ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 600/3564/22-а
адміністративне провадження № К/990/33454/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Загороднюка А.Г.,
розглянувши у порядку письмового провадження у касаційній інстанції справу 600/3564/22-а
за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,
за касаційною скаргою ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Дзундза Юрій Романович,
на ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26 липня 2023 року постановлену суддею Брезіна Т.М.
та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 вересня 2023 року, ухвалену колегією у складі головуючого судді Гонтарука В. М., суддів Білої Л.М., Матохнюка Д.Б.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та їх обґрунтування
1. ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду із позовною заявою до військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), у якій просив:
1.1. визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 "Порядку проведення індексації грошових доходів населення" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (далі - Порядок № 1078) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.03.2018 по 08.12.2020;
1.2. зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 08.12.2020, виходячи з фіксованої величини 4033,97 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 в сумі 134162,04 гривень.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
2. Ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.07.2023, залишеною без змін постановою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023, провадження у справі було закрито на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України.
3. Закриваючи провадження у справі, суд першої інстанції, з висновком якого погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав в частині вищевказаних позовних вимог вже вирішено судом у іншій справі - № 600/1572/21-а.
3.1. Так, судами встановлено, що предметом спору в справах №600/3564/22-а та № 600/1572/21-а є дослідження підстав для нарахуванні і виплати позивачу у період 01.03.2018 по 08.12.2020 індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. При цьому, як в справі № 600/1572/21-а так і в справі №600/3564/22-а позивач наводить ідентичні розрахунки визначення фіксованої величини, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 № 1078.
3.2. Водночас судами зауважено, що різниця між вказаними розрахунками полягає лише у коригуванні позивачем у справі № 600/3564/22-а суми індексації за березень 2018 року, однак здійснення позивачем вказаного коригування не створює нового предмету спору, оскільки визначальним у спірних правовідносинах є саме ненарахування та невиплата відповідачем індексації грошового забезпечення, розрахованої як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу, а не дослідження відповідних сум індексації грошового забезпечення позивача.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги
4. Не погодившись із вказаними судовими рішеннями ОСОБА_1, в інтересах якого діє представник Дзундза Ю.Р., звернувся до Верховного Суду (далі - Суд) із касаційною скаргою, де сторона позивача просить скасувати ухвалу Чернівецького окружного адміністративного суду від 26.0.2023 та постанову Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26.09.2023 у справі № 600/3564/22-а, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.
5. Так, скаржник указує про порушення судами попередніх інстанцій при вирішенні спірних правовідносин норм процесуального права, а саме пункту 4 частини першої статті 238 (суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав).
5.1. За доводами касаційної скарги стверджується, що спір у цій справі не є тотожним спору у справі № 600/1572/21-а, як про те зазначили суди попередніх інстанцій в оскаржуваних рішеннях.
5.2. Сторона позивача зазначає, що у справі №600/1572/21-а судами вирішувалося питання права позивача на отримання так званої "поточної" індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця) - березень 2018 року та перевищення порогу індексації 103 відсотка.
5.3. Натомість предметом спору у цій справі є право позивача на отримання так званої "індексації - різниці" грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 08.12.2020, виходячи з фіксованої величини 4 033,97 грн, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078. При цьому, питання щодо обрахунку індексації, яка належить до виплати позивачу, судом при розгляді справи №600/1572/21-а не вирішувалося оскільки суд уважав, що воно віднесено до дискреційних повноважень відповідача.
5.4. Як пояснює скаржник, лише після того, як відповідачем було визначено суму індексації грошового забезпечення нараховану у лютому 2018 року в розмірі 4258,75 грн стало можливим визначити, що підвищення грошового забезпечення позивача у березні 2018 року в порівнянні з лютим 2018 року не перевищило суму індексації, яка склалась в березні 2018 року та позивачу належна так звана "індексація-різниця" грошового забезпечення виходячи з фіксованої величини 4 033,97 грн., виплата якої передбачена абзацами 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078.
5.5. Таким чином, на переконання скаржника, пункт 4 частини першої статті 238 КАС України не підлягає застосуванню, оскільки предмети у двох вищезазначених справах різні, а тому спір у цій справі підлягає розгляду по суті позовних вимог.
6. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 відкрито касаційне провадження за вищевказаною касаційною скаргою.
7. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
Позиція інших учасників справи
8. Ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.10.2023 про відкриття касаційного провадження отримано відповідачем 24.10.2023, що підтверджується рекомендованим поштовим повідомленням про вручення поштового відправлення, ідентифікатор внутрішнього поштового відправлення 0102938237422. Правом подати відзив на касаційну скаргу відповідач не скористався, що відповідно до статті 338 КАС України не перешкоджає перегляду рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку.
Позиція Верховного Суду
Джерела права та акти їхнього застосування, оцінка висновків судів, рішення яких переглядаються, та аргументів учасників справи
9. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), зазначає таке.
10. Згідно позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 11.04.2018 у справі №11-257заі18, неможливість повторного розгляду справи за наявності рішення суду, що набрало законної сили, постановленого між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав, ґрунтується на правових наслідках дії законної сили судового рішення. Після набрання рішенням законної сили сторони та інші особи, які брали участь у справі, а також їх правонаступники не можуть знову заявляти в суді ті ж позовні вимоги й з тих же підстав.
11. Верховний Суд надаючи оцінку наявності підстав для застосування пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, наслідком якого є закриття провадження у справі, неодноразово, зокрема у постановах від 31.03.2021 у справі № 240/6357/20, від 27.08.2021 у справі № 580/3966/20, від 15.12.2020 у справі № 804/5759/17, від 17.08.2022 у справі № 520/9008/2020 та багатьох інш, зазначав, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів.
12. Згідно з позицією, висловленою Великою Палатою Верховного Суду у вищевказаній постанові, яка застосовується Верховним Судом при перегляді судових рішень, якими закрито провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України, тотожними визнаються позови, у яких збігаються сторони, предмет і підстава, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників адміністративного процесу, вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду.
13. Отже, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність таких умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
14. Таким чином спірним є питання наявності в межах двох справ одночасної сукупності вказаних умов для закриття провадження у справі, що розглядається.
15. Предмет позову - це матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить ухвалити судове рішення.
16. Визначаючи підстави позову, як елементу його змісту, суд повинен перевірити, на підставі чого, тобто яких фактів (обставин) і норм закону позивач просить про захист свого права.