ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 233/6265/16-ц
провадження № 61-7791св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду: Олійник А. С. (суддя-доповідач), Гулейкова І. Ю., Ступак О. В.,
учасники справи:
скаржник (приватний виконавець виконавчого округу Донецької області) - Матвійчук Наталія Євгенівна,
стягувач - Публічне акціонерне товариство "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"),
боржник, - ОСОБА_1,
розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу Донецької області Матвійчук Наталії Євгенівни на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року у складі колегії суддів: Мірути О. А., Тимченко О. О., Хейло Я. В.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст вимог заяви
У квітні 2023 року до суду надійшла заява приватного виконавця виконавчого округу Донецької області (далі - державний виконавець) Матвійчук Н. Є., в якій вона просила видати дублікат виконавчого листа на виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 25 травня 2017 року у справі № 233/6265/16-ц про стягнення з ОСОБА_1 на користь Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ" (правонаступник - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста") заборгованості за кредитним договором від 18 грудня 2013 року № 025/0018Кс, що складається із: заборгованості за кредитом у розмірі 39 486,47 грн, заборгованості зі сплати процентів за користування кредитом - 22 272,66 грн, заборгованості щодо сплати комісії - 14 000,00 грн, пені, нарахованої до 14 квітня 2014 року, - 14, 92 грн, всього - 75 774,05 грн.
Короткий зміст судових рішень суду першої інстанції
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року заяву приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про видачу дубліката виконавчого документа у справі №233/6265/16-ц повернено без розгляду.
Ухвала мотивована тим, що до заяви про видачу дубліката виконавчого документа не додано доказів його надіслання (надання) стягувачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" як правонаступнику Публічного акціонерного товариства "Комерційний банк "Український фінансовий світ".
Частиною 4 статті 183 ЦПК України передбачено, що суд, встановивши, що письмову заяву (клопотання, заперечення) подано без додержання вимог частини першої або другої цієї статті, повертає її заявнику без розгляду.
Оскільки заяву про видачу дублікату виконавчого документа було подано з порушенням частини 2 статті 183 ЦПК України, суд повернув її заявнику без розгляду.
Короткий зміст судових рішень суду апеляційної інстанції
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 травня 2023 року в задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року відмовлено.
Апеляційну скаргу залишено без руху з наданням Матвійчук Н. Є. строку для сплати судового збору в розмірі 536,80 грн - десять днів з дня вручення копії цієї ухвали.
18 травня 2023 року на адресу апеляційного суду через підсистему "Електронний суд" надійшла заява Матвійчук Н. Є., в якій вона повторно просила звільнити її від сплати судового збору за подання апеляційної скарги, посилаючись на те, що: Законом України "Про судовий збір" (далі - Закон) не передбачено ставки судового збору за звернення до суду приватного/державного виконавця із заявою про видачу дубліката виконавчого документа; її офіс знаходиться в місті Маріуполі, що є тимчасово окупованою територією, тому всі документи виконавчих проваджень втрачені; після 24 лютого 2022 року втрачено все її майно, заощаджень не має, проживає на соціальну допомогу внутрішньо переміщеної особи у розмірі дві тисячі гривень на місць та гуманітарну допомогу.
Оскаржуваною ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року в задоволенні клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про звільнення від сплати судового збору за подання апеляційної скарги на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023року відмовлено. Апеляційну скаргу приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 24 квітня 2023 року визнати неподаною та повернено їй. Роз`яснено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є., що повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню із апеляційною скаргою, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення апеляційної скарги.
Ухвала Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року мотивована тим, що перелік умов відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від його сплати є вичерпним.
Суд апеляційної інстанції взяв до уваги, що ухвалою Касаційного господарського суду від 05 вересня 2022 року у справі № 905/1630/15 Матвійчук Н. Є. було відмовлено у звільненні від сплати судового збору за аналогічних обставин.
Суд апеляційної інстанції не взяв до уваги посилання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. на те, що Закон не передбачає ставки судового збору за звернення до суду приватного/державного виконавця із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, оскільки вона оскаржує ухвалу суду першої інстанції, постановлену за результатами розгляду її подання в порядку виконання судового рішення, а не за її звернення з позовом.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У травні 2023 року приватний виконавець Матвійчук Н. Є. подала до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 23 травня 2023 року, просила її скасувати, справу направити на продовження розгляд до суду апеляційної інстанції.
Аргументи учасників справи
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга обґрунтована тим, що офіс приватного виконавця Матвійчук Н. Є. з матеріалами виконавчих проваджень знаходиться на території тимчасово окупованого міста Маріуполь, тому вони є втраченими не з вини приватного виконавця.
Приватний виконавець не є особою, яка звертається до суду за захистом своїх прав, тому не є учасником справи і з нього не підлягає стягненню судовий збір.
Закон не передбачає ставок судового збору за звернення до суду приватного/державного виконавця із заявою про видачу дубліката виконавчого документа, тому на нього не поширюється обов`язок зі сплати судового збору за оскарження ухвал, постановлених за результатами розгляду таких заяв.
Після початку повномасштабного вторгнення Російської Федерації в Україну втрачено все її майно, заощаджень вона не має, проживає на соціальну допомогу внутрішньо переміщеної особи у розмірі дві тисячі гривень на місць та гуманітарну допомогу.
Просить передати справу на розгляд Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду з огляду на існування виключно правової проблеми та для забезпечення розвитку права та формування єдиної правозастосовчої практики.
Аргументи інших учасників справи
Відзиви на касаційну скаргу до Верховного Суду не надійшли.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 14 вересня 2023 року відстрочено приватному виконавцю Матвійчук Н. Є. сплату судового збору за подання та розгляд її касаційної скарги до закінчення касаційного провадження, відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У жовтні 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
07 серпня 2023 року до Верховного Суду надійшло клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про передання справи на розгляд Об`єднаної палати Верховного Суду.
28 серпня та 20 вересня 2023 року до Верховного Суду надійшли клопотання приватного виконавця Матвійчук Н. Є. про передання справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Відповідно до абзацу другого частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно зі статтею 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої абзацом другим частини другої статті 389 ЦПК України.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилався на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права - приватний виконавець не відноситься до суб`єктів справляння судового збору відповідно до Закону.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з таких підстав.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
У справі, яка переглядається, спір стосується питання сплати приватним виконавцем судового збору за подання до суду апеляційної/касаційної інстанції відповідної скарги у справі за заявою приватного виконавця про видачу дубліката виконавчого документа.
Відповідно до статті 2 Закону платники судового збору - громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи-підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно з абзацом 2 частини першої статті 3 Закону судовий збір справляється за подання до суду апеляційної і касаційної скарг на судові рішення.
Розміри ставок судового збору регламентовано статтею 4 Закону, перелік пільг щодо сплати судового збору встановлено у статті 5 Закону.
Статтею 8 Закону врегульовано питання відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати (враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті).
Відповідно до частин першої, третьої статті 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.