ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 560/9105/22
адміністративне провадження № К/990/28910/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючий - Стародуб О.П.,
судді - Єзеров А.А., Кравчук В.М.,
розглянув в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 (головуючий суддя - Сторчак В. Ю., судді - Граб Л.С., Полотнянка Ю.П.)
у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії, -
ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ
Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком;
- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Обґрунтовуючи позов, ОСОБА_1 покликався на те, що після прийняття Конституційним Судом України рішення від 27.02.2020 № 3-р/2020 він набув право на отримання щорічної разової грошової допомоги до 5 травня, як особа з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи, в розмірі, встановленому ч. 5 ст. 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" у редакції Закону №367-ХIV, тобто восьми мінімальних пенсій за віком.
Водночас, на час виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" та постанова Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, якою затверджено Порядок використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати щорічної разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань. Проте, відповідач при здійсненні виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік неправомірно застосував постанову Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, а не Закон України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", який має вищу юридичну силу.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами встановлено, що позивач має статус особи з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни.
У 2022 році на виконання частини 5 статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" відповідач виплатив позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі 3906,00 грн.
Листом від 27.07.2022 відповідач повідомив позивачу про відсутність підстав для перерахунку та виплати разової грошової допомоги до 5 травня у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком, оскільки таку виплату, як особі з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни, позивачу проведено у розмірі, передбаченому постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, який для осіб з інвалідністю ІІ групи внаслідок війни становлено в сумі 3906,00 грн.
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.
ЗМІСТ РІШЕНЬ СУДІВ ПОПЕРЕДНІХ ІНСТАНЦІЙ
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 позов задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області щодо нарахування та виплати позивачу щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком.
Зобов`язано Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області нарахувати та виплатити позивачу недоплачену грошову допомогу до 5 травня за 2022 рік у розмірі восьми мінімальних пенсій за віком з урахуванням попередньо виплаченої суми допомоги.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини 5 статті 13 Закону № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня інвалідам війни виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком.
Покликаючись на те, що Закон № 3551-XII має вищу юридичну силу, суд першої інстанції дійшов висновку, що разова грошова допомога до 5 травня у 2022 році повинна виплачуватися у розмірі, встановленому частиною 5 статті 13 Закону №3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV.
Постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 31.01.2023 апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області задоволено.
Рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.09.2022 скасовано.
Ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд апеляційної інстанції, враховуючи положення статті 64 Конституції України, частини 2 статті 20 Закону № 389-VІІІ, частини 7 статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України, а також введення в Україні воєнного стану та застосовуючи висновки Верховного Суду у справі № 580/2869/22 до правовідносин цієї справи, дійшов висновку, що у 2022 році виплата щорічної разової грошової допомоги до 5 травня має здійснюватися у розмірах, визначених в додатку до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540.
ДОВОДИ ОСОБИ, ЯКА ПОДАЛА КАСАЦІЙНУ СКАРГУ ТА ІНШИХ УЧАСНИКІВ СПРАВИ
Позивач не погодився з рішенням суду апеляційної інстанції про відмову в задоволенні позовних вимог, звернувся з касаційною скаргою, в якій покликаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржуване судове рішення та прийняти нову постанову про скасування постанови суду апеляційної інстанції та про залишення без змін рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження позивач покликається на необхідність відступу від висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 01.12.2022 у справі №580/2869/22 щодо застосування положень статті 13 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту", частини 2 статті 20 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", частини 7 статті 20 та абзацу 3 підпункту 2 пункту 22 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України та Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, у подібних правовідносинах щодо нарахування та виплати щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2022 рік у розмірі, визначеному Порядком використання у 2022 році коштів державного бюджету, передбачених для виплати разової грошової допомоги ветеранам війни і жертвам нацистських переслідувань.
Також позивач зазначає, що до спірних правовідносин у справі, що розглядається, застосуванню підлягають норми Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" № 3551-XII у редакції Закону №367-ХІV, який має вищу юридичну силу, а не постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2022 №540, яка суперечить статті 17, частини 3 статті 22 Конституції України та спеціальному законодавству.
Відповідач у відзиві просив касаційну скаргу позивача залишити без задоволення, а постанову суду апеляційної інстанції - без змін.
ВИСНОВКИ ВЕРХОВНОГО СУДУ