ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 334/2942/23
провадження № 61-9204св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Білоконь О. В., Шиповича В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідач - приватний виконавець виконавчого округу Запорізької області Проценко Дмитро Юрійович,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2023 року у складі судді Фетісова М. В. та постанову Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2023 року у складі колегії суддів: Маловічко С. В., Гончар М. С., Подліянової Г. С.,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д. Ю. про визнання неправомірними дій приватного виконавця; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та постанови про арешт банківського рахунку; відшкодування за рахунок приватного виконавця матеріальної шкоди у розмірі 2 296 000 грн, завданої їй та її здоров`ю при здійсненні виконавцем своїх повноважень.
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій мотивовано тим, що дії приватного виконавця щодо відкриття виконавчого провадження та арешту банківського рахунку боржника мають самостійний спосіб оскарження, а саме шляхом звернення до суду із скаргою відповідно до розділу VII ЦПК України, який регулює порядок судового контролю за виконанням судових рішень.
Суди дійшли висновку, що вказані вимоги не підлягають розгляду в порядку позовного провадження на відміну вимог щодо відшкодування шкоди.
Таким чином, враховуючи положення пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України, суди дійшли висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви у зв`язку із тим, що не допускається об`єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами позовного провадження та в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції
У червні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 .
Ухвалою Верховного Суду від 29 червня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі.
Аргументи учасників справи
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У касаційній скарзі ОСОБА_1 , посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати оскаржувані судові рішення та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги.
Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, зокрема,всупереч положенням статті 188 ЦПК України, суди дійшли помилкового висновку про неможливість розгляду заявлених позивачем вимог в порядку позовного провадження.
Касаційна скарга мотивована тим, що розглядаючи справу, суди попередніх інстанцій порушили вимоги статті 7 ЦПК України щодо гласності судового процесу та статті 8 ЦПК України щодо відкритості інформації щодо справи.
При цьому заявник також вказує, що вказаний спір не можна розглядати в порядку спрощеного позовного провадження.
Також посилається на порушення судами положень статті 188 ЦПК України, якою передбачено, що в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні вимоги.
Відзиву на касаційну скаргу сторонами не подано
Фактичні обставини справи, встановлені судами
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до приватного виконавця виконавчого округу Запорізької області Проценка Д. Ю. про визнання неправомірними дій приватного виконавця; скасування постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № НОМЕР_1 та постанови про арешт банківського рахунку; відшкодування за рахунок приватного виконавця матеріальної шкоди у розмірі 2 296 000 грн, завданої їй та її здоров`ю при здійсненні виконавцем своїх повноважень.
Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 20 квітня 2023 року, залишеною без змін постановою Запорізького апеляційного суду від 29 травня 2023 року, позовну заяву повернуто позивачу.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим (частина перша статті 263 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановленні в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення із таких підстав.
Мотиви, з яких виходив Верховний Суд, та застосовані норми права
Відповідно до вимог статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є, зокрема, справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 фактично оскаржує дії та рішення приватного виконавця, прийняті під час примусового виконання виконавчого листа у справі № 334/5192/21, виданого Ленінським районним судом м. Запоріжжя 24 серпня 2022 року. Також одночасно із вказаними вимогами вона просить стягнути з відповідача шкоду, завдану вказаними діями та рішеннями.
Частиною першою статті 175 ЦПК України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім`я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (частина третя статті 175 ЦПК України).
За змістом статті 185 ЦПК України у передбачених її частинами першою-третьою випадках суд залишає без руху позовну заяву для усунення недоліків з наданням строку для цього, після чого вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі (у разі усунення недоліків) чи повернення позовної заяви (у разі неусунення недоліків).
У частині четвертій статті 185 ЦПК України міститься перелік підстав для повернення позовної заяви без залишення її без руху. Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 185 ЦПК України позовна заява підлягає поверненню в разі порушення правил об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 188 цього Кодексу).
Цивільне судочинство відповідно до ЦПК України здійснюється у порядку наказного, позовного (загального або спрощеного) та окремого провадження (частина друга статті 19 ЦПК України).