ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 520/4702/19
адміністративне провадження № К/9901/645/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
головуючого - Чиркіна С.М.,
суддів: Берназюка Я.О., Єзерова А.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 20.11.2019 (головуючий суддя: Бершов Г.Є., судді: Катунов В.В., Ральченко І.М.) у справі № 520/4702/19 за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Харківської міської ради, Департаменту житлового господарства Харківської міської ради про визнання дій протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення дій, визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії,
У С Т А Н О В И В:
І. РУХ СПРАВИ
У травні 2019 року ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 або позивач) звернувся до Виконавчого комітету Харківської міської ради (далі - Виконком Харківської МР або відповідач-1), Департаменту житлового господарства Харківської міської ради (далі - відповідач-2), в якому просив:
визнати протиправними дії Департаменту житлового господарства Харківської міської ради щодо прийняття на зберігання протоколу № 1 від 30.06.2016 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, та утриматись від прийняття на зберігання цього протоколу від неуповноважених загальними зборами багатоквартирного будинку осіб;
визнати протиправною бездіяльність Виконкому Харківської МР щодо неповернення у строк, що не перевищує п`яти робочих днів з дня надходження заяви та протоколу від 30.06.2016 № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, їх заявнику;
зобов`язати Виконком Харківської МР організувати повернення протоколу від 30.06.2016 № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, разом із заявою особі, яка її подала.
Харківський окружний адміністративний суд рішенням від 23.08.2019 позов задовольнив.
Також 06.09.2019 Харківський окружний адміністративний суд прийняв додаткову постанову, якою стягнув солідарно на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Виконкому Харківської МР та Департаменту житлового господарства Харківської міської ради витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500 грн з кожного.
Другий апеляційний адміністративний суд постановою від 20.11.2019 скасував рішення суду першої інстанції, і закрив провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 238 КАС України у зв`язку із тим, що справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Одночасно позивачу роз`яснено, що спір підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
02.12.2019 Другий апеляційний адміністративний суд виніс постанову, якою задовольнив апеляційні скарги Департаменту житлового господарства Харківської міської ради, Виконкому Харківської МР та скасував додаткове судове рішення суду першої інстанції від 06.09.2019.
Не погоджуючись із постановою суду апеляційної інстанції від 20.11.2019, позивач подав касаційну скаргу, у якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, а справу направити на продовження розгляду до Другого апеляційного адміністративного суду.
IІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Верховного Суду від 22.01.2020 відкрито касаційне провадження у справі.
За результатами повторного автоматизованого розподілу справи між суддями визначений новий склад суду.
Ухвалою Верховного Суду від 28.11.2023 справу прийнято до провадження і призначено її до розгляду у порядку письмового провадження.
ІІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_2 .
Представником позивача 12.02.2019 на адресу Харківської міської ради було направлено адвокатський запит № 4 стосовно надання інформації щодо протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, у якому адвокат просив підтвердити або спростувати інформацію про:
- направлення ФІРМОЮ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ІІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (код ЄДРПОУ 14073675) до Виконавчого комітету Харківської міської ради примірника протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання вказаної юридичної особи в якості управителя будинку;
- опублікування на офіційному веб-сайті Харківської міської ради резолютивної частини протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання ФІРМИ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (код ЄДРПОУ 14073675) управителем вказаного будинку;
- визначення ФІРМИ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (код ЄДРПОУ 14073675) управителем багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 ;
- у випадку наявності - надати належним чином завірену копію протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання ФІРМИ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ (код ЄДРПОУ 14073675) управителем вказаного будинку;
- відповідь на цей Адвокатський запит видати на руки адвокату Шимку Ф.А. у строки, визначені Законом України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
За результатами розгляду адвокатського запиту, Виконком Харківської МР листом від 07.03.2019 за № 1763/9-19 повідомив представника позивача про те, що: (далі мовою оригіналу) "згідно із листом Департаменту у справах інформації та зав`язків з громадськістю Харківської міської ради від 18.02.2019 № 46/02-19 до Департаменту для опублікування на офіційному сайті Харківської міської ради, міського голови, виконавчого комітету, результативна частина протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_1 про обрання Фірми "Т.М.М." ТОВ (код ЄДРПОУ 14073675) управителем вказаного будинку не надходила.
