ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 755/13803/21
провадження № 51-3462км23
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисника ОСОБА_6,
особи, щодо якої закрито
кримінальне провадження ОСОБА_7,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора на ухвалу Київського апеляційного суду від 02 березня 2023 року про закриття кримінального провадження № 12020100030005167 щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 Кримінального кодексу України (далі КК України), на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України
Короткий зміст оскаржених судових рішення
Дніпровський районний суд м. Києва ухвалою від 26 вересня 2020 року задовольнив клопотання захисника ОСОБА_6 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_7 та закрив кримінальне провадження № 12020100030005167 від 06 листопада 2022 року щодо ОСОБА_7, обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України (далі КПК України) у зв`язку із закінченням строків досудового розслідування, визначених ст. 219 КПК України.
Прокурор, не погоджуючись із вищезазначеною ухвалою суду першої інстанції, оскаржив її до суду апеляційної інстанції.
02 березня 2023 року ухвалою Київського апеляційного суду рішення суду першої інстанції щодо ОСОБА_7 залишено без змін, а апеляційну скаргу прокурора - без задоволення.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 було пред`явлено обвинувачення в незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечного наркотичного засобу, з метою збуту.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній сказі прокурор, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Указує на те, що апеляційний суд в порушення вимог статей 370, 419 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України) не навів докладних мотивів та підстав залишення без задоволення доводів апеляційної скарги прокурора. Зокрема, без належної уваги суду апеляційної інстанції залишились доводи прокурора про те, що суд першої інстанції в підготовчому засіданні належним чином не дослідив письмові матеріали, а саме: 1) супровідний лист за № 10.53-59-4143вих-21 від 13 серпня 2021 року, що підтверджує направлення обвинувального акта з додатками до районного суду в межах строку досудового розслідування; 2) реєстр вихідної кореспонденції Деснянської окружної прокуратури м. Києва від 13 серпня 2021 року з відміткою відділення поштового зв`язку Укрпошти № 10 від 13 серпня 2021 року. Вказані матеріали, на переконання прокурора, підтверджують направлення обвинувального акта з додатками у встановлені законом строки до Дніпровського районного суду м. Києва
Крім того, стверджує, що апеляційним судом безпідставно визнані його твердження необґрунтованими про те, що суд першої інстанції помилково закрив кримінальне провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України. Свої доводи мотивує тим, що відповідно до правового висновку, висловленому у постанові об`єднаної палати Касаційного кримінального суд Верховного Суду від 13 лютого 2023 року справа №932/8842/20 (провадження № 51-5954кмо21) викладене у п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України поняття "злочину проти життя і здоров`я особи" охоплює не тільки злочини, передбачені в розділі II Особливої частини КК України, а також включає й інші склади злочинів, у яких додатковим об`єктом посягання є життя і здоров`я особи. Тому, оскільки тяжкі та особливо тяжкі злочини проти життя та здоров`я особи (об`єктом яких, крім інших, є життя та здоров`я особи), на які не розповсюджуються положення п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України містяться майже у всіх Розділах Особливої частини Кримінального кодексу України, а також і в розділі XIIIКК України "Кримінальні правопорушення у сфері обігу наркотичних засобів та психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші кримінальні правопорушення проти здоров`я населення", а наслідки, які тягнуть за собою вчинення злочинів вищевказаної категорії, у тому числі передбачені ч. 2 ст. 307 КК України, який інкримінований ОСОБА_7, завдають шкоду здоров`ю населенню, тобто здоров`ю людини, то вважає, що це свідчить про неможливість закриття кримінального провадження на підставі п. 10 ч. 1 ст. 284 КПК України.
З урахуванням наведених обґрунтувань касаційної скарги, вважає ухвалу апеляційного суду такою, яка не відповідає вимогам статей 370, 419 КПК України.
Позиції інших учасників судового провадження
У запереченні на касаційну скаргу прокурора захисник просить залишити її без задоволення як безпідставну.
У судовому засіданні прокурор підтримав подану касаційну скаргу.
Межі розгляду матеріалів кримінального провадження у касаційному суді
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність та невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення й особі засудженого.
Згідно зі ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального й процесуального права при ухваленні судових рішень у тій частині, в якій їх було оскаржено.
Мотиви Суду
Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, учасників судового провадження, перевірила матеріали кримінального провадження, наведені у касаційній скарзі доводи і дійшла наступних висновків.
Статтею 412 КПК України передбачено, що істотними є такі порушення вимог кримінального процесуального закону, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Зі змісту ст. 370 КПК України, якою визначено вимоги щодо законності, обґрунтованості та вмотивованості судового рішення, убачається, що законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом; обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджено доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 цього Кодексу; вмотивованим є рішення, в якому наведено належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Виходячи із завдань та загальних засад кримінального провадження, визначених у статтях 2, 7 КПК України, функція апеляційного суду полягає в об`єктивному, неупередженому перегляді вироків та ухвал суду першої інстанції, справедливому вирішенні поданих апеляційних скарг із додержанням усіх вимог чинного законодавства.
Згідно з приписами ст. 418, ч. 2 ст. 419 КПК України судові рішення суду апеляційної інстанції ухвалюються в порядку, передбаченому статтями 368-380 цього Кодексу. Ухвала суду апеляційної інстанції, окрім іншого, має містити короткий зміст доводів особи, яка подала апеляційну скаргу, а при залишенні апеляційної скарги без задоволення - підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою, а також викладаються докази, що спростовують її доводи.
Суд апеляційної інстанції фактично виступає останньою інстанцією, яка надає можливість сторонам перевірити повноту судового розгляду та правильність встановлення фактичних обставин кримінального провадження судом першої інстанції, і це покладає на апеляційний суд певний обов`язок щодо дослідження й оцінки доказів, але з урахуванням особливостей, передбачених ст. 404 КПК України.
Таким чином, закон вимагає від суду проаналізувати всі доводи, викладені в апеляційній скарзі, та надати на них мотивовані відповіді. Недотримання цих положень у випадку, якщо вони перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення, є істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону, яке згідно зі ст. 438 КПК України тягне за собою скасування судового рішення.
Щодо доводів прокурора про порушення апеляційним судом вимог ст. 419 КПК України.
З матеріалів провадження слідує, що в апеляційній скарзі прокурор не погоджувався з ухвалою районного суду, оскільки суд дійшов, на його думку, помилкового висновку, що обвинувальний акт надійшов до суду поза межами строків досудового розслідування. При цьому цей суд неналежним чином дослідив письмові матеріали надані прокурором, які підтверджують направлення обвинувального акту до суду у межах строку досудового розслідування. Просив скасувати ухвалу районного суду та призначити новий розгляд в суді першої інстанції.
Суд апеляційної інстанції, мотивуючи своє рішення щодо неприйнятності доводів апеляційної скарги прокурора, фактично продублював ухвалу суду першої інстанції, та погодився з висновком цього суду про те, що прокурором не надано жодного належного підтвердження здійснення поштового відправлення обвинувального акта у межах строку досудового розслідування.
Колегія суддів не погоджується та вважає такі висновки апеляційного суду передчасними виходячи з наступних обґрунтувань.
Так, суд апеляційної інстанції, залишаючи рішенням суду першої інстанції без змін, послався на встановлене районним судом:
06 листопада 2020 року Деснянським УП ГУ НП у м. Києві до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12020100030005167 внесені відомості про кримінальне правопорушення за ч. 2 ст. 307 КК України.