ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 листопада2023 року
м. Київ
справа № 753/12461/20
провадження № 61-12727св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Петрова Є. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,
учасники справи:
позивач (відповідач за зустрічним позовом) - ОСОБА_1,
відповідач (позивач за зустрічним позовом) - ОСОБА_2,
треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року у складі судді Мицик Ю. С. та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у складі колегії суддів: Білич І. М., Мостової Г. І., Слюсар Т. А., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про розірвання шлюбу та визначення місця проживання дітей з батьком.
Свої вимоги ОСОБА_1 мотивував тим, що 17 вересня 2011 року між ним та ОСОБА_2 укладено шлюб, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 .
У квітні 2020 року він відвіз відповідача разом дітьми до тещі та тестя у село Половецьке Бердичівського району Житомирської області.
У липні 2020 року між сторонами виникли непорозуміння, відповідач не захотіла повертатися додому, обґрунтовуючи своє рішення фінансовими претензіями до нього.
Вважає, що дружина відмовилася повернутися з дітьми до їхнього дому у місто Львів і вжити заходів для збереження сім`ї, будучи під негативним впливом своєї матері.
Наразі він не підтримує з відповідачем шлюбних стосунків, їх шлюб носить формальний характер, а подальше спільне життя та збереження шлюбу суперечить його інтересам.
Вказує, що він забезпечений житлом, до кримінальної відповідності не притягувався, має постійну роботу та стабільний дохід, а також усі необхідні умови для гармонійного розвитку та виховання дітей.
Натомість, відповідач є безробітною та тимчасово проживає у батьків у селі, де немає належних умов для гармонійного розвитку дітей та їх навчання.
Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просив суд:
- розірвати шлюб між ним та ОСОБА_2, який зареєстровано 17 вересня 2011 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 565;
- після розірвання шлюбу визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з ним.
У листопаді 2020 року ОСОБА_2 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_1, треті особи: Служба у справах дітей Дарницької районної у місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім`ї Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області, про визначення місця проживання дітей з матір`ю.
Свої вимоги ОСОБА_2 мотивувала тим, що у березні 2020 року ОСОБА_1 сам залишив її з дітьми та з того часу проживає окремо.
Їй на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, у якій зареєстровані вона з сином, тоді як відповідач не надає згоду на реєстрацію місця проживання їх дочки у вказаній квартирі.
Зазначає, що вона працевлаштована, за місцем роботи характеризується позитивно, на психіатричному та наркологічному обліку не перебуває, а тому спроможна забезпечити дітей належними умовами проживання та повною мірою займатися їх вихованням і розвитком.
Натомість, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов`язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дітей, їх навчання, підготовку до самостійного життя.
Вказує, що ОСОБА_1 працевлаштований, однак не має власного житла за місцем роботи у місті Києві. Крім того, відповідач не сплачує аліментів на дітей, стягнутих з нього судовим наказом.
Враховуючи викладене, ОСОБА_2 просила визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з нею.
Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року позовну вимогу ОСОБА_1 про розірвання шлюбу задоволено.
Розірвано шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, який зареєстровано 17 вересня 2011 року Міським відділом реєстрації актів цивільного стану Бердичівського міськрайонного управління юстиції Житомирської області, актовий запис № 565.
У задоволені позову ОСОБА_1 про визначення місця проживання дітей відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволено.
Визначено місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, разом із матір`ю ОСОБА_2 .
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї є неможливим та суперечить інтересам сторін, які не бажають проживати разом, а тому укладений між ними шлюб підлягає розірванню.
Визначаючи місце проживання дітей з матір`ю, суд першої інстанції виходив з того, що після фактичного припинення між сторонами у квітні 2020 року сімейних відносин, малолітні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 проживають разом із матір`ю та її батьками, які створили належні умови для виховання та гармонійного розвитку дітей.
Діти сторін відвідують навчальний заклад у селі Хмельове Бердичівського району Житомирської області та додаткові заняття з розвитку своїх здібностей.
Як батько, так і матір працюють, а отже, потребують допомоги в догляді за дітьми.
З жовтня 2020 року ОСОБА_2 працює у місті Києві, протягом робочого тижня їй допомагали доглядати дітей її батьки. З початком введення 22 лютого 2022 року воєнного стану на території України ОСОБА_2 працює дистанційно та постійно перебуває з дітьми за місцем їх фактичного проживання.