Згідно із інформацією Департаменту діловодства Харківської міської ради від 14.02.2019 № 159/0/26-19 копія листа від 06.07.2018 № 142 (вх. № 12302/0/3-18 від 11.07.2018) від заступника директора Департаменту управління нерухомістю фірми "Т.М.М." ТОВ Травкіна С.В., надійшла до Департаменту діловодства без додатків. Додатки до листа (протоколи зборів) були надані безпосередньо до Департаменту житлового господарства, про що був зроблений запис на вказаному листі.
Згідно інформації Департаменту житлового господарства Харківської міської ради від 18.02.2019 № 529/0/90-19, наданий відповідно заяви від 10.07.2018 на зберігання протокол зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 № 1 від 30.06.2016 у відповідності із частиною дев`ятою статті 10 Закону України "Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" був прийнятий на зберігання Департаментом житлового господарства Харківської міської ради. Протокол з додатками складений на 82 аркушах.".
Вважаючи свої права та інтереси порушеними, позивач звернувся із цим позовом до суду.
ІV. АРГУМЕНТИ СТОРІН
На обґрунтування заявлених позовних вимог позивач стверджує, що у березні 2019 року він дізнався про те, що Департаментом житлового господарства Харківської міської ради від неуповноваженої загальними зборами особи, 10.07.2018, було прийнято на зберігання протокол від 30.06.2016 № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1 .
На думку позивача, зміст та форма цього протоколу не відповідають вимогам законодавства у зв`язку із чим такий підлягав поверненню згідно із пунктом 6 Порядку зберігання протоколів зборів співвласників багатоквартирного будинку та розміщення інформації про рішення, прийняті такими зборами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2016 №109 (далі - Порядок №109).
Відповідачі позов не визнали. Стверджують, що протокол, який надійшов разом із заявою від 11.07.2018, відповідав формі протоколу, затвердженого Наказом №203. Водночас питання перевірки щодо можливої підробки протоколу, відповідно до діючого законодавства, не входить до компетенції виконавчого органу та не зобов`язує останнього перевіряти зазначені факті.
V. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
Ухвалюючи рішення про задоволення позову, суд першої інстанції виходив з того, що всупереч вимогам пункту 6 Порядку № 109, відповідальний за зберігання протоколу не перевірив на відповідність заяву Травкіна Є.В. від 11.07.2018 формі, наведеній у додатку 1, а взяв протокол від 30.06.2016 на зберігання, а тому вимоги позивача є обґрунтованими, підтверджені матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Одночасно колегія суддів зазначає, що у своєму рішенні від 23.08.2019 суд першої інстанції окремо не викладав правові висновки щодо юрисдикції цього спору, втім про правову позицію, відповідно до якої цей спір має розглядатись за правилами адміністративного судочинства, свідчить факт розгляду позовних вимог по суті.
Суд апеляційної інстанцій дійшов висновку, що суд першої інстанції розглянув справу із порушенням правил юрисдикційної підсудності цього спору.
Апеляційний суд констатував, що предметом спору у цій справі є визнання протиправними дій та бездіяльності, пов`язаних із прийняттям на зберігання протоколу №1 зборів співвласників багатоквартирного будинку.
Також представником позивача зазначено, що він не погоджується із самим протоколом від 30.06.2016 № 1 зборів співвласників багатоквартирного будинку за адресою: АДРЕСА_1, яким обрано керуючою компанією ФІРМУ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ.
Таким чином, за висновками суду апеляційної інстанції, спір, який виник між сторонами, пов`язаний із житловими правовідносинами, а саме із незгодою співвласника багатоквартирного будинку із визначенням ФІРМИ "Т.М.М." - ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ управителем багатоквартирного будинку.
Ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що зазначений спір належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
VІ. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ЗАПЕРЕЧЕНЬ
Касаційна скарга позивача обґрунтована тим, що суд апеляційної інстанцій в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.04.2018 у справі №826/9928/15, від 20.11.2018 у справі № 5023/10655/11, від 14.05.2019 у справі №918/843/17, від 13.02.2019 у справі № 461/2659/16-ц.
Скаржник зазначає, що на відміну від цивільних правовідносин, адміністративні правовідносини виникають з ініціативи однієї із сторін незалежно від волевиявлення іншої сторони.
Спір у цій справі виник у зв`язку із невиконанням органами влади своїх прямих обов`язків щодо перевірки наявності повноважень у особи, яка подає протокол на зберігання, відповідність цього протоколу та заяви вимогам законодавства, а також взагалі наявність у переданому протоколі рішень, які відповідно до закону підлягають зберіганню.
Отже у контексті спору, скаржник наполягає, що перевірці у цій справі підлягають виключно дії (рішення) відповідачів на предмет відповідності їх вимогам законодавства. Водночас спір про право відсутній.
Також скаржник вважає, що наявні підстави для передачі цієї справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду.
Відповідач-2 подав відзив на касаційну скаргу, у якому із посиланням на законність та обґрунтованість рішення суду апеляційної інстанції просить суд залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову без змін. Зазначає, що позивач не довів порушення своїх прав спірними правовідносинами. Жодних доказів на підтвердження невідповідності змісту протоколу вимогам законодавства позивачем не надано. Водночас ураховуючи суть спірних правовідносин та суб`єктний склад сторін у справі, відповідач-2 підтримує висновок апеляційного суду про те, що зазначений спір належить розглядати в порядку цивільного, а не адміністративного судочинства.
Позивач подав відповідь на відзив, у якому стверджує, що предметом цієї справи є перевірка законності рішень, дій та бездіяльності органів державної влади, прийнятих (вчинених) ними під час здійснення владних управлінських функцій. Наполягає, що після надходження до виконавчого комітету заяви та протоколу, відповідальний за його зберігання, перевіряє протокол на відповідність вимогам, зазначеним у пункті 6 Порядку № 109.
Водночас, наданий на зберігання протокол № 1 від 30.06.2016 не відповідає вимогам, визначеним у пункті 6 Порядку № 109, зокрема формі, затвердженій Мінрегіоном, а отже підлягав поверненню заявнику.
Проте відповідачі, всупереч вимогам законодавства, належним чином не виконали своїх обов`язків, та прийняли такий протокол на зберігання.
Також, позивач наголосив, що ним не заявлялося жодних вимог щодо протоколу, окрім як дослідження його в якості доказу по справі.
VІІ. ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ
Оскільки апеляційний суд у оскаржуваній постанові не здійснював оцінки висновків суду першої інстанції та аргументів учасників справи по суті спору та закрив провадження у цій справі, посилаючись на неналежність її розгляду за правилами адміністративного судочинства, то ключовим питанням, яке належить вирішити під час розгляду цієї справи у касаційному порядку, є питання юрисдикційної підсудності цієї справи і перевірка правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права щодо дотримання правил предметної юрисдикції.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 20.07.2006 у справі "Сокуренко і Стригун проти України" вказав, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Термін "судом, встановленим законом" у пункті 1 статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з … питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів …". Суд дійшов висновку, що національний суд не мав юрисдикції судити деяких заявників, керуючись практикою, яка не мала регулювання законом, і, таким чином, не міг вважатися судом, "встановленим законом".
Отже, поняття "суду, встановленого законом" зводиться не лише до правової основи самого існування "суду", але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність, тобто охоплює всю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів.
Статтею 55 Конституції України передбачено, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Вирішуючи питання щодо визначення юрисдикції, в межах якої має розглядатись ця справа, Верховний Суд виходить з такого.
Стаття 124 Конституції України закріплює, що юрисдикція судів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Це означає, що право особи на звернення до суду не може бути обмеженим. Тобто юрисдикція виникає там, де є спір про право. Предметом юрисдикції є суспільні відносини, які виникають у зв`язку з вирішенням спору. Поняття юрисдикції безпосередньо пов`язане з процесуальним законодавством.
Згідно із частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.