ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 760/12176/20
провадження № 61-235св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Русіна Наталія Олексіївна,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року у складі судді Шереметьєвої Л. А. та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - державний нотаріус Дев`ятої київської державної нотаріальної контори Русіна Н. О., про встановлення факту спільного проживання та визнання права на спадкування за законом.
На обґрунтування позову посилалася на те, що вона з 2008 року проживала з ОСОБА_4 у незареєстрованому шлюбі у квартирі АДРЕСА_1 .
ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Зазначала, що перед смертю ОСОБА_4 сильно хворів, перебував у безпорадному стані та потребував сторонньої допомоги. Вона була єдина, хто ним опікувався за весь час його хвороби, тому вважала, що має право на спадкування майна ОСОБА_4 як спадкоємець першої черги.
Їй стало відомо, що після смерті ОСОБА_4 до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини та видачу свідоцтва про право на спадщину за законом звернувся брат померлого - ОСОБА_2 15 січня 2020 року до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис про реєстрацію спадкової справи № 26/2020.
29 квітня 2020 року вона направила поштою до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини за законом на майно, що залишилося після смерті ОСОБА_2 та просила видати на її ім`я свідоцтво про право на спадщину за законом.
Проте вона не отримала ні відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину у зв`язку з недоведеністю факту проживання однією сім`єю разом із спадкодавцем, ні рішення нотаріуса про видачу свідоцтва про право на спадщину.
У зв`язку з викладеним просила суд встановити факт спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 з 2008 року до 07 січня 2020 року у квартирі АДРЕСА_1 та визнати за нею право на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4 .
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, у задоволенні позову відмовлено.
Рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовані тим, що позивач не довела факту проживання однією сім`єю зі спадкодавцем протягом п`яти років до часу відкриття спадщини. Щодо вимог про визнання за нею права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги, то суди зазначили, що для зміни черговості одержання права на спадкування має бути доведено як факт матеріального забезпечення та надання допомоги спадкоємцем спадкодавцеві, так і факт перебування останнього у безпорадному стані. Проте позивач не надала належних та допустимих доказів на підтвердження цих обставин, тому відсутні підстави для зміни черговості одержання права на спадкування у спірних правовідносинах.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У січні 2023 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року
У касаційній скарзі представник ОСОБА_1 - ОСОБА_3, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 14 квітня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою представника ОСОБА_1 - ОСОБА_3 на рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 26 травня 2021 року та постанову Київського апеляційного суду від 03 листопада 2022 року, витребував справу з суду першої інстанції.
03 серпня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що ОСОБА_1 проживала зі спадкодавцем однією сім`єю без реєстрації шлюбу з 2008 року до 07 січня 2020 року, зазначене підтверджується показаннями свідків, які не врахували суди першої та апеляційної інстанцій.
Також суди безпідставно відмовили у визнанні за нею права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги після смерті ОСОБА_4, оскільки не врахували посилання позивача на те, що ОСОБА_4 мав проблеми зі здоров`ям та перебував у безпорадному стані, а позивач тривалий час його доглядала. Зазначене є підставою для зміни черговості одержання права на спадкування відповідно до частини другої статті 1259 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на неврахування висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі № 127/30218/18, а також вказує на те, що суди не дослідили належним чином зібрані у справі докази.
Позиція інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4 - брат відповідача ОСОБА_2, після смерті якого відкрилася спадщина.
На момент смерті ОСОБА_4 був власником 3/4 частки у праві власності на квартиру АДРЕСА_1 .
17 вересня 2009 року ОСОБА_4 склав заповіт, яким все своє майно заповів ОСОБА_2
15 січня 2020 року Дев`ята київська державна нотаріальна контора за заявою ОСОБА_2 про прийняття спадщини завела спадкову справу № 26/2020.
29 квітня 2020 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку направила до Дев`ятої київської державної нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).
Звертаючись до суду із позовом, позивач заявила дві вимоги: про встановлення факту спільного проживання однією сім`єю з ОСОБА_4 та визнання за нею права на спадкування за законом як спадкоємця першої черги.
ОСОБА_1 посилалася на те, що після смерті ОСОБА_4 відкрилась спадщина, яку позивач, як вона вважає, фактично прийняла після померлого, оскільки проживала з ним однією сім`єю з 2008 року до дня смерті спадкодавця ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) у квартирі АДРЕСА_1 . Зазначала, що ОСОБА_4 мав проблеми зі здоров`ям, знаходився у безпорадному стані, потребував сторонньої допомоги, а вона здійснювала догляд за ним, допомагала йому у побуті. Тому наявні підстави для зміни черговості одержання права на спадкування.
Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Юридичні факти - це життєві обставини чи факти, з якими норми права пов`язують виникнення, зміну або припинення правовідносин.