ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
28 листопада 2023 року
м. Київ
справа №640/9679/20
адміністративне провадження № К/9901/26407/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду (далі - Суд):
cудді-доповідача - Радишевської О. Р.,
суддів - Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.,
за участю:
секретаря судового засідання: Волощука В.В.,
представника позивача: Литвина А.С.,
представника відповідача: Олійника А.Д.
розглянув як суд касаційної інстанції у судовому засіданні адміністративну справу №640/9679/20
за позовом ОСОБА_1 до Державного бюро розслідувань про визнання протиправними і скасування наказів, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, провадження в якій відкрито
за касаційною скаргою Державного бюро розслідувань на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року, ухвалене у складі: головуючого судді Добрянської Я.І., та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, ухвалену у складі: судді-доповідача Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.,
УСТАНОВИВ:
І. Суть спору
1. До Окружного адміністративного суду міста Києва звернувся ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1, позивач) з позовом до Державного бюро розслідувань (далі - ДБР, відповідач) з вимогами:
- визнати протиправним і скасувати наказ виконувача обов`язків директора ДБР ОСОБА_2 вiд 31 березня 2020 року № 223-ос "Про звільнення працівників Державного бюро розслідувань", а саме щодо звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинiв, вчинених працiвниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя) ДБР з 02 квiтня 2020 року;
- визнати протиправними дiї тимчасово виконувача обов`язкiв директора ДБР щодо попередження ОСОБА_1 про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури ДБР та вiдповiдно до наказiв ДБР вiд 14 лютого 2020 року № 42 "Про затвердження структури Державного бюро розслiдувань" та вiд 27 лютого 2020 року № 21 ДСК "Про затвердження та введення в дiю штатного розпису центрального апарату Державного бюро розслiдувань на 2020 рiк", а саме посади начальника Другого слідчого відділу Другого управлiння органiзацiї досудових розслiдувань (Управління з розслідування злочинiв, вчинених працiвниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя) ДБР;
- поновити ОСОБА_1 на посаді начальника Другого слідчого відділу Управління з розслідування кримінальних правопорушень, вчинених працівниками правоохоронних органів та суддями Головного слідчого управління ДБР з 02 квітня 2020 року;
- стягнути з ДБР на користь ОСОБА_1 середнiй заробiток за час вимушеного прогулу з 02 квітня 2020 року у звʼ язку iз незаконним звільненням з роботи.
2. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що в спірних правовідносинах не було передбачених пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу" підстав для звільнення, оскільки посаду, яку він обіймав, після проведених організаційно-штатних змін скорочено не було.
3. Позивач також зазначає, що під час попередження про наступне вивільнення йому не було запропоновано жодної вакантної посади, а наказ про його звільнення підписаний неуповноваженою особою.
ІІ. Установлені судами фактичні обставини справи
4. Наказом ДБР від 26 вересня 2019 року № 215-ос позивача призначено на посаду начальника Другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідувань злочинів вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) ДБР, як переможця конкурсу, з 27 червня 2019 року.
5. 27 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" від 03 грудня 2019 року №305-IX, яким, зокрема, змінено правовий статус ДБР з центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган.
6. Наказом ДБР "Про затвердження структури центрального апарату Державного бюро розслідувань" від 14 лютого 2020 року № 42 затверджено нову структуру Центрального апарату ДБР.
7. Наказом ДБР "Про затвердження Переліку посад у Центральному апараті Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами" від 26 лютого 2020 року № 47 затверджено найменування посад з відповідними граничними спеціальними званнями.
8. Наказом "Про затвердження Положення про Головне слідче управління Державного бюро розслідувань" від 03 березня 2020 року №53 затверджено Положення про Головне слідче управління Державного бюро розслідувань.
9. Наказом "Про затвердження та введення в дію штатного розпису центрального апарату Державного бюро розслідувань на 2020 рік" від 27 лютого 2020 року № 21ДСК затверджено та введено в дію штатний розпис центрального апарату Державного бюро розслідувань на 2020 рік.
10. 03 березня 2020 року позивач був попереджений про наступне вивільнення у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури ДБР, відповідно до наказів ДБР від 14 лютого 2020 року № 42 "Про затвердження структури центрального апарату Державного бюро розслідувань" та від 27 лютого 2020 року № 21 ДСК "Про затвердження та введення в дію штатного розпису Центрального апарату Державного бюро розслідувань на 2020 рік", а саме посади начальника Другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) ДБР.
11. Наказом ДБР від 31 березня 2020 року №223-ос "Про звільнення працівників Державного бюро розслідувань" позивача, відповідно до пункту 1 частини першої та частини четвертої статті 87 Закону України "Про державну службу", звільнено з посади начальника Другого слідчого відділу Другого управління організації досудових розслідувань (Управління з розслідування злочинів, вчинених працівниками правоохоронних органів та у сфері правосуддя) ДБР з 02 квітня 2020 року, у зв`язку зі скороченням посади державної служби внаслідок зміни структури та штатного розпису з припиненням державної служби.
