УХВАЛА
27 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 908/129/22 (908/1333/22)
Провадження № 12-46гс23
Велика Палата Верховного Суду у складі:
судді-доповідача Пількова К. М.,
суддів Банаська О. О., Власова Ю. Л., Воробйової І. А., Григор`євої І. В., Гриціва М. І., Гудими Д. А., Єленіної Ж. М., Желєзного І. В., Кишакевича Л. Ю., Крет Г. Р., Лобойка Л. М., Мартєва С. Ю., Прокопенка О. Б., Ситнік О. М., Ткача І. В., Уркевича В. Ю., Усенко Є. А., Шевцової Н. В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву ліквідатора Приватного акціонерного товариства "Запорізька кондитерська фабрика" (далі - Товариство) Саланської Ілони Любомирівни про направлення за встановленою юрисдикцією справи
за позовом Товариства
до Державної податкової служби України (м. Київ) в особі Головного управління ДПС у Запорізькій області (далі - Управління)
про визнання незаконними та скасування податкових повідомлень-рішень
УСТАНОВИЛА:
1. Постановою Великої Палати Верховного Суду від 01.11.2023 у цій справі касаційну скаргу Управління задоволено частково; рішення Господарського суду Запорізької області від 30.11.2022 та постанову Центрального апеляційного господарського суду від 27.04.2023 скасовано, провадження у справі закрито.
2. У пункті 85 вказаної постанови Велика Палата Верховного Суду зазначила, зокрема, що вимоги платника податку (у тому числі й після відкриття провадження у справі про банкрутство та визнання його банкрутом з відкриттям щодо нього ліквідаційної процедури) щодо правомірності рішень, дій чи бездіяльності контролюючого органу стосуються насамперед перевірки законності дій суб`єкта владних повноважень, що свідчить про публічно-правовий характер такого спору, в якому суб`єкт владних повноважень реалізує свої владно-управлінські функції, а тому цей спір віднесено до компетенції суду адміністративної юрисдикції, що роз`яснено Товариству в пункті 104 постанови.
3. Абзацом першим частини другої статті 231 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) встановлено, що якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
4. Відповідно до частини четвертої статті 313 ГПК України у разі закриття судом касаційної інстанції провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 231 цього Кодексу суд за заявою позивача постановляє в порядку письмового провадження ухвалу про передачу справи до суду першої інстанції, до юрисдикції якого віднесено розгляд такої справи, крім випадків закриття провадження щодо кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства, чи передачі справи частково на новий розгляд або для продовження розгляду. У разі наявності підстав для підсудності справи за вибором позивача у його заяві має бути зазначено лише один суд, до підсудності якого відноситься вирішення спору.
5. 21.11.2023 від ліквідатора Товариства до Великої Палати Верховного Суду надійшла заява, в якій вона просить передати цю справу за юрисдикцією до Запорізького окружного адміністративного суду.
6. За визначеннями, наведеними в частині першій статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, а публічно-правовий спір - це спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг.