ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 листопада 2023 року
м. Київ
справа №815/4984/16
адміністративне провадження № К/9901/51340/18
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:
судді-доповідача Бившевої Л.І.,
суддів: Хохуляка В.В., Ханової Р.Ф.,
розглянув у порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбра Імпекс" на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 28.09.2017 (суддя - Левчук О.А.) та постанову Одеського апеляційного адміністративного суду від 11.04.2018 (головуючий суддя - Кравченко К.В., судді - Джабурія О.В., Вербицька Н.В.) у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Амбра Імпекс" до Головного управління ДФС в Одеській області про скасування податкових повідомлень-рішень,
УСТАНОВИВ:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Амбра Імпекс" (далі - Товариство, позивач, платник) звернулось до суду з позовом до Головного управління ДФС в Одеській області (далі - Управління, відповідач, контролюючий орган), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0003581401, №0003611401, від 08.09.2016 №0007372200, скасувати в частині пунктів 1, 2, 3 розділу 4 "Висновок" акту перевірки Управління від 27.05.2016 №148/15-32-14-01/38573378 з урахуванням нового тексту акту перевірки (згідно відповіді Управління від 10.06.2016).
Обґрунтовуючи вимоги, позивач послався на те, що суми витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість були сформовані ним по реальним правочинам, що пов`язані із його господарською діяльністю, у тому числі з ТОВ "Амбра Імпекс Інт", ПП "Абсолют транс". Зазначив, що висновки акту перевірки ґрунтуються на припущеннях, не підтверджуються об`єктивними даними, а прийняті контролюючим органом податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.
Одеський окружний адміністративний суд постановою від 28.09.2017 позов задовольнив частково: скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 10.06.2016 №0003581401, №0003611401 в частині визначення суми завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 1234327,00 грн. В задоволенні решти позовних вимог відмовив.
Відмовляючи у частині позовних вимог, суд першої інстанції дійшов до висновку, що позивачем не підтверджено реальність господарських взаємовідносин з ТОВ "Амбра Імпекс Інт". Також, суд першої інстанції погодився з висновками податкового органу про заниження позивачем доходу на суму 4999900,00 грн, відхиливши при цьому доводи позивача про неврахування відповідачем поданої 26.04.2016 уточнюючої декларації з податку на прибуток за 2015 рік, зазначивши, що такий звіт був врахований і в акті перевірки від 27.05.2016 №148/15-32-14-01/38573378 і в рішенні про результати розгляду скарги ДФС України.
Одеський апеляційний адміністративний суд постановою від 11.04.2018 скасував рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Управління від 08.09.2016 №0007372200 та прийняв в цій частині нову постанову, якою визнав протиправним та скасував податкове повідомлення-рішення Управління від 08.09.2016 №0007372200. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишив без змін.
Суд апеляційної інстанції, приймаючи рішення про часткове задоволення позовних вимог, виходив з того, що позивачем не підтверджено господарські взаємовідносини з ПП "Абсолют Транс". Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість висновків контролюючого органу про заниження позивачем податкових зобов`язань з податку на додану вартість на суму 1056666,00 грн за лютий 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ "Амбра Імпекс Інт" в межах договору від 17.02.2015 про надання поворотної фінансової допомоги. Суди дійшли висновку, що по операціям з придбання агентських послуг у ТОВ "Амбра Імпекс Інт", позивач неправомірно включив до складу податкового кредиту за грудень 2015 року 2000000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що нарахована податковим повідомленням-рішенням №0003581401 сума податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 1956193,00 грн, а також, зменшена сума від`ємного значення рішенням №0003611401 в розмірі 3234327,00 грн не узгоджуються з розмірами тих порушень, які відображені в розділі 3.2 нової редакції акту перевірки і могли бути підставою для винесення таких рішень. Зокрема, суми основного платежу та суми завищеного від`ємного значення за цими рішеннями є більшими ніж суми виявлених порушень, і відповідач жодним чином не пояснив причини такої невідповідності. Виходячи з цього, суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0003581401 підлягає скасуванню в повному обсязі, а податкове повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0003611401, яким зменшено розмір від`ємного значення суми податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 3234327,00 грн, підлягає скасуванню на суму 1234327,00 грн (3234327,00 грн - 2000000,00 грн = 1234327,00 грн).
При цьому, суд апеляційної інстанції зазначив, що на відміну від податкового повідомлення-рішення з податку на прибуток, підтвердження виявленого порушення з податку на додану вартість на суму 2 000 000, 00 грн дає можливість суду відокремити правомірно визначену частину завишення від`ємного значення податковим повідомленням-рішенням від 10.06.2016 №0003611401 від неправомірно визначеної. Суд апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування в частині пунктів 1, 2, 3 розділу 4 "Висновок" акту перевірки Управління від 27.05.2016 №148/15-32-14-01/38573378, оскільки, ані акт перевірки, ані дії посадових осіб із включенням до такого акту певних висновків, не є тими рішеннями та діями суб`єкта владних повноважень, які можуть бути предметом оскарження в порядку адміністративного судочинства.
Позивач, не погодившись з рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій в частині відмови у задоволенні позовних вимог, звернувся до суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення попередніх інстанцій в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2016 №0003611401 в частині визначення суми завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 2 000 000,00 грн та прийняти в цій частині нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги та скасувати податкове повідомлення - рішення ГУ ДФС у Одеській області від 10.06.2016 №0003611401 у повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права. Скаржник доводить, що ним правомірно сформовані витрати та податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими взаємовідносинами з ТОВ "АМБРА ІМПЕКС ІНТ", оскільки, такі господарські операції підтверджені належними первинними документами та правомірно відображені ним в бухгалтерському та податковому обліках Товариства, а висновки акта перевірки є помилковими та не відповідають фактичним обставинам у даній справі.
