ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/23123/20
адміністративне провадження № К/990/1527/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача - Загороднюка А.Г.,
суддів: Єресько Л.О., Соколова В.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року (суддя: Скочок Т.О.) та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року (судді: Губська Л.В., Епель О.В., Карпушова О.В.) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора, Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора, третя особа: Криворізька місцева прокуратура №3 Дніпропетровської області про визнання протиправними та скасування рішення і наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 1), Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач 2), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпропетровської області (далі - третя особа), у якому просив:
визнати протиправним та скасувати рішення Кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів від 20 серпня 2020 року № 194дп-20 про притягнення його до дисциплінарної відповідальності;
визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 27 серпня 2020 року №222к про звільнення його з посади керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності;
визнати протиправним та скасувати наказ Генерального прокурора від 07 вересня 2020 року № 238к, яким його вважається звільненим з посади в органах прокуратури з 07 вересня 2020 року;
поновити його на посаді керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області;
стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 08 вересня 2020 року по день постановлення рішення судом;
стягнути з Офісу Генерального прокурора на його користь 100 000,00 грн моральної шкоди.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що оскаржуване рішення кадрової комісії ґрунтується, зокрема, на постанові Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" від 20 травня 2020 року № 392, яку визнано неконституційною рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020. Також позивач уважав, що комісією надано неправильну оцінку обставинам, які стали підставою для дисциплінарного провадження та вказував, що під час розгляду дисциплінарної скарги комісією порушено процедуру дисциплінарного провадження в частині строків повідомлення про призначення засідання, направлення всіх матеріалів скарги, забезпечення рівності учасників провадження. Позивач звертав увагу на те, що у рішенні комісії не вказано, які саме дії позивача є одноразовим грубим порушенням правил прокурорської етики, не враховано його позитивну характеристику. Крім того, позивач зазначив, що наказ Генерального прокурора від 27 серпня 2020 року № 222к про звільнення його з посади у перший робочий день після закінчення періоду тимчасової непрацездатності виданий на підставі незаконного рішення кадрової комісії, а також у період його тимчасової непрацездатності, що суперечить вимогам частини третьої статті 40 Кодексу законів про працю України.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено повністю.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що певні процедурні порушення під час прийняття оскаржуваних рішень самі по собі не свідчать про їх протиправність. При цьому судами попередніх інстанцій критично оцінено доводи позивача щодо позбавлення його права на участь у розгляді кадровою комісією висновку про наявність дисциплінарного проступку прокурора, зазначивши про те, що у кадрової комісії були законодавчо мотивовані підстави для розгляду такого висновку за відсутності позивача.
Судами попередніх інстанцій звернуто увагу на те, що рішенням Конституційного Суду України від 28 серпня 2020 року № 10-р/2020 лише закрито конституційне провадження у справі щодо перевірки на відповідність Конституції України (конституційність) положень підпунктами 5, 6, 7, 14 пункту 3, абзацу шостого пункту 6 постанови Кабінету Міністрів України "Про встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, та етапів послаблення протиепідемічних заходів" від 20 травня 2020 року № 392 у зв`язку з втратою чинності актом, щодо якого порушено питання відповідності Конституції України.
Водночас судами попередніх інстанцій вказано на те, що доказів, які б вказували на безпідставність висновків кадрової комісії, на підставі яких прийнято оскаржувані рішення та накази, матеріали справи не містять, а іншого суду не доведено.
Також судами попередніх інстанцій визнано безпідставними доводи позивача щодо його звільнення у період тимчасової непрацездатності, оскільки відповідачем спершу було видано наказ від 27 серпня 2020 року № 222к про звільнення ОСОБА_1 з посади керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності та лише після закінчення періоду непрацездатності, коли позивач мав приступити до роботи 05 вересня 2020 року, винесено наказ від 07 вересня 2020 року № 238к, яким його визнано звільненим з посади в органах прокуратури з 07 вересня 2020 року (перший робочий день після завершення лікарняного).
