ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 725/7713/21
провадження № 61-9005св22
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Ступак О. В.,
суддів: Білоконь О. В., Гулейкова І. Ю., Олійник А. С. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивачі: ОСОБА_1, ОСОБА_2,
відповідач - Акціонерне товариство "Альфа-Банк",
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Наталія Володимирівни,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану адвокатом Новіковим Олександром Павловичем, на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2022 року у складі судді Вольської-Тонієвич О. В. та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року у складі колегії суддів: Владичана А. І., Литвинюк І. М., Перепелюк І. Б.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1, ОСОБА_2 через адвоката Новікова О. П. звернулися до суду з позовом до Акціонерного товариства "Альфа-Банк" (далі - АТ "Альфа-Банк"), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Чернівецького міського нотаріального округу Козлова Н. В., про захист права власності шляхом припинення права власності на квартиру та скасування рішення приватного нотаріуса про державну реєстрацію.
Позов мотивований тим, що 20 березня 2006 року між ОСОБА_1 та Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку "Укрсоцбанк" (далі - АКБСР "Укрсоцбанк"), правонаступником якого є АТ "Альфа-Банк", було укладено кредитний договір № 91 відповідно до якого кредитор надав, а позичальник отримав кредит у розмірі 69 300,00 дол. США.
20 березня 2006 року для забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між АТ "Альфа-Банк" та позивачами укладено іпотечний договір № 91.
Відповідно до пункту 1.1 іпотечного договору предметом іпотеки є квартира АДРЕСА_1 .
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 03 листопада 2021 року № 282615477 право власності на предмет іпотеки - спірну квартиру, належить на праві власності відповідачу на підставі рішення приватного нотаріуса Козлової Н. В. від 28 вересня 2021 року, індексний номер 60628350.
Іпотечний договір № 91 укладений до 14 січня 2009 року, тобто до набрання чинності Законом України від 25 грудня 2008 року "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва", яким було внесено зміни до Закону України "Про іпотеку".
Відповідно до статей 37, 38 Закону України "Про іпотеку" (у редакції на час укладення договору) правовою підставою для реєстрації права власності іпотекодержателя на нерухоме майно і продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі - покупцеві є саме договір про задоволення вимог іпотекодержателя, а не застереження про задоволення вимог іпотекодержателя в іпотечному договорі.
Сторони не укладали окремого договору про задоволення вимог іпотекодержателя, тому реєстрація права власності на підставі іпотечного застереження є незаконною.
Відповідач не направляв на адресу позивачів повідомлення із зазначенням усіх складових заборгованості, а обмежився зазначенням загальної суми заборгованості, що не відповідає статтям 7, 35, 37 Закону України "Про іпотеку", пункту 61 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
АТ "Альфа-Банк" не надав реєстратору/нотаріусу, а той не встановив розмір заборгованості за кредитним договором, яка була задоволена шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки.
Заочним рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 15 вересня 2015 року у справі № 725/2644/15-ц позов Публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" (далі - ПАТ "Укрсоцбанк") до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено. Стягнено з ОСОБА_1 на користь ПАТ "Укрсоцбанк" заборгованість за кредитним договором у розмірі 88 781,45 дол. США. Однак, згідно із повідомленням про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання, яке надійшло ОСОБА_2, загальна сума вимог становить 114 402,33 дол. США, що на 25 620,88 дол. США більше ніж передбачено рішенням суду.
До набуття предмета іпотеки у власність АТ "Альфа-Банк" не провів оцінку спірної квартири.
Письмова вимога від іпотекодержателя про звернення стягнення на предмет іпотеки повинна мати інформацію про вартість майна, за якою відбулося зарахування вимог, однак АТ "Альфа-Банк" не надсилав на адресу позивачів письмову вимогу про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням його вартості для зарахування вимог банку, тому реєстрація права власності проведена з порушенням вимог Закону України "Про іпотеку".
Відповідач, зареєструвавши право власності на спірну квартиру, діяв всупереч закону, а рішення державного реєстратора про державну реєстрацію права власності за банком призвело до незаконного набуття права власності, позбавлення права власності позивачів.
Просили захистити своє право власності на спірну квартиру шляхом припинення права власності АТ "Альфа-Банк" на неї, скасувавши рішення приватного нотаріуса Козлової Н. В. від 28 вересня 2021 року про державну реєстрацію, індексний номер 60628350. Вирішити питання про розподіл судових витрат.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2022 року в позові відмовлено.
Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що застереження в іпотечному договорі прирівнюється до договору про задоволення вимог іпотекодержателя за своїми правовими наслідками та передбачає передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов`язання. Отже, позивачі обрали неналежний та неефективний спосіб захисту, оскільки позивачі повинні були звернутися до суду із позовом одночасно про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності за відповідачем та визнання права власності за позивачами.
Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції
Постановою Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1, ОСОБА_2, подану адвокатом Новіковим О. П., задоволено частково. Рішення Першотравневого районного суду м. Чернівці від 23 травня 2022 року змінено, викладено мотивувальну частину рішення в редакції цієї постанови. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
Рішення суду апеляційної інстанції в частині зміни мотивів, обґрунтовано тим, що суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про відмову в позові, оскільки позивачі обрали неналежний спосіб судового захисту, однак помилився із обґрунтуванням відмови та неправомірно вказав, що позивачі повинні були звернутися із вимогами про скасування рішення державного реєстратора, припинення права власності за відповідачем та визнання права власності за позивачем.
