ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа № 260/2724/21
адміністративне провадження № К/990/25401/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Єресько Л.О.,
суддів: Соколова В.М., Губської О.А.,
розглянувши у порядку письмового провадження без виклику учасників адміністративну справу № 260/2724/21
за позовом ОСОБА_1 до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2023 року, ухвалену колегією суддів: головуючого судді Онишкевича Т.В., суддів: Сеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,
УСТАНОВИВ:
Короткий зміст позовних вимог та суть спору
1. У липні 2021 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до суду з адміністративним позовом до Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки (далі - відповідач), у якому просив:
1.1. визнати протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 не у повному обсязі та зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити йому індексацію грошового забезпечення за вказаний період із застосуванням базового місяця січня 2008 року з урахуванням виплачених сум.
2. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проходження військової служби нарахування його грошового забезпечення здійснювалося не в повному обсязі, а саме у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу не було виплачено індексацію грошового забезпечення, яка є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці і її проведення, у зв`язку зі зростанням споживчих цін, є обов`язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи. Позивач переконаний, що такі дії відповідача є протиправними, а тому, просить позовні вимоги задовольнити.
Установлені судами фактичні обставини справи
3. Позивач проходив військову службу в Закарпатському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки з 19.03.2014 по 26.05.2018.
4. Наказом Військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 від 24.04.2018 № 94 позивача було виключено зі списків особового складу та всіх видів забезпечення з 26.05.2018.
5. Відповідно до рішення Закарпатського окружного адміністративного суду 10.07.2020 у справі № 260/747/20 відповідача зобов`язано нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 01.03.2018.
6. На виконання вказаного рішення, відповідачем виплачено позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - травень 2014 року.
Короткий зміст рішень судів попередніх інстанцій
7. Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 260/2724/21 позов задоволено:
7.1. визнано протиправними дії Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення не в повному розмірі за період з 01.01.2016 по 28.02.2018;
7.2. зобов`язано Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за період з 01.01.2016 по 28.02.2018, із застосуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року, з урахуванням проведеної виплати.
8. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов`язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації, при цьому базовим місяцем при обчисленні індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації слід вважати підвищення грошового забезпечення за рахунок зростання його складових, які не мають разового характеру, зокрема, посадового окладу.
8.1. За висновком суду першої інстанції, за умови останнього підвищення посадового окладу в січні 2008 року, останній виступав базовим, і з наступного місяця мало здійснюватися обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації. Водночас з грудня 2015 року застосовуються нові єдині підходи щодо нарахування та виплати індексації грошового забезпечення (заробітної плати), затверджені Порядком проведення індексації грошових доходів населення, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (із змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013), визначаючи місяць обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовця - місяць підвищення тарифних ставок (окладів). Суд урахував, що військовослужбовцям останній раз підвищувалися посадові оклади у січні 2008 року, а у спірному періоді такого підвищення не відбувалося.
8.2. На підставі наведеного суд першої інстанції дійшов висновку про наявність протиправної бездіяльності відповідача щодо не виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.01.2016 до 28.02.2018 включно та необхідність зобов`язати відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за вказаний період із встановленням для обчислення індексації місяця підвищення тарифної ставки (окладу) січень 2008 року.
9. Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 апеляційну скаргу Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки задоволено, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 16.12.2021 у справі № 260/2724/21 скасовано та у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовлено.
10. Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні вищевказаних позовних вимог, суд апеляційної інстанції виходив із того, що ОСОБА_1 проходив військову службу у Закарпатському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки до набрання чинності пунктом 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015, який застосовується з 01.12.2015, а тому, на думку цього суду, вказана правова норма на позивача не поширюється.
10.1. Так, судом цієї інстанції встановлено, що при проведенні позивачу нарахування індексації грошового забезпечення у спірний період відповідач врахував травень 2014 року, як місяць підвищення грошового забезпечення позивача у зв`язку з його призначенням на посаду офіцера відділу комплектування та призову Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки з вищим посадовим окладом.
10.2. Виходячи із наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 є необґрунтованими та помилково задоволені судом першої інстанції.
Короткий зміст та обґрунтування вимог касаційної скарги та її рух в касаційній інстанції
11. Не погодившись із вказаним судовим рішенням ОСОБА_1 звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій, з урахуванням уточнень, просить постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 31.05.2023 скасувати та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
12. Ця касаційна скарга подана на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України, з посиланням у касаційній скарзі на те, що судом апеляційної інстанції при вирішенні спірних правовідносин застосовано положення пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 щодо визначення базового місяця для нарахування індексації грошового забезпечення без урахування висновків Верховного Суду щодо їх застосування, викладених у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
12.1. Так, скаржник звертає увагу, що Верховним Судом сформовано сталу правову позицію щодо визначення січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) для нарахування та виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у період з 01.12.2015 по 28.02.2018 включно відповідно до вимог абзаців 1, 2 пункту 5 та пункту 10-2 Порядку №1078 та відсутність у цьому питанні дискреційних повноважень відповідача.
