ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
23 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 157/146/18
провадження № 51-3987 км 20
Верховний Суд колегією суддів Другої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
а також у режимі відеоконференції:
представника потерпілого ОСОБА_6,
захисників ОСОБА_7 і ОСОБА_8,
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу прокурора, який брав участь у провадженні в судах першої та апеляційної інстанцій, на ухвалу Волинського апеляційного суду від 26 жовтня 2022 року в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12017030010003168, за обвинуваченням
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянки України, уродженки с. Вишнівчик Перемишлянського району, зареєстрованої у АДРЕСА_1, жительки АДРЕСА_2, раніше судимої за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 липня 2018 року за ч. 2 ст.186 КК України, з урахуванням ухвали Волинського апеляційного суду від 02 листопада 2018 року, до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки, зі звільненням від відбування покарання на підставі ст. 75 КК України з іспитовим строком 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України;
ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_3, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 15 серпня 2019 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років,
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 190 КК України;
ОСОБА_11, ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянина України, уродженця м. Тернополя, жителя АДРЕСА_4, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 листопада 2019 року за ч. 3 ст. 289, ст. 71 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 7 років 2 місяці, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190, ч. 2 ст. 199, ч. 2 ст. 186, ч. 2 ст. 199 КК України;
ОСОБА_12, ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, уродженця та жителя АДРЕСА_2, зареєстрованого там само по АДРЕСА_5, раніше неодноразово судимого, останній раз за вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 21 листопада 2019 року за ч. 3 ст.185 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
За вироком Луцького міськрайонного суду Волинської області від 11 квітня 2022 року ОСОБА_10 засуджено за ч. 2 ст. 199 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом часткового складання покарань, призначених за цим вироком і попереднім вироком цього ж суду від 15 серпня 2019 року, ОСОБА_10 призначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 6 років, з конфіскацією всього майна, що належить йому на праві приватної власності.
До набрання вироком законної сили суд залишив запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований щодо ОСОБА_10, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахував у строк покарання строк його попереднього ув`язнення з 28 січня до 30 січня 2017 року, з 30 серпня до 28 жовтня 2018 року та з 15 серпня до 17 вересня 2019 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за два дні позбавлення волі.
Також суд у вироку прийняв рішення про розподіл процесуальних витрат і долю речових доказів.
Згідно з вироком суду ОСОБА_10 визнано винуватим у тому, що він, діючи умисно, з корисливих мотивів, придбав за невстановлених обставин сувенірні купюри з малюнком банкноти номіналом 500 грн, після чого скоригував напис "сувенір", наніс на них серію і номер, тим самим незаконно підробивши, виготовив національну валюту України у вигляді банкнот, і став зберігати їх в одязі та автомобілі марки "АУДІ А6" (р.н.з. НОМЕР_1 ) з метою подальшого збуту.
Надалі ОСОБА_10, достовірно знаючи, що вказана національна валюта України є підробленою та не містить очевидних невідповідностей грошовому знаку, а також розуміючи можливість подальшого перебування підробленої валюти в обігу, діючи повторно, умисно, з корисливих мотивів, у період з 29 вересня до 17 жовтня 2017 року, переміщаючись територією Волинської області на вказаному автомобілі, збув ці банкноти як засіб платежу під час розрахунків у продуктовому магазині, що по АДРЕСА_6, передавши дві банкноти ОСОБА_13, а також на автозаправних станціях: ТОВ НК "Аветра", що по вул. Першотравневій, 133 у с. Копачівка, Рожищенського району, передавши три банкноти ОСОБА_14 ; ПАТ "Укрнафта", що по вул. Карпенка-Карого, 1б у м. Луцьку, передавши дві банкноти ОСОБА_15 ; ПАТ "Укр-Петроль", що по вул. Луцькій, 1б у с. Крухиничі Локачинського р-ну, передавши п`ять банкнот ОСОБА_16 ; ТзОВ "ВПМК-Трейд", що по вул. Луцькій, 1в у смт. Голоби Ковельського району, передавши дві банкноти ОСОБА_17 ; АЗС №17, що по вул. Лісовій у с. Старі Кошари Ковельського району, передавши п`ять банкнот ОСОБА_18 ; ТОВ НК "Аветра", що по вул. Володимирській, 72б у м. Луцьку, передавши одну банкноту ОСОБА_19 ; АЗС "Укр-Петроль", що по вул. Варшавській, 3 у м. Ковелі, передавши дві банкноти ОСОБА_20 ; ПП "Укрпалетсистем", що по вул. Ковельській, 15а у с. Підцир?я Камінь-Каширського району, передавши три банкноти ОСОБА_21 .