Відповідач відзив (заперечення) на касаційну скаргу не надав суду, що не перешкоджає її розгляду.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 20.06.2018 відкрив провадження за касаційною скаргою позивача та витребував матеріали справи із суду першої інстанції.
Верховний суд у складі Касаційного адміністративного суду ухвалою від 28.11.2023 призначив справу до розгляду в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін на 29.11.2023.
Верховний Суд у складі Касаційного адміністративного суду перевірив наведені у касаційній скарзі доводи відповідача та дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій установлено, що контролюючим органом проведено документальну планову виїзну перевірку Товариства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2015 по 31.12.2015, за результатами якої складено акт від 27.05.2016 №148/15-32-14-01-38573378.
За результатами розгляду заперечень позивача на акт перевірки Управління направило позивачу відповідь від 09.06.2016 за №1290/10/15-32-14-01-18, в якій зазначила, що у зв`язку з технічними помилками та документами, наданими додатково до заперечення від 02.06.2016 року, розділи 3.1.1, 3.1.2, 3.2.1 (Податкові зобов`язання), 3.2.2 (Податковий кредит) та 4 (Висновки) викладаються у новій редакції.
10.06.2016 Управління направило позивачу доповнення №1312/10/15-32-14-01-18 до відповіді від 09.06.2016 №1290/10/15-32-14-01-18, і текст цих доповнень є ідентичним відповіді від 09.06.2016.
На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом прийняті податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016:
№0003581401, яким позивачу збільшено податкові зобов`язання з податку на додану вартість на загальну суму 2445241,00 грн, в тому числі за основним платежем в сумі 1956193,00 грн, за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 489048,00 грн;
№0003611401, яким позивачу зменшено розмір від`ємного значення з податку на додану вартість за грудень 2015 року на суму 3234327,00 грн;
№0003491401, яким позивачу збільшено податкові зобов`язання з податку на прибуток на суму 1950677,00 грн за основним платежем.
За наслідками адміністративного оскарження зазначених податкових повідомлень-рішень, рішенням ДФС України від 23.08.2016 №18309/6/99-99-11-01-01-25 скасовано податкове повідомлення-рішення Управління від 10.06.2016 №0003491401 в частині визначеного грошового зобов`язання по операціях за період 2015 року, щодо яких підтверджено здійснення оплати скаржником на користь контрагентів ТОВ "Амбра Імпекс Інт" та ПП "Абсолют Транс", в іншій частині зазначене податкове повідомлення-рішення та податкові повідомлення-рішення від 10.06.2016 №0003581401, №0003611401 залишено без змін.
На підставі зазначеного рішення ДФС України контролюючий орган прийняв податкове повідомлення-рішення від 08.09.2016 №0007372200, яким визначив позивачу суму грошового зобов`язання з податку на прибуток на суму 127337,00 грн за основним платежем.
Суд касаційної інстанції не переглядає судові рішення в частині інших вимог, оскільки, зазначене не є предметом касаційного оскарження, окрім, скасування податкового повідомлення - рішення ГУ ДФС в Одеській області від 10.06.2016 №0003611401 в частині визначення суми завищення від`ємного значення податку на додану вартість на суму 2 000 000,00 грн.
Надаючи оцінку спірним правовідносин у зазначеній частині, колегія суддів виходить з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює ПК України, який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Відповідно до абзаців першого та другого пункту 44.1 статті 44 ПК України (тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
За визначенням підпункту 14.1.27 пункту 14.1 статті 14 ПК України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов`язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Доходи - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами (підпункт 14.1.56 пункту 14.1 статті 14 ПК України).
Підпунктом 134.1.1 пункту 134 статті 134 ПК України встановлено, що об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом зменшення суми доходів звітного періоду, визначених згідно зі статтями 135-137 цього Кодексу, на собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг та суму інших витрат звітного податкового періоду, визначених згідно зі статтями 138-143 цього Кодексу, з урахуванням правил, встановлених статтею 152 цього Кодексу.
Відповідно до пункту 135.1 статті 135 ПК України доходи, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, включаються до доходів звітного періоду за датою, визначеною відповідно до статті 137, на підставі документів, зазначених у пункті 135.2 цієї статті, та складаються з: доходу від операційної діяльності, який визначається відповідно до пункту 135.4 цієї статті; інших доходів, які визначаються відповідно до пункту 135.5 цієї статті, за винятком доходів, визначених у пункті 135.3 цієї статті та у статті 136 цього Кодексу.
Згідно з підпунктом 135.5.4 пункту 135.5 статті 135 ПК України інші доходи включають: вартість товарів, робіт, послуг, безоплатно отриманих платником податку у звітному періоді, визначена на рівні не нижче звичайної ціни, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному податковому періоді, безнадійної кредиторської заборгованості, крім випадків, коли операції з надання/отримання безповоротної фінансової допомоги проводяться між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи;
За правилами пункту 138.1 статті 138 ПК України витрати, що враховуються при обчисленні об`єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6-138.9, 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктами 138.5, 138.10-138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Пунктом 138.2 статті 138 ПК України визначено, що витрати, які враховуються для визначення об`єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.
Відповідно до підпункту 139.1.9 пункту 139.1 статті 139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов`язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Підпунктом "а" пункту 185.1 статті 185 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування (ПДВ) є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.