ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
08 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 179/1822/21
провадження № 61-6771св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого - Фаловської І. М.,
суддів: Грушицького А. І., Ігнатенка В. М. (суддя-доповідач), Карпенко С. О., Сердюка В. В.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідач - Магдалинівська селищна рада Новомосковського району Дніпропетровської області,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Солодовик Вікторія Володимирівна,
особа, яка подавала апеляційну скаргу, - керівник Новомосковської окружної прокуратури,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргуДніпропетровської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року у складі колегії суддів Гапонова А. В., Новікової Г. В., Никифоряка Л. П.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог
У листопаді 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Магдалинівської селищної ради Новомосковського району Дніпропетровської області (далі - Магдалинівська селищна рада), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - приватний нотаріус Новомосковського районного нотаріального округу Дніпропетровської області (далі - приватний нотаріус) Солодовник В. В., про встановлення факту родинних відносин та визнання права на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
На обґрунтування позову посилалася на те, що вона є дочкою ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
За життя ОСОБА_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своїм рідним братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 .
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали спільних батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Таким чином, ОСОБА_3 є її рідним дядьком.
ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_3 помер. Після смерті ОСОБА_3 залишилася спадщина у вигляді права на земельну ділянку, що розташована на території Жданівської сільської ради Магдалинівського району Дніпропетровської області (далі - Жданівська сільська рада), за рахунок земель КДСП "Нива". Таке право виникло у ОСОБА_3 у зв`язку з включенням його до списків до державного акта на право колективної власності на землю КДСП "Нива" за номером 240. За життя ОСОБА_3 своє право на виділення земельної ділянки в натурі не реалізував.
Державний акт на право колективної власності на землю КДСП "Нива" був виданий 23 червня 1995 року та зареєстрований у Книзі записів Державних актів на право колективної власності на землю за № 308. Таким чином, ОСОБА_3 набув право на земельну частку (пай) КДСП "Нива", оскільки державний акт на право колективної власності на землю був виданий до його смерті.
Після смерті ОСОБА_3 спадщину у вигляді права на земельну ділянку (пай), що розташована на території Жданівської сільської ради, за рахунок земель КДСП "Нива", фактично прийняв його брат ОСОБА_2 .
Успадкувавши від рідного брата ОСОБА_3 право на земельну ділянку (пай), що розташована на території Жданівської сільської ради, за рахунок земель КДСП "Нива", ОСОБА_2 своє право на виділення земельної ділянки в натурі не реалізував.
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
12 квітня 2018 року позивач, у визначеному статтями 1269, 1270 ЦК України порядку та строки, звернулась до приватного нотаріуса Солодовник В. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті батька у порядку спадкування за законом.
До складу спадкової маси входило також право її батька на отримання земельної ділянки, що розташована на території Жданівської сільської ради, за рахунок земель КДСП "Нива", яке померлий ОСОБА_2 фактично успадкував після смерті рідного брата ОСОБА_3
05 жовтня 2018 року приватний нотаріус Солодовник В. В. відмовила у вчиненні нотаріальної дії (у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 ), оскільки відсутні документи на підтвердження належності йому спадкового майна, а саме земельної ділянки, яка розташована на території Жданівської сільської ради.
Позивач зазначала, що на момент смерті її батько ОСОБА_2 втратив документи, що підтверджують родинні зв`язки між ним та рідним братом ОСОБА_3, тому вона вимушена звертатися до суду для встановлення вказаного факту, як необхідного для реалізації позовних вимог, щодо визнання права у порядку спадкування за законом.
У подальшому вона повторно звернулась до приватного нотаріуса Солодовник В. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті її батька ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, у порядку спадкування за законом після смерті брата ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
25 жовтня 2021 року приватний нотаріус Солодовник В. В. винесла постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, якою ОСОБА_1 відмовлено у вчиненні нотаріальної дії - видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2, який був спадкоємцем за законом ОСОБА_3, оскільки не підтверджуються родинні відносини та належність йому спадкового майна, а саме земельної ділянки, що розташована на території Жданівської сільської ради.
На підставі наведеного позивач просила встановити факт, що ОСОБА_3 є рідним братом ОСОБА_2 ; визнати факт прийняття спадщини ОСОБА_2, після смерті брата ОСОБА_3 ; визнати за нею право на земельну частку (пай) у розмірі 5,06 умовних кадастрових гектарів, за рахунок земель КДСП "Нива", яка розташована на території Жданівської сільської ради, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_3, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Короткий зміст судових рішень судів першої та апеляційної інстанцій
і мотиви їх ухвалення
Рішенням Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року позов задоволено.
