ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
Справа № 601/1623/20
Номер провадження в апеляційному суді 11-кп/817/36/23
Провадження № 51 - 4752 км 23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів: ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника засудженого ОСОБА_6 адвоката ОСОБА_7 у режимі
відеоконференції,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019210000000365 від 02 грудня 2019 року, щодо
ОСОБА_6,
ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кременець Тернопільської області, громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, раніше неодноразово судимого, у тому числі, вироком Кременецького районного суду Тернопільського області від 19 грудня 1997 року за статтями 94, 100, 42 КК України 1960 року до покарання у виді позбавлення волі на строк 10 років, та останній раз вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 14 квітня 2017 року за ст. 185 ч. 2, ст. 395, ст. 70 ч. 1, ст. 71 ч. 5 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки 3 місяці, звільненого
07 вересня 2019 року по відбуттю строку покарання,
за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України,
за касаційною скаргою захисника засудженого ОСОБА_6 - адвоката ОСОБА_7 на вирок Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2022 року та ухвалу Тернопільського апеляційного суду від
03 травня 2023 року щодо ОСОБА_6 .
Зміст судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Кременецького районного суду Тернопільської області від 24 жовтня 2022 року ОСОБА_6 засуджено за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України до покарання у виді довічного позбавлення волі.
Строк відбування покарання ОСОБА_6 вказано рахувати з моменту його затримання 02 грудня 2019 року.
Зараховано у строк покарання ОСОБА_6 попереднє ув`язнення з
02 грудня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.
До набрання вироком законної сили ОСОБА_6 залишено запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Ухвалено стягнути з ОСОБА_6 на користь держави 40 801 гривню
10 копійок процесуальних витрат за проведення судових експертиз.
Прийнято рішення щодо речових доказів.
Вироком суду ОСОБА_6 визнано винуватим і засуджено за те, що він, будучи раніше судимим за вчинення умисного вбивства, 01 грудня 2019 року приблизно о 22 годині в приміщені житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння, під час раптово виниклого на побутовому ґрунті конфлікту із ОСОБА_8, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, кухонним ножем, який тримав у руці, завдав численні удари у різні частині тіла
ОСОБА_8, чим заподіяв йому смерть.
Ухвалою Тернопільського апеляційного суду від 03 травня 2023 року зазначений вирок суду першої інстанції щодо ОСОБА_6 залишено без зміни, а апеляційну скаргу його захисника - адвоката ОСОБА_7 - без задоволення.
Вимоги касаційної скарги і узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі захисник ОСОБА_7, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого внаслідок суворості, просить скасувати вирок суду першої інстанції та ухвалу апеляційного суду щодо ОСОБА_6 як незаконні і призначити новий розгляд в суді першої інстанції. Вважає, що винуватість ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України, не доведено поза розумним сумнівом. Указує на незаконне затримання ОСОБА_6 приблизно о 01 годині 02 грудня 2019 року, хоча в протоколі затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, зазначено 14 годину
30 хвилин, в ході якого проведено незаконний особистий обшук та вилучено одяг ОСОБА_6, у тому числі куртку (кофту) сірого кольору, на якій у подальшому було виявлено сліди крові ОСОБА_8 . Зазначає про відсутність ефективного розслідування повідомлення ОСОБА_6 про застосування до нього незаконних методів слідства, зокрема з боку оперативного працівника ОСОБА_9, який без належного процесуального оформлення затримав ОСОБА_6 та здійснював перевірку його причетності до вбивства ОСОБА_8, застосував психологічний тиск, щоб ОСОБА_6 взяв на себе підріз, від погроз і залякувань до пригощання алкогольними напоями. Звертає увагу на те, що відповідні відомості за заявою ОСОБА_6 про застосування до нього незаконних методів слідства до ЄРДР внесені не були і рішення за наслідками належного розслідування компетентним органом не приймалось, а висновок службового розслідування не є таким рішенням. Даючи свою оцінку доказам у кримінальному провадженні, вважає недопустимими доказами, у тому числі: - протокол проведення слідчого експерименту від 03 грудня 2019 року, оскільки ОСОБА_6 продовжував перебувати під тиском працівників поліції, ОСОБА_6 надав пояснення, які не узгоджуються з іншими доказами у кримінальному провадженні щодо кількості та локалізації виявлених у
ОСОБА_8 тілесних ушкоджень, щодо часу вчинення кримінального правопорушення, належності знаряддя злочину та місця його залишення, ОСОБА_6 лише засвідчив своє зізнання у вчиненні кримінального правопорушення, а досліди і вимірювання не проводились; - висновок судово-медичної експертизи від 23 січня 2020 року № 12, якою не було встановлено належність наявних на куртці (кофті) сірого кольору слідів крові потерпілому ОСОБА_8, та висновок судової молекулярно-генетичної експертизи від
10 липня 2020 року № 14/183, якою було зафіксовано більшу кількість слідів крові на куртці (кофті) сірого кольору, серед яких сліди крові ОСОБА_8, оскільки вони суперечать одна одній; - докази, отримані в результаті проведення негласної слідчої (розшукової) дії - аудіоконтролю особи, оскільки НСРД проведено та результати оформлено з порушенням вимог КПК України. Крім того, указує на те, що суд при призначенні покарання ОСОБА_6 необґрунтовано врахував обставиною, яка обтяжує покарання, - рецидив злочинів, оскільки вчинення умисного вбивства особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, у даному кримінальному провадженні є кваліфікуючою ознакою. Вважає висновок суду про особливу суспільну небезпечність ОСОБА_6 також необґрунтованим, а призначене йому покарання у виді довічного позбавлення волі - суворим. Зазначає, що суд апеляційної інстанції в порушення вимог статей 370, 419 КПК України не звернув увагу на вказані порушення, допущені судом першої інстанції.
Заперечень на касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 від учасників судового провадження не надходило.
Позиції учасників судового провадження
Захисник ОСОБА_7 у судовому засіданні висловила доводи на підтримання своєї касаційної скарги та просила її задовольнити.
Прокурор у судовому засіданні вважала касаційну скаргу захисника ОСОБА_7 частково обґрунтованою, зокрема в частині неналежної перевірки апеляційним судом доводів сторони захисту про застосування до ОСОБА_6 незаконних методів слідства, та просила скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції.
Мотиви Суду
Заслухавши суддю-доповідача, доводи учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла до наступних висновків.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу. Суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги.
Доводи касаційної скарги про істотне порушення вимог кримінального процесуального закону судом апеляційної інстанції є обґрунтованими.
Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом, на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу, та в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Зі змісту положень ст. 418 ч. 2, ст. 419 КПК України вбачається, що судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому
статтями 368-380 цього Кодексу. В ухвалі суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має бути зазначено узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, викладаються докази, що спростовують її доводи.