12. Не погоджуючись із звільненням, позивач звернувся до суду.
ІІІ. Рішення судів першої та апеляційної інстанцій і мотиви їхнього ухвалення
13. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 21 серпня 2020 року (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 20 жовтня 2020 року), залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2021 року, позов задоволено частково:
- визнано протиправним і скасовано наказ ДБР вiд 31 березня 2020 року № 223-ос "Про звільнення працівників Державного бюро розслідувань" у частині, що стосується звільнення ОСОБА_1 з посади начальника Другого слідчого відділу Другого управлiння органiзацiї досудових розслiдувань (Управління з розслідування злочинiв, вчинених працiвниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя) ДБР з 02 квiтня 2020 року;
- поновлено ОСОБА_1 на посаді начальника Другого слідчого відділу Другого управлiння органiзацiї досудових розслiдувань (Управління з розслідування злочинiв, вчинених працiвниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя) ДБР або на іншій рівнозначній посаді з 03 квітня 2020 року;
- стягнуто з ДБР на користь ОСОБА_1 середнiй заробiток за час вимушеного прогулу з 03 квiтня 2020 року в розмірі 393081,60 грн.
14. Допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Другого слідчого відділу Другого управлiння органiзацiї досудових розслiдувань (Управління з розслідування злочинiв, вчинених працiвниками правоохоронних органiв та у сферi правосуддя) Державного бюро розслідувань або на іншій рівнозначній посаді та стягнення з ДБР на користь ОСОБА_1 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, середнього заробітку за час вимушеного прогулу, у межах суми стягнення за один місяць в розмірі 77797, 40 грн.
15. Частково задовольняючи позов, суди попередніх інстанцій виходили з того, що підставою для припинення державної служби, відповідно до пункту 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу", є скорочення чисельності або штату державних службовців, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців, реорганізація державного органу.
16. У цьому контексті суди попередніх інстанцій з`ясували, що наслідками проведених у ДБР організаційно-штатних змін було змінено найменування та коло функціональних обов`язків за посадою, яку обіймав позивач, проте сама посада скорочена не була.
17. З урахуванням викладеного суди попередніх інстанцій вважали, що в спірних правовідносинах не було підстав для припинення державної служби, передбачених пунктом 1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу".
18. Суди попередніх інстанцій також звернули увагу на те, що окремі слідчі ДБР, які перебували у подібних до позивача умовах, за наслідками вказаних організаційно-штатних змін були призначені на посади слідчих згідно з новою організаційною структурою та штатним розписом Центрального апарату ДБР.
19. Суди попередніх інстанцій вважали, що застосування різних процедур до працівників, які обіймали рівнозначні та ідентичні за змістом та обсягом службових обов`язків посади, ставить їх у нерівне становище та свідчить про дискримінацію.
20. Суди попередніх інстанцій також зазначили, що чинна на момент звільнення редакція Закону України "Про державну службу", яка не покладала на суб`єкт призначення обов`язку запропонувати державному службовцю, посада якого скорочується, іншу (рівнозначну, а в разі відсутності - нижчу) посаду державної служби порушує принципи, на яких заснована державна служба в Україні.
21. Суди попередніх інстанцій зазначили, що це порушення було визнано законодавцем, який 23 лютого 2021 року прийняв Закон України № 1285-IX, яким до статті 87 Закону України "Про державну службу" було повернуто положення, що пов`язувало можливість припинення державної служби у зв`язку зі скороченням штату з неможливістю запропонувати державному службовцю іншу посаду.
22. Таким чином, суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що до позивача застосовані норми Закону України "Про державну службу" у редакції, яка суперечить основним принципам державної служби та Конституції України, та які були в подальшому виключені самим законодавцем.
IV. Провадження в суді касаційної інстанції
23. У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, просить скасувати їхні рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити.
24. За доводами відповідача, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, у подібних правовідносинах відсутній висновок щодо застосування частин першої та третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" (у редакції Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади" від 19.09.2019 №117-IX); частини четвертої статті 40 та частини шостої статті 49-2 Кодексу законів про працю України (у редакції Закону України "Про внесення змін до Кодексу законів про працю України" від 12.12.2019 №378-IX); статей 9,12,14,14-3 Закону України "Про Державне бюро розслідувань" від 12.11.2015 №794-VIII (у редакції Закону України від 03.12.2019 №305-IX); підпункту 4 пункту 3 "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" від 03.12.2019 №305-IX.
25. Скаржник зазначив, що у зв`язку з набранням чинності 27 грудня 2019 року Законом України від 03 грудня 2019 року №305-ІХ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" правовий статус ДБР змінився із центрального органу виконавчої влади на державний правоохоронний орган.