Водночас за адресою проживання ОСОБА_1 діти ніколи не мешкали.
Крім того, взявши до уваги ставлення ОСОБА_2 до виконання своїх батьківських обов`язків, психоемоційний стан дітей та їх прихильність до матері, суд першої інстанції дійшов висновку, що якнайкращим інтересам малолітніх дітей відповідатиме їх проживання саме з матір`юу звичному для них середовищі.
Суд також зауважив, що батько дітей, який безсумнівно відіграє важливу роль у їх житті, має право та обов`язок піклуватися про здоров`я і розвиток малолітніх дочки та сина, незалежно від того з ким вони будуть проживати. ОСОБА_1 може реалізувати свої права шляхом домовленості з ОСОБА_2 щодо встановлення часу спілкування з дітьми або вирішити питання участі у вихованні дітей з допомогою органів опіки та піклування або у судовому порядку.
Постановою Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року - без змін.
Постанова апеляційного суду мотивована тим, що висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, підтверджуються наявними у справі доказами, яким суд дав належну правову оцінку. Доводи апеляційної скарги не спростовують цих висновків і не свідчать про порушення судом норм матеріального та процесуального права.
Встановивши, що обома батьками створено належні умови для виховання та розвитку дітей, суд першої інстанції, виходячи із найкращих інтересів малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4, врахувавши у тому числі їх вік, особисту прихильність саме до матері, право на гармонійний розвиток і належне виховання, дійшов обґрунтованого висновку про визначення місця проживання дітей з матір`ю.
Під час розгляду справи, будь-яких виняткових обставин, які б давали підстави для висновку, що діти можуть бути розлучені з матір`ю, з якою вони тривалий час проживають та мають стійкий психологічно-емоційний зв`язок, не встановлено.
Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення Дарницького районного суду міста Києва від 29 вересня 2022 року та постанову Київського апеляційного суду від 27 червня 2023 року у частині визначення місця проживання дітей з матір`ю іухвалити у цій частині нове рішення, яким визначити місце проживання дітей з батьком.
На обґрунтування підстав касаційного оскарження судових рішень, передбачених пунктами 1, 4 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), заявник зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 18 березня 2019 року у справі № 215/4452/16-ц, від 06 червня 2019 року у справі № 495/2106/17, від 08 квітня 2020 року у справі № 205/1621/18, від 21 травня 2020 року у справі № 587/2134/17, від 27 липня 2021 року у справі № 404/3499/17, від 12 січня 2022 року у справі № 663/724/19, від 26 січня 2023 року у справі № 164/812/21 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Крім того, суди належним чином не дослідили зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилили клопотання учасника справи, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи (пункт 4 частини другої статті 389, пункти 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України).
Касаційна скарга ОСОБА_1 мотивована тим, що суди попередніх інстанцій залишили поза увагою те, що ОСОБА_2 працює у місті Києві, тоді як малолітні діти фактично проживають з бабою ОСОБА_7 (матір`ю відповідача) у сільській місцевості, де немає достатніх умов для їх гармонійного розвитку та навчання.
Судами також проігноровано той факт, що рішенням Комісії з питань захисту прав дитини від 09 грудня 2021 року, оформленим протоколом № 11, дітей взято на облік як таких, що опинилися у складних життєвих обставинах, а отже, проживання дітей з бабою призвело до погіршення їх психологічного стану.
Середовище, у якому наразі проживають діти, є неспокійним, нестійким та явно неблагополучним. ОСОБА_2 разом із своєю матір`ю перешкоджають йому у зустрічах та спілкуванні з дітьми.
Безпідставно відмовивши у задоволенні поданих ним клопотань про допит свідків та витребування доказів, суд першої інстанції тим самим порушив принципи змагальності та рівності сторін.
Визначаючи місце проживання малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 з матір`ю, суди не врахували якнайкращих інтересів самих дітей, зокрема того, що він здатний забезпечити кращі умови для виховання та розвитку дітей у порівнянні з їх матір`ю.
Аргументи інших учасників справи
У жовтні 2023 року ОСОБА_2, через представника ОСОБА_8, подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила залишити її без задоволення, посилаючись на те, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими, ухваленими відповідно до вимог чинного законодавства України, з урахуванням всіх фактичних обставин справи.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 21 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження у цій справі та витребувано її матеріали із Дарницького районного суду міста Києва.