12.2. Позивач підкреслює, що з січня 2008 року по 28.02.2018 посадовий оклад за посадою, яку він займав у період проходження військової служби у відповідача не змінювався, доказів протилежного матеріали справи не містять. Отже, судом апеляційної інстанції хибно зроблений висновок, що у зв`язку із призначенням ОСОБА_1 на посаду офіцера відділу комплектування та призову Закарпатського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки посадовий його оклад був підвищений.
12.3. При цьому, суд апеляційної інстанції, ухвалюючи оскаржуване рішення, залишив поза увагою висновки Верховного Суду щодо застосування означених норм матеріального права, внаслідок чого помилково скасував законне та обґрунтоване рішення суду першої інстанції.
13. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 06.09.2023 відкрите касаційне провадження за вказаною касаційної скаргою.
14. Ухвалою Верховного Суду у складі судді Касаційного адміністративного суду Єресько Л.О. від 28.11.2023 закінчено підготовчі дії у справі та призначено касаційну скаргу до розгляду в порядку письмового провадження відповідно до статті 345 КАС України.
Позиція інших учасників справи
15. Не погоджуючись із доводами касаційної скарги, Закарпатський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки подав до Суду відзив на касаційну скаргу, де відповідач просить відмовити у її задоволенні з огляду на необґрунтованість доводів останньої, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.
Позиція Верховного Суду
Оцінка висновків суду, рішення якого переглядається, та аргументів учасників справи
16. За правилами частин першої та другої статті 341 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. При цьому, суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.
17. Верховний Суд, перевіривши доводи касаційної скарги, виходячи з меж касаційного перегляду, визначених статтею 341 КАС України, а також надаючи оцінку правильності застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, виходить із такого.
18. Спір у цій справі виник у зв`язку із не нарахуванням та невиплатою військовою частиною у період з 01.01.2016 по 28.02.2018 позивачу (військовослужбовцю) індексації грошового забезпечення.
19. Висновки стосовно застосування положень пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078 щодо визначення місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовцям у вказаному періоді неодноразово викладалися Верховним Судом, зокрема, у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 12.05.2022 у справі № 200/7006/21, від 12.05.2022 у справі № 580/3335/21, від 23.06.2022 у справі № 120/2399/21-а, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, від 21.03.2023 у справі № 620/7687/21, від 22.03.2023 у справі № 380/1730/22, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21.
20. Практика Верховного Суду щодо застосування вказаних норм права є сталою та послідовною, а висновки, наведені у вищевказаних справах, є релевантними до обставин цієї справи. Колегія суддів не бачить підстав для відступу від цих висновків, уважає їх застосовними до обставин цієї справи і надалі зауважує таке.
21. Спеціальним законом, який визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі є Закон України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
22. Відповідно до частин першої та другої статті 9 Закону № 2011-XII держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
23. До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
24. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (частина третя статті 9 Закону № 2011-XII).
25. Згідно зі статтею 18 Закону України "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" від 05.10.2000 № 2017-III (далі - Закон № 2017-III) з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
26. Відповідно до статті 19 цього ж Закону № 2017-III державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
27. Конституційний Суд України у Рішенні від 15.10.2013 № 9-рп/2013 наголосив, що винагорода за виконану працівником роботу є джерелом його існування та має забезпечувати для нього достатній, гідний життєвий рівень. Це визначає обов`язок держави створювати належні умови для реалізації громадянами права на працю, оптимізації балансу інтересів сторін трудових відносин, зокрема, шляхом державного регулювання оплати праці. Держава передбачає заходи, спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати, тобто грошової винагороди за виконану роботу як еквівалента вартості споживчих товарів і послуг. Згідно з положеннями частини шостої статті 95 КЗпП України, статей 33, 34 Закону України "Про оплату праці" такими заходами є індексація заробітної плати та компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати.
28. На підставі аналізу наведених положень законодавства Конституційний Суд України дійшов висновку, що кошти, які підлягають нарахуванню в порядку індексації заробітної плати та компенсації працівникам частини заробітної плати у зв`язку з порушенням строків її виплати, мають компенсаторний характер. Як складові належної працівникові заробітної плати ці кошти спрямовані на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв`язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
29. Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначені Законом України "Про індексацію грошових доходів населення" від 03.07.1991 № 1282-XII (далі - Закон № 1282-XII, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
30. Відповідно до статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
31. Згідно з положеннями статті 2 Закону № 1282-XII індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.