Підстави касаційного оскарження та їх обґрунтування
Не погоджуючись з рішеннями судів попередніх інстанцій, ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, покликаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить оскаржувані рішення судів попередніх інстанцій скасувати та направити справу на новий розгляд.
Касаційну скаргу подано з підстав, передбачених пунктами 1, 4 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
Стосовно пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, як підстави для касаційного оскарження, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не враховано висновки Верховного Суду
викладені у постанові від 06 листопада 2019 року у справі № 819/936/16, згідно з якими правова оцінка правильності та обґрунтованості рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності повинна перевірятися насамперед в тому, чи дійсно у діях особи є встановлені законом підстави для застосування до нього дисциплінарного стягнення, чи є застосований вид стягнення пропорційним (співмірним) із учиненим особою діянням;
викладені у постанові від 10 вересня 2020 року у справі № 360/4790/19, згідно з якими при притягненні до дисциплінарної відповідальності необхідно враховувати особу працівника; те, ким був виявлений проступок, те, що обставини проступку не набули широкого громадського резонансу; чи була проступком завдана шкода, в т.ч. репутації чи авторитету правоохоронного органу, те, що зайняття позивачем керівної посади не свідчить про обов`язковість застосування до нього одразу стягнення у вигляді звільнення зі служби, а навпаки, законодавством передбачена можливість звільнення з посади; те, що відповідачем не обґрунтовано необхідність застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення - звільнення зі служби, а також неможливість накладення одного з інших видів дисциплінарного стягнення, які наведені у статті 13 Дисциплінарного статуту.
У контексті наведених постанов Верховного Суду скаржник вказує, що судами попередніх інстанцій не перевірено врахування кадровою комісією даних про особу позивача, його професійні заслуги та позитивну характеристику, не звернуто увагу на те, що позивачем особисто та невідкладно було докладено прокурору Дніпропетровської області про надзвичайну подію, не з`ясовано, в чому проявився широкий резонанс та чи мав він місце щодо вчинків позивача, чи була завдана шкода саме діями позивача та в чому вона проявилася, не проаналізовано мотиви застосування найсуворішого дисциплінарного стягнення та неможливість застосування іншого.
Стосовно пункту 4 частини четвертої статті 328 КАС України, як підстави для касаційного оскарження, скаржник зазначає, що судами попередніх інстанцій не досліджено зібрані у справі докази, зокрема:
лист ТОВ "Векторлайн", згідно з яким в готельно-ресторанному комплексі "Україночка" з 21 травня 2020 року почав функціонувати літній майданчик;
постанову Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу від 20 серпня 2020 року, якою закрито провадження у справі про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 44-3 КУпАП ОСОБА_2 (директором ТОВ "Векторлайн") за відсутністю складу вказаного правопорушення;
відеозаписи, що відображають поведінку позивача з врахуванням хвилювань за життя постраждалого, які надавалися не як прокурором, а як пересічним громадянином.
Окрім цього, скаржник вказує на те, що судами попередніх інстанцій необґрунтовано відхилено клопотання позивача про витребування доказів та виклик свідків.
Також скаржник стверджує, що судом першої інстанції безпідставно розглянуто цю справу за правилами спрощеного позовного провадження, оскільки така справа підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження.
Крім того, скаржник звертає увагу на те, що судом першої інстанції встановлено обставини справи на підставі недопустимих доказів, оскільки відповідач 1 не направляв позивачу відзив з доданими документами.
Позиція інших учасників справи
Від відповідачів відзиви на касаційну скаргу не надходили, що відповідно до приписів частини четвертої статті 338 КАС України не перешкоджає касаційному перегляду справи.
Рух касаційної скарги
Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року (судді: Загороднюк А.Г., Єресько Л.О., Соколов В.М.) визнано поважними причини пропуску ОСОБА_1 строку на касаційне оскарження рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року та поновлено цей строк; відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 05 листопада 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 06 липня 2022 року у справі № 640/23123/20.
Ухвалою Верховного Суду (суддя: Загороднюк А.Г.) від 29 листопада 2023 року призначено справу до розгляду.
Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
Судами попередніх інстанцій з`ясовано, що до кадрової комісії з розгляду дисциплінарних скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку та здійснення дисциплінарного провадження щодо прокурорів Офісу Генерального прокурора (далі - кадрова комісія) надійшла дисциплінарна скарга, подана виконуючим обов`язки прокурора Дніпропетровської області, про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
За цією скаргою член кадрової комісії ОСОБА_3 рішенням від 13 липня 2020 року №07/3/2-679дс-197дп-20 відкрив дисциплінарне провадження стосовно керівника Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпропетровської області ОСОБА_1, а рішенням від 23 липня 2020 року № 164дп-20 це дисциплінарне провадження було об`єднано з дисциплінарним провадженням № 07/3/2-678дс-196дп-20 відносно керівника Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 і присвоєно № 07/3/2-678дс-196дп-20.
За результатами розгляду дисциплінарного провадження № 07/3/2-678дс-196дп-20 кадровою комісією прийнято рішення від 20 серпня 2020 року № 194дп-20"Про накладення на керівників Криворізької місцевої прокуратури № 2 Дніпропетровської області ОСОБА_4 та Криворізької місцевої прокуратури № 3 Дніпровської області ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення", яким, зокрема, вирішено притягнути до дисциплінарної відповідальності керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпровської області ОСОБА_1 та накласти на нього дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення з посади в органах прокуратури.
На підставі висновку кадрової комісії Офісом Генерального прокурора прийнято наказ від 27 серпня 2020 року № 222к, яким керівника Криворізької місцевої прокуратури №3 Дніпровської області ОСОБА_1 звільнено у перший робочий день після закінчення тимчасової непрацездатності з посади в органах прокуратури за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, а також вчинення втручання та будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність службових, посадових осіб, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності, при цьому, ознак адміністративного чи кримінального правопорушення (пункти 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру").
У подальшому, наказом Офісу Генерального прокурора від 07 вересня 2020 року № 238к ОСОБА_1 визнано таким, що звільнений з посади в органах прокуратури з 07 вересня 2020 року.
Не погоджуючись з вказаними рішеннями відповідачів, уважаючи свої права порушеними, позивач звернувся з цим позовом до суду.
ДЖЕРЕЛА ПРАВА Й АКТИ ЇХНЬОГО ЗАСТОСУВАННЯ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Законом України "Про прокуратуру"" від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ) визначено правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України.
Згідно з пунктами 3, 4 частини четвертої статі 19 Закону України "Про прокуратуру" прокурор зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; додержуватися правил прокурорської етики, зокрема не допускати поведінки, яка дискредитує його як представника прокуратури та може зашкодити авторитету прокуратури.
Відповідно до пунктів 5, 6, 8 частини першої статті 43 цього Закону прокурора може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження за вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури, за систематичне (два і більше разів протягом одного року) або одноразове грубе порушення правил прокурорської етики, за втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.
За правилами частини першої статті 44 Закону України "Про прокуратуру" дисциплінарне провадження здійснюється відповідним органом. Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду відповідним органом, що здійснює дисциплінарне провадження щодо прокурорів, дисциплінарної скарги, в якій містяться відомості про вчинення прокурором дисциплінарного проступку (частина перша статті 45 вказаного Закону).
Наказом Генерального прокурора від 04 листопада 2019 року № 266 затверджено Порядок розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження та прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження (далі - Порядок №266), який визначає процедуру розгляду кадровою комісією скарг про вчинення прокурором дисциплінарного проступку, здійснення дисциплінарного провадження, прийняття рішення за результатами дисциплінарного провадження і за наявності підстав, передбачених Законом України "Про прокуратуру", про накладення на прокурора Генеральної прокуратури України (Офісу Генерального прокурора), Спеціалізованої антикорупційної прокуратури, обласної (регіональної), окружної (місцевої), військової прокуратури дисциплінарного стягнення або прийняття рішення про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора.
