ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2023 року
м. Київ
справа №761/39923/21
провадження № 61-12140св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Фаловської І. М.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - Київська міська рада,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року у складі судді Мальцева Д. О. та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року у складі колегії суддів: Журби С. О., Писаної Т. О., Приходька К. П.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Київської міської ради про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини.
На обґрунтування позову посилалася на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її батько ОСОБА_2 . Після його смерті відкрилась спадщина, до складу якої входить квартира АДРЕСА_1 . Зазначена квартира була приватизована батьком 20 вересня 2002 року під час перебування у шлюбі з матір`ю позивача. Шлюб між батьками було розірвано 24 жовтня 2002 року, після чого у спірній квартирі проживали дід та баба. Після смерті діда та баби, батько здавав квартиру в оренду, сам у зазначеній квартирі не проживав.
Позивач зазначала, що її батько страждав на алкоголізм. Через це вони з ним посварилися та наприкінці 2011 року припинили спілкування між собою.
У 2014 році вона вийшла заміж та переїхала у Нідерланди. Про те, що батько помер, їй стало відомо після отримання ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 01 червня 2021 року про відкриття провадження у справі № 761/18466/21 щодо визнання спадщини відумерлою. Вона є єдиним спадкоємцем після померлого ОСОБА_2, інших спадкоємців немає.
Позивач зазначала, що своєчасно не звернулась із заявою про прийняття спадщини з поважних причин, що пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами на вчинення таких дій.
Жінка, яка проживала разом з батьком, приховала від неї його смерть. Квартира після смерті ОСОБА_2 надалі здавалася в оренду та інші особи отримували дохід. Саме з цих підстав, на думку позивача, законних спадкоємців не повідомили про смерть ОСОБА_2 .
Також позивач зазначала, що вона була волонтером у Всеукраїнській благодійній організації "Надія для сиріт" (далі - ВБО "Надія для сиріт") у 2012 році та працювала за межами м. Києва.
У зв`язку з викладеним просила суд визначити додатковий строк для подання заяви про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у три місяці з часу набрання рішенням суду законної сили.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
Рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, що надані позивачем докази на підтвердження заявлених позовних вимог не підтверджують поважних причин, які пов`язані з об`єктивними, непереборними та істотними труднощами для спадкоємця, що унеможливили звернення до нотаріуса у визначений частиною першою статті 1270 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) строк.
Постановою Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року залишено без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що надані позивачем докази у своїй сукупності не свідчать про поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У серпні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року, ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Верховний Суд ухвалою від 24 серпня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 07 лютого 2023 року та постанову Київського апеляційного суду від 13 липня 2023 року, витребував справу з суду першої інстанції.
08 вересня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що у матеріалах справи наявні належні та допустимі докази на підтвердження поважності причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини, яким суди не надали належної оцінки.
Суди не врахували, вона разом з батьком не проживала та не підтримувала з ним зв`язок, а тому була позбавлена можливості дізнатися про його смерть. Жінка, з якою проживав батько, не повідомила її про смерть ОСОБА_2 .
Також вона з 10 січня 2012 року до 14 липня 2012 року безперервно перебувала як волонтер ВБО "Надія для сиріт" у тривалому відрядженні у Новопразькій спеціальній загальноосвітній школі-інтернаті в Кіровоградській області, Городнянській загальноосвітній школі-інтернаті у Чернігівській області, загальноосвітній школі-інтернаті з посиленою спортивною підготовкою Криворізької міської ради (м. Кривий Ріг), що підтверджується довідкою від 25 жовтня 2021 року. Зазначене є поважною причиною пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилалася на неврахування судами першої та апеляційної інстанцій висновків, викладених у постанові Верховного Суду України від 23 серпня 2017 року у справі № 6-1320цс17 та постановах Верховного Суду від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17, від 21 вересня 2020 року у справі № 130/2517/18, від 11 листопада 2020 року у справі № 750/262/20; недослідження зібраних у справі доказів.
Позиція інших учасників справи
У вересні 2023 року надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому Київська міська рада просить касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення - без змін.
На обґрунтування відзиву Київська міська рада посилається на те, що суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку про відмову у задоволенні позову, оскільки позивач не надала належних доказів на підтвердження поважності причин пропуску строку для прийняття спадщини.
Фактичні обставини, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1, актовий запис № 718.
ОСОБА_2 є батьком ОСОБА_1, що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 . З матір`ю позивача ОСОБА_3 спадкодавець ОСОБА_2 перебував у шлюбі до 24 жовтня 2002 року.
ОСОБА_2 належала квартира АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло, виданим 20 вересня 2002 року згідно з розпорядженням від 20 вересня 2002 року № 31643.
29 вересня 2021 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто з пропуском встановленого шестимісячного строку для подання заяви про прийняття спадщини.
04 листопада 2021 року постановою приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Кисляк Т. С. позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на вказану квартиру після смерті ОСОБА_2 у зв`язку з пропуском строку для прийняття спадщини.
Також позивач надала лист комунального концерну "Центр комунального сервісу" від 14 травня 2021 року № 02/2834, з якого вбачається наявність заборгованості за особовим рахунком, відкритим на ОСОБА_2 станом на 01 травня 2021 року та відсутність оплати за комунальні послуги з 2015 року.
Відповідно до довідки ВБО "Надія для сиріт" від 25 жовтня 2021 року № 2 ОСОБА_1 безперервно перебувала як волентер у ВБО "Надія для сиріт" з 10 січня 2012 року до 14 липня 2012 року за місцем діяльності організації (Кіровоградська обл., Чернігівська обл., м. Кривий Ріг).
Суди також встановили, що позивач у 2014 року вийшла заміж за іноземця, має трьох дітей, що підтверджується відповідними свідоцтвами, виданими компетентними органами Королівства Нідерландів.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Критерії оцінки правомірності оскаржуваного судового рішення визначені у статті 263 ЦПК України, відповідно до яких судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Частиною першою статті 402 ЦПК України визначено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Відповідно до частин першої та другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд вважає, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права