За цим же вироком визнано невинуватими та виправдано у пред`явленому обвинуваченні на підставі п. 1 ч. 1 ст. 373 КПК України: ОСОБА_11 за ч. 1 ст. 190 КК України; ОСОБА_11, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 за ч. 2 ст. 199 КК України; ОСОБА_10 та ОСОБА_11 за ч. 2 ст. 186 КК України, у зв`язку з недоведеністю вчинення ними цих кримінальних правопорушень.
Крім того, за вироком суду ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано невинуватими у пред`явленому обвинуваченні за ч. 2 ст. 190 КК України та виправдано на підставі п. 1 ч. 3 ст. 373 КПК України, оскільки стороною обвинувачення не доведено, що в їхньому діянні є склад цього кримінального правопорушення.
Згідно з вироком суду, орган досудового розслідування пред`явив ОСОБА_11, ОСОБА_10, ОСОБА_9 і ОСОБА_12 обвинувачення в тому, що вони, діючи за попередньою змовою групою осіб, умисно, з корисливих мотивів, придбали сувенірні купюри з малюнком банкноти номіналом 500 грн, частково підробили їх реквізити, тим самим виготовили, і надалі зберігали, перевозили з метою збуту та збували як засіб платежу на території Волинської області незаконно підроблену національну валюту України.
Надалі, як зазначено в обвинувальному акті, ОСОБА_11 за попередньою змовою групою осіб з ОСОБА_10, діючи умисно, повторно, достовірно знаючи, що вказані банкноти національної валюти України є підробленими та не містять очевидних невідповідностей грошовому знаку, а також розуміючи можливість подальшого перебування підробленої валюти в обігу, у період з 29 вересня до 17 жовтня 2017 року, переміщаючись територією Волинської області на автомобілі марки "АУДІ А6" (р.н.з. НОМЕР_1 ), спільно збули ці банкноти як засіб платежу під час розрахунків у продуктовому магазині та на автозаправних станціях, перелік яких наведено вище.
Також за версією органу досудового розслідування 17 жовтня 2017 року близько 08:00 ОСОБА_11, ОСОБА_9, ОСОБА_12 і ОСОБА_10, діючи за попередньою змовою групою осіб, перебуваючи на АЗС №86 ПП "Укрпалетсистем", що по вул. Ковельській, 15а у с. Підцир?я Камінь-Каширського району за тих же обставин умисно спільно збули три банкноти як засіб платежу під час розрахунків, передавши їх ОСОБА_21 .
Проте суд дійшов висновку, що сторона обвинувачення не довела того, що під час вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України, ОСОБА_10 діяв за попередньою змовою групою осіб спільно з ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_12, тому виключив з його обвинувачення цю кваліфікуючу ознаку, а інших обвинувачених виправдав за недоведеністю їх вини.
Крім, того органом досудового розслідування ОСОБА_11 пред`явлено обвинувачення за ч. 1 ст. 190 КК України, а саме в тому, що він 15 вересня 2017 року близько 03:30, перебуваючи на автомобільній мийці по вул. Рівненській, 1л у м. Луцьку, діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно знаючи, що банкнота національної валюти України номіналом 500 грн є підробленою, використав її як засіб платежу під час розрахунку за ганчірку для миття та отримав від ОСОБА_22 лишок коштів у сумі 440 грн, тим самим шляхом обману заволодів майном потерпілого, заподіявши йому шкоду у зазначеному розмірі.