Встановлено факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3, є рідним братом ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Визнано факт прийняття спадщини ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_4, після смерті брата ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Визнано за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у розмірі 5,06 умовних кадастрових гектарів, за рахунок земель КДСП "Нива", розташованих на території Жданівської сільської ради, у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_3, без визначення меж цієї частки в натурі (на місцевості).
Рішення суду першої інстанції мотивоване тим, щоза наявності у позивача перешкод в отриманні свідоцтва про право на спадщину, пов`язаних із підтвердженням родинних відносин та встановленням факту прийняття спадщини, суд вважав обґрунтованими позовні вимоги про визнання права на спадкове майно, оскільки існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням, керівник Новомосковської окружної прокуратури подав до суду апеляційної інстанції апеляційну скаргу на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року апеляційну скаргу керівника Новомосковської окружної прокуратури на рішення Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 06 липня 2022 року визнано неподаною та повернуто заявнику.
Ухвала суду апеляційної інстанції мотивована тим, що Новомосковська окружна прокуратура не є учасником цієї справи. Посилання прокуратури на порушення оскаржуваним рішенням прав та інтересів Магдалинівської селищної ради є безпідставними, оскільки Магдалинівська селищна рада у листі зазначила, що не буде оскаржувати рішення суду першої інстанції. Крім того, прокуратура втручається у приватні інтереси, пов`язані зі встановленням факту родинних відносин та визнанням права у порядку спадкування на земельну частку (пай).
Короткий зміст вимог касаційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить суд касаційної інстанції скасувати ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року та направити справу для продовження розгляду до суду апеляційної інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції помилково повернув апеляційну скаргу, не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 жовтня 2019 року у справі № 903/129/18, відповідно до якого сам факт незвернення до суду органу, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, свідчить про те, що такий орган неналежно виконує свої повноваження щодо повернення земельної ділянки, у зв`язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів значної кількості громадян - членів територіальної громади на звернення до суду.
Також суд апеляційної інстанції не врахував висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 травня 2020 року у справі № 912/2385/18, відповідно до якого бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Суд апеляційної інстанції помилково зазначив про те, що прокуратура втручається у приватні інтереси, пов`язані зі встановленням факту родинних відносин та визнанням права у порядку спадкування на земельну частку (пай), оскільки прокуратура оспорювала рішення суду першої інстанції лише в частині визнання за ОСОБА_1 прав на земельну частку (пай) у розмірі 5,06 умовних кадастрових гектарів, за рахунок земель КДСП "Нива".
Суд першої інстанції безпідставно визнав за ОСОБА_1 право на земельну частку (пай) у порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_2, який прийняв спадщину після смерті брата ОСОБА_3, оскільки таке право ОСОБА_3 не належало та не могло бути успадковане його спадкоємцями.
Неоскарження селищною радою рішення суду першої інстанції свідчить про неналежне виконання нею своїх повноважень щодо повернення земельної ділянки.
Доводи інших учасників справи
Інші учасники справи не скористалися своїми правами на подання до суду своїх заперечень щодо змісту і вимог касаційної скарги, відзиву на касаційну скаргу до касаційного суду не направили.
Провадження у суді касаційної інстанції
02 травня 2023 року Дніпропетровська обласна прокуратура в інтересах держави в особі Магдалинівської селищної ради надіслала засобами поштового зв`язку до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року.
Верховний Суд ухвалою від 22 травня 2023 року відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою Дніпропетровської обласної прокуратури на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 05 квітня 2023 року, витребував справу із суду першої інстанції.
06 червня 2023 року справа надійшла до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 03 листопада 2023 року справу призначено до розгляду.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
Суди встановили, що ІНФОРМАЦІЯ_3 помер ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .
ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_2 .
За життя ОСОБА_2 постійно проживав за адресою: АДРЕСА_1, разом зі своїм рідним братом ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, що підтверджується довідкою виконавчого комітету Жданівської сільської ради від 11 квітня 2019 року № 274.
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 мали спільних рідних батьків ОСОБА_4 та ОСОБА_5
ОСОБА_3 внесений до списку громадян - членів КДСП "Нива".
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
Так, частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених
у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно з частинами першою та другою статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.