ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 640/8338/21
провадження №№ К/9901/34883/22, К/9901/34892/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у порядку письмового провадження в касаційній інстанції справу
за позовом Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, додаткове рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 29 листопада 2021 року (прийняті в складі: головуючого судді Аверкової В.В.) та постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року, від 19 липня 2022 року (постановлені в складі колегії суддів: головуючого судді Парінова А.Б., суддів: Беспалова О.О., Грибан І.О.)
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" (далі - позивач, товариство) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Східного міжрегіонального управління ДПС по роботі з великими платниками податків (далі - відповідач, податковий орган) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 31 грудня 2020 року № 0004085106.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилається на порушення строків проведення камеральної перевірки та порушення строку винесення податкового повідомлення - рішення.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 31 грудня 2020 року № 0004085106. Також було вирішено питання щодо розподілу судових витрат зі сплати судового збору.
3.2. Окружним адміністративним судом м.Києва 29 листопада 2021 року прийнято додаткове рішення, яким заяву представника Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу задоволено:
- стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 558 759,62 грн (п`ятсот п`ятдесят вісім тисяч сімсот п`ятдесят дев`ять) гривень 62 копійки.
3.3. Постановою шостого апеляційного адміністратвиного суду від 19 липня 2022 року змінено додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року, виклавши пункт 2 резолютивної частини в наступній редакції:
"Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства "Донбасенерго" понесені ним витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 150000 (сто п`ятдесят тисяч) гривень 00 копійки. У іншій частині додаткове рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 листопада 2021 року - залишити без змін.
4. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийнято Відповідачем не у спосіб, визначений законом, а саме поза межами строків, установлених пунктом 86.8 статті 86 Податкового кодексу України.
4.1. Крім того, податковий орган, здійснюючи дослідження питання своєчасності сплати позивачем податку на додану вартість, провів камеральну перевірку з порушенням встановленого пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу України строку, у зв`язку з чим прийняте за результатом такої перевірки податкове повідомлення-рішення є неправомірним.
4.2. Змінюючи додаткове рішення суд апеляційної інстанції зазначив, що адвокатські послуги не залежать від ціни позову, а залежать виключно від наданих послуг, отже відшкодування в межах спірних правовідносин в розмірі 558759,62 грн є неспівмірним, а тому, підлягає відшкодуванню сума в розмірі 150000,00 грн, з урахуванням аналізу матеріалів справи, взяття участі в судовому засіданні, підготовка процесуальних документів.
III. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції відповідач подав касаційну скаргу, в якій посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 вересня 2021 року та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 22 лютого 2022 року у справі №640/8338/21 та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позову.
5.1. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №640/8338/21 стало оскарження судових рішень, перелік яких визначений у частині першій статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України, з посиланням у касаційній скарзі на пункт 1 частини четвертої статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України.
5.2. Так, відповідач зазначає, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 03.11.2020 по справі № 804/1548/16 указав, що "в разі, якщо платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов`язання протягом строків, визначених ПКУ, такий платник податків притягується до відповідальності у вигляді штрафу в розмірах, визначених ПКУ, залежно від строку затримки сплати суми грошового зобов`язання".
5.3. Прийняття судових рішень, якими визначено згідно з процесуальним законом порядок виконання судових рішень щодо стягнення податкового боргу, жодним чином не впливає на звільнення платника податків від відповідальності у вигляді штрафних санкцій та пені, нарахування яких передбачено ст.ст. 126 та 129 Податкового кодексу України, за несвоєчасну сплату сум грошових зобов`язань, а отже доводи контролюючого органу наведені в касаційній скарзі є обґрунтованими, а нарахування штрафних санкцій та пені є правомірним. Платник податку зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
5.4. Крім того, податковий орган зазначає, що судами попередніх інстанцій безпідставно здійснено висновок щодо порушення строків винесення відповідного акта індивідуальної дії та здійснено неналежне трактування норм матеріального права, а саме ст.ст. 58, 86 ПКУ. Крім того, судами попередніх інстанцій не було враховано той факт, що обґрунтована письмова відповідь щодо результатів розгляду заперечень зареєстрована у відповідному контролюючому органі та надіслана представникам ПАТ "Донбасенерго" 30.12.2020 року (Позивач надсилав зазначену відповідь разом з позовною заявою до суду І інстанції, що підтверджується стр. 12 позовної заяви та свідчить про обізнаність ним прийняття відповідного висновку саме 30.12.2020). Тобто, строк винесення ППР починає відлік з дати вкладення відповідного висновку у конверт, а тому відсутнє процедурне порушення з боку контролюючого органу.
6. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечує, вважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
7. 01 березня 2023 року справа №640/8338/21 надійшла на адресу Верховного Суду.
ІV. Установлені судами фактичні обставини справи
8. Суди попередніх інстанцій установили, що Публічне акціонерне товариство "Донбасенерго" є платником податків та в 2020 році перебувало на податковому обліку за основним місцем обліку в Офісі великих платників податків ДПС.
9. Східним управлінням Офісу великих платників податків ДПС 01 грудня 2020 року проведена камеральна перевірка ПАТ "Донбасенерго" з питань своєчасності сплати узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість сплачених в період з 03 грудня 2019 року по 01 грудня 2019 року.
10. За результатами цієї перевірки складено акт від 01 грудня 2019 року № 580/28-10-51-06/23343582 (надалі - Акт перевірки)
11. Актом перевірки контролюючим органом зазначено, що позивачем порушено пункт 57.1 статті 57, пункт 200.2 статті 200, пункт 203.2 статті 200 Податкового кодексу України, а саме - несвоєчасна сплата узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість за період з 03.12.2019 року по 01.12.2020 року з затримкою більше 30 календарних днів у сумі 106700222,75 грн.
12. ПАТ "Донбасенерго" направило контролюючому органу заперечення від 18 грудня 2020 року №01-1.1/02111 на Акт камеральної перевірки, які розглянуті Східним управлінням Офісу великих платників податків ДПС 30.12.2020 року.
13. Відповідь на заперечення 31.12.2020 року направлена рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу ПАТ "Донбасенерго", що підтверджується штамп Укрпошти на конверті відправлення (копія конверту міститься в матеріалів справи).
14. Уповноваженою особою Офісу великих платників податків ДПС - начальником Східного управління Офісу великих платників податків ДПС 31 грудня 2020 року прийнято податкове повідомлення-рішення № 0004085106, яким до ПАТ "Донбасенерго" застосовано штраф у розмірі 20 % від суми грошового зобов`язання в розмірі 106 700 222,75 грн., сплата якого затримана на строк більше 30 календарних днів, на підставі статті 126 Податкового кодексу України у редакції, що діяла станом на 31.12.2020). Штраф застосовано в загальній сумі 21 340 044,55 грн.
15. ПАТ "Донбасенерго" оскаржено податкове повідомлення-рішення від 31.12.2020 № 0004085106 в адміністративному порядку до Державної податкової служби України.
16. Державною податковою службою України 17 березня 2021 року прийнято рішення № 6096/6/99-00-06-03-02-06, яким податкове повідомлення-рішення Офісу великих платників податків ДПС від 31 грудня 2020 року № 0004085106 залишено без змін, а скаргу позивача залишено без змін.
17. Уважаючи неправомірність дій відповідача щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 31 грудня 2020 року № 0004085106, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
V. Позиція Верховного Суду
18. Приписами частини другої статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
19. Відповідно до частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі також КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
20. Згідно з частиною третьою статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
21. За правилами частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
22. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та постанову апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
23. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
24. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
25. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
26. Податковий кодекс України (далі також - ПК України) регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
27. Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 ПК України ПК України, грошове зобов`язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов`язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
28. Відповідно до підпункту 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).
29. Крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою (пункт 54.1 статті 54 ПК України).
30. За правилами пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
31. Аналогічні приписи зазначено підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов`язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21 грудня 2000 року № 2181-III: Платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
32. Згідно з підпунктом 257.5 ст.257 ПК України, сума податкових зобов`язань з рентної плати, визначена у податковій декларації за податковий (звітний) період, сплачується платником до бюджету протягом 10 календарних днів після закінчення граничного строку подання такої податкової декларації.
33. Відповідно до пункту 109.1 статті 109 ПК України податковими правопорушеннями є протиправні діяння (дія чи бездіяльність) платників податків, податкових агентів, та/або їх посадових осіб, а також посадових осіб контролюючих органів, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.