Пунктом 16 Розділу І Порядку № 266 встановлено, що після відкриття дисциплінарного провадження член кадрової комісії проводить перевірку в межах обставин, повідомлених у дисциплінарній скарзі. У разі виявлення під час перевірки інших обставин, що можуть бути підставою для притягнення прокурора до дисциплінарної відповідальності, інформація про це включається у висновок члена кадрової комісії за результатами перевірки.
Відповідно до пункту 1 Розділу ІІІ Порядку № 266 під час здійснення перевірки дисциплінарної скарги член кадрової комісії має право ознайомлюватися з документами, що стосуються предмета перевірки, отримувати їх копії, опитувати прокурорів та інших осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадян, громадських об`єднань необхідну для проведення перевірки інформацію.
За результатами перевірки член кадрової комісії готує висновок, який повинен містити інформацію про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора та виклад обставин, якими це підтверджується. Якщо за результатами перевірки член кадрової комісії встановив наявність дисциплінарного проступку, у висновку додатково зазначається характер проступку, його наслідки, відомості про особу прокурора, ступінь його вини, інші обставини, що мають значення для прийняття рішення про накладення дисциплінарного стягнення, а також пропозиція члена кадрової комісії щодо конкретного виду дисциплінарного стягнення (пункт 3 Розділу ІІІ Порядку № 266).
Відповідно до пункту 15 розділу ІІІ Порядку № 266 після розгляду висновку про наявність чи відсутність дисциплінарного проступку прокурора, за результатами дисциплінарного провадження кадрова комісія приймає одне з таких рішень: про накладення дисциплінарного стягнення; про неможливість подальшого перебування особи на посаді прокурора; про закриття дисциплінарного провадження.
Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Порядку № 266 при прийнятті рішення у дисциплінарному провадженні враховуються характер проступку, його наслідки, особа прокурора, ступінь його вини, обставини, що впливають на обрання виду дисциплінарного стягнення, а також інші обставини, що мають значення для прийняття рішення.
Види дисциплінарних стягнень, які можуть бути накладені на прокурора за вчинення ним дисциплінарного проступку, закріплені у частині першій статті 49 Закону України "Про прокуратуру". До таких стягнень належать: 1) догана; 2) заборона на строк до одного року на переведення до органу прокуратури вищого рівня чи на призначення на вищу посаду в органі прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду (крім Генерального прокурора); 3) звільнення з посади в органах прокуратури.
Відповідно до частини першої статті 50 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може оскаржити рішення, прийняте за результатами дисциплінарного провадження, до адміністративного суду або до Вищої ради правосуддя протягом одного місяця з дня вручення йому чи отримання ним поштою копії рішення.
За правилами частини першої статті 16 Кодексу професійної етики та поведінки прокурорів, затвердженого Всеукраїнською конференцією прокурорів 27 квітня 2017 року (далі - Кодекс) при виконанні службових обов`язків прокурор має дотримуватися загальноприйнятих етичних норм поведінки, бути взірцем доброчесності, вихованості і культури. Порушення службової дисципліни, непристойна поведінка є неприпустимими для прокурора і тягнуть за собою передбачену законом відповідальність.
У статті 21 Кодексу передбачено, що прокурору слід уникати особистих зв`язків, фінансових і ділових взаємовідносин, що можуть вплинути на неупередженість і об`єктивність виконання професійних обов`язків, скомпрометувати звання прокурора, не допускати дій, висловлювань і поведінки, які можуть зашкодити його репутації та авторитету прокуратури, викликати негативний суспільний резонанс.
Поза службою поводитися коректно і пристойно. При з`ясуванні будь-яких обставин з представниками правоохоронних і контролюючих органів не використовувати свій службовий статус, у тому числі посвідчення прокурора з метою впливу на посадових осіб.
Відповідно до частини другої статті 31 Кодексу у відносинах з громадянами поза службою працівник прокуратури має бути взірцем законослухняності, добропорядності, додержання загальновизнаних норм моралі та поведінки.
ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Відповідно до частини першої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази (частина друга статті 341 КАС України).
Вирішуючи питання про обґрунтованість поданої касаційної скарги Верховний Суд виходить з такого.