17 жовтня 2023 року справа № 753/12461/20 надійшла до Верховного Суду.
Фактичні обставини, встановлені судами
17 вересня 2011 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище - ОСОБА_9 ) укладено шлюб, під час якого у них ІНФОРМАЦІЯ_1 народився син ОСОБА_3, а ІНФОРМАЦІЯ_2 - дочка ОСОБА_4 (том 1 а. с. 7, 8).
ОСОБА_2 на праві власності належить квартира АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право власності на житло (том 1 а. с. 101).
У вказаній квартирі, окрім ОСОБА_2, також зареєстрований з 08 листопада 2014 року син сторін ОСОБА_3 (том 1 а. с. 102, 117).
Згідно з довідкою Комунальної установи "Заклад дошкільної освіти "Ясла-садок" Львівської міської ради" від 22 вересня 2020 року № 188, діти сторін дійсно відвідували названий заклад дошкільної освіти, останній день перебування ОСОБА_5 у садку - 26 лютого 2020 року, а ОСОБА_6 - 03 березня 2020 року (том 1 а. с. 58).
Характеристикою на ОСОБА_2, наданою Комунальною установою "Заклад дошкільної освіти "Ясла-садок" Львівської міської ради", від 31 серпня 2020 року № 188, підтверджується, що за весь час відвідування дітьми цього закладу їх вихованням займалася переважно мама, яка приводила і забирала дітей практично завжди сама, натомість батько - усього декілька разів. Мама достатньо часу приділяє вихованню і навчанню дітей. ОСОБА_4 і ОСОБА_3 завжди охайно одягнені та доглянуті. У дітей добре розвинені комунікативні навички відповідно до їхнього віку, вони знаходять спільну мову з ровесниками. Зі слів вихователів, мама відповідально підходила до освітнього процесу дітей, завжди брала участь у всіх заходах, святах та батьківських зборах, долучалась до організації свят, виготовляла декорації та підбирала дитячі костюми. З дітьми матір спілкувалася спокійно, з турботою та ніжністю (том 1 а. с. 87).
Згідно з характеристикою на ОСОБА_2, наданою 07 вересня 2020 року сімейним лікарем ОСОБА_10, у медичний заклад Комунальне некомерційне підприємство "2-га міська поліклініка міста Львова" дітей ОСОБА_4 і ОСОБА_3 на медичні огляди та на профілактичні щеплення приводила переважно мама, про що свідчать записи в системі helsi.me. Батько ОСОБА_1 був присутній на оглядах декілька разів. Діти доглянуті, охайно вдягнуті. Мама з турботою та відповідальністю ставиться до здоров`я дітей (том 1 а. с. 88).
Після припинення фактичних шлюбних відносин діти залишилися проживати разом з матір`ю за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з довідкою Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 15 липня 2020 року № 413, ОСОБА_2 та її малолітні діти ОСОБА_3 і ОСОБА_4 з 12 березня 2020 року по день видачі вказаної довідки проживають за адресою: АДРЕСА_2 (том 1 а. с. 57).
Актом обстеження матеріально-побутових умов проживання сім`ї ОСОБА_2 від 14 серпня 2020 року підтверджується, що з квітня 2020 року ОСОБА_2 проживає без реєстрації у належному її матері ОСОБА_7 житловому будинку, розташованому за адресою: АДРЕСА_2 . У будинку зроблено гарний ремонт і прибрано. Будинок складається з 4-х житлових кімнат, кухні, коридора. У цьому житлі є все необхідне для проживання малолітніх дітей: окрема кімната, окремі спальні місця, одяг, взуття, іграшки, місце для відпочинку, ігор та навчання. Діти доглянуті, виховані, комунікабельні. Подвір`я домоволодіння облаштоване для дитячих ігор (том 1 а. с. 86).
В акті обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_2 від 12 січня 2021 року, складеному спеціалістами Служби у справах дітей Житомирської районної державної адміністрації, зазначено, що умови проживання хороші, в будинку прибрано, сучасний ремонт, кімнати облаштовані меблями, наявний запас продуктів харчування, сезонного одягу для дітей, багато іграшок. Стосунки в сім`ї доброзичливі. Діти проживають в належних умовах (том 2 а. с. 137).
