ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
15 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 372/30/19
провадження № 61-4069св23
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого -Ступак О. В., суддів:Білоконь О. В., Олійник А. С.,Гулейкова І. Ю. (суддя-доповідач), Погрібного С. О.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1,
відповідачі: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року у складі колегії суддів: Болотова Є. В., Кулікової С. В., Музичко С. Г.,
ВСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог і рішень судів
У грудні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_5, ОСОБА_2 про стягнення боргу, процентів, пені, інфляційних втрат та трьох процентів річних.
Позовну заяву обґрунтовано тим, що 30 жовтня 2012 року позивач надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 30 000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 20 листопада 2012 року, за домовленістю між позивачем та ОСОБА_2 у разі неналежного виконання зобов`язання, ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати 2 % від суми боргу щоденно. 26 червня 2013 року позивач надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 36 000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 26 серпня 2013 року, за домовленістю між позивачем та ОСОБА_2 у разі неналежного виконання зобов`язання, ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати 2 % від суми боргу щоденно. 05 жовтня 2016 року позивач надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 2 000,00 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01 січня 2017 року. 24 січня 2017 року позивач надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22 000,00 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01 квітня 2017 року. Відповідач взятих на себе зобов`язань не виконав, грошові кошти не повернув, проценти за користуванням грошовими коштами та за порушення строків виконання боргового зобов`язання не сплатив. Оскільки ОСОБА_2 на час виникнення спірних відносин перебував у шлюбі з ОСОБА_2, а надані в борг грошові кошти використані в інтересах сім`ї, тому позивач звернувся з позовом до відповідачів та просив суд стягнути із ОСОБА_2 та ОСОБА_2, як із солідарних боржників, на свою користь 2 916 419,43 грн та 32 375,24 доларів США.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 15 лютого 2019 року відкрито провадження у справі.
Ухвалою Обухівського районного суду Київської області від 03 липня 2019 року залучено до участі у справі як правонаступників відповідача ОСОБА_2 його спадкоємців ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2022 року позов задоволено частково.Стягнено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 заборгованість за договорами позики в сумі 30 087,36 доларів США, але в межах вартості одержаного у спадщину майна. Стягнено з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі по 6 202,50 грн з кожного. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Обґрунтовуючи позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_2, позивач посилався на те, що на час виникнення спірних відносин ОСОБА_2 перебував із нею у шлюбі та цінне майно, зокрема автомобіль марки BMW, модель 525, державний номерний знак НОМЕР_1, придбано подружжям за отримані в позику грошові кошти та використано в інтересах сім`ї. Водночас суд першої інстанції, виходячи із того, що державна реєстрація транспортного засобу BMW 525, легковий седан-В, 1999 року випуску, за ОСОБА_2 відбулася 06 червня 2007 року, тобто до укладення договорів позики із позивачем, тому отримані від позивача в позику грошові кошти не могли бути використані в інтересах сім`ї на придбання вказаного транспортного засобу. Доказів, що надані в позику грошові кошти використані в інтересах сім`ї, сторона позивача не надала, тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги до відповідачки ОСОБА_2 про стягнення боргу як із солідарного боржника є необґрунтованими.
Суд першої інстанції установив, що шестимісячний строк пред`явлення вимоги до спадкоємців ОСОБА_2, передбачений частиною другою статті 1281 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), щодо заборгованості на суму 2 688 876,79 грн та 30 087,36 доларів США позивач не пропустив.
Також, установивши, що відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_3 прийняли спадщину після смерті батька, хоча і не отримали свідоцтва про право на спадщину, а позивач пред`явив вимогу щодо стягнення боргу до спадкоємця боржника своєчасно, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з відповідачів на користь позивача підтвердженої належними у справі доказами суми боргу. Разом з тим суд взяв до уваги, що відповідачі зробили заяву про застосування позовної давності щодо вимоги про стягнення заборгованості за договором позики від 30 жовтня 2012 року, відповідно до якого ОСОБА_2 повинен був повернути отримані кошти до 20 листопада 2012 року, та за договором позики від 26 червня 2013 року, відповідно до якого ОСОБА_2 повинен був повернути отримані кошти до 26 серпня 2013 року, а з позовною заявою позивач звернувся до суду 08 січня 2019 року, тобто з пропущенням позовної давності, що свідчить про безпідставність позовних вимог в цій частині, на підставі чого місцевий суд вирішив частково задовольнити позов у межах позовної давності, а саме: стягнути грошові кошти за двома договорами позики в сумі 30 087,36 доларів США, але в межах вартості одержаного у спадщину майна, та відмовити у задоволенні решти позовних вимог у зв`язку зі спливом позовної давності.
