ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 179/541/20
провадження № 51-4875км23
Верховний Суд колегією суддів Третьої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1,
суддів ОСОБА_2, ОСОБА_3,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_4,
прокурора ОСОБА_5,
захисників ОСОБА_6,
ОСОБА_7 (у режимі відеоконференції),
засудженого ОСОБА_8 (у режимі відеоконференції),
потерпілого ОСОБА_9 (у режимі відеоконференції),
розглянув у відкритому судовому засіданні касаційні скаргизасудженого
ОСОБА_8 та прокурора ОСОБА_10 на вирок Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 06 липня 2023 року у кримінальному провадженні стосовно
ОСОБА_8 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, раніше не судимого,
засудженого за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2
ст. 286 Кримінального кодексу України (далі - КК).
Зміст оскаржених судових рішень і встановлені судами першої та апеляційної інстанцій обставини
Вироком Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13 березня 2023 року ОСОБА_8 засуджено за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК, та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 3 роки, з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки.
Стягнуто з ОСОБА_8 на користь ОСОБА_9 в рахунок відшкодування моральної шкоди - 50 000 грн, та витрати на правову допомогу у розмірі
10 000 грн.
Вирішено питання щодо речових доказів та судових витрат.
За обставин, детально викладених у вироку місцевого суду, 15 липня 2019 року близько 17 години 00 хвилин на 38 км., автодороги Т-04-10 зі сполученням Дніпропетровськ - Магдалинівка - Котовка Магдалинівського району Дніпропетровської області, водій ОСОБА_8, маючи право керування транспортним засобом, керуючи вантажним автомобілем марки "САЗ" моделі "3507", 1989 року виробництва, з державним реєстраційним номером НОМЕР_1, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу АЕС від 21 серпня 2006 року № 032106 виданий РЕВ 3-го МРЕВ ДАІ при УМВС України в Дніпропетровській області, належить ОСОБА_11, рухаючись по проїзній частині автодороги Т-04-10 зі сторони с. Поливанівка в напрямку смт. Магдалинівка, перед початком зміни напрямку руху (виконання повороту ліворуч), не впевнився в безпечності свого маневру в результаті чого, здійснив зіткнення з легковим автомобілем, який рухався у попутному напрямку та виконував маневр обгону - марки "ВАЗ" моделі "21061" з реєстраційним номером НОМЕР_2, який згідно свідоцтва про реєстрацію НОМЕР_3 від 28 травня 1991 року виданого МРЕВ ДАІ Василівського РВ УМВС України в Запорізькій області, належить ОСОБА_12, під керуванням водія ОСОБА_9, який має право керування транспортним засобом.
У результаті дорожньо-транспортної пригоди водій автомобіля марки "ВАЗ" моделі "21061", ОСОБА_9, отримав сукупність тілесних ушкоджень, які відносяться до категорії тяжких, як небезпечні для життя.
В даній дорожній обстановці водій автомобіля "САЗ" моделі "3507" ОСОБА_8, повинен був діяти відповідно до вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху України.
Технічна можливість уникнути даної ДТП для водія автомобіля марки "САЗ", моделі "3507" ОСОБА_8, визначалася виконання ним вимог п. 10.1 Правил дорожнього руху і у нього не було будь-яких перешкод технічного характеру, які не дозволили б йому їх виконати.
При заданому механізмі події, дії водія автомобіля марки "САЗ", моделі "3507" ОСОБА_8, не відповідали вимогам п. 10.1 Правил дорожнього руху України, що з технічної точки зору перебуває в причинному зв`язку з настанням даної ДТП.
Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 06 липня 2023 року вирок місцевого суду залишив без змін.
Вимоги та доводи, викладені у касаційній скарзі
У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_8 вказує, що вирок місцевого суду та ухвала суду апеляційної інстанції є явно несправедливими через суворість й просить застосувати до нього ст. 75 КК та скасувати додаткову міру покарання - позбавлення права керувати транспортними засобами строком на 3 роки. Вважає, що судові рішення щодо нього підлягають зміні, просить врахувати обставини, що мають значення і дають підстави для звільнення його від призначеного основного покарання та без додаткового покарання передбаченого ч. 2 ст. 286 КК.
Зокрема, потерпілий ОСОБА_9 отримав в повному обсязі відшкодування моральної та матеріальної шкоди спричиненої в результаті дорожньо-транспортної пригоди. Також він немає претензії до засудженого та просить призначити йому покарання не пов`язане з позбавленням волі, про що свідчить заява
ОСОБА_9, з якою він звернувся до Верховного Суду, та додана до неї розписка.
Засуджений наголошує, що винуватість визнає повністю і просить суд взяти до уваги, що він працює водієм і надає послуги перевезення, що є єдиним джерелом доходу та засобом існування сім`ї.
Крім того, стороною захисту до Суду касаційної інстанції надана заява потерпілого ОСОБА_9, в якій він просить змінити судові рішення щодо засудженого та застосувати до нього ст. 75 КК. Вказує, що засуджений відшкодував шкоду завдану злочином у повному обсязі.
У касаційній скарзі прокурор, просить судові рішення стосовно ОСОБА_8 змінити в зв`язку неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність.
На обґрунтування своєї позиції, посилається на те, що суди попередніх інстанцій безпідставно врахували як обтяжуючу покарання ОСОБА_8 обставину, вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку, оскільки засуджений вчинив злочин з необережності іне міг усвідомлювати, що вчиняє кримінальне правопорушення щодо особи похилого віку.
Позиції учасників судового провадження в судовому засіданні
Захисники та засуджений підтримали касаційну скаргу ОСОБА_8, просили її задовольнити, а касаційну скаргу представника публічного обвинувачення підтримали частково.
Потерпілий вважає, що призначене ОСОБА_8 місцевим судом покарання за ч. 2 ст. 286 КК у виді позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 роки є обґрунтованим, просить суд звільнити засудженого ОСОБА_8 лише від призначеного основного покарання у виді позбавлення волі на підставі ст. 75 КК.
Прокурор у повному обсязі підтримав касаційну скаргу представника публічного обвинувачення та не підтримав доводів, зазначених у касаційній скарзі засудженого та просив залишити її без задоволення.
Мотиви Суду
Заслухавши доповідь судді, доводи засудженого, захисників, потерпілого та прокурора, перевіривши доводи, викладені в касаційних скаргах і дослідивши матеріали кримінального провадження, Суд дійшов висновків, що касаційна скарга прокурора підлягає задоволенню, а касаційна скарга засудженого підлягає частковому задоволенню.
Згідно з положеннями ст. 370 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК) судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Положеннямист. 438 КПК визначено, що підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого. При вирішенні питання про наявність зазначених підстав суд касаційної інстанції керуєтьсястаттями 412-414 КПК.
Відповідно до вимог ст. 433 КПК суд касаційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість судових рішень у межах касаційної скарги.
Висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_8 та правильність кваліфікації його дій за ч. 2 ст. 286 КК не оспорюються в касаційних скаргах.
Доводи касаційної скарги представника публічного обвинувачення стосовно безпідставного врахування судом обставини, яка обтяжує покарання, а саме вчинення кримінального правопорушення щодо особи похилого віку є обґрунтованими з огляду на таке.