Також органом досудового розслідування ОСОБА_10 і ОСОБА_11 обвинувачувалися в грабежі, вчиненому за попередньою змовою групою осіб (ч. 2 ст. 186 КК України). За версією сторони обвинувачення, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 24 вересня 2017 року близько 02:45 з метою збуту підробленої національної валюти України прибули на автозаправну станцію ПАТ "Укрнафта", що по вул. Будівельній, 1а в с. Рованці Луцького району. Під час розрахунку за дизельне пальне, яким був заповнений бак автомобіля марки "АУДІ А6" (р.н.з. НОМЕР_1 ), ОСОБА_10 передав оператору дві підроблені банкноти як засіб платежу, однак останній виявив, що гроші несправжні, через що зробив зауваження. Водночас ОСОБА_10 і ОСОБА_11, не зважаючи на намір оператора їх зупинити, втекли з місця події, тим самим відкрито заволоділи належним ПАТ "Укрнафта" дизельним пальним на загальну суму 1036,2 грн. За аналогічних обставин, згідно з обвинувальним актом, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 13 жовтня 2017 року близько 21:20, перебуваючи на АЗС № 17, що по вул. Лісовій у с. Старі Кошари Ковельського району, відкрито заволоділи дизельним пальним, що належить ТзОВ "Ресурс ОІЛ", на загальну суму 2561,05 грн.
Крім того, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 обвинувачувалися у вчиненні шахрайства шляхом обману під час використання підробленої національної валюти України. Так, за версією сторони обвинувачення, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у період з 29 вересня до 17 жовтня 2017 року, переміщаючись на вказаному вище автомобілі територією Волинської області, діючи за попередньою змовою групою осіб, повторно, умисно, шляхом обману, використавши підроблену національну валюту України у вигляді банкнот номіналом 500 грн як засіб платежу під час розрахунку за купівлю товарів і дизельного пального, незаконно заволоділи чужим майном, а саме у ТОВ НК "Аветра", що по вул. Першотравневій, 133 у с. Копачівка, Рожищенського району, що спричинило ОСОБА_14 майнову шкоду у розмірі 1500 грн; у продуктовому магазині по АДРЕСА_6, що спричинило майнової шкоду ОСОБА_13 в розмірі 500 грн; на АЗС ПАТ "Укрнафта" по вул. Карпенка-Карого, 1б у м. Луцьку, що спричинило ОСОБА_15 майнової шкоди в розмірі 920 грн, на АЗС ПАТ "Укр-Петроль", що по вул. Луцькій, 1б, с. Крухиничі, Локачинського р-ну, що спричинило ОСОБА_16 майнової шкоди у розмірі 2 177,61 грн., на АЗС №1 ТзОВ "ВПМК-Трейд", що по вул. Луцькій, 1в, смт. Голоби, Ковельського р-ну, що спричинило ОСОБА_17 майнової шкоди в розмірі 1000 грн, на АЗС ТОВ НК "Аветра", що по вул. Володимирській, 72б, м. Луцьк, що спричинило ОСОБА_19 майнової шкоди в розмірі 500 грн, на АЗС "Укр-Петроль", що в м. Ковелі, по вул. Варшавській, 3, що спричинило ОСОБА_23 майнової шкоди на суму 1000 грн.
Волинський апеляційний суд ухвалою від 26 жовтня 2022 року залишив без змін вирок місцевого суду щодо ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12, та на підставі ч. 5 ст. 72 КК України (в редакції Закону України від 26 листопада 2015 року №838-VIII) зарахував ОСОБА_10 у строк відбування покарання строк попереднього ув`язнення з 18 вересня 2019 року до 26 жовтня 2022 року з розрахунку, що одному дню попереднього ув`язнення відповідає два дні позбавлення волі.
