ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 120/875/23
адміністративне провадження № К/990/15420/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Соколова В.М.,
суддів: Загороднюка А.Г., Єресько Л.О.,
розглянувши у порядку письмового провадження у суді касаційної інстанції адміністративну справу № 120/875/23
за позовом ОСОБА_1 до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, провадження у якій відкрито
за касаційною скаргою Валька Ігоря Вікторовича - представника ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року (головуючий суддя Поліщук І.М.) та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року (головуючий суддя - Драчук Т.О., судді: Полотнянко Ю.П., Смілянець Е.С.),
УСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст позовних вимог
У лютому 2023 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) звернувся до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до Дарницького відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Дарницький ВДВС у м. Києві, відповідач), у якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність головного державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві Ушенко Юлії Петрівни щодо прийняття постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2;
- зобов`язати державного виконавця Дарницького ВДВС у м. Києві, який здійснює примусове виконання у виконавчому провадженні № НОМЕР_2, прийняти постанову про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні НОМЕР_2.
Позов обґрунтований тим, що відповідачем допущено бездіяльність щодо неприйняття постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2, у якому боржник ( ОСОБА_1 ) проходить військову службу, що є прямою підставою для зупинення виконавчих дій відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону України від 02 червня 2016 року № 1404-VIII "Про виконавче провадження" (надалі - Закон № 1404-VIII у редакції на час виникнення спірних правовідносин).
ІІ. Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року, залишеним без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року, у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено.
Така позиція судів першої та апеляційної інстанцій ґрунтується на тому, що прохання позивача про зупинення вчинення виконавчих дій не є безумовною підставою для винесення державним виконавцем відповідної постанови, оскільки позивач не є стягувачем за виконавчим провадженням ВП № НОМЕР_2, а матеріали справи не містять обставин, які б свідчили, що умови проходження позивачем (боржником) військової служби унеможливлюють вчинення державним виконавцем виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_2.
ІІІ. Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух у касаційній інстанції. Позиція інших учасників справи
01 травня 2023 року до Верховного Суду через підсистему "Електронний суд" надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_1 на рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 15 березня 2023 року та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 квітня 2023 року.
У касаційній скарзі її автор просить скасувати вказані судові акти з підстави неправильного застосування судами обох інстанцій пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII, що полягає у неправильному визначенні підстав, за наявності яких держаний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій. Скаржник доводить, що суди окреслили дві підстави для зупинення виконавчих дій: проходження військової служби боржником та якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе; на прохання стягувача, який проходить військову службу, тобто об`єднали першу та другу підстави. Проте, на думку заявника, вказана норма матеріального права має тлумачитися по-іншому з огляду на те, що у ній міститься сполучник "або", який означає, що з ряду перелічених підстав можлива тільки одна. У такому випадку пункт 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII визначає три підстави, за наявності яких державний виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, які є самостійними одна від одної.
Водночас, правова позиція Верховного Суду щодо застосування пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII у подібних правовідносинах відсутня, що є підставою для касаційного оскарження судових рішень відповідно до пункту 3 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (по тексту - КАС України).
Ухвалою Верховного Суду від 06 червня 2023 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
Відповідач відзив на касаційну скаргу не надіслав, що в силу частини четвертої статті 338 КАС України не є перешкодою для перегляду оскаржуваних судових рішень.
Разом із тим, 27 червня 2023 року до суду касаційної інстанції надійшло клопотання відповідача про закриття провадження у справі.
Ухвалою від 29 листопада 2023 року Верховний Суд у складі судді Касаційного адміністративного суду Соколова В.М. провів необхідні дії з підготовки справи до касаційного розгляду та призначив її до розгляду в порядку письмового провадження за наявними матеріалами.
ІV. Установлені судами попередніх інстанцій обставини справи
На примусовому виконанні у Дарницькому ВДВС у м. Києві перебуває виконавче провадження ВП НОМЕР_2 з примусового виконання постанови ДПП УПП у м. Києві №ЕАО 5361926 від 24 квітня 2022 року про стягнення з ОСОБА_1 штрафу в сумі 40 800,00 грн.
19 березня 2023 року представник позивача звернувся до відповідача із заявою про зупинення виконавчих дій, яка мотивована тим, що з травня 2022 року боржник перебуває у лавах Збройних Сил України, що відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII є підставою для зупинення виконавчого провадження.
Листом начальника Дарницького ВДВС у м. Києві від 24 січня 2023 року представника позивача повідомлено про відсутність підстав для зупинення виконавчих дій у межах виконавчого провадження ВП НОМЕР_2, оскільки проходження боржником військової служби не унеможливлює вчинення виконавчих дій.