26. Реалізація законодавчих положень щодо зміни правового статусу ДБР мала наслідком зміну його організаційної структури та штатного розпису, зокрема зміну категорій посад шляхом виведення із штатного розпису та скорочення посад державних службовців, зокрема посади позивача, та введення до штатного розпису посад рядового і начальницького складу.
27. За доводами скаржника, скорочення посади державної служби внаслідок зміни структури або штатного розпису державного органу без скорочення чисельності або штату державних службовців є самостійною і достатньою підставою для припинення державної служби.
28. Конструкція частини третьої статті 87 Закону України "Про державну службу" свідчить, що на суб`єкта призначення або керівника державної служби не покладається обов`язку з працевлаштування державних службовців, що вивільняються у зв`язку зі скороченням посади.
29. Позивач у відзиві на касаційну скаргу зазначив, що судами попередніх інстанцій повно та всебічно встановлено обставини, що мають значення для розгляду справи, і правильно застосовано норми матеріального права до спірних правовідносин, у зв`язку з чим підстав для скасування їхніх рішень немає.
30. Касаційна скарга надійшла до Суду 19 липня 2021 року. За наслідками автоматизованого розподілу касаційну скаргу було передано на розгляд колегії суддів у складі: судді-доповідача Радишевської О.Р., суддів Мацедонської В.Е., Уханенка С.А.
31. Ухвалою Верховного Суду від 20 вересня 2021 року відкрито касаційне провадження за вказаною касаційною скаргою.
V. Джерела права й акти їхнього застосування
32. 12 листопада 2015 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про Державне бюро розслідувань" (далі - Закон № 794-VIII) статтею 1 якого, у редакції, чинній на момент прийняття позивача на службу, було передбачено, що Державне бюро розслідувань є центральним органом виконавчої влади, що здійснює правоохоронну діяльність з метою запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
33. 27 грудня 2019 року набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення діяльності Державного бюро розслідувань" від 03 грудня 2019 року №305-IX (далі - Закон №305-IX).
34. Відповідно до статті 1 Закону № 794-VIII (тут і далі - у редакції Закону №305-IX ) Державне бюро розслідувань є державним правоохоронним органом, на який покладаються завдання щодо запобігання, виявлення, припинення, розкриття та розслідування злочинів, віднесених до його компетенції.
35. Згідно з частиною першою статті 9 Закону № 794-VIII систему Державного бюро розслідувань складають центральний апарат, територіальні управління, спеціальні підрозділи, навчальні заклади та науково-дослідні установи. У складі Державного бюро розслідувань діють слідчі, оперативні підрозділи, підрозділи внутрішнього контролю та інші підрозділи.
36. Організаційна структура Державного бюро розслідувань визначається Президентом України.
37. Відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 12 Закону № 794-VIII директор Державного бюро розслідувань: затверджує структуру та штатну чисельність центрального апарату та територіальних органів Державного бюро розслідувань; визначає відповідно до законодавства в межах граничної чисельності переліки посад у центральному апараті та територіальних управліннях Державного бюро розслідувань, що підлягають заміщенню особами рядового та начальницького складу, граничних спеціальних звань за цими посадами.
38. Частиною першою статті 14 Закону №794-VIII передбачено, що до працівників ДБР належать особи рядового і начальницького складу, державні службовці та особи, які уклали трудовий договір (контракт) із ДБР (частина перша статті 14 Закону № 794-VIII).
39. Згідно з частиною другою статті 14 Закону № 794-VIII служба в Державному бюро розслідувань є державною службою особливого характеру, що полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України. Час проходження служби в Державному бюро розслідувань зараховується до страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби відповідно до закону.
40. Частиною п`ятою статті 14 Закону № 794-VIII передбачено, що трудові відносини працівників Державного бюро розслідувань регулюються цим Законом (у частині переведення працівників Державного бюро розслідувань на нижчі або рівнозначні посади та звільнення осіб рядового та начальницького складу), законодавством про працю, державну службу та укладеними трудовими договорами (контрактами). На державних службовців Державного бюро розслідувань поширюється дія Закону України "Про державну службу". Посади державних службовців Державного бюро розслідувань відносяться до відповідних категорій посад державної служби в порядку, встановленому законодавством.
41. Згідно з частиною шостою статті 14 Закону № 794-VIII порядок проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань визначається цим Законом, Положенням про проходження служби особами рядового та начальницького складу Державного бюро розслідувань, що затверджується Кабінетом Міністрів України, а також іншими нормативно-правовими актами. На осіб рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань поширюється Дисциплінарний статут Національної поліції України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.
42. За правилами частин першої та другої статті 14-3 Закону № 794-VIII державні службовці можуть бути переведені у системі Державного бюро розслідувань за їхньою згодою без обов`язкового проведення конкурсу на іншу нижчу або рівнозначну вакантну або тимчасово вакантну посаду, за умови їх відповідності кваліфікаційним вимогам та критеріям професійної придатності для відповідної посади, у порядку, визначеному Законом України "Про державну службу".