Вимоги касаційної скарги й узагальнені доводи особи, яка її подала
У касаційній скарзі прокурор просить скасувати ухвалу апеляційного суду і призначити новий розгляд у суді апеляційної інстанції. Вважає, що апеляційний суд належним чином не перевірив доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора, про те, що зібрані у кримінальному провадженні докази обвинувачення є допустимими та достатніми для доведення винуватості ОСОБА_10, ОСОБА_9, ОСОБА_11 і ОСОБА_12 у вчиненні інкримінованих їм кримінальних правопорушень. Зокрема, як зазначив прокурор, суд апеляційної інстанції, всупереч вимогам процесуального закону, відмовив у повторному дослідженні обставин кримінальних правопорушень, необґрунтовано погодився з висновками місцевого суду про недопустимість ряду доказів, не усунув протиріч між показаннями обвинувачених і свідків щодо обставин вчинення грабежу та не спростував аргументів прокурора про наявність ознак скоєння кримінальних правопорушень за попередньою змовою групою осіб. Крім того, прокурор вважає, що суд апеляційної інстанції належним чином не перевірив його доводів про м`якість призначеного ОСОБА_10 покарання та неправильне застосування положень ч. 5 ст. 72 КК України. Внаслідок цього, на думку прокурора, апеляційний суд, не навівши переконливих мотивів прийнятого рішення, безпідставно залишив вирок без змін.
Позиції інших учасників судового провадження
Під час касаційного розгляду прокурор ОСОБА_5 просив задовольнити касаційну скаргу прокурора на викладених у ній підставах.
Захисники ОСОБА_7 і ОСОБА_8 просили залишити ухвалу апеляційного суду без зміни як законну, а касаційну скаргу прокурора - без задоволення як необґрунтовану.
Представник потерпілого ОСОБА_6 просила прийняти рішення на розсуд Суду.
Мотиви Суду
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об`єктивно з`ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Вказаним вимогам повинна відповідати й ухвала апеляційного суду, водночас апеляційна процедура передбачає оцінку оскаржуваного вироку щодо його відповідності нормам кримінального та процесуального законів, фактичним обставинам кримінального провадження, а також дослідженим у судовому засіданні доказам.
В ухвалі апеляційного суду повинні бути зазначені мотиви, з яких суд апеляційної інстанції виходив при постановленні ухвали, а також положення закону, яким він керувався. При залишенні апеляційної скарги без задоволення в ухвалі суду апеляційної інстанції мають бути зазначені підстави, з яких апеляційну скаргу визнано необґрунтованою (ст. 419 КПК України). Формальний апеляційний перегляд є несумісним із закріпленими у статтях 2, 7 КПК України завданнями та загальними засадами кримінального провадження.
Однак апеляційний суд під час перегляду вироку місцевого суду щодо ОСОБА_10 і ОСОБА_11 не дотримався вказаних вимог кримінального процесуального закону.
Орган досудового розслідування обвинувачував, зокрема, ОСОБА_10 і ОСОБА_11 у тому, що вони діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, виготовили, зберігали, перевозили з метою збуту і збували підроблену національну валюту України у виді банкнот, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 199 КК України.
Місцевий суд у вироку дійшов висновку, що досліджені докази не підтверджують наведених в обвинувальному акті обставин вчинення кримінальних правопорушень та є недостатніми для доведення пред`явленого ОСОБА_11 обвинувачення, а також для доведення їх вчинення ОСОБА_10 за попередньою змовою групою осіб.
Прокурор, не погодившись з виправданням ОСОБА_11 і виключенням зазначеної кваліфікуючої ознаки з обвинувачення ОСОБА_10, подав на вирок апеляційну скаргу, в якій з наведенням аргументів та посиланням на конкретні докази вказував, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, зроблені внаслідок неповного дослідження доказів та їх неправильної оцінки. Зокрема, як видно з апеляційної скарги прокурора, він стверджував, що висновок суду про невинуватість ОСОБА_11 ґрунтується лише на показаннях самих обвинувачених, втім, на думку прокурора, поза увагою суду залишено і не дано належної оцінки іншим доказам, які досліджено за клопотанням сторони обвинувачення.