Разом із тим, на думку представника позивача, відповідачем допущено бездіяльність щодо неприйняття постанови про зупинення виконавчих дій у виконавчому провадженні ВП НОМЕР_2, адже прохання боржника, який проходить військову службу, є прямою підставою для зупинення виконавчих дій.
Не погодившись із вказаною бездіяльністю відповідача, позивач звернувся до суду з цим позовом.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
Відповідно до статті 1 Закону № 1404-VIII (у редакції на час звернення представника позивача із заявою до відповідача) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно з частинами першою, другою та четвертою статті 15 цього Закону сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник.
Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов`язок щодо виконання рішення.
За рішеннями про стягнення в дохід держави коштів або вчинення інших дій на користь чи в інтересах держави, прийнятими у справах про адміністративні правопорушення, та за рішеннями, прийнятими у кримінальних провадженнях, стягувачем виступає державний орган, який прийняв відповідне рішення або за матеріалами якого судом прийнято відповідне рішення.
Права і обов`язки сторін та інших учасників виконавчого провадження визначені у статті 19 Закону № 1404-VIII.
Так, зокрема, сторони виконавчого провадження та прокурор як учасник виконавчого провадження мають право ознайомлюватися з матеріалами виконавчого провадження, робити з них виписки, знімати копії, заявляти відводи у випадках, передбачених цим Законом, мають право доступу до автоматизованої системи виконавчого провадження, право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність виконавця у порядку, встановленому цим Законом, надавати додаткові матеріали, заявляти клопотання, брати участь у вчиненні виконавчих дій, надавати усні та письмові пояснення, заперечувати проти клопотань інших учасників виконавчого провадження та користуватися іншими правами, наданими законом.
Сторони у процесі виконання рішення відповідно до процесуального законодавства мають право укласти мирову угоду, що затверджується (визнається) судом, який видав виконавчий документ.
Сторони зобов`язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником, а також про виникнення обставин, що обумовлюють обов`язкове зупинення вчинення виконавчих дій, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі зміну їх реєстрації) або місцезнаходження, а боржник - фізична особа - також про зміну місця роботи.
Боржник зобов`язаний: 1) утримуватися від вчинення дій, що унеможливлюють чи ускладнюють виконання рішення; 2) допускати в установленому законом порядку виконавця до житла та іншого володіння, приміщень і сховищ, що належать йому або якими він користується, для проведення виконавчих дій; 3) за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України; 4) повідомити виконавцю про зміну відомостей, зазначених у декларації про доходи та майно боржника, не пізніше наступного робочого дня з дня виникнення відповідної обставини; 5) своєчасно з`являтися на вимогу виконавця; 6) надавати пояснення за фактами невиконання рішень або законних вимог виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі проходження боржником строкової військової служби, військової служби за призовом осіб офіцерського складу, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, військової служби за призовом осіб із числа резервістів в особливий період, або якщо боржник проходить військову службу та виконує бойові завдання військової служби у бойовій обстановці чи в районі проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, якщо згідно з умовами служби проведення виконавчих дій неможливе чи на прохання стягувача, який проходить таку військову службу.
Виконавець не пізніше наступного робочого дня, коли йому стало відомо про обставини, зазначені в частині першій цієї статті, а з підстави, передбаченої пунктом 9 частини першої цієї статті, - у день надіслання виконавчого документа до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, зупиняє вчинення виконавчих дій, про що виносить відповідну постанову (частина друга статті 34 цього Закону).
За змістом частин першої та п`ятої статті 35 Закону № 1404-VIII виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у випадках, передбачених пунктами 1, 4, 6, 8, 11 частини першої статті 34 цього Закону, до закінчення строку дії зазначених обставин, а у випадках, передбачених пунктами 2, 3 і 5 частини першої статті 34 цього Закону, - до розгляду питання по суті.
Після усунення обставин, що стали підставою для зупинення вчинення виконавчих дій, виконавець не пізніше наступного робочого дня з моменту, коли йому стало про це відомо, зобов`язаний продовжити примусове виконання рішення у порядку, встановленому цим Законом, про що виносить відповідну постанову.
VІ. Оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
Позиція Верховного Суду
За правилами частини третьої статті 3 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
З метою визначення меж розгляду справи Верховним Судом належить застосовувати правила статті 341 КАС України, відповідно до яких під час розгляду справи в касаційному порядку суд в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Одночасно, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. У суді касаційної інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У розрізі наведеної норми процесуального закону колегія суддів зауважує, що касаційне провадження у цій справі відкрите з підстави, передбаченої пунктом 3 частини четвертої статті 328 КАС України - неправильне застосування норм матеріального права якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.