ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 260/1302/19
адміністративне провадження № К/990/2874/22
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Шишова О.О.,
суддів: Дашутіна І.В., Яковенка М.М.,
розглянув у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" до Головного управління ДПС у Закарпатській області про скасування податкового повідомлення-рішення, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою Головного управління ДПС у Закарпатській області на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року (прийняту в складі: головуючого судді Калинич Я.М.) та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року (постановлену в складі колегії суддів: головуючого судді Хобор Р.Б., суддів Бруновської Н.В., Матковської З.М.),
УСТАНОВИВ
І. Суть спору
1. Товариство з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" (далі- позивач, товариство) звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Закарпатській області ( далі- відповідач, податковий орган), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області №0001231202 від 10 червня 2019 року про зменшення суми бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню на банківський рахунок платника податку, задекларованої у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року на 2261572 (два мільйони двісті шістдесят одну тисячу п`ятсот сімдесят дві) гривні, а також застосування до останнього штрафної (фінансової) санкції в сумі 1130786 (один мільйон сто тридцять тисяч сімсот вісімдесят шість) гривень.
2. Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначає, що при проведенні позапланової виїзної перевірки відповідачем не враховано всі дані, які підтверджують суму бюджетного відшкодування, задекларовану у декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року, у тому числі платіжні доручення, які підтверджують факт перерахування коштів постачальникам, відомості уточнюючого розрахунку, наданого позивачем. Крім цього, позивач уважає, що за результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 10 червня 2019 року №0001231202 за формою В1, яке безпідставно лишає позивача права на від`ємне значення у розмірі 2261572 гривні, а відповідач мав прийняти податкове повідомлення-рішення за формою В3, яким відмовити позивачу у бюджетному відшкодуванні суми ПДВ у розмірі 2261572 гривні, оскільки загальна сума від`ємного значення з ПДВ, до якої входять зазначені 2261572 гривні, підтверджена відповідачем за результатами перевірки, а суми податку, фактично сплачені позивачем у попередніх та звітному (податкових) періодах постачальникам підтверджується платіжними дорученнями, первинними документами по господарським операціям з такими постачальниками. Також позивач вважає проведену перевірку незаконною, оскільки згідно наказу на проведення перевірки її предметом є перевірка достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн., у той час, як відповідачем фактично проведено перевірку суми бюджетного відшкодування, що підлягає поверненню на банківський рахунок платника податку, задекларованої у податковій декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року.
ІІ. Рішення судів першої й апеляційної інстанцій і мотиви їх ухвалення
3. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року, залишеним без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року, адміністративний позов задоволено.
3.1. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 0001231202 від 10.06.2019 року.
4. Суди попередніх інстанцій висновувалися на тому, що предметом перевірки не є саме декларація за лютий 2019 року та всі її показники, а виключно достовірність декларування від`ємного значення, тоді як для перевірки бюджетного відшкодування встановлений окремий порядок. Суди також урахували, що у випадку незаконності перевірки, прийнятий за результатами такої перевірки акт індивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
ІІІ. Провадження в суді касаційної інстанції
5. Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції та постановою суду апеляційної інстанції, податковий орган звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 05 липня 2021 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2021 року та відмовити у задоволенні позовної заяви ТДВ "Перечинський лісохімічний комбінат" у повному обсязі.
6. Підставою для відкриття касаційного провадження у справі №260/1302/19 стало оскарження судових рішень, пункти 1, 3 частини четвертої статті 328 КАС України.
6.1. Відповідач указує, що Восьмий апеляційний адміністративний суд прийняв рішення щодо застосування пп.78.1.8 п.78.1 статті 78 ПКУ без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 28.04.2020 №815/94/16, від 20.03.2019 у справі №810/5854/14, висновку Великої Палати Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17.
ГУ ДПС у Закарпатській області вважає, що судами першої та апеляційної інстанції порушено пп.78.1.8 п.78.1 ст.78 ПКУ та статтю 242 КАС України, так як не враховано наступні обставини та докази, які містяться в матеріалах даної адміністративної справи: лісохімічний комбінат" від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. гривень. Суди першої та апеляційної інстанції прийняли рішення без проведення належного дослідження всіх необхідних доказів, застосувавши спрощений поверхневий підхід до встановлення фактів. Незалежно від виду проведеної перевірки (камеральна чи документальна) податкової декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року висновки контролюючого органу щодо встановлених порушень ТДВ "Перечинський ЛХК" були б незмінними. Суди першої та апеляційної інстанції не встановили фактів, які об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки.