Судами попередніх інстанцій установлено, що ОСОБА_1 з 2012 року працював в органах прокуратури Запорізької області на різних посадах.
07 липня 2020 року до кадрової комісії надійшла дисциплінарна скарга виконувача обов`язків прокурора Дніпропетровської області Біжка С.В. про вчинення прокурором ОСОБА_1 дисциплінарного проступку.
Як підставу для притягнення прокурора ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у дисциплінарній скарзі зазначено пункти 5, 6, 8 частини першої статті 43 Закону України "Про прокуратуру", а саме: вчинення дій, що порочать звання прокурора і можуть викликати сумнів у його об`єктивності, неупередженості та незалежності, у чесності та непідкупності органів прокуратури; одноразове грубе порушення правил прокурорської етики; втручання чи будь-який інший вплив прокурора у випадках чи порядку, не передбачених законодавством, у службову діяльність іншого прокурора, службових, посадових осіб чи суддів, у тому числі шляхом публічних висловлювань стосовно їх рішень, дій чи бездіяльності, за відсутності при цьому ознак адміністративного чи кримінального правопорушення.
Рішенням кадрової комісії від 20 серпня 2020 року № 194дп-20 ОСОБА_1, керівника Криворізької місцевої прокуратур № 2 притягнуто до дисциплінарної відповідальності та накладено дисциплінарне стягнення у виді звільнення з посади в органах прокуратури.
Як убачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, у мотивувальній частині спірного рішення кадрової комісії зазначено, що за інформацією із засобів масової інформації в мережі Інтернет, в ресторані готельного комплексу "Україночка", який знаходиться поблизу адміністративної будівлі Криворізької місцевої прокуратури № 3, 21 травня 2020 року у вечірній час відбувалося святкування дня народження одного з керівників правоохоронних органів м. Кривий Ріг. На святкуванні серед інших були присутні керівник Криворізької місцевої прокуратури № 2 ОСОБА_4, керівник Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_5, прокурори місцевої прокуратури ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та начальник Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_12.
У поясненнях, наданих ОСОБА_1 під час проведення службового розслідування, останній повідомив, що 21 травня 2020 року, приблизно о 19:00 год, разом із колегами по роботі, а саме: ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, поїхали повечеряти до готельно-ресторанного комплексу " Україночка", розташованого за адресою вул. Гетьманська, 80, в місті Кривий Ріг . Прибувши до комплексу, обрали місця на літньому майданчику на задньому дворі та зробили замовлення. Приблизно о 23 год. до них підійшла знайома ОСОБА_6 на ім`я ОСОБА_10 з невідомим чоловіком, яка запросила ОСОБА_6 вийти для розмови. Після цього, приблизно через 5-10 хв, знаходячись на задньому дворі, вони почули два гучних звуки, схожі на постріли, та почули крики персоналу про те, що поранили чоловіка. Зайшовши до приміщення готельного комплексу, вони побачили ОСОБА_6, який знаходився у конференц-залі, сидячи на стільці, та помітили в нижній лівій частині його живота плями крові. Одразу після цього хтось з присутніх викликав швидку медичну допомогу та працівників поліції. До приїзду швидкої медичної допомоги надавали першу медичну допомогу ОСОБА_6, а після її приїзду ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9 допомагали працівникам медичної допомоги доставити ОСОБА_6 до карети швидкої допомоги. Аналогічні пояснення щодо обставин подій надали прокурори Криворізької місцевої прокуратури № 3 ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та начальник Софіївського відділу Жовтоводської місцевої прокуратури ОСОБА_12.
Разом з тим, у ході службового розслідування встановлено суттєві розбіжності між викладенням обставин події у поясненнях ОСОБА_11, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_12 та обставинами, які підтверджуються відеозаписами та іншими матеріалами, дослідженими в ході службового розслідування. Зокрема, пояснення про перебування на літньому майданчику готельно-ресторанного комплексу "Україночка" суперечать відеозаписам, на яких зафіксовано, що всі учасники події знаходились у приміщенні банкетного залу закладу, в якому розбірливо видно стіл сервірований на більше ніж 10 осіб, за яким знаходились всі учасники події.