Згідно з характеристикою, наданою 25 вересня 2020 року Гришковецькою селищною радою Бердичівського району Житомирської області на ОСОБА_2, остання має вищу освіту, у побуті характеризується з позитивної сторони, до 14 січня 2020 року перебувала у декретній відпустці по догляду за дитиною. ОСОБА_2 здійснює підготовку сина ОСОБА_3 до школи, слідкує за фізичним і психологічним здоров`ям дітей. Син ОСОБА_3 та дочка ОСОБА_4 відвідують Дубов`язівський дошкільний навчальний заклад "Сонечко" (том 1 а. с. 92-93).
Характеристикою, наданою 05 листопада 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "Реалт Маркетинг" на ОСОБА_2, підтверджується, що остання працює у цьому товаристві на посаді бухгалтера, за час роботи зарекомендувала себе як дисциплінований, відповідальний та ініціативний працівник (том 1 а. с. 137).
ОСОБА_2 не перебуває на психіатричному та наркологічному обліку (том 1 а. с. 94-95).
Згідно з договором найму житла від 15 липня 2020 року, ОСОБА_1 проживає в орендованій квартирі АДРЕСА_3 (том 1 а. с. 150).
Актом обстеження умов проживання від 18 листопада 2020 року підтверджується, що вищевказана квартира чиста, світла, охайна, санітарно-гігієнічний режим дотримано. Для дітей відведено окрему кімнату з великим м`яким розкладним диваном, є дитячі речі та іграшки. В акті, зі слів ОСОБА_1, також зазначено, що батько спроможний задовольнити потреби дітей, та, за необхідності (зокрема, через його затримання на роботі) з дітьми може перебувати няня (том 2 а. с. 14).
Згідно з характеристикою, наданою 10 грудня 2020 року Державним підприємством "Міжнародний Аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" на ОСОБА_1, останній працював на цьому підприємстві з 24 червня 2016 року по 16 березня 2020 року на посаді заступника начальника відділу внутрішнього аудиту. Доручену роботу виконував добросовісно та вчасно. Впродовж своєї діяльності на підприємстві проявив себе як порядна і чесна людина, доган, стягнень, негативних відгуків за час роботи не отримував (том 2 а. с. 8).
Довідкою Національного антикорупційного бюро України від 20 листопада 2020 року вих. № 03/2-23-01/40477 підтверджується, що з 17 березня 2020 року ОСОБА_1 працює у названому бюро на посаді завідувача Сектору внутрішнього аудиту з посадовим окладом 39 600 грн (том 2 а. с. 20, 128).
Згідно з характеристикою, наданою 18 березня 2021 року Національним антикорупційним бюро України на ОСОБА_1, останній виконує свої повноваження професійно, у відповідності з посадовою інструкцією. Він володіє високими організаторськими здібностями, свою роботу виконує якісно та відповідально. ОСОБА_1 зарекомендував себе як порядна і чесна людина, критику на свою адресу сприймає з розумінням, над недоліками працює наполегливо та результативно (том 2 а. с. 127).
ОСОБА_1 не перебуває на психіатричному та наркологічному обліку (том 2 а. с. 10-11).
Судовим наказом Дарницького районного суду міста Києва від 11 серпня 2020 року у справі № 753/11989/20 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягуються аліменти на сина ОСОБА_3 та дочку ОСОБА_4 у розмірі 1/3 частини усіх видів заробітку (доходів) боржника, але не більше десяти прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку та не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 20 липня 2020 року (том 1 а. с. 67).
Згідно з висновком психологічного обстеження від 29 січня 2021 року ОСОБА_1 : може задовольнити матеріальні та психологічні потреби дітей; не має відкритої агресії до дружини, що свідчить про конструктивне вирішення конфліктної ситуації; має високий рівень переживань у бік ОСОБА_7 з приводу її агресивної поведінки та негативного налаштування щодо нього; має високий рівень тривожності щодо безпечного проживання своїх дітей разом із бабусею; проявляє активність та відкритість у спілкуванні з психологом. Поряд з цим ОСОБА_1 рекомендовано: відвідати психолога разом з дітьми для діагностики взаємостосунків "батько-діти"; працювати з психологом з приводу обговорення спільної лінії поведінки у питаннях виховання дітей "мати-батько"; так як діти проживають разом із ОСОБА_7, обов`язковою є зустріч психолога з дітьми та бабусею для діагностики їх взаємовідносин і психологічної прихильності (том 2 а. с. 34-36).