Постановою Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 задоволено частково. Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 червня 2022 року скасовано. Провадження у справі закрито. Стягнено із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 судовий збір по 4 130,24 грн кожному.
Апеляційний суд не погодився із судом першої інстанції про те, що відкриття провадження у справі проведено з дотриманням вимог цивільного процесуального закону, оскільки згідно зі свідоцтвом про смерть, серія НОМЕР_2, ОСОБА_2, до якого пред`явлено позов, помер ІНФОРМАЦІЯ_1, а позовна заява подана ОСОБА_1 29 грудня 2018 року. Посилаючись на імперативність статті 255 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України), апеляційний суд вказав, що провадження у справі не могло бути відкрито, а відкрите провадження підлягало закриттю, враховуючи, що на момент пред`явлення позовної заяви відповідач ОСОБА_2 помер.
Короткий зміст та узагальнені доводи касаційної скарги та позиція інших учасників справи
У березні 2023 року ОСОБА_1, в інтересах якого діє ОСОБА_6, звернувся засобами поштового зв`язку до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Київського апеляційного суду від 15 лютого 2023 року, в якій просить оскаржуване судове рішення скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на порушення судом норм процесуального права та неврахування судом правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16-ц (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Заявник зазначає, що суд першої інстанції, продовжуючи розгляд справи за участю правонаступників, розглянув справу з дотриманням вимог матеріального та процесуального права та прийняв обґрунтоване рішення. Також вказує, що дізнався про смерть ОСОБА_2 02 квітня 2019 року вже під час ознайомлення з матеріалами справи, копію спадкової справи № 252/2018 після смерті ОСОБА_2 суду надано 01 липня 2019 року, у свою чергу, у разі смерті спадкодавця спадкоємці, які прийняли спадщину та не відмовились від її прийняття, замінюють його у всіх правовідносинах, що існували на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок смерті спадкодавця.
У червні 2023 року від ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, в інтересах яких діє ОСОБА_7, до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1, в якому, посилаючись на необґрунтованість касаційної скарги, відповідачі просять залишити її без задоволення, а оскаржувану постанову - без змін.
Рух справи у суді касаційної інстанції
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями касаційну скаргу ОСОБА_1 передано на розгляд судді-доповідачу Гулейкову І. Ю.
Ухвалою Верховного Суду від 30 березня 2023 року відкрито касаційне провадження у справі (з підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 389), витребувано із Обухівського районного суду Київської області матеріали справи № 372/30/19 та надано учасникам справи строк для подання відзиву.
У квітні 2023 року матеріали справи № 372/30/19 надійшли до Верховного Суду.
Ухвалою Верховного Суду від 06 листопада 2023 року призначено справу до судового розгляду колегією у складі п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Позиція Верховного Суду
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу. Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до частини першої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Згідно з частиною першою статті 402 ЦПК України у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на таке.
Фактичні обставини справи, встановлені судами попередніх інстанцій
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 30 жовтня 2012 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 30 000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 20 листопада 2012 року. Крім того, за домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в разі неналежного виконання зобов`язання, ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати 2 % від суми боргу щоденно, що підтверджується копією відповідної розписки ОСОБА_2 від 30 жовтня 2012 року.
26 червня 2013 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 36 000,00 грн, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 26 серпня 2013 року. Крім того, за домовленістю між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в разі неналежного виконання зобов`язання, ОСОБА_2 зобов`язався сплачувати 2 % від суми боргу щоденно, що підтверджується копією відповідної розписки ОСОБА_2 від 26 червня 2013 року.