6.2. Податковий орган акцентує, що на даний час відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування пп.14.1.18 п.14.1 ст.14, пп.78.1.8 п.78.1 статті 78, п.200.10 статті 200 ПКУ у подібних правовідносинах, а саме при проведенні документальних позапланових перевірок з питання достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис.грн, за рахунок якого зроблено розрахунок бюджетного відшкодування з підстав, не передбачених п. 200.11 статті 200 ПКУ.
Судами першої та апеляційної інстанцій неправильно застосовано норми матеріального права, а саме пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14, пп. 78.1.8 п. 78.1 статті 78 ПКУ, та не враховано ст.75, п.78.2 ст.78, п.200.1, пп. "б" п.200.4 ст.200 ПКУ.
6.3. Відповідач звертає увагу на те, що перевірка суми від`ємного значення заявлена ТДВ Перечинський лісохімічний комбінат до бюджетного відшкодування здійснювалася в межах перевірки достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість у податковій декларації з ПДВ за лютий 2019 року з урахуванням уточнюючих розрахунків, як перевірка достовірності декларування напрямку зарахування від`ємного значення. Податковий орган указував, що завищення бюджетного відшкодування ПДВ за лютий 2019 року, встановлене перевіркою, не може бути враховано у збільшення податкового кредиту наступних звітних періодів за результатами перевірки контролюючого органу, так як ТДВ "Перечинський ЛХК" не включало до податкового кредиту лютий 2019 року з урахуванням уточнюючого розрахунку в сумі 4292130 грн. (ряд. 20.2.1 податкової декларації з ПДВ за лютий 2019 року з врахуванням уточнюючого розрахунку).
7. У відзиві на касаційну скаргу позивач проти її доводів заперечував, уважає, що суд першої та апеляційної інстанції обґрунтовано задовольнив позовні вимоги та просить відмовити у задоволенні касаційної скарги.
8. 22 лютого 2022 року справа №260/1302/19 надійшла на адресу Верховного Суду.
IV. Установлені судами фактичні обставини справи
9. Судами попередніх інстанцій установлено, що на підставі наказу від 16.04.2019 року № 501, відповідач провів позапланову виїзну перевірку позивача з питань достовірності декларування від`ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тис. грн. по декларації за лютий 2019 року.
10. За результатами проведеної перевірки відповідач склав акт № 374/07-16-12-02/00274105 від 13.05.2019 року про результати документальної позапланової виїзної перевірки товариства з додатковою відповідальністю "Перечинський лісохімічний комбінат" з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника за лютий 2019 року.
11. У акті перевірки відповідач зафіксував те, що позивач порушив абз. "б" п. 200.4 та абз. "б" п. 200.14 статті 200 ПК України, внаслідок чого перевищив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, відображеного у рядку 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за лютий 2019 року від 17.04.2019 року № 907685666, на загальну суму 2261572 грн. Перевіркою підтверджено суму бюджетного відшкодування на рахунок позивача у банку за декларацією за лютий 2019 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку з ПДВ за лютий 2019 року від 17.04.2019 року № 907685666, в сумі 4292130 грн. (рядок 20.2.1 декларації з податку на додану вартість за лютий 2019 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку).
12. На підставі акта документальної позапланової виїзної перевірки, відповідач 10 червня 2019 року прийняв податкове повідомлення-рішення за формою В1 № 0001231202, на підставі якого, позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість за лютий 2019 року, задекларовану позивачем для повернення на його банківський рахунок на 2261572 грн., та застосовано до позивача штрафну (фінансову) санкцію у вигляді штрафу у сумі 1130786 грн.
13. Уважаючи податкове повідомлення-рішення за формою В1 від 10 червня 2019 року №0001231202 протиправним, тобто таким, що підлягає скасуванню товариство звернулось з позовом до суду.
V. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ
14. Верховний Суд, переглядає рішення суду першої та постанову апеляційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіряючи правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права.
15. Відповідно до частин першої, другої, третьої статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
16. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
17. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
18. Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.