Також допитана як підозрювана ОСОБА_13 пояснила, що вона спільно проживала з потерпілим ОСОБА_6 . До закладу "Україночка", де повинен був знаходитися ОСОБА_6 вона з друзями приїхала приблизно о 23:00 годині. Зайшовши в приміщення, вона підійшла до столика, де сидів ОСОБА_6 зі своїми друзями. Вийшовши в коридор з ОСОБА_6 вона почала з`ясовувати чому у нього відключений телефон, на що ОСОБА_6, перебуваючи у стані сильного алкогольного сп`яніння, почав вести себе агресивно.
Крім того, членом комісії з проведення службового розслідування ОСОБА_14 здійснено виїзд до м. Кривий Ріг та встановлено, що станом на 26 травня 2020 року літній майданчик у готельно-ресторанному комплексі "Україночка" взагалі відсутній. У дворі закладу знаходиться майданчик для стоянки автомобілів, підвісне крісло та стіл з двома стільцями, за яким фізично не могли розміщуватись всі особи, які були свідками події.
В той же час, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2", на всій території України з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року встановлено карантин та заборонено роботу суб`єктів господарювання, яка передбачає приймання відвідувачів, зокрема, закладів громадського харчування (ресторанів, кафе тощо), торговельно-розважальних центрів, інших закладів розважальної діяльності, фітнесцентрів, закладів культури, торговельного і побутового обслуговування населення, крім діяльності з надання послуг громадського харчування на відкритих (літніх) майданчиках, у тому числі під тентами, на верандах, за умови забезпечення дотримання відстані не менш як 1,5 метра між місцями для сидіння за сусідніми столами та розміщення не більш як чотирьох осіб за одним столом (без урахування дітей віком до 14 років), та за умови забезпечення персоналу засобами індивідуального захисту (зокрема, захист обличчя, очей, рук) і перебування відвідувачів, крім часу приймання їжі, у засобах індивідуального захисту, зокрема респіраторах або захисних масках, у тому числі виготовлених самостійно, а також дотримання відповідних санітарних та протиепідемічних заходів.
Отже, 21 травня 2020 року в готельно-ресторанному комплексі "Україночка" ТОВ "Векторлайн" відвідувачі, у тому числі працівники прокуратури, перебували всупереч забороні, запровадженій постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2".
Згідно з висновком службового розслідування, комісія прокуратури Дніпропетровської області вважала встановленим той факт, що 21 травня 2020 року, приблизно о 23 год. 30 хв., керівник Криворізької місцевої прокуратури №3 ОСОБА_1, перебуваючи в публічному місці - приміщенні ресторану готельного комплексу "Україночка" на вулиці Гетьманській, 80 у м. Кривому Розі, - демонструючи нехтування вимогами законодавства у присутності працівників установи, підлеглих прокурорів Криворізької місцевої прокуратури №3, працівників поліції, а також медичних працівників свідомо порушили передбачені законодавством заборони і обмеження перебування у закладі громадського харчування під час карантину, дотримання дистанції 1,5 метра, перебування у засобах індивідуального захисту, що викликало негативний суспільний резонанс у засобах масової інформації та підірвало авторитет органів прокуратури.
Крім того, кадровою комісією встановлено, що ОСОБА_1, фактично будучи свідком події, висловлював заступнику начальника відділу поліції - начальнику відділу кримінальної поліції Криворізького ВП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_16 своє невдоволення діями працівників поліції, їх непрофесійністю, а саме щодо не затримання всіх учасників події в порядку статті 208 КПК України.
Також ОСОБА_1 неправомірно надавав працівникам поліції усні вказівки, у тому числі щодо вилучення транспортних засобів осіб, які не були учасниками події.
У подальшому, слідчим на місці події прийнято рішення про перегляд та вилучення відеозапису з камер внутрішнього та зовнішнього відеоспостереження, які розташовані у готельно-ресторанному комплексі "Україночка".