Індивідуальною картою психологічного супроводу дитини, складеною 17 вересня 2019 року лікарем-психологом Дитячої поліклініки "Веселка" ОСОБА_11, підтверджується, що у дитини ОСОБА_6, вік 2 роки 8 місяців, встановлено тривожні переживання за стосунки батьків, ознаки стресу, психоемоційне напруження (том 1 а. с. 66).
Згідно з консультативними висновками спеціаліста - лікаря психолога ОСОБА_12 від 29 липня 2020 року, ОСОБА_13 встановлено діагноз невроподібний стан з нав`язливостями, переживання ситуації соціального стресу, а ОСОБА_14 - тривожно-фобічний стан (том 1 а. с. 64, 65).
Протоколами індивідуальної психологічної діагностики ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, складених 30 листопада 2021 року практичним психологом ОСОБА_15 у рамках звернення Служби у справах дітей Гришковецької селищної ради Бердичівського району, підтверджується, що:
- ОСОБА_16 емоційно наближений до матері, до батька він відчуває внутрішню суперечність через переживання, що батько може його викрасти. У зв`язку з цим у дитини виявлено високий рівень тривожності та невпевненість у завтрашньому дні. У наявності конфлікту дитина звинувачує себе, що може призвести до психотравмуючих наслідків. Хлопчику потрібна корекційно-відновлювальна робота з практичним психологом з метою зняття тривожності;
- ОСОБА_14 емоційно ближча до матері та душевно прив`язана до брата, вважає їх найголовнішими у родині. До батька відчуває образу через те, що тато постійно свариться з матою і це її лякає. Психолог виявила у дитини середній рівень тривоги, яка пов`язана з її майбутнім та майбутнім брата. Дівчинці потрібна корекційно-відновлювальна робота з практичним психологом з метою зняття тривожності (том 3 а. с. 182, 183).
У висновку психолога ОСОБА_17 від 14 травня 2021 року зазначено, що соціально-підтримуюче оточення для ОСОБА_18 та ОСОБА_14 утворює їх матір - ОСОБА_2 . Якість контакту, який існує у дітей з матір`ю, свідчить, що для кожного з них мати є головним джерелом емоційного тепла та своєчасної підтримки. Поряд з цим у висновку зазначено, що ОСОБА_1 виявив себе нечутливим до психологічних потреб дітей. Фактична відсутність емоційного зв`язку з батьком, особливості поведінки батька у ситуаціях взаємодії з дітьми призвели до того, що у картині світу ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батько, але його функції дітям незрозумілі. Дії та поведінка ОСОБА_1 є для дітей джерелом травматичного досвіду, який спричинив втрату емоційного зв`язку з ним. За висновком психолога, ОСОБА_2 забезпечує дітям почуття безпеки, емоційного благополуччя, що у своїй сукупності створює передумови для їх нормального психічного і фізичного розвитку, успішній взаємодії з іншими людьми у соціальному просторі (том 3 а. с. 54-76).
Згідно з висновком органу опіки та піклування, затвердженим рішенням Виконавчого комітету Гришковецької селищної ради Бердичівського району Житомирської області від 19 березня 2021 року № 43, названий орган вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, з матір`ю ОСОБА_2, що відповідає інтересам дітей (том 2 а. с. 148-151).
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
За змістом пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно до пунктів 1, 4 абзацу 1 частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 1, 3 частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими (частина перша статті 400 ЦПК України).
За змістом касаційної скарги рішення судів попередніх інстанцій оскаржуються лише в частині вирішення питання про визначення місця проживання дітей, а тому в силу положень вищенаведеної частини першої статті 400 ЦПК України переглядається Верховним Судом лише у вказаній частині.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги у межах, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Забороняється відмова у розгляді справи з мотивів відсутності, неповноти, нечіткості, суперечливості законодавства, що регулює спірні відносини (стаття 10 ЦПК України).
У справі, яка переглядається, предметом спору є, зокрема, визначення місця проживання дітей.
Відповідно до частин першої, другої статті 24 Конституції України громадяни мають рівні конституційні права і свободи та є рівними перед законом. Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.
Статтею 51 Конституції України визначено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Згідно зі статтею 8 Закону України "Про охорону дитинства" кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (стаття 7 Сімейного кодексу України, далі - СК України).
У статті 141 СК України встановлено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.