Згідно з правовими висновками Великої Палати Верховного Суду викладеними у постанові від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, якщо позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, то належним способом захисту може бути позов про витребування нерухомого майна, оскільки його задоволення та як наслідок, рішення суду про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру прав.
Короткий зміст вимог касаційної скарги
У вересні 2022 року ОСОБА_1, ОСОБА_2, через адвоката Новікова О. П., звернулися до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Першотравневого районного суду м. Чернівців від 23 травня 2022 року та постанову Чернівецького апеляційного суду від 16 серпня 2022 року, просили їх скасувати, ухвалити нове про задоволення позову.
Доводи особи, яка подала касаційну скаргу
Касаційна скарга мотивована тим, що письмові вимоги, які надсилались іпотекодавцям у цій справі, не містять інформацію щодо вартості іпотечного майна, за якою відбулося зарахування вимог.
Повідомлення про порушення зобов`язання повинно відповідати статті 35 Закону України "Про іпотеку".
Позичальнику та майновому поручителю нараховано передбачені кредитним договором проценти за користування кредитом, а також визначену в договорі неустойку після 19 травня 2009 року (дата кінцевого повернення кредиту), що є безпідставним.
Відповідно до пункту 1.1.2 кредитного договору кінцевим терміном повернення кредиту є 19 березня 2013 року. Отже, нарахування передбачених кредитним договором процентів за користування кредитом, а також обумовленої в договорі неустойки поза цим строком є безпідставним.
Неповідомлення боржника про ціну, згідно з якою майно набувається у власність, позбавляє його можливості оспорити її у разі незгоди, та гарантій, встановлених статтею 37 Закону України "Про іпотеку".
Способами судового захисту порушених прав та інтересів особи є скасування рішення державного реєстратора щодо державної реєстрації прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав.
Суди попередніх інстанцій застосували норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, провадження № 14-144цс18, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, провадження № 12-187цс18, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, провадження № 14-338цс18, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, провадження № 12-14звг19, від 04 вересня 2018 року у справі № 915/127/18, провадження № 12-184гс18, від 20 листопада 2019 року у справі № 802/1340/18-а, провадження № 11-474апп19, від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17, провадження № 14-397цс19, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, провадження № 14-45цс20, від 22 серпня 2018 року у справі № 925/1265/16, провадження № 12-158гс18, від 29 травня 2019 року у справі № 367/2022/15-ц, провадження № 14-376цс18, від 19 травня 2020 року у справі № 644/3116/18-ц, провадження № 14-45цс20, від 27 листопада 2018 року у справі № 820/3534/17, провадження № 11-870апп18, від 05 грудня 2018 року у справі № 522/2202/15-ц, провадження № 14-247цс18, від 13 липня 2022 року у справі № 199/8324/19, провадження № 14-212цс21, у постановах Верховного Суду від 17 серпня 2022 року у справі № 450/441/19, провадження № 61-691св22, від 16 грудня 2020 року у справі № 755/7423/17, провадження № 61-871св20, від 20 серпня 2020 року у справі № 916/2464/19, від 16 вересня 2020 року у справі № 352/1021/19, провадження № 61-7648св20, від 04 листопада 2020 року у справі № 910/7648/19, від 25 листопада 2020 року у справі № 761/15741/17, провадження № 61-1199св20, від 03 вересня 2020 року у справі № 914/1201/19, від 23 червня 2020 року у справі № 906/516/19, від 30 червня 2020 року у справі № 922/3130/19, від 14 липня 2020 року у справі № 910/8387/19.
Аргументи інших учасників справи
Відзив АТ "Альфа-Банк" на касаційну скаргу мотивований тим, що реєстратору було надано висновки про вартість майна.
Сторони керувались положеннями Закону України "Про іпотеку" в частині визначення вартості іпотечного майна, оскільки договір це питання не врегульовував.
Позивачі не заявляли вимоги про визнання оцінки, висновку, або договору про виготовлення оцінки майна недійсними, протиправними або ж незаконними, а вказували на відсутність оцінки. На спростування цього відповідач надав суду висновок про вартість майна, а не весь звіт оцінювача.
Наведена у касаційній скарзі судова практика, яка була сформована у спорах щодо правовідносин, які виникли до 06 березня 2020 року, не може бути застосована у справі, що переглядається, оскільки правовідносини між сторонами склалися за іншого правового регулювання.
Рух справи в суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 19 вересня 2022 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали справи.
У вересні 2022 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28 грудня 2022 року зупинено касаційне провадження у цій справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 759/5454/19.
Ухвалою від 09 листопада 2023 року поновлено касаційне провадження у цій справі та призначено справу до розгляду.
Позиція Верховного Суду
Підстави відкриття касаційного провадження та межі розгляду справи
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку.
Відповідно до статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, які передбачені пунктами 1, 3, 4, 8 частини першої статті 411, частиною другою статті 414 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
Касаційне провадження відкрито з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та відзиву на неї, Верховний Суд дійшов висновку про часткове задоволення касаційної скарги з таких підстав.