05 жовтня 2016 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти у сумі 2 000,00 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01 січня 2017 року, що підтверджується копією відповідної розписки ОСОБА_2 від 05 жовтня 2016 року.
24 січня 2017 року ОСОБА_1 надав у борг ОСОБА_2 грошові кошти в сумі 22 000,00 доларів США, які ОСОБА_2 зобов`язався повернути до 01 квітня 2017 року, що підтверджується копією відповідної розписки ОСОБА_2 від 24 січня 2017 року.
Із розрахунків пені, інфляційних втрат, трьох процентів річних за договором позики від 30 жовтня 2012 року випливає, що сума боргу ОСОБА_2 станом на 13 липня 2018 року становить 1 313 742,18 грн, яка складається з: 30 000,00 грн - сума боргу; 1 236 600,00 грн - пеня; 42 063,00 грн - інфляційні втрати; 5 079,18 грн - три проценти річних.
Відповідно до розрахунків за договором позики від 26 березня 2013 року, сума боргу ОСОБА_2 станом на 13 липня 2018 року становить 1 375 134,61 грн, яка складається з: 36 000,00 грн - сума боргу; 1 283 040,00 грн - пеня; 50 824,80 грн - інфляційні втрати; 5 269,81 грн - три проценти річних.
Згідно з розрахунками за договором позики від 05 жовтня 2016 року, сума боргу ОСОБА_2 станом на 13 липня 2018 року становить 2 600,01 доларів США, яка складається з: 508,28 доларів США - проценти за користування позикою, 91,73 доларів США - три проценти річних.
Відповідно до розрахунків за договором позики від 24 січня 2017 року, сума боргу ОСОБА_2 станом на 13 липня 2018 року становить 27 487,35 доларів США, яка складається з: 4 641,10 доларів США - проценти за користування позикою, 846,25 доларів США - три проценти річних.
На момент укладання договорів позики ОСОБА_2 перебував у шлюбі з ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 .
ІНФОРМАЦІЯ_1 позичальник ОСОБА_2 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4, виданого Обухівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області.
Після смерті ОСОБА_2, 18 жовтня 2018 року державним нотаріусом Обухівської державної нотаріальної контори Київської області Коваленко Л. О. заведена спадкова справа № 252/2018.
ОСОБА_4 подав заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, що підтверджується заявою про прийняття спадщини, поданою 18 жовтня 2018 року.
ОСОБА_3 подала заяву про прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_2, що підтверджується заявою про прийняття спадщини, поданою 18 жовтня 2018 року.
ОСОБА_2 подала заяву про відмову від прийняття спадщини, що залишилася після смерті її чоловіка ОСОБА_2, на користь сина померлого ОСОБА_4, що підтверджується заявою про відмову у прийнятті спадщини, поданою 18 жовтня 2018 року.
Інші спадкоємці, які прийняли спадщину, відсутні, що підтверджується матеріалами спадкової справи.
Відповідно до копії спадкової справи № 252/2018, заведеної після смерті ОСОБА_2, свідоцтва про право на спадщину спадкоємцям не видавали.
Із відповіді Головного сервісного центру МВС України від 26 липня 2018 року № 31/459аз випливає, що згідно з базою даних Єдиного державного реєстру МВС станом на 24 липня 2018 року на ім`я ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, реєструвались транспорті засоби: АЗЛК 412, легковий седан-В, 1997 року випуску, дата державної реєстрації - 20 лютого 1999 року; BMW 525, легковий седан-В, 1999 року випуску, дата державної реєстрації - 06 червня 2007 року, 04 січня 2018 року перереєстровано на нового власника за договором, укладеним ТСЦ.
Відповідно до інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна, за ОСОБА_2 зареєстровано право приватної власності на 1/4 частини квартири за адресою: АДРЕСА_1 .
Відповідно до висновку експерта за результатами проведення судової оціночно-будівельної та оціночно-земельної експертизи у цивільній справі № 372/30/19 від 29 жовтня 2021 року № 21392/20-42/322232/21-42 ринкова вартість 1/4 частини квартири АДРЕСА_2 станом на дату оцінки - 23 жовтня 2021 року становить 266 047,00 грн.