ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 816/4777/15
касаційне провадження № К/9901/35893/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 23.11.2017 (суддя - Супрун Є.Б.) та постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018 (головуючий суддя - Лях О.П., судді - Яковенко М.М., Старосуд М.І.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області, третя особа -Акціонерне товариство "Дельта Банк" в особі ліквідатора Кадирова Владислава Володимировича (далі - ліквідатор АТ "Дельта Банк") про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення,
УСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління ДФС у Полтавській області (далі - Інспекція, відповідач, контролюючий орган), в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Інспекції від 08.12.2015 №0223311704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за основним платежем на суму 172694,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 43173,53 грн.
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що нарахування позивачу відсотків та пені за користування кредитом відповідно до умов договору та подальше анулювання таких відсотків за самостійним рішенням банка (кредитора) не є доходом, який підлягає оподаткуванню на підставі абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 Податкового кодексу України (далі - ПК України, у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), відтак оскаржуване податкове повідомлення-рішення є протиправним і підлягає скасуванню.
Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 06.04.2016, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 16.05.2016, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 08.12.2015 №0223311704.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що анульована сума боргу за кредитним договором не є доходом платника податків в розумінні ПК України, який підлягає оподаткуванню згідно абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 цього Кодексу
Вищий адміністративний суд України ухвалою від 15.06.2017 скасував судові рішення попередніх інстанцій, справу направив на новий розгляд до суду першої інстанції.
Направляючи справу на новий розгляд, суд касаційної інстанції дійшов до висновку, що судами попередніх інстанцій не встановлено правовий статус усієї суми заборгованості позивача за кредитом, фактичну суму сплаченої позивачем основної суми кредиту, відсотків, штрафів, пені, а також, які саме складові вказаної заборгованості були анульовані банком. Суд зазначив про необхідність встановлення, чи включено ПАТ "Укрсиббанк" анульований (прощений) борг позивача до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, за підсумками звітного періоду, у якому такий борг було анульовано (прощено).
За наслідками нового розгляду справи, Полтавський окружний адміністративний суд постановою від 23.11.2017, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.02.2018, позов задовольнив, визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Інспекції від 08.12.2015 №0223311704.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій дійшли до висновку, що прощена (анульована) пеня не є доходом у вигляді додаткового блага, так як її нарахування - це лише засіб забезпечення виконання договірних зобов`язань, тоді як визначальною ознакою доходу платника податку, як об`єкта та бази оподаткування податком з доходу фізичних осіб, є фактичне отримання такого доходу платником у грошовій, матеріальній чи нематеріальній формі, то пеня за несвоєчасну сплату зобов`язання, нарахована банком відповідно до умов договору та анульована за його ж рішенням, як і штраф чи відсотки, не може вважатися доходом платника податків, який підлягає оподаткуванню в порядку, передбаченому абзацом "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що є підставою для скасування оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.
Інспекція, не погодившись з прийнятими судовими рішеннями, звернулася до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог відповідач посилається на порушення судами норм матеріального та процесуального права. Стверджує, що списані банком проценти за користування кредитними коштами є доходом платника та підлягають оподаткуванню відповідно до положень абзацу "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, що свідчить про правомірність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
В касаційній скарзі не вказано, в чому саме полягає неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, контролюючий орган фактично викладає обставини, якими він керувався під час прийняття оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Позивач у запереченнях на касаційну скаргу, посилаючись на законність і обґрунтованість судових рішень першої та апеляційної інстанцій, просить залишити їх без змін, а касаційну скаргу залишити без задоволення.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 26.04.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою Інспекції та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28 листопада 2023 року визнав за можливе проведення попереднього розгляду справи і призначив попередній розгляд справи на 29 листопада 2023 року.
Відповідачем 17.03.2021 заявлено клопотання про процесуальну заміну відповідача відповідно до частини першої статті 52 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.09.2020 №893 та наказів Державної податкової служби України від 30.09.2020 №529, від 24.12.2020 №755.
Статтею 52 КАС України встановлено, що у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив.
У відповідності до положень частини першої статті 52 КАС України у справі здійснено заміну відповідача - Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області його правонаступником - Головним управлінням ДПС у Полтавській області, утвореним на правах відокремленого підрозділу ДПС України (ЄДРПОУ ВП 44057192).
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну позапланову невиїзну перевірку щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати належних сум податків до бюджету позивачем за період з 01.01.2014 по 31.12.2014, за результатами якої складено акт від 11.11.2015 №2515/16-01-17-04/2773301577 (далі - акт перевірки), в якому зафіксовано порушення позивачем вимог:
підпункту 49.18.4 пункту 49.18 статті 49, статті 179 ПК України, а саме: неподання податкової декларації про майновий стан і доходи за звітний 2014 рік;
підпункту "д" підпункту 164.2.17 пункту 164.2 статті 164 ПК України, в результаті чого визначено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період, що перевірявся (за звітний 2014 рік), на суму 172694,11 грн (незадекларована сума доходу, отриманого у вигляді додаткового блага, у сумі 1017280,62 грн);
пункту 179.7 статті 179 ПК України, в результаті чого встановлено несвоєчасну сплату суми грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб у період, що перевірявся, на загальну суму 172694,11 грн.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.12.2015 №0223311704, яким позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, в загальному розмірі 215867,64 грн, у тому числі: за основним платежем в сумі 172694,11 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у розмірі 43173,53 грн.
Фактичною підставою для прийняття вказаного податкового повідомлення-рішення слугували висновки контролюючого органу про отримання позивачем доходу у 2012 році у вигляді списання банком (кредитором) відсотків за несвоєчасне погашення зобов`язань за кредитним договором.
Як було встановлено судами, між позивачем (Позичальник) та ВАТ "Сведбанк" (Банк) укладено кредитний договір від 22.07.2008 №1601/0708/98-132, за умовами якого Банк зобов`язався надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредитної лінії, що поновлюється, у розмірі 300000,00 доларів США.
08.05.2014 між ПАТ "Дельта Банк", який згідно з договором купівлі-продажу прав вимог між ПАТ "Сведбанк" та ПАТ "Дельта Банк" прийняв від ПАТ "Сведбанк" право вимоги за кредитним договором від 22.07.2008 №1601/0708/98-132, (Кредитор) та позивачем (Позичальник) було укладено додатковий договір №5 до кредитного договору від 22.07.2008 №1601/0708/98-132, за умовами якого сторони домовились про прощення боргу Позичальника на суму в розмірі 1017280,62 грн відповідно до статті 605 Цивільного кодексу України, за умови здійснення Позичальником сплати Кредитору заборгованості за договором у розмірі не менше суми 130000,00 доларів США.
В подальшому, ПАТ "Дельта Банк" було направлено до податкового органу повідомлення від 23.09.2015 №2791 "Про надання інформації", яким було повідомлено відповідача про факт отримання позивачем доходу у вигляді додаткового блага (анулювання (прощення) боргу) у сумі 1017280,62 грн.