ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 337/2237/22
провадження № 61-2339св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Ігнатенка В. М., Карпенко С. О., Пророка В. В., Сердюка В. В. (суддя-доповідач),
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - ОСОБА_2,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року в складі колегії суддів: Подліянової Г. С., Гончар М. С., Кочеткової І. В.,
ВСТАНОВИВ:
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2022 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу за договором позики, визнання права на частку майна.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 зазначала, що 01 вересня 2019 року між нею та ОСОБА_2 було укладено договір позики, за яким вона надала в позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн, а останній зобов`язався їх повернути до 01 липня 2022 року. В установлений сторонами строк відповідач кошти не повернув, проте запропонував їй у рахунок погашення боргу передати належну йому в Товаристві з обмеженою відповідальністю "Форестер" (далі - ТОВ "Форестер") частку в розмірі 390 621,00 грн.
Враховуючи наведене, позивачка просила визнати за нею право власності на частку ОСОБА_2 у ТОВ "Форестер" у розмірі 390 621 грн шляхом її перереєстрації у державного реєстратора, а також стягнути з ОСОБА_2 на її користь залишок суми боргу, що становить 609 379,00 грн.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2022 року в задоволені позову відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що ОСОБА_1 не довела факт укладення між нею та ОСОБА_2 договору позики та передачі йому в борг грошових коштів.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила оскаржуване судове рішення скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення заявлених нею позовних вимог.
Постановою Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 03 жовтня 2022 року скасовано та ухвалено нове судове рішення.
Позов ОСОБА_1 задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором позики від 01 вересня 2019 року у розмірі 609 379 грн.
Провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частку ОСОБА_2 у ТОВ " Форестер" у сумі 390 621, 00 грн - закрито.
Стягнено з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір за подання позовної заяви у розмірі 12 405,00 грн, за подання апеляційної скарги у розмірі 18 607,50 грн, а всього у розмірі 31 012,50 грн.
Постанова суду апеляційної інстанції мотивована тим, що між сторонами укладено договір позики, в якому зазначені всі істотні умови договору, ОСОБА_1 надала в позику ОСОБА_2 грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн, які він отримав, проте в установлений сторонами строк не повернув, тому заборгованість підлягає стягненню. Однак за уточненою позовною заявою ОСОБА_1 просила стягнути борг у сумі 609 379,00 грн, тому саме ця сума підлягає стягненню.
Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання за нею права власності на частку ОСОБА_2 в ТОВ "Форестер" у сумі 390 621,00 грн та перереєстрації відповідного права у державного реєстратора апеляційний суд вважав, що такі позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, а тому дійшов висновку про закриття провадження у справі у цій частині.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, апеляційний суд виходив із того, що позовні вимоги ОСОБА_1 задоволені в розмірі 609 379,00 грн, позивачка є особою з інвалідністю II групи безстроково, а отже, від сплати судового збору звільнена, тому саме з ОСОБА_2 на користь держави підлягає стягненню судовий збір, що підлягав сплаті позивачкою за подання позовної заяви в розмірі 12 405,00 грн та апеляційної скарги в розмірі 18 607,50 грн, а всього 31 012,50 грн.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнення її доводів
15 лютого 2023 року ОСОБА_2, засобами поштового зв`язку, звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року у цій справі, в якій заявник, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, просить скасувати постанову Запорізького апеляційного суду від 14 грудня 2022 року в частині стягнення з нього судового збору та ухвалити в цій частині нове рішення, не передаючи справи на новий розгляд.
У касаційній скарзі заявник посилається на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Зазначає, що суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду України від 01 березня 2017 року у справі № 6-152цс17, від 31 травня 2017 року у справі № 504/2418/14-ц, від 16 серпня 2017 року у справі № 6-1065цс17.
Заявник зазначає, що він є особою з інвалідністю ІІ групи, а тому звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України "Про судовий збір". Суд апеляційної інстанції зазначеного не врахував та дійшов помилкового висновку про стягнення з нього на користь держави судового збору.
Доводи відзиву на касаційну скаргу
У травні 2023 року ОСОБА_1 подала відзив на касаційну скаргу, в якому доводи касаційної скарги підтримала та просила її задовольнити, посилаючись на порушення апеляційним судом норм процесуального права у частині стягнення з відповідача на користь держави судового збору.
Провадження в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 20 квітня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано матеріали справи та надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.
Підставою відкриття касаційного провадження є пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
У травні 2023 року до Верховного Суду надійшли матеріали цивільної справи.
Ухвалою Верховного Суду від 08 листопада 2023 року справу призначено до судового розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Встановлено, що 01 вересня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 укладений договір позики у вигляді розписки, зі змісту якої вбачається, що ОСОБА_2 отримав у борг у ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 1 000 000,00 грн для розвитку власного бізнесу, які зобов`язався повернути до 01 липня 2022 року. Відповідач не виконав взяті на себе договірні зобов`язання та у визначений строк кошти за договором позики не повернув.
Обставини укладення сторонами договору позики від 01 вересня 2019 року, за яким ОСОБА_1 надала позичальнику ОСОБА_2 суму позики, визнавалися сторонами договору і ними не оспорювалися.
У відзиві на позов ОСОБА_2 не заперечував, що він кошти за борговою розпискою від 01 вересня 2019 року не повернув та висловив пропозицію передати позивачці в рахунок боргу належну йому частку в ТОВ "Форестер" у розмірі 390 621 грн. Таким чином, його борг зменшиться і буде складати 609 379 грн.
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
За частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.