі Інтернет, хоча її посада передбачає можливість дистанційного проведення занять.
Апеляційний суд на власний розсуд трактував норми матеріального права щодо правомірності її відсторонення від роботи через відмову проведення щеплення проти COVID-19. При цьому, законодавство України не передбачає відсторонення працівників від роботи, які відмовились від вакцинації проти COVID-19.
Відсторонення від роботи за відсутності щеплення проти СОУ1О-19 ставить її у нерівні умови з іншими особами, які не увійшли до Переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов`язковим профілактичним щепленням, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 04 жовтня 2021 року № 2153 (зі змінами), і це негативно вплинуло на її права, гарантовані Конституцією України.
Доводи інших учасників справи
Відзив/заперечення на касаційну скаргу не надходили.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 12 жовтня 2023 року поновлено ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Ічнянського районного суду Чернігівської області від 10 січня 2022 року та постанову Чернігівського апеляційного суду від 14 червня 2023 року.
Відкрито касаційне провадження у даній справі.
Витребувано з Ічнянського районного суду Чернігівської області цивільну справу № 733/1302/21 за позовом ОСОБА_1 до Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради про скасування наказу про відсторонення від роботи, поновлення на роботі та зобов`язання виплатити заробітну плату за час незаконного відсторонення її від роботи.
Обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Суди встановили, що з 01 вересня 2005 року ОСОБА_1 працює на посаді вчителя фізики в Ічнянській гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради.
Наказом директора Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради від 05 листопада 2021 року№ 165 ОСОБА_1, вчителя фізики, було відсторонено від роботи з 08 листопада 2021 року на час відсутності щеплення від COVID-19, без збереження заробітної плати. Підстава: повідомлення про обов`язкове профілактичне щеплення від COVID-19 ОСОБА_1 від 03 листопада 2021 року № 130, акт відсторонення від 05 листопада 2021 року № 2. ОСОБА_1 ознайомилась із вказаним наказом і письмово висловила незгоду з ним.
Апеляційний суд також установив, що відповідно до витягу з наказу від 16 листопада 2021 року № 99 "Про призначення ОСОБА_2" на період відсторонення від роботи вчителя фізики ОСОБА_1 на посаду вчителя фізики гімназії було прийнято іншого вчителя фізики - ОСОБА_2 .
Окрім того, встановлено, що у період з 08 листопада 2021 року до 01 березня 2022 року у гімназії навчання проводилось в очному режимі. Лише у період із 02 до 08 грудня 2021 року два класи (5-А та 10) були переведені на дистанційну форму навчання через наявність осіб, що захворіли на COVID-19, проте у 5-А класі вчитель ОСОБА_1 заняття не проводила, а в 10-му класі - можливості для встановлення ОСОБА_1 дистанційного режиму роботи не було, при цьому, на час відсторонення позивача від роботи було прийнято іншого вчителя фізики - ОСОБА_2 .
У гімназії відсутня кабінетна система, тому вчитель ОСОБА_1 проводила навчання у різних класних приміщеннях, відвідувала вчительську кімнату, приміщення загального користування.
Згідно з наданою відповідачем додатковою інформацією щодо вчителя фізики ОСОБА_1 у період із 02 лютого 2022 року до 13 лютого 2022 року для учнів 5-11 класів було організовано освітній процес у дистанційному режимі у зв`язку із різким збільшенням захворюваності учнів та педагогічних працівників. У зазначений хронологічний період на посаді вчителя фізики Ічнянської гімназії імені Васильченка працювала ОСОБА_2 .
Відповідно до наказу Ічнянської гімназії імені Васильченка Ічнянської міської ради від 28 лютого 2022 року "Про призупинення дії наказу № 165 від 05.11.2022 року" зупинено дію наказу по гімназії від 05 листопада 2021 року № 165 "Про відстороненні від роботи ОСОБА_1" з 01 березня 2022 року до завершення воєнного стану в Україні.
З 01 березня 2022 року ОСОБА_1 повернулась до роботи, на робочому місці мала 194 прямих контакти (з них - 165 діти) та 361 непрямий контакт (з них - 325 діти).
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Підставою касаційного оскарження судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій є посилання заявника на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 грудня 2022 року в справі № 130/3548/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до статті 400 ЦПК України, якою визначено межі розгляду справи судом касаційної інстанції, встановлено, що, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції діє в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Стаття 43 Конституції України гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. При цьому держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю.
Відсторонення працівників від роботи власником або уповноваженим ним органом допускається у разі: появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп`яніння; відмови або ухилення від обов`язкових медичних оглядів, навчання, інструктажу і перевірки знань з охорони праці та протипожежної охорони; в інших випадках, передбачених законодавством (частина перша статті 46 КЗпП України).